Четверг, 28.11.2024, 19:56
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Екологія

Реферат на тему: Екологічна енергетика
Реферат на тему: Екологічна енергетика.

План
Вступ
1. екологічні проблеми, які викликані сучасною електроенергетикою
2. Альтернативні види електростанцій
Висновки
Використана література

1. Екологічні проблеми,
які викликані сучасною електроенергетикою
Гідроенергетичні технології мають багато пере-ваг, але є й значні недоліки. Приміром, дощові се-зони, низькі водні ресурси під час засухи можуть сер-йозно впливати на кількість виробленої енергії. Це може стати значною проблемою там, де гідроенер-гія складає значну частину в енергетичному комп-лексі країни; будівництво гребель є причиною бага-тьох проблем: переселення мешканців, пересихан-ня природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. Будівництво ГЕС на рівнин-них річках призводить до затоплення великих тери-торій. Значна частина площі водойм, що утворю-ються, — мілководдя. У літній час за рахунок со-нячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води.
Зміна рівня води, яка подекуди доходить до повного висушування, призводить до загибелі рослинності. Греблі перешкоджають міграції риб. Багатокаскадні ГЕС уже зараз перетворили річки на низку озер, де виникають болота. У цих річках гине риба, а навко-ло них змінюється мікроклімат, ще більше руйную-чи природні екосистеми.
Щодо шкідливості ТЕС, то під час згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речовини: закис вуглецю, сполуки азоту, сполуки свинцю, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти. Крім того, застосування парових турбін на ТЕС потребує відведення великих площ під ставки, в яких охолоджується відпрацьована пара. Щорічно у світі спалюється 5 млрд. тонн вугілля і 3,2 млрд. тонн нафти, це супроводжується викидом в атмосферу 2-10'°Дж теплоти. Запаси органічного палива на Землі розподілені вкрай нерівномірно, і за теперішніх темпів споживання вугілля вистачить на 150—200 років, нафти - на 40—50 років, а газу приблизно на 60 років. Весь цикл робіт, пов'язаних з видобутком, перевезенням і спалюванням органіч-ного палива (головним чином вугілля), а також ут-воренням відходів, супроводжується виділенням великої кількості хімічних забруднювачів. Видобуток вугілля пов'язаний із чималим засоленням водних резервуарів куди скидаються води із шахт. Крім цьо-го, у воді, що відкачується, містяться ізотопи радію і радон. ТЕС, хоча й має сучасні системи очищення продуктів спалювання вугілля, викидає за один рік в атмосферу за різними оцінками від 10 до 120 тис. тонн оксидів сірки, 2—20 тис. тонн оксидів азоту, /700—1500 тонн попелу (без очищення — в 2т-3 рази більше) і виділяє 3—7 млн. тонн оксиду вуглецю. Крім того, утворюється понад-300 тис. тонн золи, яка містить близько 400-т токсичних металів (Арсену, кадмію, свинцю, ртуті). Можна відзначити, що ТЕС, яка працює на вугіллі, викидає в атмосферу більше радіоактивних речовин, ніж АЕС такої самої потужності. Це пов'язано з ви-кидом різних радіоактивних елементів, що містяться у вугіллі у вигляді вкраплень (радій, торій, полоній та ін.). Для кількісної оцінки дії радіації вводиться по-няття «колективна доза», тобто добуток значення дози на кількість населення, що зазнало впливу радіації (він виражається у людино-зівертах). Виявилося, що на початку 90-х років минулого століття щорічна колективна доза опромінення населення України за рахунок теплової енергетики становила 767 люд/зв і за рахунок атомної— 188 люд/зв.
У наш час в атмосферу щорічно викидається 20—30 млрд. тонн оксиду вуглецю. Прогнози свідчать, що при збереженні таких темпів у майбутньому до середини століття середня температура на Землі може підвищитися на декілька градусів, що призведе до непередбачених глобальних кліматичних змін. Порівнюючи екологічну дію різних енергоджерел, необхідно врахувати їх вплив на здоров'я людини. Високий ризик для працівників у випадку викорис-тання вугілля пов'язаний із його видобутком у шахтах і транспортуванням і з екологічним впливом про-дуктів його спалювання. Останні дві причини стосу-ються нафти й газу та впливають на все населення. Встановлено, що глобальний вплив викидів від спа-лювання вугілля й нафти на здоров'я людей діє при-близно так само, як аварія типу Чорнобильської, що повторюється раз на рік. Це - «тихий Чорнобиль», наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію. Концентрація токсичних домішок у хімічних відходах стабільна, і врешті-решт усі вони перейдуть у екосферу, на відміну від радіо-активних відходів АЕС, що розпадаються.
У цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне сере-довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при-пустимого. Якщо врахувати екологічну дію різнома-нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль-но працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер-ного паливного циклу, так і для населення. Глобаль-ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут-ньому.
Видобуток і переробка уранових руд також пов'язані з несприятливою екологічною дією. Колек-тивна доза, отримана персоналом установки і насе-ленням на всіх етапах видобутку урану й виготов-лення палива для реакторів, становить 14 % повної дози ядерного паливного циклу. Але головною про-блемою залишається поховання високоактивних відходів. Обсяг особливо небезпечних радіоактивних відходів становить приблизно одну стотисячну час-тину загальної кількості відходів, серед яких є висо-котоксичні хімічні елементи та їх стійкі сполуки. Розробляються методи їх концентрації, надійного зв'язування й розміщення у тривких геологічних формаціях, де за розрахунками фахівців, вони мо-жуть утримуватися протягом тисячоліть Серйозним недоліком атомної енергетики є ра-діоактивність використовуваного палива і продуктів його поділу. Це вимагає створення захисту від різно-го типу радіоактивного випромінювання, що знач-но підвищує вартість енергії, яку виробляють АЕС. Крім цього, ще одним недоліком АЕС є теплове забруднення води, тобто її нагрівання.
Цікаво відзначити, що за даними групи англійсь-ких медиків, особи, що працювали протягом 1946— 1988 рр. на підприємствах британської ядерної про-мисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий. Якщо враховувати реальні рівні радіації та концентрації хімічних речовин в атмо-сфері, то можна сказати, що вплив останніх на фло-ру в цілому досить значний порівняно із впливом радіації.
Наведені дані свідчать, що за нормальної роботи енергетичних установок екологічний вплив атомної енергетики у десятки разів нижчий, ніж теплової.
Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосуєть-ся того соціального строю, що її породив, ніж атом-ної енергетики. Адже ні на одній АЕС у світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.
Імовірнісний метод розрахунку безпеки АЕС у цілому свідчить, що при виробленні однієї й тієї самої одиниці електроенергії, імовірність великої аварії на АЕС у 100 разів нижча, ніж у випадку вугільної енер-гетики. Висновки з такого порівняння очевидні.

2. Альтернативні види електростанцій
Зростання масштабів використання електричної енергії, загострення проблем охорони навколишнього середовища значно активізували пошуки екологічно чистіших способів вироблення електричної енергії. Інтенсивно розробляються способи використання непаливної відновлюваної енергії — сонячної, вітря-ної, геотермальної, енергії хвиль, припливів і відпливів, енергії біогазу тощо. Джерела цих видів енергії — невичерпні, але потрібно розумно оцінити, чи зможуть вони задовольнити усі потреби людства.
Новітні досліджен-ня направлені переважно на вироблення електрич-ної енергії за рахунок енергії вітру. Споруджуються ВЕС переважно постійного струму. Вітряне колесо приводить у рух динамо-машину — генератор елект-ричного струму, який одночасно заряджає паралель-но з'єднані акумулятори.
Сьогодні вітроелектричні агрегати надійно забез-печують струмом нафтовиків; вони успішно працю-ють у важкодоступних районах, на далеких остро-вах, в Арктиці, на тисячах \сільськогосподарських ферм, де немає поблизу великих населених пунктів і електростанцій загального користування. Широкому застосуванню вітроелектричних. Агрегатів у зви-чайних умовах поки що перешкоджає їх висока со-бівартість. При використанні вітру виникає серйоз-на проблема: надлишок енергії у вітряну погоду і нестача її в період безвітря. Використання енергії вітру ускладнюється тим, що вітер має малу густину енергії, а також змінюється його сила і напрям. Вітроустановки здебільшого використовують у тих місцях, де добрий вітровий режим. Для створення вітроустановок великої потужності необхідно, щоб вітродвигун мав великі розміри, крім того, повітря-ний гвинт треба підняти на достатню висоту, оскільки на більшій висоті вітер більш сталий і має більшу швидкість. Лише одна електростанція, що працює на органічному паливі, може замінити (за кількістю виробленої енергії) тисячі вітрових турбін.
Віками люди роздумували над причиною морсь-ких припливів і відпливів. Сьогодні ми достовірно знаємо, що могутнє природне явище — ритмічний рух морських вод викликають сили тяжіння Місяця і Сонця. Енергія припливів величезна, її сумарна потужність на Землі становить близько 1 млрд. кВт, що більше за сумарну потужність усіх річок світу.
Принцип дії припливних електростанцій дуже простий. Під час припливу вода, обертаючи ротор гідротурбіни, заповнює водоймище, а після відпливу вона з водоймища виходить в океан, знову обертаю-чи ротор турбіни. Головне — знайти зручне місце для встановлення греблі, в якому висота припливу була б значною. Будівництво й експлуатація елект-ростанцій на морі - складне завдання. Морська вода спричиняє корозію більшості металів, деталі уста-новок обростають водоростями.
Тепловий потік сонячного випромінювання, який сягає Землі, дуже великий. Він більш як у 5000 разів перевищує сумарне використання всіх видів палив-но-енергетичних ресурсів у світі.
Серед переваг сонячної енергії — її вічність і ви-няткова екологічна чистота. Сонячна енергія над-ходить на всю поверхню Землі, лише полярні райо-ни планети страждають від її нестачі. Тобто, прак-тично на всій земній кулі лише хмари та ніч заважа-ють користуватися нею постійно. Така загальнодо-ступність робить цей вид енергії неможливим для монополізації, на відміну від нафти і газу. Звичайно, вартість 1 кВт * год. сонячної енергії значно вища, ніж отримана традиційним методом. Лише п'ята частина сонячного світла перетворюється в електрич-ний струм, але ця частка дедалі зростає завдяки зу-силлям учених та інженерів світу.
Оскільки енергія сонячного випромінювання розподілена по великій площі (іншими словами, має низьку густину), будь-яка установка для прямого використання сонячної енергії повинна мати зби-раючий пристрій з достатньою поверхнею. Найпро-стіший пристрій такого роду — плоский колектор; в принципі це чорна плита, добре ізольована знизу.
Вона прикрита склом або пластмасою, яка пропус-кає світло, але не пропускає інфрачервоне теплове випромінювання. У просторі між плитою і склом найчастіше розміщують чорні трубки, в яких тече вода, масло, повітря, сірчистий ангідрид і т.п. Сонячне проміння, проникаючи крізь скло або плас-тмасу в колектор, поглинається чорними трубками і плитою та нагріває робочу речовину в трубках. Тепло-ве випромінювання не може вийти з колектора, тому температура в ньому значно вища (на 200—300 °С), ніж температура навколишнього повітря. У цьому виявляється так званий парниковий ефект. Більш складним колектором, Вартість якого значно вища, є вгнуте дзеркало, яке зосереджує падаюче проміння в малому об'ємі біля певної геометричної точки — фокуса. Завдяки спеціальним механізмам колектори такого типу постійно повернені до Сонця. Це дає-змогу збирати Значну кількість сонячного проміння. Температура в робочому просторі дзеркальних колеїсгорів досягає 3000 °С і вище. Існують електрос-танції дещо іншого типу, їх відмінність полягає в тому, що сфокусоване на вершину вежі сонячне теп-ло приводить у рух натрієвий теплоносій, який нагріває воду до утворення пари. На думку фахівців, найпривабливішою ідеєю щодо перетворення соняч-ної енергії є використання фотоелектричного ефек-ту в напівпровідниках. Однак поверхня сонячних батарей для забезпечення достатньої потужності має бути досить значною (для добового вироблення 500 МВт * год. необхідна поверхня площею 500 000 м2), що досить дорого. Сонячна енергетика належить до найбільш матеріалоємних видів виробництва енергії. Великомасштабне використання сонячної енергії спричиняє гігантське збільшення потреб у матеріа-лах, а отже, в трудових ресурсах для видобутку сиро-вини, її збагачення, отримання матеріалів, виготов-лення геліостатів, колекторів, іншої апаратури, їх перевезення. Ефективність сонячних електростанцій у районах, віддалених від екватора, досить мала че-рез нестійкі атмосферні умови, відносно слабку Інтенсивність сонячної радіації, а також її коливан-ня, зумовлені чергуванням дня і ночі.
Геотермальна енергетика використовує високі тем-ператури глибоких надр земної кори для вироблення теплової енергії. У деяких місцях Землі, особливо на краю тектонічних плит, теплота виходить на поверх-ню у вигляді гарячих джерел — гейзерів і вулканів. В інших областях підводні джерела протікають крізь га-рячі підземні пласти, і цю теплоту можна забрати че-рез системи теплообміну. Ісландія є прикладом країн, де широко використовується геотермальна енергія.
Зараз розроблено технології, які дають змогу до-бувати горючі гази з біологічної сировини в резуль-таті хімічної реакції розпаду високомолекулярних сполук на низькомолекулярні за рахунок діяльності особливих бактерій (які беруть участь у реакції без доступу кисню з повітря). Схема реакції: біомаса + + бактерії -> горючі гази + інші гази + добрива.
Біомаса — це відходи сільськогосподарського виробництва (тваринництва, переробної промисловості). Основною сировиною для виробництва біогазу є гній, який доставляють на біогазввустанції. Головним про-дуктом біогазової станції є суміш горючих газів (90 % у суміші складає метан). Цю суміш постачають на ус-тановки для вироблення теплоти, на електростанції.
Відновлювані джерела (крім енергії води, що падає) мають спільний недолік: їхня енергія дуже слабо сконцентрована, що створює чималі труднощі для практичного використання. Вартість відновлю-ваних джерел (не враховуючи ГЕС) набагато вища, ніж традиційних. Як сонячна, так і вітрова та інші види енергії, можуть успішного використовуватись для вироблення електроенергії в діапазоні потужностей від кількох до десятків кіловат. Але ці види енергії цілком неперспективні для створення потуж-них промислових енергоджерел.
Висновки
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Кожна з сучасний електростанцій має свої недоліки: ГЕС – змінами водного балансу та випливаючими з цього негативними впливами на екосистеми, ТЕС – викидами в атмосферу шкідливих речовин, тепловим забрудненням рік, АЕС – загрозою радіоактивного забруднення. Тільки альтернативні джерела вироблення електроенергії можуть гарантувати певну екологічну безпеку. До таких безпечних видів електростанцій можна віднести припливні електростанції (ПЕС), вітрові та сонячні електростанції, електростанції на біологічному паливі, термальні станції тощо. Пошук триває, але щоб досягти екологічного та економічного успіху в цьому питанні, потрібні міжнародні підходи, підтримка зі сторони держави та розуміння актуальності вирішення даної проблеми. Тільки у такий спосіб можна гарантувати вирішення даної проблеми у найкоротші терміни, інакше – все залишатиметься тільки далекою перспективою.

Використана література:
Основи екології. Підручник. – К., 2002.
Екологічні проблеми електроенергетичної промисловості. – К., 1992.
Природа і людина. – К., 1996.
Категория: Екологія | Добавил: Aspirant (13.04.2014)
Просмотров: 468 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: