Реферат на тему: Екологічні проблеми водойм м. Києва - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Екологічні проблеми водойм м. Києва. ЗМІСТ 1. Найбільш актуальні екологічні про-блеми природних вод України 2. Екологія Дніпра • найголовніші чинники • державні “охоронники” Дніпра • способи очистки стічних вод 3. Вплив відходів на здоров'я людини 4. Показники, що впивають на екологіч-ну якість води • органолептичні • токсикологічні 5. Індекси сумарної забрудненості 6. Висновки 7. Список використаної літератури У Постанові Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики у галузі охрони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпе-ки” (1998 рік) визначені найбільш актуальні екологічні проблеми природних вод на тери-торії України: • надмірне антропогенне наван-таження на водні об'єкти внаслідок інтен-сивного способу ведення водного госпо-дарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та ви-снаження водоресурсного потенціалу; • значне забруднення водних обєктів внаслідок невпорядкованого відведення стіч-них вод від населених пунктів, господарських об’єктів і сільськогосподарських угідь; • широкомасштабне радіаційне забруд-нення басейнів багатьх річок внас-лідок ава-рії на ЧАЕС • погіршення якості питної води внас-лідок незадовільного екологічного стану дже-рел питного водопостачання; • недосконалість економічного механіз-му фінансування і реалізації водоохоронних заходів; • відсутність автоматизованної пос-тійно діючої сітки моніторингу в ситемі водо-користування тощо. Екологічний стан Дніпра у м.Киеві визна-чають три найголовніших чинники. Першим чинником є річка Припять. Вона тече через Чорнобильську зону, тому вода, яку вона приносить в Дніпро, є екологічно за-брудненою. Другий чинник, що впливає на екологію Дніпра, – це стан воді в річці Десна. Вище по її течії розташовані підприємства, які ви-кидають свої відходи у річку. Це можуть бути і нафтопродукти, і залізо, і цинк. Третім показником є відходи саме міста Києва. Хоча в Киеві діє загальна каналізація, деякі підприємства, які дуже “турбуються” про екологію нашого міста, все-таки вики-дають відходи у Дніпро або у Либідь. Екологія Дніпра є дужу важливою спра-вою, адже його водні ресурси станов-лять 80 % водних ресурсів України і забез-печують водою понад 32 млн. населення та 2/3 госпо-дарського потенціалу країни. За станом води у водоймах міста Києва стежать такі державні організації: 1. Міська санепідемстанція 2. Держуправління екології та при-родних ресурсів по м. Києву 3. Водна інспекція міста Києва 4. Київводоканал а) Деснянська водопровідна станція б) Дніпровська водопровідна станція в) Бортницька станція аерації (БСА) Київводоканал відповідає за постачання води по всьому місту. Деснянська водопрові-дна станція відповідає за лівий берег міста, Дніпровська – за правий. БСА займається очисткою сточних вод міста Києва. Після очистки вода поступає у Дніпро, трохи нижче Києва. Воду можна очищати різними способами. Ось найголовніші методи очистки стічних вод: 1. Механічний та механохімічний, до цього матоду належать: а) відстоювання б) спливання в) фільтрування г) флотація 2. Хімічний та фізико-хімічний, сюди відно-сяться: а) хімічна обробка б) екстракція в) адбсорбція г) електроліз, іонообіг д) озонування е) термічний 3. Біохімічний, що включає в себе: а) аеробний б) анаеробний На БСА очищують воду у такій послідов-ності: 1. спочатку вода відстоюється у відстій-никах протягом 2 годин; 2. потім воду очищують аеробним ме-тодом, тобто за допомогою кисню; 3. після цього вода знову відстоюється, і по каналам поступає у Дніпро; 4. осадки, що виділилися в процесі очи-стки стічних вод очищають анаеробним ме-тодом, в основу якого закладений процес бродіння органічних речовин. Всі ці процедури очистки води, а також ко-нтроль стану води, який БСА проводить кож-ний тиждень, дуже важливі, оскільки вживан-ня недостатньо очищеної від токсичних від-ходів води може призвести до важких захво-рювань. Нижче, у таблиці, наведені дані впливу токсичних забрудненнь водних ре-сурсів на здоров'я людини. Таблиця 1 Забруднення Клінічний прояв Свинець (Pb) Біль голови, анемія,нервові роз-лади, пологові дефекти, затримка розвитку, дебільність, зниження слуху Ртуть (Hg) Ушкодження нервової системи і нирок.велике підвищення концен-трації вздовж трофічного ланцюга Миш'як (As) Рак;ушкодження нирок, крові, нер-вової системи Кадмій (Cd) Ушкодження нирок, анемія, хво-роба легенів, підвищений кров'я-ний тиск; можливий також рак Хром (Cr) Деякі концероґенні сполуки хрому Нітрати Утруднення дихання і підвищення смертності; при хімічних перетво-реннях породжують концероґенні сполуки ДДТ, пестициди Рак, ушкодження печінки, ембріо-нів Бензол Анемія, ушкодження крові і лейке-мія, хромосомні зміни Діоксін Рак, ушкодження шкіри, ґенні му-тації Тетрахлорид вуг-лецю Рак, ушкодження печінки, нирок легенів, центральної нервової си-стемиХлороформ Ушкодження печінки і нирок; кон- цероґен Вінілхлориди Ушкодження печінки, нирок і леге-нів, системи кровообігу і травлен-ня Питна вода не повинна містити сірково-день і метан, що надають їй неприємний за-пах і смак. Вміст магнію і кальцію обумовлює жорсткість води. Загальна жорсткість пови-нна бути не менше 7 мг/л, а в особливих ви-падках до 10 мг/л. Для пиття може викорис-товуватись відносно жорстка вода, через те, що вміст солей кальцію і магнію не шкідли-вий для здоров’я людини. Однак в дуже жор-сткій воді погано розварюється м’ясо і овочі, прання білизни пов’язане з додатковою ви-тратою води та миючих засобів, тканини зношуються, фарби тьмяніють... На екологічну якість води впливають й ін-ші органолептичні показники, а саме: запах, смак, прозорість, мутність. Вони не тільки впливають на естетичне сприймаття, але й сприймаються людиною як доказ вмісту в воді шкідливих для її здоров’я речовин. Ви-моги до таких органолептичних власти-востей води наступні: запахи і смаки повинні бути не більше 2 балів, кольоровість менше 20 градусів, прозорість більше 30 см, мут-ність менше 2 мг/куб. дм. Чиста вода при малому шарі води – без-кольорова, при великому – має блакитний відтінок. Решта відтінків кольору вказує на вміст домішок. Так, солі заліза зафарбовують воду в червонуватий (іржавий) відтінок, дрібні частинки піску та глини – в жовтий. Гумусні речовини (продукти розпаду трави, листя, кори і інше) надають воді кольри від жовтого до коричневого. Чиста вода не має смаку. Смак їй надає забруднення. Розрізняють 4 види смаку: солоний, гіркий, кислий, солод-кий. Солоний смак води залежить від хлори-дів натрію, гіркуватий – хлоридів магнію, кис-лий – надлишку кислот, солод-куватий – ор-ганічних речовин. Важливим екологічним показником є про-зорість води, від якої залежить інтенсив-ність фотосинтезу, глибина проникнення світла в товщу води. Прозорість тісно пов'язана з му-тністю, тобто з вмістом завислих мінераль-них частинок. Для питної води оптимальною є її темпе-раптура від 8 до 15°С. Вода з більш високою температурою не має освіжаючої дії на орга-нізм людини і погано тамує спрагу. Вода з більш низькою температурою може бути при-чиною застудних захворювань (ангіна, грип, бронхіти). Важливим в екологічному значенні є і вод-невий показник рН природної води. Водневий показник або концентрація вільних іонів вод-ню визначає ступінь кислотності або лужності води. При значенні рН від 6,5 до 7,5 води нейтральні, нижче – кислі, а вище – лужні. Більшість поверхневих вод суші має нейтра-льну або слабокислу реакцію (рН від 6,0 до 8,0). Чітко виражену кислу реакцію мають болотні води. При рН менше 5,5 в прісних водоймах починає зменшуватись видова різ-номанітність гідробіонів, набувають розвитку грибки. Токсилогічні властивості визначаються за вмістом азоту (аміаку, нітратів, нітритів), фтору, СПАВ, фенолу, ціанідів, міді, свинцю, цинку, хлору, нікелю, цезію-137 та стронцію-90. Використання води із концентрацією шкі-дливих речовин більше ГДК в 3 – 5 разів мо-же призвести до виникнення початкових хво-робливих симптомів серед населення через 1 – 2 місяці; в 10 разів – через 2 – 4 тижні; в 100 разів – через декілька діб. Специфічна дія на організм людини нітратів. Для нітрат-ного азоту встановлена велика ГДК – 10 мг/куб. дм., оскільки самі по собі вони не шкі-дливі для людини. Однак під дією едяких ки-шкових бактерій при високих дозах нітрати можуть перейти в нітрити – отруйну речови-ну, що сполучаючись з гемоглобіном крові переводить його в форму мет-гемоглобіну, що перешкоджає проникненню кисню по кро-воносній системі організму. Санітарний режим природних вод оціню-ють за розчином кисню, БПК5 і БПК20, окис-люваність і ХПК. До цієї групи належать важ-ливі характеристики вмісту в воді розчинних органічних речовин і мікроорганізмів, бакте-рій, що розкладають органіку до мінерально-го складу. Похідними показниками концент-рації органічних речовин у воді служить біо-хімічна потреба кисню за 5 і 20 діб; перман-ганатна і біхроматна окислюваність. Перші два показники дають уяву переважно про вміст у воді оганічних речовин тваринного походження, тому широко використовуються при оцінці господарсько-побутових стічних вод. Біхроматна окислюваність або хімічна потреба кисню (ХПК) характеризує всі орга-нічні речовини, а перманганатна – переважно легкоокислювальні хімічні речовини (вона близька до вмісту вуглецю).Бактеріологічні показники визначалися через індекси БГКП (через бактерії групи ки-шкової палички). Відомо багато тисяч видів бактерій. Всі вони розподіляються на дві ве-ликі групи – сапрофітні (нешкідливі для лю-дини, інколи навіть корисні) і патогенні (хво-роботворні). Виділити патогенні бактерії із всієї маси мікроорганізмів складно, тому при оцінці якості води обмежуються мікробним числом (загальна чисельність бактерій в 1 куб. см води) і колі-індексом (кількість кишко-вих паличок в 1 куб. дм води). Інколи замість колі-індексу використовуються колі-титр (об'-єм води в 1 куб.см), що приходиться на одну кишкову паличку. Вміст вище названих компонентів оціню-вали шляхом порівняння їх з ГДК, а сумарний їх вміст – за допомогою індексного принципу. Він дозволив привести всі показники окремих забруднювачів до єдиної системи вимірю-вання та їх зіставлення. При цьому виконали відбір і узагальнення забруднювачів за таб-личною схемою, запропонованою фахівцями-медиками. Примітка до таблиці: + – кратність перевищеннядопустимих величин забрудненості (коефіцієнти для виведення зага-льного показника забрудненості водних об'єктів); ГДК орг. – ГДК за органолептичною ознакою шкідливості; ГДК токс. – ГДК за токсикологічною ознакою шкідливості; Киш. пал. – бактерії групи кишечної палочки. Таблиця 2 Індекси сумарної забрудненості вираховані за органолеп-тичними і токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками Ступінь за-брудне- но-сті Категорія во-докорис-тування О ц і н о ч н і п о к а з н и к и Органолептичні вл. Токсилогічні вл. Санітарний режим Бактеріо-логічні пок. Індекси за-бруд. Смак, запах, в балах + ГДК орг. + ГДК токс. + БПК, мг/л + Розч. ки-сень + Киш. пал. + Роз-ра-хун-кові На карті Допустиме 2 1 2 1 1 1 3 1 4 1 1103 0 0-5 4 >2 >8 >4 100 100 10 3.3 1 0.25 >1106 4 113.5 >20 Таблиця 3 Індекси сумарної забрудненості вод Дніпра на терито-рії м. Києва О ц і н о ч н і п о к а з н и к и Органолептичні вл. Токсилогічні вл. Санітарний режим Бактеріоло-гічні пок. Індекси за-бруд. Смак, за-пах, в ба-лах + ГДК орг. + ГДК токс. + БПК, мг/л + Розч. ки-сень + Киш. пал. + Роз-ра-хун-кові На карті Використовуючи дані з Таблиці 3, ми можемо ска-зати, що води Дніпра є ________ за своїм екологічним станом. Список використаної літератури 1. 2. Україна, Екологічні проблеми природних вод, В. А. Барановський, В. Г. Бардов, С. Т. Омельчук, ВКФ ТС ЗС України, 2000
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (25.04.2014)
Просмотров: 500 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: