Реферат на тему:Чивчино-Гринявські гори - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Чивчино-Гринявські гори. План 1. Загальна інформація про Карпати. 2. Чивчинські гори. Коротка довідка. 3. Гринявські гори. Коротка довідка. 1. Загальна інформація про Карпати. Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги. Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею. Мелово-палеогенова флішева геосінкліналь, де зародились сучасні Карпати, не було суцільним водневим простором, її розділяли продольні гряди суші (так звані кордильєри) - виступи древніх порід фундаменту флішу. Явні сліди розливу фундаменту - виступи конгломератів, які містять неокатані уламки кристалічних сланців та кварцю, до гравелітів з галькою метаморфічних порід часто зустрічаються серед шарів типового двохкомпонентного фліша (ритмічно чергующихся пісковиків та сланців), що складають флішеву зону Карпат. 2. Чивчинські гори. Коротка довідка. Гірське пасмо Українських Карпат у межах Івано-Франківської і частково Чернівецької областей. Є пн.сх. продовженням Мармароського масиву. Абсолютна висота до 1769 м (г. Чивчин). Складаються з кристалічних сланців, гнейсу, мармуру тощо. Переважають скелясті, трапляються льодовикові форми рельєфу. Пн. схили гір розчленовані долинами приток Білого Черемошу і Чорного Черемошу. Тут є майже незаймані ліси (до 1300 м - букові, до 1500 м - ялинові), добре зберігся пояс чагарникового криволісся, менше виражені субальпійські луки. Слабо заселені. Геологічно - Чивчини є частиною Мармароського масиву. Рельєф Чивчин - показово полонинський. Орографічними межами Чивчинських гір є потоки Шибений, Чорний Черемош, витоки Перкалабу - з півночі та сходу, долини потоків Соколова (Соколау), Вазер, Новелу, Цисла і її витоки - Белесина - з заходу і півдня. Слід зазначити, що поділ на Мармароські Альпи та Чивчинські гори стосується української частини Мармароського масиву. Румунські джерела розглядають цей район сукупно, як гори Марамуреш. Орографічно Чивчини нагадують гребінь, основою якого є лінія головного хребта, а зубцями - бічні відроги, які спускаються до Чорного Черемоша. Головний Чивчинський хребет, який, одночасно, є частиною головного вододілу, починається від г. Стог 1651 м, і простягається до г. Крецела (Занога) 1853 м (гора - повністю на території Румунії), відповідаючи загальному напрямку з північного заходу на південний схід. Лінія хребта фіксується вершинами Копілаш, Керничий 1589, Фуратик 1526, Боршутин 1547, Ледескул 1579, Боршутин 1573, В.Будичевська 1678, Кукулик 1581, Чивчинаж 1585, Сулігул 1688, Попадя 1526, Рижоватий (Лустон) 1641, Лостунь Малий 1595, Пірія 1550, Пурул 1617, Штевьора 1617, Коман 1724, Команова 1734, Палениця 1750, Гнітеса 1767. Протяжність головного Чивчинського хребта від Стогу до Крецели - 67 км (в межах України - 62 км). Від головного хребта відходять численні короткі відроги в північному та північно-східному напрямках: Регєска Велика (між долинами Шибеного і Регєщика), хребет Руський Діл (між долинами Рагєщика і В.Керничого), відроги Керничого (між потоками Керничим і Рабинцем), відріг Боршутина (між зворами Рабинця та Прелучного), хребет Прелучний (між зворами Прелучного та Старостаєнського), хребет Добринь (між Старостаєнським потоком і потоком Добринь), відріг В.Будичевської - Чурюс (в витоках потоку Добринь), хребет Чивчин (між зворами Добриня і Альбіна), хребет Альбін (між потоками Альбін та Попадинець), хребет Лостунь (між зворами Попадинця і Лостуня), хребет Баласинів в верхів"ях Лостуня, хребет Ротундул. Від Палениці відходить хребет, який сполучає Чивчини з Гринявськими горами. В південно-західному та західному напрямках (територія Румунії) від головного хребта відходять протяжні відгалуження: хребет Рекіта (між долинами Соколау і Ріки, відріг Будеску (між потоками Дела-Будеску і Будеску), хребет Будичевського Петрова з відрогами Лутяса, Печал і Бейца (між долинами Лутяси, Ріки і Вазеру), хребет Торояги з відгалуженнями (між долинами Вазеру і Цісли). Традиційно так склалось, що румунські відроги до власне Чивчин - не відносять. Для Чивчинського хребта характерним є наявність субальпійського поясу полонин, протяжність яких - дуже велика і в Українських Карпатах поступається лише Гринявським горам. Для південної частини хребта характерна асиметрія північного (пологий) та південного (крутий) макросхилів. Верхня частина хребта від Комана до Крецели зашита важкопрохідним жерепом. Ще однією особливістю чивчинських верхів є часті скали-останці, так звані Баби, висота яких досягає 10-ти метрів. Полонина Палениця є найвищим плоскогір"ям України. Вздовж усього чивчинського хребта проходить Державний кордон України з Румунією. Гора Чивчин, 1766 - одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи порфіритів - найдавніших порід вулканічного походження. Найвигіднішим пунктом виходу в Чивчини є Буркут (900 м над р.м.), на північну частину - Шибене (857 м ) в усті однойменного потоку. По дорозі від Шибеного до Буркуту є джерело мінеральної води. Також джерела "Буркуту" є в самому Буркуті, в 0,5 км вище устя потоку, що спадає зі сторони Лукавиці. Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-х роках ХІХ ст. В ті часи там було збудовано більше 15 вілл. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень. У 80-х ХІХ ст. роках курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною. Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами. Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з с.Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю. В долині потоку Альбін, в 4 км вище його устя в Ч.Черемош є ще одне джерело мінеральної води "Буркут". В долині потоку Попадинець, в 5 км від устя знаходилась польська геологічна партія, що займалась розвідкою родовищ графіту, в долині Ч.Черемошу, за устям Прелуки - інша партія, що займалась пошуками родовищ марганцю. Панорама з Гнітеси дає найкращий вид на Роднянські Альпи, відстань до них - 25 км по прямій, на заході-південному заході розпочинається пасмо Родни верхом Мунчель 1703, від нього йдуть Магура 1602, кульмінація Родни - Великий Петрос 2305, в глибині - Репедя 2077, Пусдрелору 2199, Галатулуй 2057. Дальну частину Роднянських Альп загороджує Крецела 1851, на схилах якої знаходяться витоки Білого Черемошу. Зліва Крецели лінія родни проглядається Інеул 2280, Верфу Росул 2225, Прелучілє Гагі 1851, Деалуль Косорбіі 1594 і Онулюй 1932. Цікавим об"єктом природи є група скал Камінь Мокриню, складена з вапняків тріасового періоду. Підійти до нього найлегше з долини Мокринчика, потоку, що впадає в Ч.Черемош в 0,5 км нижче клаузи Лостунь. Клауза Лостунь - найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом. Розташована на висоті 1160 м. В часи, коли Черемошем здійснювався сплав лісу - була найсучаснішою інженерною спорудою. Особливістю цієї клаузи був розподіл акумульованої води відразу у дві долини: Ч.Черемошу і Лостуня. 3. Гринявські гори. Коротка довідка. Найвища вершина - г. Листувата - 1525 м. Вершина Гринявських гір, у межах Івано-Франківської області. Поверхня округла, схили середньої крутизни. Складається з пісковиків. Вкрита різнотравно-злаковими луками, що формуються на дерново-буроземних грунтах. Подекути - фрагменти біловусових і чорницевих пустищ. Луки використовують як пасовища. Гринявські гори є третім за висотою гірським пасмом Верховинщини. Вони розташувалися симетрично Чивчинам відносно долини Чорного Черемоша і простягаються від його правих берегів (від села Красник) до витоків Чорного і Білого Черемошів у тому ж південно-східному напрямку, який характерний для всіх східно-карпатських хребтів. Спочатку хребет вимальовується своїми вершинами: Кринта (1359 м), Змієнська (1356 м), Ростіцька (1513 м) та Скупова (1579 м), далі йде незначне зниження хребта, після чого він знову піднімається до такої ж висоти: г.Тарниця (1553 м) та г.Баба Лудова (1586 м), яка і є найвищою в Гринявських горах. Використана література: 1. Г.Гасьоровські. Пшеводнік по Бескідах Всходніх, том ІІ "Пасмо Чарногорскіє", Львів-Варшава, 1935; репрінт Антикваріат Гурскі "Філяр", Кєльце, 2000. 2. Г.О.Маценко. Книга рекордів України. Природа навколо нас. Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2000.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (26.04.2014)
Просмотров: 375 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: