Реферат на тему: Екологічний стан Калуського району - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Екологічний стан Калуського району. Загальна характеристика району Територія району-64,7 тис. га. Населення-62,7 тис. чол.. Калуський район розташований у північно-західній частині Івано-Франківської області. За адміністративно - територіальним устроєм Калуський район поділяється на 26 сільських рад та одну селищна раду, які об'єднують 53 сільських населених пункти. Центром району є місто Калуш - місто обласного значення. З північної сторони Калуський район межує з Львівською областю. Рельєф району - горбисто-рівнинний. Надра Калущини багаті на корисні копалини. Калусько-Голинське родовище калійних солей є сировинною базою ВАТ "Оріана" і належить до родовищ світового значення. Балансові запаси калійних солей становлять 498 млн. тонн. В районі виявлено запаси природнього газу та проводиться його промислове видобування. Район багатий покладами будівельних матеріалів: гіпсу, глини, піску. Надра землі, крім корисних копалин, містять значні запаси мінеральних вод. Багатством та красою Калущини є ліси, які простягнулися через всю територію регіону та займають площу 18 тис.га, або 28 % загальної площі. Вигідне географічне розташування регіону дозволяє налагоджувати взаємозв'язки з країнами Центральної Європи, з якими є прямі автомобільне та залізничне сполучення. Залізниця зв'язує з Івано-Франківськом та Львовом, де сходяться маршрути з дев'яти різних напрямків: Польщі, Угорщини, Білорусі, Росії, Румунії, Словаччини, Чехії та зі всієї України. Загальна площа сільськогосподарських угідь, включаючи присадибні ділянки, становить 39082 га, з них ріллі - 28523 га, сіножатей -1778 га, пасовищ - 8129 га, садів - 651 га. Відповідно до природніх умов району сільське господарство придатне для вирощування кормових, овочевих, зернових, технічних культур, відгодівлі худоби на м'ясо та молоко. Традиційними та перспективними напрямками є вирощування льону-довгунця та ріпаку. В районі (с. Боднарів) збудовано потужний завод по переробці льону-довгунця, який був зорієнтований на переробку льонотрести з сільськогосподарських підприємств регіону. На даний час завод знаходиться в стадії банкруцтва, обладнання та будівлі законсервовані та зберігаються в доброму технічному стані Провідними галузями промисловості є харчова та переробна. В районі працюють ВАТ " Калуський бровар", ВАТ "КАлуський молокозавод", ВАТ "Калуський харчовик", ТзОВ "Калуська солодовня" та інші. Швидкими темпами розвивається малий бізнес. На сьогодні зареєстровано 1038 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому чилі 180 малих підприємств. На території району працює понад 160 підприємств роздрібної торгівлі та 49 підприємств громадського харчування. Послуги зв'язку надаються населенню через 33 поштових відділення та 26 телефонних станцій. Район має покриття мобільним зв'язком. Володіючи значним рекреаційним потенціалом та можливостями у задоволенні постійно зростаючого попиту на туристичні послуги є можливість спільно з потенційними інвесторами реалізувати в районі ряд проектів по створенню сучасних туристичних комплексів. В Калуському районі, який є батьківщиною провідника ОУН Степана Бандери, збережені пам'ятні місця, пов'язані з національно-визвольною боротьбою українського народу. В с.Старий Угринів споруджено меморіальний комплекс визвольних змагань українського народу ім. Степана Бандери, який щорічно відвідують сотні громадян України , українці діаспори та гості з інших країн. В зв'язку з цим є хороші перспективи розвитку зеленого сільського туризму. Зовнішньоекономічна діяльність району за останні 4 роки характеризується значним збільшенням (в 5 раз) експорту та позитивним сальдо експорту над імпортом. Пріорітетними напрямками залучення інвестицій є вирощування та переробка технічних культур (льону-довгунця та ріпаку), розвиток м'ясо-молочних галузей сільського господарства, відновлення потужностей заводів по переробці молока та виробництва м'яса. Калуський район має історичні традиції пивоваріння, та перобки плодово-ягідної сировини. Збережено потужності на ВАТ "Калуський бровар" та ВАТ "Калуський харчовик" , які мають розроблені інвестиційні пропозиції і в даний час працюють в процесі санації. Менш ніж на 50 відсотків завантажено потужності ВАТ "Калуський молокозавод", який має значну сировинну базу в районі. В районі успішно працюють з щорічним нарощенням обсягів переробки лісу деревообробні малі підприємства ЗАТ "Лісопильне деревообробне підприємство", ЗАТ "Калушліспромгосп" та інші. Є значна сировинна база для вкладення інвестицій і створення нових підприємств цієї галузі. В районі створені і діють підприм-ства по виготовленню вікон та дверей європейського стандарту (ТзоВ "Європа-вікно"), меблів з натурального дерева (ТзОВ "Оріон" та інші). Калуський район має необхідну інфраструктуру, сировинну базу, людські ресурси для швидкого розвитку деревообробної сфери виробництва. В Калуській райдержадміністрації є інформація по об'єктах власності місцевих громад та значної кількості земель несільсько-господарського призначення, які можна викупити для започаткування бізнесу. Географічне розташування Живописний куток - місто Калуш розташований на північному сході Івано-Франківської області. Одна з головних переваг міста - його вигідне географічне розташування. Добре розвинута транспортна мережа поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через повітря, залізницю та автомобільні дороги. Мережа автомобільних доріг з'єднує Калуш з іншими містами, такими як (130 км), (280 км), (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею. В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км), що дає легкий доступ до країн Центральної та Східної Європи. За 30 км від Калуша, в м. Івано-Франківську, розташоване літовище, спроможне регулярно приймати важкі транспортні літаки (, , ). За характером рельєфу територія міста складається з рівнинної частини. Поверхня міста розчленована річками , , . 10 частина міста вкрита лісами. Клімат Клімат міста помірно-континентальний, вологий з прохолодним літом та м'якою зимою. Калуш лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області. Клімат у місті формується під переважаючим впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку до -20°С і підвищення температури влітку до +20°, +30°С. Зими, як правило, м'які, літо - тепле. Пересічна температура січня -4°, -10°С, липня +18°, +25°С. Період з температурою понад +10°С становить 160-170 днів. Безморозний період 250-255 днів. Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов'язано з тим, що місто належить до вологої помірно-теплої акрокліматичної зони і на клімат міста суттєво впливає близькість гір Карпат. Адміністративно-територіальний устрій Калуш - місто обласного підпорядкування з площею 6453,5 га (це 0,5% території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру. 30 жовтня 1990 р. сесією обласної ради XXI скликання було затверджено межу Калуської міської ради із загальною площею 6454 га. 20 березня 1972 р. Калушеві присвоєно статус міста обласного підпорядкування. Місто не поділено на райони. Влада міста представлена Калуською міською радою (50 депутатів) на чолі з міським головою, обраними мешканцями міста (кількість виборців - 49634). Голова міста керує міською радою та виконавчим комітетом, обраним депутатами. Виконавчий комітет керує міськими організаціями і службами. Населення Населення міста за статистичними даними станом на 01.01. р. становило 67,9 тис. чоловік, це 4,8% від населення області. За статтю: 52,6% - жінки, відповідно 47,4% - чоловіки. На 1 км2 припадає 1125 осіб. Пенсіонерів - 18672 особи (27,5% до наявного населення). Половина трудових ресурсів міста зайнята в промисловості, а перехід до ринкової економіки викликав значну міграцію кадрів у сферу послуг, із загальної чисельності населення трудові ресурси станом на 01.01.2003 р. становили 45,0 тис. чол., з них працевлаштоване населення у працездатному віці - 42,5 тис. чол. Зайнято у сферах матеріального виробництва та послуг 37,2 тис. чол., або 80% до загальної чисельності трудових ресурсів. Рівень офіційного безробіття у м. Калуші за 2002 рік становив 3,6%. Найбільше серед безробітних кваліфікованих працівників віком від 30 до 40 років. Більшість з них закінчила середню школу чи училище, має дипломи вишів. Ця потенційна кваліфікована робоча сила може зробити вагомий внесок у виробничу сферу регіону. Історія Перша письмова згадка про Калуш була знайдена в дванадцятитомнику Галицьких гродських книг (Галицьке староство, яке було в той час під Польською короною) і датована 27 травня 1437 р. Мова йшла про "суд у найближчий вівторок після Трійці з участю королівського чоловіка Драгуша із Калуша проти Митька із Куроша". З цього часу згадка про Калуш все частіше зустрічається в різних земських книгах. Назва міста правдоподібно походить від слова "калюші": природних сольових джерел, в яких у давнину добували сіль. До р. Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицького староства. р. польський король Сигізмунд Август уповноважує Пелзького воєводу, коронного гетьмана і Галицького старосту Миколу Сенявського заснувати місто Калуш з відповідною юрисдикцією на самоврядування. З цього року Калуш стає "вільним містом" на Магдебурзькому праві. В місті був створений міський магістрат (міська рада). Його очолював бургомістр, якого обирали громадяни. У ст. Калуш переживав період розквіту. Місто було відоме своїм розвинутим солевидобутком, броварнею та виробництвом солоду. Вироблялися бікарбонат натрію, селітра, а на початку ст. була заснована ливарня для виробництва церковних дзвонів. За першим поділом Польщі р. Калуш відходить до Австрії, а коли Австрійсько-Угорська монархія розпалася і створилася (ЗУНР), громадяни Калуша встановили міську адміністрацію . Більшість населення України попри окупацію іноземними загарбниками розвивала торгівлю, місцеві ремесла і свою давню культуру. Місцеві жителі протягом багатьох років боролись за свою незалежність. Найбільш яскраві події боротьби відбулися під час об'єднання земель України. Під час Другої світової війни місто було окуповане фашистськими військами (1941-1944). Представники Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії вели безперервну боротьбу проти окупантів. Жителі міста Калуша і Галичини з великою радістю зустріли демократичні перетворення в 1990-х роках і стали основною керівною силою в усіх подіях. Історія міста багата на знаменні події та вагомі імена. Пишаємось письменниками Антоном Могильницьким, Олесем Бабієм, Михайлом Козорісом, Григорієм Цеглинським, Богданом Рубчаком, Юрком Іздриком, художниками Григорієм Смольським, довоєнним емігрантом з Києва Павлом Ковжуном, актором та співаком Іваном Рубчаком... Ще десятки імен калушан - митців, науковців, літераторів - склали велику культурну спадщину не тільки Калуша, але й України. Зараз прогулюючись містом можна милуватись куполами новозбудованого храму Усіх Святих Української Православної Церкви Київського патріархату; відреставрованим римо-католицьким костьолом Святого Валентина; справжньою окрасою міста є греко-католицька церква святого Михайла. Віруючі всіх конфесій мають змогу задовольнити свої духовні потреби. Мистецьке життя Калуша ще активніше розвивається після відкриття першої в області картинної галереї. Промисловість і Транспорт Сучасний Калуш завдячує розвитком своїм предкам, які започаткували видобуток солі, пивоваріння, лиття дзвонів і створили місту вже на той час славу передового промислового центру. Сьогодні - це великий промисловий і культурний центр Західної України. Тут виробляються третина всієї промислової продукції області і близько 1% промислової продукції України. Ряд унікальних видів продукції (калійні мінеральні добрива, металевий магній, поліетилен, тафтингові покриття та інші) виробляється в Україні тільки у місті Калуші. Пряме залізничне сполучення Калуш має тільки з Івано-Франківськом та Стриєм. Приміські й міжміські пасажирські перевезення переважно здійснюються автобусами й "маршрутками". З Калуша виконуються регулярні автобусні рейси до Києва, Одеси, Варшави. Міський транспорт на 30% автобуси, на 70% - "маршрутки Історія Поетапно введені у дію виробництва : 1973 – соди каустичної діафрагмовим методом потужністю 65 тис. т/ рік; 1975 – вінілхлориду потужністю 250 тис. т / рік; 1987 – олефінів з виробництвом етилену потужністю 250 тис. т / рік; 1997 – поліетилену потужністю 100 тис. т / рік; 1991 – 1996 – здійснено реконструкцію виробництва вінілхлориду зі збільшенням потужності до 300 тис. т / рік; 2001 – введено у структуру ЗАТ "ЛУКОР" майновий комплекс виробництва хлору і каустичної соди; 2002 – затверджена нова інвестиційна програма на 2003 – 2010рр. у сумі 240 млн. ЄВРО 29 жовтня 2004 року згідно з рішенням засновників, якими виступло закрите акціонерне товариство “ЛУКОР” (м.Калуш, Івано-Франківська область) та компанія “LUKOIL Chemical B. V.», зареєстрована Торговельно-промисловою палатою м. Амстердам Нідерланди) створене Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім” 2005 – будівництво і пуск установки гідрування фракцій С4,С5 потужністю 90,7 тис. т / рік 2006 – Закладка каменю під будівництво підприємства по виробництву хлору і каустичної соди із впровадженням мембранної технології потужністю 200 тис.т/рік в перерахунку на 100%-ну каустичну соду Виробництва \| Виробництво "Поліолефін" Виробництво складається з двох установок — олефінової установки (ЕП-250) і поліетиленової установки. Це сучасні нафтохімічні безвідходні виробництва із замкнутим технологічним циклом. За допомогою автоматизованої системи "SIEMENS" здійснюється контроль і управління технологічними процесами на олефіновому виробництві. А його основний продукт, етилен, є сировиною для ВХ і поліетиленової установки. Вона збудована за ліцензією фірми "Юніон Карбайт" (США)і дозволяє випускати 41 марку поліетилену всіх груп LDPE, LLDPE, HDPE на одному обладнанні. За цією технологією поліетилен отримують газофазним методом при низькому тиску в реакторі киплячого шару із застосуванням каталізаторів. Установка одержання поліетилену і сам продукт відповідають світовим стандартам. Продукція виробництва "Поліолефін" користується широким попитом у споживачів, тому що по якісних показниках не поступається світовим стандартам. Етилен використовується у власному виробництві вінілхлориду і поліетилену.,пропілен відвантажується споживачам залізничним транспортом для виробництва поліпропілену і окису пропілену, фракція С4- для виробництва бутадієнового каучука і метилетилтретбутилового ефіру (МТБЕ, ЕТБЕ), фракція С5 +С9 як добавка до високооктанового бензину, виробництва ізопронових каучуків і нафтополімерних смол, бензол – для нафтохімічного синтезу. Смола піролізу є сировиною для виробництва техвуглецю, поліетилен – для виробництва труб ( газових і водопровідних) , різноманітних плівок, тари, ізоляційних матеріалів і інш. Виробництво олефінів ЕП-250 введено в експлуатацію в 1986 році за проектом фірми „Лінде“ (Німеччина). Проектна потужність по переробці сировини складає 1 млн. тонн в рік. Виробництво поліетилену введено в експлуатацію в 1997 році за технологією „ЮНІПОЛ“ потужністю в 100 тис. тонн в рік.В основі технології виробництва олефінів — глибока переробка нафтопродуктів. Воно є практично безвідходним виробництвом із замкнутим технологічним циклом і мінімальним використанням теплоенерго ресурсів. У виробництві олефінів в промисловому маштабі в 2002 році освоєнно технологічний процес одержання етилену і пропілену з нових видів сировини — прямогонного бензину, ациклічних вуглеводнів і газу бутану. Збільшення потужностей установки з виробництва поліетилену від 100 до 160 тис. тонн в рік — один із важливих проектів ЗАТ „ЛУКОР“, що дозволить впровадити тут сучасні енергозберігаючі схеми. Першим таким важливим інвестиційним проектом у 2005 році є завершення будівництва установки гідрування фракцій С4С5 потужністю 90,7 тис. тонн у рік на виробництві ”Поліолефін”. B кінці 2005 року було введено в експлуатацію на виробництві ”Поліолефін” модернізоване виробництво етилену. Пуск в експлуатацію установки гідрування фракцій С4/С5 дозволило використовувати як сировину побічні продукти виробництва етилену, значно зменшити використання дизельного палива, що є сировиною для виробництва олефінів. В результаті впровадження на ТОВ «Карпатнафтохім» новітньої технології гідрування при збереженні щорічного обсягу випуску етилену на рівні 250 тис. тонн скорочення обсягів сировини становитиме 157 тис. тонн у рік. Крім того, використання фракції С4/С5 збільшить вихід етилену з однієї тонни сировини і дозволить істотно знизити собівартість продукції. Загальний обсяг інвестицій у модернізацію виробничого ланцюжка етилену на ТОВ «Карпатнафтохім» становить близько $30 млн. Комплектне постачання устаткування здійснила компанія Linde (Німеччина). Термін окупності проекту складає менше двох років. Основні види продукції Етилен Пропілен Бензол Фракція бутилен-бутадієнова(C4) Фракція C5+ C9 Смола важка піролізу (з пуском установки гідрування фракції С4С5 планується С9 відвантажувати) Поліетилен Виробництво хлорвінілу Виробництво хлористого вінілу є багатопрофільним підприємством. Побудоване і введене в експлуатацію в 1974 році. Це єдине виробництво мономеру хлористого вінілу в Україні. В 1996 році була реконструкція виробництва за участю як вітчизняних, так і зарубіжних фірм.Одна із стадій одержання вінілхлориду методом оксихлорування базується на технології американської фірми "Гудрич". У 1996 році після випробувань фірмою "Лінде" запрацювала нова установка розділення повітря, що дало можливість на 50 відсотків зменшити валовий викид в атмосферу шкідливих речовин. Весь виробничий процес відповідає екологічним стандартам з охорони навколишнього середовища. В травні 2001 року вперше за останні чотири роки за рахунок інвестиційних коштів тут було проведено капітальний ремонт. Починаючи з 2002 року капітальні ремонти проводитимуться раз на два роки. Доцільність такої періодичності підтвердив світовий досвід провідних підприємств. В 2004 році вдалося досягти 75% використання потужності по виробництву вінілхлориду (4 квартал). В лютому 2005 року колектив виробництва хлорвінілу ЗАТ „ЛУКОР” відзначив 30-річчя з часу введення підприємства в експлуатацію і одержання першої продукції. Основні види продукції Вініл- хлорид Аргон рідкий високої чистоти Кисень рідкий технічний Кисень газоподібний технічний і медичний Азот технічний газоподібний Азот рідкий підвищеної чистоти I сорту Виробництво хлору і каустичної соди Повна реконструкція цього виробництва шляхом впровадження прогресивної сучасної технології одержання хлору і каустичної соди мембранним способом дасть можливість підняти на вищий рівень безпеку праці та надійно захистити навколишнє середовище від згубного впливу шкідливих речовин. За рахунок використання нового технологічного обладнання, наймодерніших приладів контролю і протиаварійного захисту, беручи хлор безпосередньо на виробництва хлорорганічного синтезу, можна ліквідувати проміжну стадію складування рідкого хлору і відповідно вивести із технологічного циклу стадії конденсації і випарювання хлору, які є потенційно небезпечними. Прогресивна технологія одержання каустичної соди мембранним способом також дозволяє підвищити безпеку ведення технологічного процесу за рахунок різного зменшення кількості водню в хлоргазі, що значно підвищує ступінь зрідження хлору і відповідно зменшує кількість абгазів зрідження, які викидаються в атмосферу. Індивідуальна робота на тему: «Екологічний стан Калуського району»
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 842 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: