Реферат на тему:Аналіз законодавчих актів і нормативних документів в темі утилізації та рекуперація макулатури - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Аналіз законодавчих актів і нормативних документів в темі утилізації та рекуперація макулатури. Вступ. В наш час, спостерігається велике зростання ринкової торгівлі, що несе за собою велику кількість пакувального матеріалу, який часто не використовується або взагалі викидається. Тому це є великою проблемою та втратою, візьмемо тільки найбільш використовувані пакувальні матеріали – поліетилен та картон. Цей матеріали, які можуть бути вторинної використані, що дасть нам велику економію та зменшення об’єму сміттєзвалищ. В даному рефераті висвітлюються закони та статті, які дозволяють ознайомитись з цією діяльністю (переробки та зберігання вторинних відходів) та будуть допомагати в її реалізації. Закони були доповненні та зміненні. Ознайомимось з Законами, які регулюють відносини щодо поводження з відходами. План Вступ 1.Загальні відомості про відходи; 2.Основними завданнями законодавства про відходи; 3.Основні напрямки державної політики; 4.Громадяни України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами; 5.Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами; 6.Правопорушення у сфері поводження з відходами і відповідальність за них; Висновок Список використаних джерел. 1 В Законі України «про відходи» визначаються правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням, або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збирання перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України. Основні терміни: Відходи – будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; (Абзац другий статті 1 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002) Виробник відходів – фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збереження, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення; Відходи як вторинна сировина – відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови; (Статтю 1доповнено абзацом згідно із Законом N 3073- III (3073-14)від 07.03.2002) Законодавство про відходи складається із законів України «Про охорону навколишнього природного середовища », «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», Кодекс України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів. (Стаття 2 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002) 2 Основними завданнями законодавства про відходи є: Визначення основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами; Правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами; Визначення основних умов, вимог і правил щодо екологічно безпечного поводження з відходами, а також система заходів, пов’язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсо збереження; забезпечення мінімального утворення відходів, розширення їх використання у господарській діяльності, запобігання шкідливому впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Сфера дії Закону. Цей Закон регулює відносини, пов’язані з утворенням, збиранням і заготівлею, перевезення, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням та знешкодженням відходів, що утворюється в Україні, перевозиться через її територію, вивозиться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, ввозяться в Україну як вторинна сировина. (Частина перша статті 4 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Основні принципи державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально - сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку. 3.До основних напрямків державної політики щодо реалізації зазначених принципів належать: Сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повтореного чи альтернативного використання ресурсно - цінних відходів; Здійснення комплексу науково – технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; Сприяння створенню об’єктів поводження з відходами; Забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами; Обов’язків облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації. Відносини права власності на відходи. Відходи як об’єкт права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом. Держава є власником відходів, що утворюються на об’єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник який невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Суб’єктами у сфері поводження з відходами, права та обов’язки. 4.Громадяни України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на: безпечні для життя та здоров’я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами; одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об’єктів поводження з відходами як тих, що експлуатується, так і тих будівництво яких планується; відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об’єктів поводження з відходами; участь в обговорені питань, пов’язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об’єктів поводження з відходами; екологічне страхування відповідно до законодавства України; відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи. Громадяни України, іноземці та осіб без громадянства зобов’язані: дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно - правових актів у сфері поводження з відходами; вносити в установленому порядку плати за користування послугами підприємства, установ та організацій, що займаються збиранням і захороненням відходів; виконувати інші обов’язки, передбаченні законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами. Суб’єктом господарської діяльності у сфері поводженням з відходами зобов’язані: (Абзац перший статті 17 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходиться продукція цих підприємств, установ та організації – суб’єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; (Пункт «б» статті 17 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002) Брати участь у будівництві об’єктів поводження з відходами; Здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх інших споживачем підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; Не допускати змішувати відходів, якщо це непередбачено існуючою технологією та ускладнює поводженням з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищенням екологічної безпеки; Не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях; Здійснювати контроль за станом місць чи об’єктів розміщення власних відходів; Своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів; Забезпечити професійну підготовку, підвищення класифікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; Перевезення при укладенні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; (Статтю 17 доповнено пункт «п» згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002 ) Виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами. 5. До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить: Залучення та об’єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ, організацій та громадян, місцевого бюджету і позабюджетних фондів для фінансування будівництва нових, розширення та реконструкції діючих об’єктів поводження з відходами, а також для вивчення можливості утилізації відходів, їх маркетингу тощо; Організація збирання і видалення побутових та інших відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також здійснення роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; (Пункті «й»частини першої статті 20 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Сприяння розв’язанню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; (Пункт «н» частини першої статті 20 в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Надання дозволів на будівництво або реконструкцію об’єкта поводження з відходами на відповідній території у порядку, визначеному законом; (Частину першу статті 20 доповнено пунктом «р» згідно із Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Під час підготовки проектів місцевих бюджетів місцеві державні адміністрації вносять пропозиції щодо залучення коштів, необхідних для здійснення заходів у сфері поводження відходами. Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: Сприяння роз’ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання населення до збирання населення до збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; (Пункт «і» частини першої статті 21в редакції Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Надання дозволів на будівництво або реконструкцію об’єкта поводження відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом; (Частину першу статті 21 доповнено пунктом «к» згідно із Закону N 3073- III від 07.03.2002 ) Надання дозволів на експлуатацію об’єкта поводженням з небезпечними відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом; (Частину першу статті 21 доповнено пункт «л» згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002 ) Заходи і вимоги щодо запобігання або знешкодження поводження утворення відходів та екологічно безпечного поводження з відходами. З метою запобігання або зменшення відходів та симулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції знаються: Розроблення та впровадження науково обґрунтованих нормативів утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), виконання робіт і надання послуг, що регламентують їх кількісний та якісний склад, відповідно до передових технологій досягнень; Розроблення системи поводження з імпортними пакувальними матеріалами і тарою; Розроблення загальних вимог щодо поводження з побутовими відходами. З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини забороняється: Визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об’єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам; (Пункт «в» частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів; Залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров’я; Порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов; (Пункт «ж» частини першої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Порушувати властивості квоти на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини; (Частину першу статті 32 доповнено пунктом «з» згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002 ) Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншими споживачам (за винятком захоронення). Визначені для зберіганням та видаленням відходів місця чи об’єктів повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішувати чи захоронення відходів, для дозволу відходів. Діяльність, пов’язана із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та забезпеченням ними переробних підприємств, здійснюється на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону. Підставою для видачі ліцензії на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини є наявність у спеціалізованих підприємств виробничих і складських приміщень, пресового, вантажопідйомного та аналітичного обладнання, кваліфікованого персоналу. Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення протипожежної та екологічної безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводжені з відходами. Операції поводження з окремими видами відходів як вторинної сировини в частині приймання спеціалізовані підприємства здійснюють через свої приймальні пункти (стаціонарні або пересувні). Перелік окремих видів відходів як вторинної сировини затверджується Кабінетом Міністрів України.( Стаття 35 в Законом N 3073- III від 07.03.2002) Державний контроль і нагляд у сфері поводження з відходами здійснюються спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами, інші спеціально вповноважені органи виконавчої влади у сфері поводжені з відходами. Первинний виробничий контроль у сфері поводжені з відходами у межах своєї компетенції виробники відходів. Громадський контроль у сфері поводження з відходами здійснюють громадські інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства. Нагляд за додержанням законів у сфері поводження з відходами здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокурори в межах повноважень, передбачених законом. З метою стимулювання заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення суб’єктами громадської діяльності, які впроваджують технології, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, утилізують відходи в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюють їх збирання і заготівлю, будівництво підприємств і цехів, а також організують виробництво устаткування для утилізації відходів, беруть пайову участь у фінансуванні заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення, можуть надаватися відповідно до закону України: (Абзац перший частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Пільги щодо оподаткування прибутку від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів; Пріоритетне державне кредитування; Спеціальні державні субсидії на зменшення відсотків за банківські кредити, пов’язані з інвестиціями, що спрямовуються на утилізацію відходів і виготовлення відповідного устаткування; Дотації з Державного бюджету України республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів для перевезення відходів (вторинної сировини) чи напівфабрикатів, одержаних з цих відходів; Інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів; Дотації із фондів охорони навколишнього природного середовища та інших джерел; Пільги щодо поповнення обігових коштів підприємств, установ та організацій – суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють збирання і заготівлю, оброблення (перероблення) і утилізацію відходів як вторинної сировини, за умови цільового використання цих коштів для придбання та переробки таких відходів. (Частину першу статті 40 доповнено пунктом «є» згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Місцеві органи виконавчої влад та органи місцевого самоврядування можуть визначати у межах своїх повноважень додаткові заходи, пов’язані із стимулюванням утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення. 6.Правопорушення у сфері поводження з відходами і відходами і відповідальність за них Особи, вині в порушенні законодавства про відходи, дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: Порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямо чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків; Самовільне розміщення чи видалення відходів; (Пункту «б» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; (Пункту «в» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; Порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів; Невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; Передачу відходів з порушенням установлених правил на зберігання, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій; Недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини територію України; (Пункту «к» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002) Несвоєчасно внесення платежів за розміщення відходів; Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення законодавства про відходи. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Міжнародне співробітництво у сфері поводження з відходами. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері поводженням з відходами відповідно до норм міжнародного права. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовують правила міжнародного договору. Висновок Аналізуючи законодавчі акти та нормативні документи, що стосуються утилізації та рекуперації макулатури, приділяється велика увага правильному зберіганню, обробленню та знешкодженню відходів, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище. В рефераті висвітлено сферу дії закону що регулює відносини, пов’язані з утворенням, збиранням і заготівлею, обробленням, утилізацією, видаленням та знешкодженням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозиться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина. Дано оцінку державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (12.04.2014)
Просмотров: 309 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: