Реферат на тему: Екологічні проблеми гідросфери - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Екологічні проблеми гідросфери. ПЛАН Вступ 1. Забруднення гідросфери 2. Антропогенний вплив на ґрунтові води 3. Наслідки забруднення гідросфери Висновки Список використаної літератури Вступ В наш час є досить суттєвим, як не сказати катастрофічним, вплив людини на довкілля. Особливо сильного забруднення зазнають гідросфера та літосфера. Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у во-дойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості. Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо. 1. Забруднення гідросфери Розрізняють не тільки штучне (антропогенне) забруднення води, але й природне. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від витоку в горах до місця з'єднання з морем чи океаном. Таблиця 1 Типи забруднення поверхневих і підземних вод Типи забруднення \| Забруднюючі речовини Фізичне \| Нерозчинні домішки: глина, пісок, намул, пил тощо. Хімічне \| Важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), мийні засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди Біологічне \| Різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів Радіоактивне \| Радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 та ін.) Теплове \| Підігріті води ТЕС та АЕС Суттєвою є та обставина, що у водібіологічне забруднення набирає особливого значення, подекуди за небезпекою навіть випереджаючи хімічні. Це трапляється найчастіше тоді, коли вода стає життєвим середовищем для патогенних мікроорганізмів, кількість яких у ній весь час зростає. Якщо перед використанням для пиття така вода не дезінфікується, то й мінімальна її кількість може спричинити вибух тих хвороб, що легко передаються саме через воду (див. біологічне забруднення). Джерел забруднення води багато, основними з них є: ? стічні води промислових підприємств; ? побутових стоках комунального господарства; ? стічні води сільського господарства; ? води шахт, нафтопромислів, рудників; ? відходи виробництв при видобут-ку різних корисних копалин; ? відходи деревини в деревообробній про-мисловості; ? скиди водного і залізничного транспорту тощо. З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є: ? хімічна промисловість, ? чорна металургія; ? кольорова металургія; ? коксохімія; ? важке, енергетичне і транспортне машинобудування; ? кому-нальне і сільське господарство. Основними джерелами забруднення природних вод є: ? Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забрудню-вачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове поход-ження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот. ? Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхнево-активні речовини), мікроорган-ізми, у тому числі патогенні. ? Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості. При технологічних процесах утворюються такі основні види стічних вод, а саме: ? реакційні води, що утворюються у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій, ? води, що містяться у сировині та вихідних продуктах (вільна або зв'язана вода), ? промивні води після миття сировини, продуктів, тари, обладнання, маточні водні розчини, ? водні екстрагени та адсорбенти, ? охолоджені води, що не контактують з технологічними продуктами, а використовуються у системах зворотного водопостачання, ? побутові води - води їдалень, душових, туалетів, пралень тощо, ? атмосферні опади, що стікають з території промислових підприємств. 2. Антропогенний вплив на ґрунтові води За останні декілька десятків років ґрунтові води стали одним із найважливіших ресурсів. Вони є джерелом значної кількості питної води, яка використовується у побуті, а також іде на зрошення. Звичайно, ґрунтові води раніше володіли достатньо високими якостями і без очищення задовольняли вимоги до питної води, але випадки забруднення високоякісних ґрунтових вод отруйними речовинами стають все більш частими. Ґрунтові води вимивають із ґрунтів значну кількість забрудню-вачів, які грунт не може затримати, Головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод вважають: ? неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин; ? підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку станов-лять втрати бензину на АЗС); ? пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо; ? сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі; ? мазут на дорогах для зв'язування пилу; ? надлишки стічних вод та каналізаційного мулу. Таким чином, забруднення водних екосистем є більшою небезпекою, ніж забруднення атмосфери з наступних причин: ? процеси регенерації або самоочищення протікають у водному середовищі набагато повільніше, ніж у повітряному; ? джерела забруднення водойм більш різноманітні; ? природні процеси, які відбуваються у водному середовищі і підда-ються впливу забруднень, більш чутливі самі по собі й мають більше значення для забезпечення життя на Землі, ніж атмосферні. 3. Наслідки забруднення гідросфери Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у во-дойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості. Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо. Це виявляється у зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, при-смаку) та хімічного складу (кислотності, кількості органічних та міне-ральних домішок, вмісту отруйних речовин тощо), у зменшенні вмісту у воді кисню, зміні кількості і видового складу мікроорганізмів, появі хвороботворних бактерій. Отже, забруднення природних вод може при-звести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інко-ли і для технічних потреб. Як правило, забруднена вода непридатна і для використання у промисловості, оскільки порушує нормальний хід технологічного процесу, знижує якість вироблюваної продукції. Природна вода, забруднена побутовими стоками, непридатна для во-допостачання населення, бо шкідливі речовини та збудники хвороб, що містяться в ній, завдають великої шкоди здоров'ю людей, можуть викли-кати різні інфекційні захворювання (дизентерія, інфекційний гепатит, холера та ін.). Кінцевим результатом збільшення антропогенного тиску на екологі-чну систему океану є поступова деградація морських біоценозів з на-ступними несприятливими наслідками для здоров'я людини. Дуже небезпечними для природних водних екосистем є стоки, що утворюються на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Останні скидають у водойми як целюлозні волокна, так і значну кількість органічних і неорганічних отруйних речовин. У стоках цих підприємств розчинені вуглеводи, жири та смоли, які легко окиснюються за участю аеробних мікроорганізмів, що спричиняє активне поглинання розчиненого у воді кисню та пересичення водойм органікою. Значну небезпеку для морських та океанічних акваторій становить перевезення нафти та нафтопродуктів танкерами. У результаті аварій суден, промивання резервуарів, неминучих втрат нафти при видобутку у шельфовій зоні, при завантаженні і розвантаженні суден щорічно у води Світового океану потрапляє 12-15 млн. т нафти. Кожна тонна нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12 км2 водної поверхні і забруднює близько мільйона тонн морської води. Нафтова плівка викликає загибель заплідненої ікри, порушує процеси фотосинтезу і виділення кисню, тобто порушує газообмін між атмосферою і гідросферою. Ліквідація нафти диспергаторами, зде-більшого ПАР (поверхнево-активними речовинами), екологічно не має сенсу, оскільки вони отруйніші за нафту. Тривалість перебування решток нафти на берегах залежить від прибою хвиль. На скелястих та піщаних берегах вона неве-лика (2—3 міс), на ватах і солончаках дуже довга (понад 5 років). Деякі дво-стулкові мушльові молюски у випадку по-криття моря нафтою можуть закрити свої стулки і порівняно з незахищеними орга-нізмами здобути селекційну перевагу. Для птахів, котрі сідають на воду, як біль-шість мартинів, це особливо небезпечно. Птахи, що пірнають (гагарка, топірець), плутають нафтові плями з їжею і отрую-ються. Нафта склеює пір'я, теплоізоляція порушу-ється. Для підтримки температури тіла стає інтенсивнішим обмін речовин, через що витрачаються жирові резерви. Птах гине від виснаження. В процесі очищення нафта поширюється на пір'я і потрапляє до трав-ної системи. Моря та океани забруднюються не тільки нафтопродуктами. До них потрапляють промислові і побутові відходи, які містять солі різних металів, отрути, значну кількість пестицидів, добрив, миючих засобів, радіоактивних речовин. Вважають, що у водойми надходить більше 500 тис. різноманітних речовин. Важкі метали стоків (свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій) активно накопичуються у харчових ланцюгах, кінцеву ланку в яких займає людина. Тому відомі випадки масового отруєння людей ртуттю, що містилась у рибі, а також кадмієм при використанні недоброякісної води. Стічні води, які містять органічні речовини, мають значну кількість біогенів. Вони здатні утримуватись часточками глини та гумусу і підвищувати родючість ґрунту. Після надходження біогенів до водних екосистем відбувається масове розмноження організмів фітопланктону. Внаслідок їх бурхливого росту та розмноження збільшується і кількість органічних решток (відмерлі особини), що веде до збільшення загальної маси органічної речовини у водоймі. Інтенсивний розвиток фітопланктону зумовлює помутніння води, а, отже, і погіршення умов для росту бентосних рослин. Зменшується також насичення води киснем, особливо у бентосній частині. Усі ці процеси погіршують умови для проживання водних тварин. Вода стає непридатною для життя, у ній починають переважати анаеробні процеси, накопичення отруйних для багатьох тваринних організмів речовин. Відбувається евтрофікація - підвищення біологічної продуктивності водних екосистем внаслідок на-копичення у воді біогенних елементів, які надійшли до водойми природ-ним шляхом або у результаті діяльності людини (антропогенне). Евтро-фікація призводить до заростання водоймища, обміління, зниження рибної продуктивності і утворення на місці водойми болота. Висновки Джерел забруднення води багато, основними з них є: ? стічні води промислових підприємств; ? побутових стоках комунального господарства; ? стічні води сільського господарства; ? води шахт, нафтопромислів, рудників; ? відходи виробництв при видобут-ку різних корисних копалин; ? відходи деревини в деревообробній про-мисловості; ? скиди водного і залізничного транспорту тощо. З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є: ? хімічна промисловість, ? чорна металургія; ? кольорова металургія; ? коксохімія; ? важке, енергетичне і транспортне машинобудування; ? кому-нальне і сільське господарство. Список використаної літератури 1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с. 2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.—К.:Либідь, 1997.—160с. 3. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. — Львів: ЛДУ, 1994. — 160 с. 4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с. 5. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн./ Відповідальний редактор док. юрид. наук, професор, акад. Андрейцев В. А. — К.: Юрінком їнтер, 1997. — 704 с. 6. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249. 7. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с. 8. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с. 9. Одум Ю. - Экология. - М.: Мир, 1986. - Т. 2. 10. Основи екології та соціоеколотії. // Навч. посібн. під. ред. Назарука М.М. — Львів: "За вільну Україну", 1997, — 210 с.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (19.04.2014)
Просмотров: 741 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: