Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Екологія |
Реферат на тему:Екологічні проблеми , що виникають при спалюванні палива.
Реферат на тему:Екологічні проблеми , що виникають при спалюванні палива. Екологічні проблеми, що виникають при спалюванні палива. Життя людини без використання кисню з атмосфери неможливе. Зменшення вмісту кисню в повітрі спричинює „кисневий голод”, який супроводжується зпамороченням, болями в області потилиці, зниженням гостроти зору, нудотою.Зменшення вмісту кисню до8% веде до падіння температури тіла, анурії, зневоднення і смерті. Іонізоване повітря має лікувальні властивості. Природно іонізоване повітря є в горах, поблизу водоспадів, серед буйної зелені, в зоні морського прибою, поблизу гейзерів і т. п. Невелика концентрація негативних іонів підвищує працездатність, знижує кисневу нестачу, має лікувальну дію при ряді захворювань. Діоксид вуглецю, що є кінцевим продуктом окиснення вуглецю у концентпраціях 1-2% не впливає негативно на організм людини.Збільшення концентрації до понад 3% це призводить до прискореного дихання, головного болю, шуму у вухах, артеріального тиску, прискореного серцебиття. Подальше підвищення концентрації призводить до смерті. Важливу роль у житті людини і природи відіграє озон(O3), який має сильні окислювальні властивості. Озоновий екран землі затримує згубне для всього живого короткохвильове випромінювання Сонця. В останні роки зменшення озонового шару землі і вине- кнення „озонових дірок” пов’язане з дією фреонів, що входять до складу антропогенних аерозолів. Найбільшу небезпеку для життя людини і живої природи мають забруднюючі повітря штучного походження. Внаслідок діяльності людини в атмосферу щорічно надходять понад 1500 млн т діоксиду сірки, 200 млн т вуглеводів, 20 млн т оксиду азоту. Шкідливі речовини | Наслідки дії на організм людини Оксид вуглецю | Шкодить абсорбуванню кисню кров’ю. Послаблює розумові здібності, сповільнює рефлекси, викликає сонливість, може бути причиною втрати свідомості. Свинець | Впливає на кровоносну, нервову та сечостатеву системи, викликає можливе зниження розумових здібностей у дітей, відкладаеться у кістках. Окисли азоту | Можуить підвищувати сприятливість організму до вірусних захворювань, подразнювати легені, викликати бронхіт і пневмонію. Озон | Подразнює слизову оболонку органів дихання, викликае кашель, порушує роботу легенів, знижує опір до простудних захворювань, може загострювати хронічні захворювання серця, а також викликати астму, бронхіт. Токсичні викиди (важкі метали) | Сприяють винекненню новоутворень, порушенню статевої системи і розвитку дефектів у немовлят. Ці гази змішуються з газами атмосфери, частинками пилу, найменшими краплинками рідини й утворюють аерозолі (тумани і дим), що стали візитними картами промислових міст і селищ. Понад 20 млрд т оксиду вуглецю викидається в атмосферу від згоряння різних видів палив, що спалюються людиною. Його вміст в атмосфері в останні десятиріччя невпинно збільшуеться. Діоксид вуглецю не тільки токсично діє на організм людини, а й викликае ще й глобальне потепління в атмосфері, яке зумовлене так званим „парниковим ефектом” і веде до зміни клімату з передбачуваними наслідками для всього живого. Пари спалюванні палива атмосфера насичується ще одним продуктоим неповного згоряння – оксидом вуглецю, гранично допустимі концентрації якого не повинні перевищувати 0,03 мг/л. Ця сполука більш активна до гемоглобіну крові, ніж кисень. Вона витісняє кисень і не дає можливості нормально функціонувати дихальним ферментам. В організмі людини замість оксигемоглобіну утворюється карбоксигемоглобін. У повітрі можуть також знаходитися різні вуглеводи, частина яких має токсичні й канцерогенні для організму властивості. Господарська діяльність людини суттєво впливає на кругообіг речовин у природі. При спалюванні вугілля, нафти, торфу, деревини та інших речовин відбувається збагачування біосфери азотом. Надходячи в атмосферу, оксиди азоту взаємодіють з парами води й утворюють кислотні сполуки, які випадають на поверхню замлі у вигляді кислотних дощів, згубних для всього живого. Найбільшим джерелом багатокомпонентних забруднень є теплоенергетика. На її частьку в загальному техногенному забрудненні повітря припадає близько 75% викинутого діоксиду сірки, близько 50% оксидів азоту і 20% твердих домішок. Нафта і продукти її переробки, що спалюються в топках електростанцій, майже на 60% визначають рівень забруднення повітря в Західній Європі. Вичерпання природних запасів корисних копалин і природних компонентів пов’язане з загальними тенденціями промислового розвитку людства. Україні властиві ті ж проблеми утримання енергії, що стоять і перед іншими державами світу. До 1986 року пріоритет був відданий розвитку атомної енергетики, її частка в загальному енергозабезпеченні України досягла 17,3%. Після Чорнобильскої аварії, більшою мірою базувався на теплоелектростанціях, у тому числі і на тих, що працюють на природному газі. Природний газ Вугілля Ядерна енергія Мазут Гідроенергія | 36,4 24,6 23,3 13,4 3,2 | 36,4 24,6 23,3 13,4 3,2 Вид ресурсу | млн т нафтового еквіваленту | % Обсяги споживання Екологічні проблеми теплоенергетики Теплоелектростанції (ТЕС). Широке використання вугілля та інших видів викопного палива з метою одержання електричної енергії має явні переваги, оскільки електричну енергію неважко передавати навіть на значні відстані. Нині набуває поширення й електричне обігрівання житла – при цьому в будинках не спалюють ніякого палива і так не утворюється ні диму, ні золи. Сьогодні теплоенергетику справедливо називають основою технічного прогресу. Але за використання енергії у вигляді електрики ми несемо й певне покарання. За масштабами впливу на навколишнє середовище ця галузь посідає одне з перших місць. Велика кількість ТЕС і ТЕЦ спалюють мільйони тон органічного палива. На їх частку припадає приблизно ј частина всіх шкідливих викидів. Екологічний вплив ТЕС на екологічне середовище залежить від виду палива. Для спалювання в топках ТЕС використовують 3 групи органічних ресурсів: тверді (вугілля і горючі сланці), рідкі (мазути, дизельне і газотурбінне палива) і газоподібні (природний газ, біогаз і т.п.). При спалюванні твердого палива на ТЕС в атмосферу викидаються: летка зола з частками палива, що не згоріло, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди вуглецю і азоту, втористі сполуки та газоподібні сполуки неповного згоряння палива. Побічним продуктом, що утворюється при згорянні вугілля, є вугільна зола. Золовідвали займають величезні площі землі, які вилучаються з раціонального господарського використання. При спалюванні рідких видів палива, зокрема мазуту, з димовими газщами в атмосферу надходять сірчистий та сірчаний андрігиди, оксиди азоту, тверді і газоподібні продукти неповного газозгоряня, сполуки ванадію, солей натрію та інші. При спалюванні природного газу єдиним найбільш істотним забруднювачем атмосферного повітря є оксид азоту (його утворюється на 20% менше, ніж при спалюванні вугілля). Природний газ є найбільш екологічно чистим видом енергетичного палива. Вміст основних щкідливих домішок у димах. Паливо | Шкідливі домішки Летка зола | SО2 | Nox Вугілля: - березівське буре - кузнецьке СС - донецьке виснажене - екебастузьке - підмосковське буре - естонські сланці | 6.66 20 24.2 63.9 50.5 81.5 | 0.48 0.85 5.4 2.24 11.2 3.51 | 0.41 1.22 0.70 0.79 0.58 0.65 Мазут (3% сірки) | 0.1 | 3.98 | 0.8 Газ | - | - | 0.7 Для запобігання забрудненню атмосфери продуктами згоряння палива та з метою зменшення ймовірності утворення кислотних дощів необхідно на ТЕС і ТЕЦ змінити технологію. Це можна зробити в таких напрямках: а) розсіювання оксиду сірки в більш високих шарах повітряного басейну за допомогою спорудження на ТЕС високих димових труб; б) використання вугілля з низьким вмістом сірки на низьких установках; в) очищення вугілля від сірки; г) використання порошкоподібного вугілля і видалення сірки з топочних газів, що відходять. Комплексна підготовка вугілля до спалювання дозволяє знизити і спростити процес спалювання палива, скоротити витрати палива і знизити працевитрати транспортування, зокрема для індивідуальних споживачів у затареному вигляді і з протипиловою обробкою (парафінування). Одією з проблем теплоенергетики є утилізація золи. Останнім часом золу стали використовувати для різних цілей. Бетони, в яких міститься 20% золи, дають скорочення циклу пропаровування в двоє. Досить перспективним є застосуваня золи у виробництві цегли і гравію. Інший недолік ТЕС полягає у тому, що перетворення теплової енергії, яка міститься у викопному паливі, супароводжується колосальними втратами. Одержання електричної енергії супроводжується марним використанням великої частини теплової енергії викопного палива – вугілля, нафти та природного газу. Особливо великими є витрати, коли одержана електрична енергія знову перетворюється в тепло на місці її використання. При одержанні електричної енергії виділяється зайве тепло, яке необхідно кудись відводити. Коли такі теплові відходи викидаються в навколишнє середовище, це може призвести до серйозних наслідків. Ось чому надлишок тепла в навколишньому середовищі класифікується , як теплове забруднення. Багато праць присвячено тепловому впливу на живі організми у зв’язку з місцем розташування ТЕС. Ці дослудження показали, що явно небезпечний вплив здійснюють ті електростанції, які розташовані в більш теплих кліматичних областях, оскільки організми, що живуть там, часто потрапляють в умови, близькі до верхньої температури межі виживаності. Розв’язати проблему теплового забруднення можна двома шляхами – знайти надлишковому теплу корисне використання, або перейти на охолодження замкненого типу з використанням градтрень або ставків охолоджувачів. Охолодження замкненого типу має дві переваги. По-перше, якщо тепло передається від охолоджувальної води в атмосферу, то немає необхідності викидати охолоджуючу воду в озеро чи в річку. Тим самим усувається небезпека підігріваних водних організмів. По-друге, зменшується не тільки теплове забруднення, але й кількість охолоджуючої води, яка забирається з річок, скорочується на кілька відсотків порівняно з кількістю, яка необхідна при охолодженні відкритого типу. Справа в тому, що одна і та ж вода знову і знову використовується для охолодження відпрацьованої пари з турбін. У результаті кількість води, яка забирається на потреби електростанцій, значно скорочується, що дозволяє використовувати воду з іншою метою. У деяких країнах світу вже відчувається нестача органічного палива, і вона тим гостріша, чим вищий промисловий потенціал країни. Світові запаси твердого палива оцінюють трохи більше, як 10 млрд.т. Найбільша частка природних запасів цього виду палива припадає на СНД, США і Китай. Становище із запасами нафти складніше. Вважається, що природні запаси нафти в світі становлять приблизно всього лише 100 млрд.т. і, враховуючи зростання енергоспоживання, вони можуть бути використані протягом 50 або й менше років. Ця проблема є актуальною для країн усього світу і, зокрема України. Чи є вихід із цієї ситуації? Так є – він в енергоресурсозбереженні та у впорядкуванні використання енергоносіїв на всіх рівнях . Проблема ресурсозбереження нині життєво важлива для української держави. Адже, хоча населення України нині становить лише 1% усього населення планети, ми споживаємо 2% всіх енергоресурсів Землі – тобто у двічі більше середньостатистичного землянина. На одиницю виробленої в Україні продукції витрачається в тричі більше енергії, ніж у розвинених країнах, що наперед робить цю продукцію неконкурентноспроможною. Доки Україна не вийде на рівень хоча б середньосвітових стандартів енергоспоживання, годі сподіватися змін на краще в нашій економіці. Якби Україна зменшила споживання енергоресурсів хоча б удвічі, вона б повністю забезпечувала свої енергопотреби, тобто цілком могла б стати енергоресурсонезалежною державою. Але для цього необхідно проводити сучасні методи нафтогазодобування, вводити в експлуатацію нові розвідані родовища, відносити старі свердловини і пробурити нові, на вже начебто використаних родовищах, розвивати вугільну промисловість, розширити видобуток бурого вугілля, торфу, увести до ладу нові потужності гідроелектростанцій, запровадити режим суворої економії енергоресурсів та електроенергії хоча б на побутовому рівні. Нині ж Україна забезпечує себе власними енергоресурсами лише на 20%, сплачуючи за російський газ ціну вище світової. | |
Просмотров: 611 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |