Реферат на тему:ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ФРАКЦІЙ НАФТОПЕРЕРОБКИ - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ФРАКЦІЙ НАФТОПЕРЕРОБКИ. У статті розглянута можливість зниження нагароутворення при горінні залишкових фракцій нафтопереробки у ГТУ (газотурбінних установках) з метою поліпшення екологічного стану довкілля. Соловйова Ж.Ф., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна Соловйова Жанна Федорівна - кандидат технічних наук, доцент кафедри екології та природокористування, має більше як 80 друкованих наукових праць. В останні роки займається проблемою очистки стічних вод від нафтопродуктів. In the article possibility of decline of nagar-forming at burning of remaining factions of naftopererobki in GTO (gas-turbine options) with the purpose of improvement of the ecological state of environment is considered. В останній час зростає інтерес до застосування в різних двигунах, у тому числі і в ГТУ, дешевих залишкових палив. Однак неповне згоряння цих палив та нагароутворення на деталях значно збільшують витрати на технічне обслуговування та ремонт двигуна, а також забруднення навколишнього середовища. Довготривалість і надійність роботи поршневих і газотурбінних двигунів залежить не тільки від кількості нагару, що відклався на їх деталях, але й від його теплопровідності чи, що одне й те ж, від його ізоляційної здатності [1, 4]. Для поліпшення горіння важких палив у спеціальній вітчизняній та зарубіжній літературі рекомендується застосування присадок, що мають за мету зменшення нагароутворення [2, 6]. В даній роботі наведені результати досліджень моторного палива ДТ (ГОСТ 1667- 68) з присадками, розробленими Інститутом Хімії Присадок АН Аз.ССР з метою визначення присадки, що ліквідує відклади в проточній частині газової турбіни. Випробування дії вказаних присадок проводилися в декілька етапів. На першому етапі здійснювався вибір типу присадки та вивчення каталітичного впливу її компонентів на процес горіння. Ця робота проводилася одночасно на установці окислювального піролізу і в калориметричній бомбі. Паралельно велися роботи на експериментальному одногорілочному відсіку камери згоряння. Перша партія (17 зразків) присадок на установці окислювального піролізу випробовувалася при температурі 700°С, а потім при 500°С з тими присадками, які були найбільш ефективними при 700°С. Рідкі продукти окислювального піролізу (температура 500°С) підлягали розгонці в вакуумі до температури 300°С і більше, а остаточні фракції з температурою википання більш як 300°С досконало вивчалися методом рідинної хроматографії на силікагелі АСК. Концентрація присадок в паливі 0,2 %. Друга партія присадок (зразки 18-36) випробовувалися при температурі 500°С. Експериментальний одногорілочний відсік зроблений аналогічно установці, що описана У праці [3 ]. Через обмежену кількість присадок робота на відсіку проводилася на режимі з малою витратою палива упродовж 50 хвилин. Щоб уникнути погрішностей, які викликані умовами експерименту, режимні параметри при роботі відсіку з різними присадками трималися однаковими, а саме: температура повітря на виході 115±5°С, температура палива 75±2°С, витрата палива 10±0,1 г/сек., витрата повітря 0,63 0,65 кг/сек., концентрація присадки 0,1%, витрата палива за експеримент 30 кг. При цьому температура газів, що відходять, знаходилася в межах 470-550°С, коефіцієнт повноти згоряння не перевищує 87 % (спостерігався залишковий механічний недопал). По закінченню кожного експерименту жарова труба демонтувалася, ретельно очищалася від коксових відкладів, що збиралися і зважувалися на аналітичних терезах. Результати вивчення впливу присадок на зниження нагароутворення, проведеного на установці окислювального піролізу при температурі 500 і 700°С і на одногорілочному відсіку камери згоряння, наступні [5, 7]. В першому випадку найбільш ефективні результати отримані з присадками АТ-1, 7, 9, 13, 15, 18-23, 28 та 34, в другому - з присадками АТ- 1, 5, 6, 7, 9, 10, 22. При цьому присадки АТ-2, 12, 14-17, 29-32 не проходили випробування на експериментальному відсіку. Для підтвердження вірності висновків про ефективність присадок першої партії випробування на піролітичній установці були повторені з присадками № 7, 9, 13, 15, АТ-1 при температурі 500°С. Результати наведені в табл. 1. З табл. З видно, що з присадками № 13 і 15 спостерігається збільшений вміст парафінових і нафтенових вуглеводнів за рахунок зменшення концентрації ароматичних вуглеводнів. Смоли і асфальтени практично мало відрізняються від початкової концентрації. Таким чином, присадки, що вивчаються, вірогідно, інгібують процес конденсації ароматичних систем, що, в свою чергу, має позитивно відображатися на повноті згоряння палива та нагароутворенні. Цей висновок підтверджується результатами Як бачимо з рисунка, зольні залишки з присадками при 900°С містять з'єднання з більш високою температурою дисоціації в порівнянні з зольним залишком без присадки. Підтвердженням отриманих результатів став час оголення коксового залишку чистого ДТ і палива ДТ з присадкою № 15. час прокалювання ВИСНОВКИ Залишкові важкі компоненти, що утворюються при спалюванні палива ДТ, згоряють більш інтенсивно при наявності в паливі азот-, мідь- і баріймістких присадок в концентраціях до 0,2 %. Із розроблених ІТП АН Аз.ССР присадок і випробуваних авторами треба віддати перевагу беззольній азотмісткий присадці № 15. експериментів і узгоджується з висновками роботи [3]. Враховуючи, що присадки, які вводяться в паливо, мають за свою мету також утворення з зольними елементами палива з'єднань, температура плавлення яких має перевищувати 900°С, було цікаво прослідкувати вигоряння коксового залишку чистого палива ДТ і з присадками № 13 та 15, що задовільно зарекомендували себе при випробуваннях. Результати випробувань представлені на рисунку. навіски до постійної ваги у випадку коксового залишку палива ДТ склав 12 годин, тоді як залишку палива з присадкою № 15-20 годин. В табл. 4 представлений якісний хімічний склад присадок, що найбільш ефективно знижують коксоутворення в дослідних умовах. Присадки № 13 та 15 збільшують температуру дисоціації з'єднань, що входять в склад зольних залишків палива, що позитивно впливає на зменшення нагароутворення на металевих поверхнях. Застосування присадок у важкі палива ГТУ знижують зольність, підвищуючи повноту згоряння, що принципово впливає на зменшення викидів попелу у навколишнє середовище. ЛІТЕРАТУРА Карапетьянц М.Х. Введение в теорию химических процессов. Учеб. пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1975. - 320 с. Лосиков Б.В., Смирнов Н.С. и др. Присадки к маслам и топливам. - М.: Гостоптехиздат, 1961. - С. 381-388 Лосиков Б.В., Фатьянов А.Д., МикулинЮ.В., Александрова A.A. Топлива для стационарных газовых турбин. - М.: Химия, 1970. - 309 с. Папок К.К., Пискунов В.А., Креня П.Г. Новые показатели оценки нагарности топлив // Химия и технология топлив и масел. - 1970. - № 8. - С. 34-37. Степаненко Б.Н. Курс органической химии. Ученик для вузов. - М.: Высшая школа, 1972. - 500 с. Хоникевич A.A. Химия и коррозия в судостроении. Учеб. пособие. - Л.: Судостроение, 1988. - 224 с. Чендлер К.А. Коррозия судов и морских сооружений. - Л.: Судостроение, 1988. - 320 с.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 146 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: