РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Положення, статути, інструкції, правила - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Положення, статути, інструкції, правила План 1. Положення. 2. Статут. 3. Інструкція. 4. Правила. Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та пра-ва органів на тривалий час. Усі організації й підприємства у своїй діяльності поряд з актами органів державної влади керуються положеннями, статутами, правилами та інструк-ціями. 1. Положення ПОЛОЖЕННЯ — правовий акт, що визначає основні пра-вила організації та діяльності державних органів, структур-них підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються. Положення можуть бути як типовими, так і індивідуаль-ними. Індивідуальні положення для окремих установ, органі-зацій, підприємств складаються на базі типових і затверджу-ються керівниками цих установ. Типові положення розроб-ляються для системи установ підприємств і затверджуються вищими органами управління. Такі правові акти розробляються висококваліфіковани-ми спеціалістами. Цьому передує велика робота з вивчення різноманітних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів. Положення мають такі реквізити: 1) Герб; 2) назва відомства, організації, структурного підрозділу; 3) гриф затвердження; 4) назва виду документа (положення); 5) місце видання; 6) дата; 7) індекс; 8) заголовок до тексту; 9) текст; 10) підпис; 11) відмітка про погодження. Текст положення має свою структуру і складається з таких розділів: 1. Загальні положення. 2. Основні завдання. 3. Функції. 4. Права та обов'язки. 5. Керівництво. 6. Взаємовідносини, зв'язок. 7. Майно і кошти. 8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності. 9. Реорганізація і ліквідація. У першому розділі визначається мета створення підпри-ємства, установи, організації або їхніх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв'язки з іншими організа-ціями і т. ін. У другому — наводяться дані про основні та обігові кош-ти, порядок придбання власності, амортизаційні відрахуван-ня та їхнє призначення, прибуток, відрахування на премію-вання робітників і службовців, житловий фонд, службові при-міщення, порядок розпоряджання надлишками невикористовуваних обігових коштів. В останніх розділах регламентується виробничо-господар-ська діяльність підприємства, визначаються завдання щодо якості вироблюваної продукції. Залежно від специфіки діяльності органів можуть відоб-ражатися: хід капітального будівництва, винахідництво і раціоналізаторство; стан матеріально-технічного забезпечен-ня; трудовий режим; порядок розподілу житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та ін. Визначається також правовий статус тимчасово створю-ваних комісій, груп, бюро і т. п. Наводимо зразок положення: ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Президент Національної Заступник міністра освіти Академії наук України України _______________Б.Є. Патон _______________В.П. Гондюл (підпис, печатка) (підпис, печатка) 15 травня 1994 р. 15 травня 1994 р. ПОЛОЖЕННЯ про Національний атестаційний комітет України з неруйнівного контролю 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 3. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ І ФУНКЦІЇ 4. ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ 5. ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ 6. ФІНАНСОВІ ЗАСОБИ І МАЙНО 7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СКЛАВ: Заступник Голови НАК-78 Держстандарту України, Голова Українського товариства неруйнівного контролю і технічної діагностики, професор (підпис) В.О. Троїцький 2. Статут СТАТУТ — юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, грома-дян, їхні відносини з іншими організаціями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності. Статути можуть бути типові та індивідуальні. Типові статути розробляються для певних систем уста-нов чи підприємств і затверджуються вищими органами дер-жавної влади та управління, з'їздами громадських органі-зацій. Індивідуальний статут укладається для певної організації чи установи шляхом конкретизації типових статутів і за-тверджується вищою установою, якій підпорядковується ця організація. Статути після затвердження їх підлягають обов'язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України. Лише після реєстрації новостворена організація може розпочина-ти свою діяльність. Реквізити статуту: 1) гриф затвердження вищою установою чи органом управ-ління; 2) назва виду документа (статут); 3) заголовок; 4) текст; 5) відмітки про погодження та реєстрацію; 6) дата. Статут є основою для розробки положення. Структура тексту статуту: 1. Загальні положення. 2. Мета і завдання діяльності. 3. Функції. 4. Створення й використання коштів. Майно підприєм-ства. 5. Управління. 6. Створення та використання пайового фонду. 7. Членство. Права й обов'язки. 8. Звіт, звітність і контроль. 9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяль-ність. 10. Реорганізація та ліквідація. Статути є основою діяльності керівних громадських, коопе-ративних організацій, спортивних добровільних товариств, радгоспів, колгоспів. Статути господарських організацій мають свої особливості. В цих статутах визначаються порядок вступу в організацію, права та обов'язки її членів, органи управління, порядок ви-борів, оплати членських внесків та ін. Статут орендного підприємства визначає: мету і зав-дання підприємства, виробничо-господарську діяльність, утво-рення і використання коштів, створення і використання пайового фонду, членство у підприємстві, відповідальність пра-цівників, органи самоврядування, права й обов'язки загаль-них зборів орендарів, права й обов'язки дирекції, права й обо-в'язки директора, відповідальність органів самоврядування і їхніх членів, прийняття ухвал і передавання повноважень. Статут про заснування малого підприємства визначає: засновників — юридичних осіб, громадян, із зазначенням, чи підприємство є заново створеним, чи виділеним із складу дію-чого; завдання і функції підприємства; майно підприємства; управління підприємством; організацію і оплату праці; звіт, звітність і контроль; зовнішньоекономічну діяльність: реор-ганізацію і припинення діяльності підприємства. Статут колективного підприємства, статут товариства з обмеженою відповідальністю, статут акціонерного товариства складаються за тією самою схемою, що й попередні. Гриф "ПОГОДЖЕНО" пишуть у лівому куті документа великими літерами, великими літерами у правому куті пишуть і слова "СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО" за таким зразком: ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО _____________________________ реєстраційний номер_________ (назва вищої організації, прізвище, Ухвалено на загальних зборах ініціали керівника) трудового колективу. "___"_______________199_р. Протокол №___ від__________ Далі посередині пишуть назву документа "СТАТУТ", ниж-че зазначають назву підприємства. Примітка. Рубрикація для статуту обов'язкова; нумеру-ють не лише розділи, а й пункти у межах кожного розділу. Для текстів ділових документів властиві стандартні по-чатки і закінчення. Наводимо зразок статуту: ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО Свідоцтво номер 84349 Загальними зборами учасників Реєстраційний номер 624/11 товариства з обмеженою З березня 1999 р. відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО- Завідувач бюро координації, ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" контролю, державної реєстрації Протокол № 7 господарських формувань від 20 лютого 1999 року і об'єднань громадян Голова зборів учасників економічного управління виконкому Львівської міської ради народних депутатів _______________Є. Пограничний __________________М. Ревчук СТАТУТ дочірнього підприємства "ПРОМІНЬ-ЛЬВІВ" при товаристві з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР" м. Львів 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ 3. МАЙНО ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА 4. ЗВІТНІСТЬ, ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ 5. ПОСТАЧАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПОСЛУГ І ТОВАРІВ 6. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ 7. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА 8. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ 3. Інструкція ІНСТРУКЦІЯ — документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими на-зивають інструкції, які видаються спільно двома або кілько-ма організаціями різних систем. Такі інструкції обов'язкові для організацій і підприємств цих систем. Відомчі інструкції бувають: 1) посадові; 2) з техніки безпеки; 3) з експлуатації обладнання та ін. Інструкція затверджується вищими органами або керів-никами організацій (чи їхнім наказом із зазначенням но-мера та дати видання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При за-твердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці. Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни). Реквізити інструкції: 1) назва виду документа (інструкція); 2) гриф затвердження; 3) заголовок; 4) дата, індекс, місце видання; 5) текст; 6) підпис; 7) види погодження. Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із фор-мулюваннями на зразок "повинен, слід, необхідно, не дозво-лено". Текст документа має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше — у безособовій формі. Структура тексту інструкції: 1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання посади; професійні вимоги; кому підпо-рядковується; основні керівні документи). 2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт). 3. Права. 4. Посадові обов'язки. 5. Відповідальність. 6. Взаємини (зв'язки за посадою). Окрему групу становлять посадові інструкції. Посадова інструкція — це документ, що визначає органі-заційно-правове становище працівника у структурному під-розділі і забезпечує умови для його ефективної праці. Посадова інструкція складається з таких розділів: загаль-на частина; функції; обов'язки; права; взаємовідносини; відпо-відальність працівника; оцінка працівника. У загальній частині зазначають: основні завдання праців-ника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи. У розділі "Функції" зазначають предмет, зміст і обсяг обо-в'язків. Інструкцію підписує керівник організації. Примітка. Розділи інструкції й пункти в межах кожного розділу нумерують арабськими цифрами (1., 2., 3.; 1.1., 1.2., 1.3. і т.д.). Наводимо зразок типової інструкції з техніки безпеки: ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України з питань у справах нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1998 р. № 107 ЗАРЕЄСТРОВАНО у Міністерстві юстиції України 13 березня 1999 р. за № 58/594 ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. ОБОВ'ЯЗКИ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ 3. ПРАВА ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМ-НИМИ КРАНАМИ Зразок Міністерство легкої промисловості України Луганське трикотажне об'єднання "Лутрі" ВКАЗІВКА 11.12.98 м.Луганськ № 140 Про проведення I. Констатаційна частина. II. Розпорядча частина: ЗОБОВ'ЯЗУЮ (або: ПРОПОНУЮ і т. ін.) 1. _________ 2. ________ 3. _________ Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (20.05.2015)
Просмотров: 610 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: