РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Уніфікація і стандартизація управлінських документів - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Уніфікація і стандартизація упралінських документів 1.1 Напрями уніфікації упрвлінських документів Необхідність уніфікації документі виникла 40-50 років тому і була обумовлена значним збільшенням кількості паперовіх документів ,що створювались і функціонвали в системі управління. Счасний менеджмент являє собою безперервний процес соціально-економічних та організаційно –технічних перетворень ,які здійснюються на основі різних підходів із використанням численних методів і засобів.Однак результативність цих перетворень великою мірою визначається наявністю ефективних зв’язків між керуючим і керованим середовищем, що забезпечує своєчасну і достовірну інформацію про поведінку чи стан об’єктів управління. Сферою сучасного менеджменту є вся сукупність факторів,що так чи інакше впливають на ефективність виробництва і результативність діяльності підприємства чи установи.Таке розуміння сутності менеджменту вимагає з’ясування питання про необхідну і достатню кількість документів ,що функціонують в управлінському середовищі .Правильно обрана і побудована система менеджменту реалізовує свої основні функції через певні види документів .Більш конкретизовані управлінські рішення потребують використання специфічних документних форм,які хасвідчують галузеву належність документів чи їх функціональне призначення .Диференціація систем документації відповідно до функцій управління дозволяє здійснити поділ певних комплексів документів і забезпечити їх функціонування в загальному інформаційному просторі .За цим принципом виділяються такі системи документації: галузеві функціональні Галузеві системи документації призначені для фіксування виробничої діяльності в конкретній галузі економіки,культури,освіти,торгівлі тощо..Кількість таких систем обумовлена кількості галузей суспільної діяльності ,і виникнення нових її напрямів супроводжується появою спецефічних видів документів,на основі яких формується нова система документації. В функціональних системах документації знаходять своє відбиття найважливіші функції управління :планування ,організація,контроль,облік,аналіз...Особливість функціональних систем полягає в тому,що вони можуть поширюватися на всі установи ,організації і підприємства,незважаючи на їх галузеву належність. Документаційні потоки у сфері управлінської документації в існуючих системах управління мають багато спільного ,взаємодіючи між собою в взаємно збагачуючись.Це вимагає вироблення спільних підходів до створення і обробки таких масивів документів з метою забезпечення максимальної ефективності прийняття і виконання управлінських рішень .Тому одним із головних напрямів удосконалення документування і документаційного забезпечення менеджменту сучасних установ є уніфікація управлінських документів як процес пошуку об’єднувального начала і приведення різноманітних показників до співставності або однаковості за певними принципами . Таким чином ,метою уніфікації управлінських документів є: -зменшення кількості документів ,використовуваних в управлінській діяльності; -типізація їх форм ;зниження трудомісткості їх обробки ;основи спільності або суміжності функційуправління; -використання технічних засобів для підготовки ,обробки і використання документів. Уніфікація як метод удосконалення документування для забезпечення управлінських процесів у найбільш загальному виглядіпередбачає докальну і комплексну уніфікацію документів. До локальної уніфікації документів можна віднести розробку ,апробацію і використання окремих уніфікованих форм конкрентних документів у межах однієї установи або її структурного підрозділу.Кінцевим продуктом такої уніфікації може бути збірник 3 уніфікованих форм для внутрішнього користування або певні уніфіковані форми документів для реалізації конкретного завдання чи напряму діяльності установи (наприклад,уніфікована форма архівної довідки про стаж роботи ;уніфіковані форми документів про прийняття на роботу : заява,характеристика,особовій листок обліку кадрів...) Для комплексної уніфікації відносяться: -державна уніфікація ,при якій уніфіковані форми документів набувають статусу загальнодержавних ,доповнюючись Державним класифікатором управлінської документації (Дк 010-98).Кінцевим продуктом такої уніфікації є видання державного стандарту ,що функціонує в маштабі країни ; -галузева уніфікація ,що передбачає закріплення специфічних особливостей документування в коткретній галузі.Кінцевим продуктом такої уніфікації є затвердження міністерством або відомством збірника уніфікованих форм документів для їх обов’язкового використання установами ,підприємствами та організаціями в межах даної галузі; -міжнародна уніфікація .Міжнародні стандарти є закріпленням міжнародного досвіду у сфері уніфікації документів на основі його узагальнення .Кінцевим продуктом такої уніфікації є міжнародний стандарт(наприклад,ISO15489-2201” Інформація та документація.Управління документацією“).Для розв’язання більшості управлінських завдань недостатньо використання окремих форм документів:при цьому необхідно спиратись на системи управлінських документів,що перебувають у взаємному зв’язку .Незважаючи на відмінності між ними,обумовлені галузевою специфікою ,результативність цієї роботи визначається знаходженням точок дотику,що забезпечить ефективне використання різних документів у межах певної установи,галузі чи економіки країни в цілому.За таким принципом здійснюється робота ,спрямована на формування уніфікованих сиситем документації ,тобто комплексів взаємопов’язаних уніфікованих форм документів,призначених для документування конкретних функцій управління .На сьогоднішній день в Україні розроблено і функціонує більше двадцяти уніфікованих систем документації.Зокрема,такі з них,як “Уніфікована система документації з праці,соціальних питань і соціального захисту населення “чи”Уніфікована система документації Пенсійного фонду “,відносяться до галузевих систем документації. Найбільш поширеною з існуючих функціональних систем документації є організаційно-розпорядча документація (ОРД),що використовується всіма установамиЮорганізаціями,підприємствами різних галузей господарства на різних рівнях управління,оскільки в ній відображається організаційна діяльність ,спрямована на реалізацію основних функцій управління.З її допомогою здійснюється також доведення до виконавців документованих розпорядчих вказівок уряду,установ вищого рівня і керівництва певного органу управління.За сутністю основних питань менеджменту та виконавчо-розпорядчої діяльності різноманітниї органів управління система організаційно-розпорядчої документації є водночас комплексною і унікальною системою документиування управлінської діяльності широкого кола установ ,підприємств і організацій. Отже,галузеві і функціональні системи документації не можна розглядати як локальні або ізольовані одна від одної :для них характерні взаємна обумовленість і взаємодоповнюваність. Кожний документ своїм видом (формою)і змістом вказує на зовнішній і внутрішній зв’язок з іншими управлінськими документами. Управлінську документацію можна класифікувати за різними ознаками .система документації певної галузі чи окремої функції управління,в свою чергу,поділяється на підсистеми на основі призначення документної форми в залежності від її змісту,визначення документної форми відповідно до рівня управління,за формою її представлення... Таким чином ,документ у сфері управління являє собою складну інформаційну сукупність ,яка відзначається великою кількістю параметрів і показників .що обумовлює роль уніфікації 4 як одного з дієвих напрямів удосконалення документаційного забезпечення мененджменту .Відчутний економічний ефект забезпечується своєчасною уніфікацією,що пов’язано із зниженням витрат часу на виготовлення бланків,складання текстів документів.їх відповідне оформлення і засвідчення.при здійснення уніфікації документів у межах певної системи або функції управління основними підходами є: -формальний,що грунтується на встановлені єдиної форми конкретного виду документа при її відповідності і взаємопов’язаності з іншими документами і системами; Змістовий,що полягає в наданні необхідного обсягу інформації .сприйняття якого обумовлене певним простороао-часовим контекстом. 1.2.Уніфікація управлінських документів за формальною ознакою Уніфікація управлінських документів за формальною ознакою полягає перш за все у розробці та проектування раціональної структури систем документації ,що передбачає визначення: -переліку документів систем; -типу носіїв із приведенням їх до однаковості на основі усталеної типізації за формою представлення уніфікованих форм документів; -типу носіїв із приведенням їх до однаковості на основі усталеної типізації за формою представлення уніфікованих форм документів ; -встановлення формально-логічних правил подання і розміщення інформації на носіях. Формально уніфікація повинна відповідати фізичному рівню представлення документної інформації (формат документа ,візуальне сприйняття інформації та зон особливої уваги,пристроях).Поглиблення формалізації є одним із важливих напрямів уніфікації і стандартизації документів у сучасних умовах,що передбачає їх використання у глобальних комп’ютерних мережах. На початкових стадіях уніфікації документів формалізації підлягали тільки документи ,що прищначались для обробки засобами електронно-обчислювальної техніки.Формальна уніфікація забезпечувала зручність перенесення даних на машинний носій,і такі документи отримали назву машинно орієнтованих.Пізніше,кои стало можливим автоматизоване введення даних на машині носії .такі формалізовані форми документів стали називатися машинограмами.Сучасна формалізація вимагає більш універсальних підходів,що могли б задовольнити користувачів у процесі використання ними документної інформації в будь-яких системах і мережах-від традиційних комп’ютерних технологій.Попередній етап уніфікації заклав основи для сучасного ,більш поглибленого і вимоглигово,з точки зору приктики сучасного менеджменту ,формального підходу до уніфікації управлінських документів.Зокрема,були визначені основні вимоги до формально-логічної побудови уніфікованих систем документації,встановлені основні формати документів на паперових носіях –А4 і А5 (ГОСТ 9327-60). Однак формальна уніфікація управлінських документів не закріплює раз і назавжди встановлених зразків.Ефективність менеджменту забежпечується його гнучкістю,що вимагає негайного реагування всіх складових управління ,включаючи адаптацію носіїв до нових іноваційних технологій .Методи уніфікації документів за формальною ознакою дозволяють перенести їх зміст на ті чи інші носії інформації різними способами:у вигляді традиційного тексту ,знаків або інших символів. Виходячи з цього ,з точки зору формальної уніфікації структура управлінських документів може бути зведена до чотирьох основних типів:лінійної,матричної,деревовидної і текстової. Лінійною структурою називають таку ,що може бути подана у вигляді послідовного переліку обов’язкових елементів-реквізитів. Кожний реквізит документа має свій порядковий номер.Наприклад.реквізити організаційно-розпорядчої системи документації представлені таким чином: 01-Державний Герб України ,Герб Автономної Республіки Крим; 02-Емблема організації або товарний знак 03-зображення нагород 5 04-код організації 05-код форми документа 06-.... . Під матричною структурою слід розуміти таке розміщення інформації в документі,при якому кожний інформаційний елемент визначено найменуванням рядка і найменуванням стовпця. Така структура більш відома як таблична.В таблицях рядок називають підметом,а стовпець-присудком.Підмет означає об’єкт ,що характеризує в таблиці,присудок-його ознаки.У графах таблиці вказують значення ознак,що є функціями двох аргументів:підмета і присудка.Часто матриця(таблиця)використовується для зведення техніко-економічних показників ,розрахунків... В лінійній структурі реквізити співвідносяться з документом в цілому,і зв’язок між реквізитами відсутній.У матричній структурі кожна графа належить певним рядкам і стовпцям,а поєднання цих структур веде до збільшення кількості реквізитів ,які,в свою чергу,поділяються на більш конкретизовані,і ...Між реквізитами встановлюється складні зв’язки ,що можуть бути поданні у вигляді деревовидної структури. У графічному зображені деревовидної структури документа перший рівень включає реквізити,що належать безпосередньо документа,другий рівень-реквізити,пов’ занні з розкриттям інших реквізитів.Кількість рівнів може збільшуватись,а реквізити-ще більше диференціоватись. До перелічених типів структур можуть бути зведені форми документів,що обробляються за допомогою електронно-обчислювальної техніки.Вони ,як правило,подаються у вигляді таблиці або анкет.Анкета і таблиця внаслідок певної формалізації позбавляють текст звичайних граматичних зв’язків .Зміст тексту в таких формах,предається за допомогою спрощених конструкцій,цифр або інших позначень. Анкета-це форма представлення уніфікованого тексту,що містить характеристику одного об’єкта за конкретними ознаками.До постійної інформації в анкеті належить найменування ознак,до змінної-їх конкретні характеристики.Перелік ознак і порожні рядки для заповнення розташовується горизонтально.В анкетах при поданні постійної інформації,вираженої словосполученнями,головне слово ставиться в називному відмінку. Таблиця являє собою форму представлення уніфікованого тексту,що містить інформацію щодо різноманітних показників за одним і тим самим переліком ознак.Зоголовок і підзаголовки стовпчиків у таблиці являють собою узагальнені найменування ознак,а заголовки і підзаголовки рядків –найменування об’єктів. Заголовки і підзаголовки стовпців і рядків формулюються в максимально лаконічній формі вназивному відмінку. У випадках ,коли перелік об’єктів є постійним,їх найменування вносять у таблицю як постійну інформацію.Клітини ,утворені на перетині рядків і стовпців ,заповнюються змінною інформацією,що характеризує кокретний об’єкт за певною ознакою.Якщо найменування ознак у таблиці не вчерпує характеристику об’єкта ,до неї включають графу “Примітки”. Для створення кокретної уніфікованої форми документа необхідно чітко визначити структуру,найбільш для цього придатну.Доцільно використовувати максимально спрощені структури.При створенні уніфікованих форм документів традиційними методами розглянуті вище типи структур мають бути доповнені текстовою стуктурою,використання якої передбачає подання інформації в документі у вигляді звичайного тексту.Основним призначенням тексту в управлінському документі є своєчасне забезпечення користувачів необхідною достовірною і повною інформацією.Така інформація може бути подана у вільному викладі,але з використанням стилістично нейтральної лексики і з максимальним прагненням до лаконізму.Моделювання уніфікованого документа на основі текстової структури передбачає 6 введення певних обмежень ,що полягають в уніфікації структури тексту,шляхом дотримання чіткої послідовності,розташування його змістових компонентів,а також в уніфікації мовних засобів. Послідовність розміщення змістових компонентів тексту є сталою для будь-якого управлінського документа,який складається з двох частин:вступної,що містить обгрунтування проблеми,встановлює причинно-наслідкові зв’язки і включає посилання на нормативні акти4основної з викладом змістової сутності документа у властивій для нього формі. При складання текстів документів використовуються формалізований або творчий підходи.Формалізований підхід є наслідком уніфікації,прямованої на вироблення єдиної форми для конкретних видів документів.У результаті були закріплені такі уніфіковані форми з типовим текстом.Типові тексти можуть існувати окремо від документа або в надрукованому на формулярах вигляді.Сьогодні мають місце два типи уніфікації текстів:типізація і трафаретизація.В першому випадку готуються збірники типових текстів для їх використання в конкретних випадких документів. Трафаретизація текстів виходить із поділу інформації на постійну і змінну.Постійна інформація вноситься у бланк документа при його виготовленні ,а змінна –у процесі складання кокретного документа.Часто ці два види уніфікації поєднується,що значно підвищує оперативність підготовки документа і його якість,виключає можливість різного тлумачення окремих виразів. Творчий підхід до складання текстів управлінських документів реалізовується через виклад тексту вописовій формі.Здебільшого це зв’язаний текст,неподільний у змістовому відношенні на постійну і змінну частини.Такий текст передбачає використання певних мовних зворотів і стандартних фраз,властивих для ділового стилю. Практика документування управлінських дій засвідчує доцільність використання при оформленні однотипних управлінських рішень текстів документів,що містять спільні формулювання і мають однакову структуру.Використання типових мовних зворотів дозволяє уникнути зайвих повторень і професійних ідіом,які не мають змістового навантаження і тим самим,” забруднюють“інформаційні мережі,перешкоджаючи оперативному прийняттю управлінських рішень. Таким чином ,результатом формальної уніфікації документів є встановлення: -типової структури реквізитів; -типових зон для однорідних реквізитів; -вимого до оформлення документів на машинних носіях для їх передачі через комп’ютерні мережі ; -порядку надання документам ,що містяться в комп’ютерних системах і мережах ,юридичної сили. 1.3.Уніфікація управлінських документів за змістовою ознакою Уніфікація управлінських документів за змістовою ознакою виходить з аналізу змісту конкретних документів .Вона здійснюється в руслі вдосконалення системи управління,супроводжуваного комп’ютеризацією окремих її складових.Змістова уніфікація документації проводиться на основі її класифікаціїї за різними ознаками : використання стандартизованої термінології; визначення основних положень уніфікованої системи документації;встановлення вимог до складу і змісту уніфікованих форм документів та порядку їх заповнення. Уніфікація управлінських документів спрямована перш за все на підвищення ефективності управлінської діяльності ,що забезпечується використанням єдиних форм документації,які входять до пов’язаних між собою систем,призначених для обслуговування управлінської сфери.Змістова уніфікація здійснюється шляхом: -введення обмежувальних переліків форм документів; -створення взаємопов’язаних комплексів або окремих типових уніфікованих форм для різних видів документів,однакових або близьких за призначенням ; 7 -уніфікації і стандартизації інформаційних складових документації; Стандартизаціїї термінів. Вид документа-це така сукупність окремих документів ,один із якої –основний документ-є універсальною основою для створення або оформлення документів,аналогічних або близьких за змістом,походженням чи візуальним сприйняттям.Інакше кажучи,це класифікаційний ряд документів,об’єднаних за якоюсь спільною ознакою.Визначення необхідного переліку управлінських документів здійснюється у процесі організаційної розробки методів,прийомів і технологій документування,а також документаційного забезпечення функціонування управлінської системи.Основним об’єктом організаційного проектування є оперативна управлінська інформація ,щодо характеру робіт ,виконуваних даним апаратом управління,групою установ одного рівня управління або галуззю в цілому.Основне завдання такої роботи полягає в уникненні дублювання форм документів та окремих показників;пошуку можливості функціонального поєднання різних документів в одній формі;розробці уніфікованих форм таких видів документів,яких бракує для повноцінного документовання управлінської діяльності.Визначення необхідних комплексів документації на основі кокретних виробничих завдань менеджменту дозволяє встановити: -відповідність документаційних комплексів завданням даного апарату управління; -відповідність кожного документа своєму цільовому призначенню; -роль певного виду документа в розв’язанні конкретного управлінського завдання на певній ділянці управлінської системи. В цілому ж організаційні проектування спрямоване на визначення загальних правил розробки моделей документів,необхідних для оформлення однотипних управлінських операцій. На основі обмежувальних переліків,що визначають кількість форм документів,необхідних для документування управлінських дій,розроблено “Державний класифікатор управлінської документації”(ДК 010-98)(19).Він є практичним посібником для роботи з документами.Будь-які зміни в документуванні процесів управління,що є закономірними або мають часту повторюваність,після відповідного узагальнення знаходять своє відображення у класифікаторі внаслідок його доповнення або відповідного редагування. Назви і кодові позначення затверджених уніфікованих форм документів згруповані у ДКУД за їх належністю до певних систем документації.Класифікатор пропонує три ступені розподілу.Кожна уніфікована форма документа індетифікуєтся за допомогою цифрових позначень ,які є семизначними числами.У певних інформаційно-пошукових системах у відповідності з їх завданнями і рівнем матиматичного забезпечення комп’ютерних програм додатково може бути введене кодове позначення,що на порядок збільшує нумерацію. Уніфіковані форми документів,що забезпечують певні функції управління,об’єднуються в групи документів,однакових або близьких за призначенням ,тобто класи. Зміни і доповнення вносяться у ДКУД у випадку реорганізації державного управління в Україні,зміни назв класів або скасування окремих форм,що входять до тієї чи іншої сиситеми .Створення взаємопов’язаних комплексів документів,уніфікованих форм і систем є основою для уніфікації управлінських документів і результатом цілеспрямованої діяльності,загальні принципи якої визначаються в Україні такими державними стандартами: -ДСТУ 3843-99 ”Державна уніфікована система документації.Основні положення “... Цими стандартами встановлено ,що визначений уніфікований перелік видів документів має створюватися шляхом заповнення відповідних уніфікованих форм.Уніфіковані форми традиційних паперових управлінських документів розробляються відповідно до загальної моделі побудови документа,якою визначається формат,корисні площі для розміщення обов’язкових елементів та обмежування для берегів.Така модельназивається формуляром-зразком документа і являє собою креслення з розміченими горизонтальними і вертикальними лініями,що утворюють конструкційну сітку.Такий вигляд мають формуляри-зразки більшості управлінських документів,що функціонують у сучасному менеджменті. 8 Класифікація уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів здійснюється на основі загальних критеріїв,хоча має певні особливості,пов’язані з необхідністю документування кількох функцій управління.Якщо всі системи документації мають три рівні,то уніфікована система організаційно-розпорядчої документації має чотири рівні поділу.Наприклад,розкладемо кодове позначення уніфікованої форми організаційно-розпорядчого документа -0273110-наказ по особовому складу.Уніфікована сиситема організаційно-розпорядчої документації ,включена до ДКУД як самостійна система,являє собою сукупність стандартів,інструкцій і методичних рекомендацій щодо їх використання,спрямовану на встановлення обмежень і визначення вимог до побудови та оформлення певного виду документів.УСОРД включає такі уніфіковані форми документів:акт,графік відпусток,доповідна записка,інструкція,положення,постанова,правила,наказ,протокол,розпорядження,рішення....та деякі інші-всього 73 уніфіковані форми документів.Ця система придатна для використання на всіх рівнях управління з метою забезпечення організаційно-розпорядчої функції менеджменту.Для забезпечення ефективності пошуку і використання уніфікованих форм документів,що входять до комплексу УСОРД,вони поділені на функціональні підсистеми.Ці підсистеми побудовані на функціональному поділу документних форм відповідно до конкретних завдань управління.УСОРД складається з таких підсистем: -підсистема ,призначена для розв’язання завдань створення ,реорганізації та ліквідації організацій,установ і підприємств; -підсистема для забезпечення кадрами організацій,установ і підприємств. Обсяг УСОРД обмежений колом її завдань ,хоча розширення системи забезпечується наявністю резервних кодів за рахунок як нових форм у межах існуючих функціональних підсистем,так і формування нових підсистем. Організація системи управління і управлінських процесів нерозривно пов’язана з процесом обробки інформації як традиційним способом,так і за допомогою комп’ютерних мереж. Уніфікація інформаційних складових документів,пов’язана з їх змістовою уніфікацією,передбачає розробку спільних лексико-граматичних засобів,що зробить їх загальнозрозумілими і придатними для обробки в електронному режимі.В сучасному менеджменті функціонують документи,які в залежності від сфери їх використання включають кілька десятків інформаційних блоків на певних носіях,що містять загальну або конкретну характеристику стану об’єкта управління.Для процесу управління відомості про сам документ є другорядним,тоді як достовірна інформація про стан системи управління та окремих її складових,що міститься в цих документах,має першочергове значення.На практиці ці поняття часто ототожнюються ,хоча вони не ідентичні:відмінність між ними визначається їх цільовою спрямованістю.Так,показниками оперують при обробці інформації за допомогою електронно-обчислювальної техніки.при цьому провідна інформаційна роль належить показникам,коли необхідність документа обумовлена його значенням як аргументу на користь цих показників чи підтвердження їх достовірності.Реквізит же виступає обов’язковим елементом управлінського документа, надаючи останньому інформаційної повноти і юридичної сили. Розмежування термінів “показник” і “реквізит” має важливе значення для подальшої змістової уніфікації управлінських документів,у ході якої до кожного з них можуть бути висунуті різні вимоги.особливо при одиничних перетвореннях у процесі технологічної обробки та використання інформації для потреб сучасної економік.Єдність методичного підходу до змістової уніфікації документів за галузевою чи функціональною ознакою і створення на цій основі уніфікованих систем документації можуть бути забезпечені шляхом розробки і використання як нормативних термінологічних словників галузевого призначення і загальнодержавного вжитку. Обов’язковою умовою змістової уніфікації інформаційних складових управлінських документів на будь-якому рівні,від від локального до міжнародного ,є однакове тлумачення 9 понять і термінів.Ті з них,що використовуються в процесі уніфікації документів,можна умовно поділити на дві групи:перша служить для визначення основних понять у сфері уніфікації документів(уніфікація і стандартизація документів,документ,уніфікований документ,уніфікована форма документа,вид документа,уніфікована система документації,формуляр-зразок тощо),друга ж призначення для використання в самих уніфікованих системах документації(бланк документа,реквізит,текст,анкета,трафарет,таблиця,табулятор...)Перша група має теоретико-методично значення.а для управлінської практики провідну роль відіграє друга група термінів. 1.4. Основні принципи уніфікації і стандартизації управлінських документів Уніфікація управлінських документів нерозривно пов’язані з їх подальшою стандартизацією,тобто перетворенням уніфікованих форм чи уніфікованих систем документації на документи загального користування в межах держави.такі роботи,від проведення досліджень до розробки власне стандартів та їх методичного супроводу,мають здійснюватись на основі відповідної державної програми.Узагальнення багаторічного досвіду роботи в цьому напрямі дозволяє сформулювати основні принципи уніфікації і стіндартизації управлінських документів: -досягнення однаковості документів у межах системи і співставність їх окремих елементів; -зменшення кількості видів документів; -підвищення інформативності документів; -системність ; -комплексність; -стабільність вимог;-економічна доцільність. Досягнення однаковості документів у межах системи і співставність їх окремих ьелементів.Цей принцип є одним із найважливіших,принаймі для уніфікації організаційно-розпорядчих і деяких,інших управлінських систем документації.В сучасних організаційних структурах використовуються управлінські документи з різною формою подання інформації,серед яких-традиційна,графічна,електронна.Тому цей принцип може бути реалізований за рахунок використання єдиної вихідної схеми побудови документів.які входять у систему.сучасні комп’ютери програми дозволяють суміщати традиційні моделі документів і опрацювати їх за допомогою будь-яких технічних засобів,тому за таку вихідну схему сьогодні можна прийняти формуляр-зразок організаційно-розпорядчого документа,включений до Уніфікованої системи організаційно-розпорядчогих документів. Ще одним шляхом досягнення однаковості документів і співставлення їх складових є визначення правил оформлення документа в цілому та окремих його реквізиті.ці правила також повинні мати мінімальну варіативність.оскільки організаційно-розпорядчі документи є преважно текстовими,в них слід ширше використовувати типові тексти або окремі типізовані складові,виробити єдину схему їх побудови,звести до мінімуму словниковий запас і максимально спростити граматичні засоби,використовувані при підготовці текстів. Характерною особливістю організаційно-розпорядчих документів є їх багатофункціональнысть .що виявляється як при документування основних функцій управління ,так і в межах певного рывня управління,тому для забезпечення їх більшої однаковості необхідно встановити єдині вимоги до оформлення документів.незалежно від ієрархічного управління і відомчої специфіки.Основні правила і вимоги до створення.обробки і використання організаційно-розпорядчих документів встановлені Державним стандартом України 4163-2003 “Державна уніфікована система докумнтації.Уніфікована система організаційно-розпорядчих документації.вимоги до оформлення документів ”. Зменшення кількості видів документів. Організаційно-розпорядча документація 10 складається з багатьох видів і різновидів документів,що функціонують у традиційному діловодстві всіх установ .підприємств і організацій і є об’єктом постійного вдосконалення й раціоналізації.Стрімке зростання обсягу управлінських документів обумовлене,з одного боку,ієрархічною субординацією,а з іншого-необхідністю документування нових напрямків діяльності нормативних і методичних документів по документаційному забезпеченню менеджменту.В комп’ютеризованому менеджменті документ сам по собі вже не є інструментом управління:набагато більшого значення набуває інформація,яку містить сам носій ,її достовірність і правове забезпечення.Використання в управлінських цілях будь-яких інформаційних джерел не дає підстав для юридичного посилання на ці джерел,якщо вони не мають законодавчого підтвердження. Підвищення інформативності документа .Функції сучасного управління постійно розширюються.Передбачається,що вже найближчим часом обсяг інформаційних джерел,використовуваних суспільством,може подвоїтись.Опрацювання таких обсягів інформації вимагатиме збільшення в такій самій пропорції чисельності фахівців,що є економічно недоцільним.Хоча є інший,більш прийнятий шлях розв’язання даної проблеми,який полягає в усунені інформаційного перевантаження документів.Вміщена в них інформація повинна забезпечувати вирішення максимального числа завдань при мінімальному її обсязі,що може бути досягненням уникнення дублюванням інформації як у межах одного документа,так і у споріднених групах документів одного призначення. Системність уніфікації. Уніфікація документів,що складають певну систему документації,вимагає попереднього визначення чітких меж даної системи як складової загальної системи документів. Сиситемний піжхід до розробки уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації передбачає виявлення на початковому етапі роботи основних закономірностей формування окремих документів і структури системи.Для цього необхідно виявити основні класифікаційні ознаки організаційно-розпорядчих документів із їх наступним обгрунтуванням .Загальня класифікація схеми групування управлінських документів у відповідні системи закріплення Державним класифікатором управлінської документації(ДК 010-98). Таким чином,ДКУД є одним із нормативних документів що складають державну систему красифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.Комплексність уніфікації.при здійсненні уніфікації документів у межах конкретної системи всі обмеження і вимоги необхідно приводити у відповідністьіз вимогами і практикою оформленя документів в інших документаційних системах.Жодна з систем документів не може функціонувати ізольовано:вони тісно пов’язані між собою ,і в практиці менеджменту доводиться мати справу з великими обсягами документів ,що належать до різних систем документації .Ефективність управлінської діяльності відчутно знижується через відсутність єдиних форм і правил оформлень документів. Стабільність вимог.Уніфікація окремих систем документації спрямована на зменшення витрат на допоміжні роботи,пов’язані з пошуком необхідної інформації на документних носіях на паперовій основі при підготовці,прийняті і виконання управлінських рішень .Реалізація такого цільового завдання вимагає державної підтримки,що полягає зокрема,у визначенні загальних методів уніфікації систем документації та їх закріпленні у вигляді основоположного стандарту.Практикою стандартизації встановлення порядок внесення змін у стандарти ,що забезпечує оперативність фіксування змін безпосередьо в уніфікованих формах документів. Економічна доцільність.Економічність доцільність уніфікації документів визначається двома показниками: -вартість витрат на розробку самої уніфікованої форми документа або системи; -вартість витрат на використання цих уніфікованих форм або систем документації в 11 управлінській діяльності. Розділ2 СТАНДАРТИЗАЦІЯ N Редакція, прийнята в попередньому читанні* Зауваження та пропозиції Висновки, обгр. Редакція, запропонована головним комітетом 0. Проект Закону України Проект Закону України 1. Про стандартизацію Про стандартизацію 2. Цей Закон установлює загальні правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері. -1- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Преамбула. Виключити слово "загальні" Враховано Цей Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері. 3. РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення Стаття 1. Основні терміни та їх визначення 5. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: -2- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, частина 1. Слова "наведені нижче" вилучити. Враховано У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: 6. стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері; -3- Н.д.Акопян В.Г. (Округ №131) Абз.1 частин. 1 ст.1 вилучити. На заміну записати абзац в такій редакції: "стандартизація - це діяльність яка направлена на встановлення певних (обов"язкових та рекомендаційних) вимог, щодо продукції, процесів її виготовлення та надання окремих послуг" Відхилено стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеню відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву; -4- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, у визначенні терміну "стандартизація" доповнити словами "результатом якої є підвищення ступеню відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву" Враховано -5- Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101) В статті 1 термін "стандартизація" викласти в наступній редакції: "стандартизація - це діяльність, що полягає у встановленні обов'язкових та рекомендованих вимог щодо продукції, процесів її виготовлення та надання будь яких послуг." Відхилено 7. міжнародна стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн; -6- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 1, частина 1, пункт 2. Наприкінці слово "країн" замінити словом "держав". Відхилено міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн; -7- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, частина 1, пункт 2. Після слова "- стандартизація" доповнити словами "що проводиться на міжнародному рівні та". Враховано 8. реґіональна стандартизація - стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного, політичного або економічного простору; -8- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404)Стаття 1, частина 1, пункт 3. Наприкінці слово "країн" замінити словом "держав". Відхилено реґіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному реґіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору; -9- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, частина1, пункт 3. Слово "політичного" вилучити. А після слова "-стандартизація" доповнити словами "що проводиться на відповідному реґіональному рівні та" Враховано 9. національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни; -10- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 1, частина 1, пункт 4. Наприкінці слово "країн" замінити словом "держав". Відхилено національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни; 10. орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, реґіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів, доступних для широкого кола користувачів; -11- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 1, частина 1, пункт 5. Виключити текст ", доступних для широкого кола користувачів" Враховано орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, реґіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів; 11. нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін є родовим терміном, що охоплює такі поняття як "стандарт", "технічні умови", "кодекс усталеної практики" та "технічний реґламент"; -12- Н.д.Черненко В.Г. (Округ №48) Н.д.Синенко С.І. (Реєстр.картка №272) Н.д.Григорович Л.С. (Реєстр.картка №320) У статті 1 в терміні "нормативний документ" визначити яким поняттям відповідають нині чинні правила, норми, нормативи міжвідомчого характеру (наприклад, протипожежні, екологічні, ветеринарні, санітарні тощо), узгодити використання вказаних чинних правил, норм, нормативів і термінів "нормативний документ" та "нормативно-правовий акт" (ст. 13); Враховано в прикінцевих положеннях нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як "стандарт", "кодекс усталеної практики", "технічні умови" та "технічний реґламент"; -13- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) У статті 1 у терміні "нормативний документ" друге речення викласти у такій редакції: "Цей термін охоплює такі поняття, як "стандарт", "кодекс усталеної практики", "технічні умови" та "технічний реґламент";". Враховано -14- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) У статті 1 визначити новий термін у такій редакції: "консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору". Враховано консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору; 12. стандарт - документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений на основі консенсусу та схвалений визнаним органом стандартизації; -15- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Н.д.Акопян В.Г. (Округ №131) Н.д.Шаров І.Ф. (Реєстр.картка №399) Стаття 1, частина 1, пункт 7. Виключити текст "розроблений на основі консенсусу та" Відхилено стандарт - документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу; -16- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) У статті 1, термін "стандарт" після слова "розроблений" викласти у такій редакції "у встановленому порядку на основі консенсусу". Враховано -17- Н.д.Черненко В.Г. (Округ №48) Н.д.Синенко С.І. (Реєстр.картка №272) Н.д.Григорович Л.С. (Реєстр.картка №320) У статті 1 визначення терміну стандарт доцільно доповнити вичерпним переліком їх видів (чи рівнів?), узгодивши його з положеннями ст. 11. У тексті законопроекту зустрічаються: міжнародні, міждержавні, державні, національні, реґіональні, галузеві, професійні, власні - (див. ст. 10) стандарти. Враховано частково -18- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) У статті 1 доповнити визначенням:"міжнародний та реґіональний - стандарти, прийнятті відповідно міжнародним та реґіональним органом стандартизації;" "національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів;" Враховано міжнародний та реґіональний стандарти - стандарти, прийнятті відповідно міжнародним та реґіональним органом стандартизації; національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів; 13. кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом; кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом; 14. технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом; -19- Н.д.Черненко В.Г. (Округ №48) Н.д.Синенко С.І. (Реєстр.картка №272) Н.д.Григорович Л.С. (Реєстр.картка №320) Узгодити використання термінів "технічні умови" (ст. 11) та "технічні реґламенти" (ст. 13). Враховано технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом; 15. технічний реґламент - документ, прийнятий органом влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їхній зміст. Технічний реґламент є нормативно-правовим актом; -20- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 1, частина 1. Пункт 10 після тексту "прийнятим органом" доповнити словом "виконавчої" Враховано частково технічний реґламент - нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст. -21- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, частина 1. Пункт 10 викласти у такій редакції: "технічний реґламент - нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їхній зміст. ". Враховано 16. прийняття міжнародного (реґіонального) стандарту - опублікування національного стандарту, що ґрунтується на відповідному міжнародному (реґіональному) стандарті, чи підтвердження того, що міжнародний (реґіональний) стандарт має той самий статус, що і національний стандарт, із зазначенням будь-яких відхилень від міжнародного (реґіонального) стандарту. -22- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 1, частина 1. Пункт 11 перенести до статті 11. Враховано 17. Стаття 2. Сфера дії Закону Стаття 2. Сфера дії Закону 18. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи виконавчої влади, а також на громадські організації і спілки. -23- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 2. Частину 1 після тексту "громадські організації і" доповнити словом "їх" Відхилено Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації. -24- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 2. В частині 1 слова "виконавчої влади, а також на громадські організації і спілки" замінити на слова "державної влади, а також на відповідні громадські організації". Враховано 19. Дія цього Закону не поширюється на фармацевтичну продукцію, ядерні матеріали, стандарти медичного обслуговування, освіти, бухгалтерського обліку та інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється іншими законами. -25- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244)Стаття 2, частина 2. Викласти у такій редакції: " Дія цього Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами". Враховано Дія цього Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами. -26- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 2, частина 2.Після тексту "обліку та інші" виключити слово "соціальні" Відхилено -27- Н.д.Пинзеник В.М. (Округ №117) Н.д.Танюк Л.С. (Округ №166) Доповнити частину 2 статті 2 після слів "на фармацевтичну продукцію" словами "на харчові продукти і продовольчу сировину", далі за текстом. Відхилено 20. Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації 21. Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, які не суперечать цьому Закону. -28- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 3. Текст ", які не суперечать цьому Закону" замінити текстом "у цій сфері, які не повинні суперечити цьому Закону" Враховано частково Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. -29- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) У статті 3 слова "які не суперечать цьому Закону" замінити словами "що регулюють відносини у цій сфері". Враховано 22. Стаття 4. Об'єкти стандартизації Стаття 4. Об'єкти стандартизації 23. Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність. Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги (далі - продукція), зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність. 24. Стаття 5. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації Стаття 5. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації 25. Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для здоров'я та життя людини, охорони навколишнього природного середовища, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі. -30- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 5.Частину 1 після тексту "та життя людини," доповнити текстом "свійських тварин," Враховано частково Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі. -31- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 5, частина 1. Після слів "життя людини" доповнити словами "тварин, рослин, а також майна та ". Слова "охорони навколишнього природного середовища" замінити на слова "охорони довкілля". Враховано -32- Н.д.Марковська Н.С. (Реєстр.картка №347) Статтю 5 доповнити абзацом такого змісту; "пріоритетність життя і здоров'я людини відносно до результатів виробничої та інших видів діяльності, повної відповідальності суб'єктів господарювання виробників і постачальників продукції за дотримання вимог відповідних стандартів, технічних реґламентів або інших нормативно-правових актів"; Враховано частково -33- Н.д.Черненко В.Г. (Округ №48) Н.д.Синенко С.І. (Реєстр.картка №272) Н.д.Григорович Л.С. (Реєстр.картка №320) У статті 5 у частині першій слова: "забезпечення безпеки для здоров'я та життя людини, охорони навколишнього природного середовища" перенести в кінець речення (після слів "у торгівлі"), що більш об'єктивно відповідатиме меті стандартизації в контексті цього законопроекту; Відхилено 26. Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах: Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах: 27. добровільність участі усіх заінтересованих сторін у розробленні та застосуванні стандартів; -34- Н.д.Черненко В.Г. (Округ №48) Н.д.Синенко С.І. (Реєстр.картка №272) Н.д.Григорович Л.С. (Реєстр.картка №320)У статті 5 абзац другий частини другої викласти в такій редакції: "забезпечення права участі юридичних і фізичних осіб, суб'єктів господарювання в розробленні стандартів та права вільного вибору суб'єктами господарювання видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції". Враховано частково забезпеченні участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законом; 28. відкритість та прозорість процедур розроблення і прийняття стандартів на основі консенсусу; -35- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 5, частина 2, пункт 2. Виключити текст "на основі консенсусу" Враховано відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів із урахуванням інтересів всіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників; -36- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 5, частина 2, пункт 2 викласти у такій редакції: "відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів із урахуванням інтересів всіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;" Враховано -37- Н.д.Акопян В.Г. (Округ №131) Н.д.Шаров І.Ф. (Реєстр.картка №399) Абз.2 ч.2 ст.5 викласти в такій редакції: "відкритість та прозорість процедур розробки та прийняття стандартів враховуючи інтереси всіх суб'єктів стандартизації." Враховано частково -38- Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101) В статті 5: другий абзац пп. 2 слова "на основі консенсусу" замінити такою фразою: "з урахуванням інтересів суб'єктів стандартизації"; додати пп. наступного змісту: підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників. Враховано 29. доступність стандартів та інформації щодо них для користувачів; доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів; 30. відповідність стандартів законодавству; відповідності стандартів законодавству; 31. адаптація до сучасних досягнень науки й техніки з урахуванням стану національної економіки; адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки; 32. пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та реґіональних стандартів; пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та реґіональних стандартів; 33. дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації; -39- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 5, частина 2, пункт 7. Після тексту "міжнародних" слово "та" замінити словом "зокрема" Відхилено дотриманні міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації; 34. участь у міжнародній (реґіональній) стандартизації. участі у міжнародній (реґіональній) стандартизації; 35. РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ РОЗДІЛ II ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 36. Стаття 6. Суб'єкти стандартизації Стаття 6. Суб'єкти стандартизації 37. Суб'єктами стандартизації є: Суб'єктами стандартизації є: 38. національний орган стандартизації України; -40- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 6, частина 1, пункт1. По тексту законопроекту слова "національний орган стандартизації" замінити на слова "центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації". Враховано центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; 39. рада стандартизації; рада стандартизації; 40. технічні комітети стандартизації; технічні комітети стандартизації; 41. інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. 42. Стаття 7. Національний орган стандартизації Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації 43. Національним органом стандартизації є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та скасування національних стандартів відповідно до сфери дії цього Закону. -41- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) Стаття 7, частина 1. Викласти у такій редакції: "Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, скасування, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та реґіональних організаціях із стандартизації.". Враховано Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, скасування, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та реґіональних організаціях із стандартизації. -42- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404)Стаття 7, частина 1. Виключити текст "спеціально уповноважений", текст ", схвалення", слово "перегляду" замінити словом "зміни" Враховано частково 44. Національний орган стандартизації виконує такі основні функції: -43- Н.д.Чекалін В.М. (Реєстр.картка №244) По тексту законопроекту слова "національний орган стандартизації" замінити на слова "центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації". Враховано Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції: 45. забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації; 46. вживає заходи щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (реґіональними) стандартами; вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (реґіональними) стандартами; 47. у межах своєї компетенції бере участь у розробленні і узгодженні технічних реґламентів та інших нормативно-правових актів; -44- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404)
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (12.05.2015)
Просмотров: 1470 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: