РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:РЕГІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ - Діловодство - Реферати - Каталог статей

РЕГІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ Досліджуються умови формування регіональної інноваційної політики розвитку бібліотек України, визначаються її завдання та механізми реалізації. Ключові слова: бібліотека, управління, регіональна інноваційна політика. Анализируются условия формирования региональной инновационной политики развития библиотек Украины, определяются ее задачи и механизмы реализации. Ключевые слова: библиотека, управление, региональная инновационная политика. The present article deals with the aim, role and formation mechanisms of the innovation policy of libraries. Key words: library, management, innovation policy. За умов організаційної та фінансової нестабільності центральних органів влади головні важелі щодо забезпечення підтримки інноваційної активності бібліотек стають пріоритетними в регіонах, а розробка концепції інноваційної політики розвитку бібліотек на цьому рівні є нагальною необхідністю. Стаття має на меті дослідити умови формування регіональної інноваційної політики розвитку бібліотек України, визначити її завдання та механізми реалізації. Регіональна інноваційна політика має спрямовуватися на розвиток і функціонування бібліотек як суб'єктів інноваційної діяльності на території регіону. Для результативного досягнення цієї мети інноваційна політика повинна відповідати комплексу цілей економічного та соціального розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому, а також здійснюватися диференційовано з урахуванням сукупності нових технічних, технологічних, організаційних і управлінських ідей, які створюють інноваційні ресурси кожного окремого регіону. Цілями інноваційної політики регіонів стосовно обласних і масових бібліотек є: підтримка документного й інформаційного забезпечення споживачів інформації; окреслення змістових орієнтирів, які визначають нові напрями бібліотечно-інформаційного обслуговування, сприяння духовному розвиткові людей, що приведе до уникнення конфлікту з конструктивними культурними традиціями; розробка нових законодавчо-правових засад, які, не маючи розбіжностей із базовими принципами самоорганізації бібліотек, зможуть оптимальніше оновлювати соціокультурну практику їхньої діяльності. Збереження традиційних освітніх і культурних функцій регіональних бібліотек, а також оптимізація їх кадрового потенціалу, з одного боку, й успішне впровадження інновацій, що використовуються у практичній діяльності бібліотек у розвинутих країнах світу, з іншого, – ось два важливі орієнтири, котрі стають точками відліку щодо реформування бібліотек у регіонах за умов їхнього інноваційного оновлення. Важливе значення в інноваційному розвитку бібліотек має державна регіональна інноваційна політика, яка повинна здійснюватися за таких умов: визнання соціальної значущості бібліотеки як складової інформаційної інфраструктури держави та її впливу на рівень і темпи розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг, що мають забезпечити сталий інформаційний розвиток регіону; інтенсифікація розвитку інноваційного потенціалу бібліотек регіону; формування сучасного технічного і технологічного укладу в бібліотеках регіону; концентрація фінансових ресурсів для розвитку пріоритетних напрямів діяльності бібліотек; стимулювання інноваційної діяльності через систему податкових та інших пільг; інтеграція науково-освітньої, інноваційної діяльності з метою забезпечення їхньої комплексної взаємодії з бібліотечним виробництвом; конкурсність відбору пріоритетних інноваційних бібліотечних проектів. Регіональна інноваційна політика розвитку бібліотек спрямована на зростання інноваційного потенціалу бібліотек регіону, сприяє якісним змінам їхньої діяльності з метою максимально повного і комфортного задоволення інформаційних потреб споживачів. Вона виконує завдання виявлення технічного, технологічного й виробничого потенціалу бібліотечно- інформаційної системи регіону, орієнтації її діяльності на найважливіші для області проблеми; відповідає за формування регіональних баз і банків даних; інформаційне забезпечення виконання регіональних програм досліджень та існуючих проектів; сприяння розвиткові й інформаційному забезпеченню регіональних програм різного призначення; інформаційну підтримку діяльності регіональних центрів, асоціацій промисловців і підприємницької діяльності. Державне регулювання визначає правові й організаційні відносини органів державної влади з бібліотеками як суб'єктами інноваційної діяльності в інтересах соціально-економічного розвитку регіону. Регіональна інноваційна політика розвитку бібліотек містить як елементи старих, так і паростки нових моделей. Як бібліотечні фахівці, так і керівники регіональних управлінь культури поки що не в змозі реалізувати її принципи через неготовність більшості суб'єктів інноваційної діяльності до цього. Причини кризи криються як у стані матеріально-технічної бази масових (публічних) бібліотек, так і в тому, що регіональні бібліотеки вже не можуть існувати за умов жорсткого адміністративного контролю та потребують інноваційних підходів держави та місцевих органів влади до свого управління. За часів сьогодення трансформація регіональної бібліотечної мережі триває та виявляється в напрямі комп'ютеризації й автоматизації бібліотечних процесів, упровадження Інтернет-технологій і нових форм бібліотечно- інформаційного обслуговування. Найактивніші бібліотеки переглядають напрями своєї діяльності і перетворюються на інноваційні центри регіону. Частина бібліотек утримується на корпоративних засадах, тобто на основі об'єднання бюджетних коштів та коштів підприємств і господарств. Можна виділити бібліотеки України, які найактивніше впроваджують якісні зміни у свою діяльність: серед них – Донецька, Кіровоградська, Рівненська, Дніпропетровська, Миколаївська, Волинська ОУНБ тощо. Ця діяльність має позитивні результати: бібліотеки завдяки грантам опановують нові напрями діяльності, модернізують традиційні технології, запроваджують автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи. Водночас у більшості випадків регіональні бібліотеки як суб'єкти управління культурою в регіонах потерпають від «хаотичного» формування нових принципів управління, адекватних цій ситуації, тоді як необхідна система екстрених заходів щодо розробки інноваційної політики розвитку регіональних бібліотек. Регіональна інноваційна політика повинна передбачати як мінімум чотири моделі підтримки бібліотечної діяльності: правову, економічну, управлінську та кадрову. На рівні регіону слід затвердити правові акти в установленому законом порядку стосовно організаційних, правових та економічних умов інноваційної діяльності бібліотек, обґрунтувати відносини між бібліотекою як суб'єктом інноваційної діяльності й органами державної влади регіону. При цьому необхідно дотримувати субординації між законодавством різного рівня, усунути протиріччя з місцевими законами, відповідно до головних напрямів соціально-економічного розвитку регіону. Численні приклади формування регіонального правового поля бібліотечної діяльності можна знайти в Росії. Найактивніше створення законодавчо-правової бази діяльності бібліотек у регіонах відбувалося наприкінці 90-х рр. ХХ ст.: за станом на кінець 1999 р. у 67 із 89 суб'єктів країни було прийнято бібліотечні закони, спрямовані як на федеральне, так і на загальне регулювання бібліотечної діяльності [4]. Їх прикладами є закони «Про бібліотечну справу в Мурманській області», «Про бібліотечну справу в Приморському краї», «Про бібліотечну справу й обов'язковий примірник документів Кемеровської області», проекти законів «Про бібліотечну справу в Москві», «Положення про регіональний обов'язковий примірник» – у Санкт-Петербурзі. Ці закони сприяють інноваційному розвиткові бібліотек регіону, створенню єдиного регіонального інформаційного простору, підвищенню престижу бібліотек, зміцненню їхньої юридичної та фінансової самостійності. В Україні значення діяльності в цьому напрямі недооцінюється. Регіональні нормативні акти (навіть у вигляді проектів) відсутні або не працюють у повному обсязі. Прийняття на регіональному рівні положення про інноваційну політику у сфері інноваційної діяльності бібліотек та інших документів, які регламентуватимуть діяльність владної і політичної структур стосовно бібліотек, можна розглядати як важливий політико-правовий засіб їхнього захисту. Незважаючи на поки що низький рівень виконання подібних законів сам факт наявності документів, котрі підтверджують стратегічні напрями розвитку бібліотек у ситуації соціальної та економічної невизначеності, може виявитися досить корисним. В умовах, коли боротьба за ресурси в соціальній сфері все більше загострюється, керівники регіональних бібліотек активно налагоджують взаємодію з владними та політичними структурами регіонів з метою прямого або опосередкованого лобіювання своїх інтересів. Не викликає сумнівів, що в умовах проведення виборчих кампаній регіональні політики часто звертаються до послуг бібліотек і на це слід зважати під час реалізації інноваційної політики. Стартова підтримка органами виконавчої влади регіональних бібліотечних інноваційних програм і проектів, безумовно, є надзвичайно важливою, особливо в разі низької інноваційної активності бібліотек. Джерелом фінансування інноваційної діяльності бібліотек мають стати кошти обласного бюджету, тобто бюджет розвитку області за відповідний рік, а також позабюджетні фонди. Органи місцевого самоврядування самостійно визначають умови й порядок фінансування інноваційної діяльності бібліотек із коштів місцевих бюджетів. Водночас сучасна практика свідчить про те, що окремі спроби бібліотечних фахівців отримати кошти на інноваційний розвиток наштовхуються на протидію адміністрації територіальних органів влади, що не сприймає бібліотеку як інформаційну установу, інноваційний розвиток якої посилює інформаційне забезпечення регіону. Кошти або не виділяються зовсім, або їх обсяги не дають змоги кардинальним чином реструктуризувати технічну і технологічну базу, впроваджувати продуктові й управлінські новації. Наразі переважна частина інфраструктури культури перебуває у власності місцевих рад, а в загальному обсязі бюджетного фінансування культури понад 80 % здійснюється з місцевих бюджетів [3]. Отже, про стан бібліотек регіону реально піклуються відповідні структурні підрозділи обласних та районних держадміністрацій, тобто облуправління та райвідділи культури. Можливість впливу органів центральної виконавчої влади на рівень області та району визначається входженням місцевих держадміністрацій до єдиної системи виконавчої влади (ст. 118 Конституції України). Проте в умовах економічної кризи керівники багатьох регіональних бібліотек вживають дієвих заходів щодо управління бібліотечною системою регіону, не очікуючи, що їхні проблеми будуть вирішуватимуться кимось іншим. Завдяки залученню коштів позабюджетних фондів держави та її суб'єктів реалізуються програми багатьох бібліотек України. Як приклад наводимо проекти «Бібліотека в сучасному інформаційному просторі» (Дніпропетровська ОУНБ), «Формування інноваційного простору області», «Інформація на користь розвитку суспільства» (Сумська ОУНБ), «Пропагуємо спадщину» (з метою створення банку даних краєзнавчих документів на електронних носіях – Рівненська ОУНБ) тощо. Сучасна економічна модель розвитку бібліотек основується на наявних ресурсах. Важливу допомогу регіональним бібліотекам надає фонд «Відродження». Благодійна діяльність цього фонду дозволила обласним бібліотекам зробити перші кроки в напрямі комп'ютеризації й автоматизації своєї діяльності, а нині вони перейшли до створення регіональних корпоративних 'еЬ-порталів, які можна розглядати як розвинену форму шлюзових служб доступу до інформації, що виникли на світовому інформаційному ринку наприкінці 90-х рр. ХХ ст. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» й Інституту відкритого суспільства (Угорщина) в рамках реалізації проекту «Створення регіональних корпоративних порталів та інформаційних центрів на базі обласних універсальних наукових бібліотек» обласні бібліотеки працюють над створенням відкритих регіональних корпоративних інформаційних об'єднань та інформаційних центрів, які містять відомості про регіон, довідкову інформацію з правових питань, електронні інформаційні бази даних, фактографічну, оглядово-аналітичну та бібліографічну інформацію, а також характеристику місцевих регіональних ресурсів. Працюючи над реалізацією цих проектів, бібліотеки вирішують питання створення баз даних, які потребують колективних зусиль декількох бібліотек. Так, Миколаївська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова готує БД «Регіональні виробники товарів і послуг», «Мережа державних бібліотек Миколаївщини», «Каталог періодичних видань Миколаївщини» тощо. Рівненська державна обласна бібліотека створює поліоб'єктну БД, яка являє собою складноструктуровану та багатофункціональну інформаційну систему, що містить декілька рівнів інформаційних об'єктів -- карти, схеми, діаграми, ілюстрації, таблиці, фрагменти текстів, повнотекстові документи, бібліографічні дані. Створення регіональних порталів, активізація процесу виробництва інформаційних продуктів і послуг дозволяють активізувати регіональний інтелектуальний потенціал, забезпечують йому режим максимальної підтримки, сприяють розбудові в регіонах ефективної інфраструктури та механізмів перетворення нових ідей у конкурентоспроможні продукти та послуги. Інноваційній політиці притаманні певні особливості, які полягають у формуванні регіональних інноваційних бібліотечно-інформаційних центрів, що об'єднують провідні бібліотеки вищих навчальних закладів, масові й обласні бібліотеки, котрі успішно взаємодіють в інформаційному просторі регіону. Як структурні елементи інноваційної моделі формуються центри інновацій, функції яких виконують провідні бібліотеки державного, обласного та міського підпорядкування. Вони працюють над створенням горизонтальних інтегрованих бібліотечних систем – корпоративних бібліотечних об'єднань. Як організаційна структура для здійснення інновацій також можуть використовуватися корпоративні бібліотечні об'єднання, електронні та цифрові бібліотеки. У цій роботі необхідну підтримку інноваційній діяльності бібліотек мають надати територіальні органи управління, співпраця з якими сприяє новому імпульсу її розвитку. Об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек сприятиме не лише розвиткові інформаційного виробництва, але й формуванню ринку інформаційних продуктів і послуг. Результатом цього має стати підвищення конкурентоспроможності бібліотечних продуктів і послуг, інформаційного забезпечення розвитку цивілізованих ринкових відносин усіх галузей суспільства. Інноваційні напрями діяльності регіональних бібліотек потребують певної фінансової підтримки. Масові бібліотеки створено державними органами – відділами культури, вони мають зареєстровані статути як неприбуткові заклади культури, що є підставою для пільгового оподаткування. Нині головними джерелами фінансування цих установ є: надходження з місцевих бюджетів (у зв'язку з обмеженістю бюджетних коштів їх вистачає тільки на заробітну плату); кошти від надання платних послуг населенню; надходження за виконання робіт, проведення заходів для підприємств, організацій та установ (частіше вони є проявами тіньового спонсорства). У зв'язку з тим, що в містах і районах області не існує фондів розвитку культури, державна підтримка регіональних бібліотек здійснюється завдяки прямому бюджетному фінансуванню. Через обмеженість фінансування, зазвичай, не формуються фонди преміювання та соціального розвитку, залишки коштів спрямовуються тільки на обов'язкову оплату комунальних послуг. У напрямі залучення коштів від сторонніх організацій цілеспрямовано працюють Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, Миколаївська ОУНБ ім. А. Гмирьова, Луганська ОУНБ ім. М. Горького, Донецька ОУНБ. Ключовим у цій ситуації стає принцип фінансування під проекти і програми з точними економічними розрахунками. Досить важливим у цьому сенсі є вміння конкурувати за ресурс у міжнародних фондах, які здійснюють підтримку українських бібліотек у регіонах. Це передбачає наявність певного рівня професіоналізму в бібліотечних працівників стосовно розробки і подання проектів. Реалізація програм передбачає організацію діяльності бібліотек на принципово нових засадах: вона орієнтується не на показники функціонування бібліотеки, а на вирішення конкретних проблем, що дозволяє раціонально розподіляти ресурси. Можна виділити головні чинники, що заважають прийняттю та реалізації деяких інноваційних проектів у бібліотеках України, зокрема: надто скрутне фінансове становище, через яке прибічники модернізації не мають ресурсів для перетворень; низький соціальний статус бібліотек, який не дозволяє бібліотекарям здійснювати помітний соціокультурний вплив; низька інноваційна спрямованість керівників бібліотечних закладів, пов'язана з віком, низьким рівнем компетентності; недостатня поінформованість як умова адекватного визначення проблемної ситуації та виявлення існуючого досвіду; брак соціокультурних технологій, які дозволяють здійснювати ефективні інноваційні зміни. Одним з основних завдань інноваційної політики розвитку регіональних бібліотек стає пошук інституціонального механізму, що забезпечить узгодження інтересів і зближення позицій різних учасників бібліотечно- інформаційного процесу, їхнє представництво й участь у розробці рішень. В управлінському плані такі зміни можливі за умови дотримання принципу «співуправління», відповідно до якого керівні функції розподіляються між усіма відносно автономними та динамічно взаємодіючими суб'єктами управління [3]. Цілісність управління бібліотеками в такому разі досягається не через ієрархію та централізацію, а як результат процесів формування консенсусу, переговорів та подолання конфліктів завдяки взаємним поступкам. Конкретним механізмом реалізації принципу «співуправління» можуть стати стосунки на договірних засадах між суб'єктами управління різних рівнів. Залишаються актуальними питання щодо вдосконалення методів управління, пов'язаних із прогнозуванням і програмно-цільовим плануванням у режимі постійного коригування цілей і завдань. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Архипська О. І. Інформаційні та бібліотечні програми Міжнародного онду «Відродження » (фонд Сороса в Україні): Ініціативи та реалізація О. І. Архипська // Бібліотечна планета (Спец. випуск). – 2001. – С. 10-13. Давыдова И. А. Инновационная политика библиотек Украины в условиях информатизации / И. А. Давыдова // Культурная политика в условиях информатизации : сб. науч. статей / науч.ред. О. Б. Сладкова, Н. В. Лопатина, С. М. Оленев. – М. : ИД МГУКИ, 2008. – С. 87-93. Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери країни / Ю. Ключко. – К. : Нац. парлам. б-ка України, 2003. – 108 с. Осипова И. П. Региональная библиотечная политика. Основные тенденции / И. П. Осиповна // Библиотечное дело – ХХІ век: научно-практ. сб. – М, 2004. – С. 6-47. Чуприна Н. Т. Универсальная библиотека: инновационная деятельность в профессиональной практике : науч.-практ. пособие / Н. Т. Чуприна. – М. : Изд-во «Либерея», 2004. – 120 с.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (26.05.2015)
Просмотров: 357 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: