Реферат на тему: Екологічна ситуація в Україні - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Екологічна ситуація в Україні. План 1. Водні ресурси України 2. Земельні ресурси 3. Охорона тваринного і рослинного світу 4. Наслідки Чорнобильської катастрофи Водні ресурси України За оцінками, наведеними на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку у Йоганнесбурзі, через 30 років половина населення Землі потерпатиме вад нестачі води. Для України цей час може настати значно раніше. За міжнародною класифікацією, Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами європейських держав В Україні на одного жителя припадає 1 тис. куб м місцевих ресурсів річкового стоку. У Європі - в середньому близько 5 тис. куб. м: у Швеції - 21.6. Швейцарії - 5,8, Білорусі - 3,3, Франції - 2,9, Німеччині - 1,3. Водні ресурси розподілені по Україні нерівномірно. Значні ресурси локалізовано на півночі й північному заході, тоді як на півдні їх не вистачає. Для водопостачання маловодних районів введено в дію ряд каналів: Північно-Кримський, Дніпро - Кривий Ріг, Сіверський Донець - Донбас, Дніпро -Донбас, Інгулецький. Водна мережа країни охоплює такі головні ріки: Дніпро, Дністер, Сіверський Донець і Південний Буг. Іншими важливими ріками є Західний Буг, Тиса. Прут. Головне ж джерело прісної води в Україні -Дніпро. Води Дніпра становлять близько 80% водних ресурсів України. В Україні є 748 водосховищ об'ємом понад 1 млн.куб.м. а сумарний об'єм води в них сягає 48,9 млрд.куб.м. Як показала практика, водосховища виявилися дорогими, трудомісткими, не дуже ефективними, до того ж небезпечними для природи заходами. Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення, ніж води поверхневого стоку. В Україні вирізняється 7 основних гідрогеологічних районів. Львівсько-Волинський, Дніпровсько-Донецький і Причорноморський артезіанські басейни, Карпати, Донбас, Крим і Український кристалічний щит (центральні райони). Проте запаси підземних вод, як і річкових, по Україні розподілені дуже нерівномірно. Суттєве зниження якості водних ресурсів спостерігається в усіх річкових басейнах України. Україна успадкувала від Радянського Союзу деформовану структуру промислового виробництва, з високою питомою вагою водоємних, екологічно небезпечних виробництв чорної металурги, енергетики, важкого машинобудування, зрошувального землеробства. За нинішнього незадовільного стану водних ресурсів та об'єктів водогосподарського комплексу у майбутньому неможливо буде забезпечити необхідний приріст потреб щодо води відповідної якості. За прогнозною оцінкою, загальні потреби населення і галузей економіки щодо прісної води становитимуть у 2005 році 16,6-17,2 кмЗ, у 2010 році - 17,6-19,1 км3. Порівняно з 2000 роком вони зростуть відповідно на 37-41% та 45-57%. Технології підготовки води для населення в Україні розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли джерело водопостачання відповідає першій категорії. На сьогодні практично жодної поверхневої водойми за ступенем забруднення води, екологічним станом та основними санітарно-хімічними й мікробіологічними показниками не можна віднести до водойм першої категорії. Якість підземних вод у цілому краща, ніж вод поверхневого стоку, але місцями спостерігається забруднення деяких горизонтів стоками промислових підприємств, великих тваринницьких комплексів тощо.1 На запасах і якості підземних вод негативно позначилася робота гірничорудної промисловості. Негативно впливають також фільтруючі накопичувачі, яких в Україні близько трьох тисяч. Внаслідок нераціональної водогосподарської діяльності протягом останніх десятиліть загострилися проблеми підтоплення, що загрожує безпеці проживання населення, знижує сейсмічну стійкість територій, впливає на ефективність ведення сільського господарства. В Україні налічується 541 місто і селище зі сталими проявами процесів підтоплення. У 97 населених пунктах такі ділянки перевищили 50% їхньої території. Значного розвитку ці процеси набули у степовій зоні - в містах і селищах Дніпропетровської, Одеської, Донецької, Луганської, Херсонської областей, у лісостеповій -Чернівецької, Полтавської, Харківської областей та в зоні надмірного зволоження - у містах і селищах Житомирської й Закарпатської областей. Останнім часом одним з найнебезпечніших проявів шкідливої дії вод для багатьох регіонів України стали руйнівні паводки, що призводять до виникнення надзвичайних ситуацій з катастрофічними наслідками (повені у Закарпатті). Земельні ресурси Земельні ресурси відіграють особливо важливе значення у житті й виробничій діяльності людини, раціональне використання і збереження їх, підвищення родючості грунтів - неодмінна умова нарощування продовольчого потенціалу країни. Станом на 1 січня 2002 року земельний фонд України становив 60,4 млн гектарів. Значна частка земельної площі - землі сільськогосподарського призначення - 71%, з яких 69,3% (41,8 млн га) - це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78% (32,5 млн га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 72%, ступінь розораності - 56%. На початок 2002 р. загальна площа земель з порушеним ґрунтовим шаром становила 161,3 тис. га, з них відновлено та рекультивовано 2,6 тис. га порушених земель. В результаті хижацького користування, нерозумної аграрної політики та розбазарювання земельних ресурсів під різні види будівництва, кар'єри, полігони земельні ресурси перебувають у стані вичерпання, а ґрунти - у стані виснаження. У гонитві за врожаєм грунти стали орати глибше і частіше, вносили величезну кількість мінеральних добрив, застосовували для боротьби з шкідниками велику масу пестицидів. Внаслідок цього на величезних площах в степових і посушливих районах структура ґрунтів деградувала, вони втратили здатність вбирати і пропускати воду. Через перенасичення ґрунтів хімічними речовинами врожайність сільськогосподарських культур катастрофічне зменшується. В Україні склалася дуже гостра ситуація з відходами (побутовими, промисловими) Обсяг промислових, особливо гірничих, відходів значний, оскільки структура промисловості надзвичайно застаріла і призводить до утворення їх у великій кількості, до того ж продукція, що не відповідає вимогам, зрештою, теж потрапляє у відходи. Фахівці вважають, що лише половина щорічних промислових відходів закладається під землю у шахтні виробки чи в борти кар'єрів, а половина "навантажує" поверхню, займаючи тисячі гектарів грунтів. У країні складна ситуація з токсичними відходами, адже для утилізації чи знешкодження їх щоразу треба створювати щось спеціалізоване чи особливе. Специфічною для України е проблема твердих і рідких радіоактивних відходів. У майбутньому, як уважають фахівці, доведеться розкривати і переробляти могильники, що утворилися в перші роки ліквідації катастрофи 1986 року на ЧАЕС. Діючі АЕС щороку створюють малі за масою, але складні з погляду знешкодження й повторного використання відходи типу використаного ядерного пального, концентрованих рідин із радіонуклідами тощо. Поки що вони переважно зберігаються у наявних сховищах на АЕС, але невблаганно наближується час переповнення цих сховищ. За орієнтовними оцінками, в містах і селах щорічно накопичується більше 40 млн куб. м побутових відходів. Відходи зосереджено на 700 міських звалищах. На 80% з них не проводять запобіжних заходів для захисту підземних вод і повітря від забруднення. Охорона тваринного і рослинного світу Україна стала країною з дефіцитом лісів та великою степовою зоною. Ліси вкривають в середньому 14% території, їм загрожує надмірний випас, хімічне забруднення, кислотні дощі та використання застарілих методів заготівлі й транспортування деревини, що призводить до ерозії фунтів, руйнування природної рослинності. Здоров'я лісів ушкоджено, оскільки майже весь лісовий фонд розташований у межах зон, де на них дуже впливають промислові викиди в повітря, Ліси неухильно втрачають свою природну стійкість та здатність до саморегулювання, Вони дуже потерпають не тільки від забруднення, а й від лісових пожеж та природних катастроф. Флора і фауна України дуже багата і нараховує близько 70 000 видів. Третина з них (в основному комахи та гриби) досі не описані. Деякі перебувають під загрозою зникнення. "Червона книга" України наводить перелік видів, що перебувають під загрозою зникнення. Він охоплює 383 види тварин, 547 видів рослин та грибів. Станом на 01.01.2002 року в природно-заповідному фонді України (ПЗФ) нараховується 7010 територій і об'єктів загальною площею 2 557,8 тис. га, що становить 4,2% від площі держави. За 2001 рік всього було оголошено 85 нових об'єктів: природний заповідник Черемський у Волинський області, 59 заказників, 16 пам'яток природи, 2 регіональні ландшафтні парки - Біловодський в Луганській області й Кременчуцькі плавні - в Полтавській, 5 заповідних урочищ І 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Найбільшу кількість об'єктів створено у Житомирській області (12 заказників), Харківській (11 заказників, 1 пам'ятку природи), Чернівецькій (6 заказників і 7 пам'яток природи), Чернігівській ( 9 заказників, 3 заповідних урочища). Зараз в Україні існують 578 територій і об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення: 17 природних і 4 біосферних заповідників, 11 національних природних парків, 283 заказники, 132 пам'ятки природи, 17 ботанічних садів, 7 зоологічних садів, 19 дендрологічних парків, 88 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, їхня загальна площа становить 1 310,1 тис. га, або близько 51% від усієї площі ПЗФ. Наслідки Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (м. Чорнобиль Київської області, Україна) сталася найбільша техногенна катастрофа сучасної цивілізації. Аварія сталась на одному з найбільших ядерних реакторів Радянського Союзу. Внаслідок цього в навколишнє середовище було викинуто понад 50 Мкі радіоактивності, що становить приблизно 3,5% (за оцінками МАГ ATE) кількості радіонуклідів у реакторі Радіоактивного забруднення зазнали значні території України, Білорусі тa деякі регіони Росії. В Україні особливо постраждали Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Вінницька, Рівненська та Волинська області. З метою ліквідації наслідків аварії було здійснено надзвичайні за масштабами обсяги робіт, евакуйоване мешканців 74 населених пунктів, включаючи міста Прип'ять і Чорнобиль. Площа відчуження в межах України становила 2 044 кв. км, а після завершення відселення вона збільшилася ще приблизно на 1 800 кв. км. Для запобігання викидів радіоактивного пилу зі зруйнованого 4-го блоку та попадання всередину води 4-й блок ЧАЕС було ізольовано від навколишнього середовища та перетворено в об'єкт "Укриття". Тисячі спеціалістів, ризикуючи здоров'ям, безпосередньо брали участь у створенні об'єкту "Укриття" ("Саркофаг") над зруйнованим 4 блоком ЧАЕС. Всього шість місяців знадобилось вченим, проектантам та будівельникам дня створення унікальних технологій, побудови та обладнання споруди, аналогів якої не знає світова практика. 15 грудня 2000 року Україна виконала свої зобов'язання перед власним народом і всім людством щодо закриття Чорнобильської АЕС. Проте залишилось багато невиршених проблем Чорнобиля світові, пов'язані з перетворенням об'єкту ''Укриття" в екологічно безпечну систему, та національні, пов'язані зі здоров'ям людей та екологією України. У зоні відчуження почалися процеси відновлення природного середовища, поступового поглинання антропогенних екосистем природними. На сьогодні й у найближчому майбутньому основними напрямками діяльності людини в зоні відчуження є: - захист населення України від радіоактивного опромінення, джерела якого перебувають в зоні, та радіаційний захист персоналу, що там працює; - приведення радіаційно небезпечних об'єктів (зруйнованого 4-го блоку АЕС, пунктів тимчасового поховання відходів та ін.) в контрольований безпечний стан; - заходи, спрямовані на обмеження міграції радіонуклідів та зменшення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє середовище; - організація і проведення комплексного моніторингу навколишнього середовища в зоні; - проведення наукових досліджень. Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (26.04.2014)
Просмотров: 1249 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: