РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Підготовка документознавців, інформаційних аналітиків - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Підготовка документознавців, інформаційних аналітиків Сучасний рівень менеджменту характеризується тим, що прийняття рішень як головне завдання управління, реалізується за умов повної або часткової невизначеності, активної, досить часто агресивної, протидії конкуруючих сторін. За цих умов на служби діловодства необхідно покладати завдання не тільки і не стільки створення документації та забезпечення її руху, але головним чином питання інформаційної підтримки всіх управлінських рішень на підставі досконалої організації їх документаційного забезпечення. Служба діловодства, як серцевина організації, що відображає і забезпечує її діяльність, сьогодні мусить бути потужним інструментом, що в змозі через процеси управління документацією, орієнтувати всі інші підрозділи та окремих виконавців на спільні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників, виховуючи в них почуття єдності і відданості своєму підприємству, поліпшувати процеси ділової комунікації й корегувати організаційну поведінку всіх його членів. В сучасних установах діловодство стає високотехнологічним виробничим процесом, системою організаційного, інформаційного, аналітичного, правового, ретроспективного та прогнозного забезпечення її функціонування, документування управлінської інформації й організації обігу службових документів, в т.ч. електронних. Воно об’єктивно виділяється у високооплачуваний вид професійної діяльності, отримує відповідне технологічне й організаційне оформлення й вимагає значного обсягу знань. Головна мета служби діловодства — це досконале документаційне забезпечення управління, якісне надання документно-інформаційних послуг, вчасна обробка і передання на різні рівні керування необхідної для прийняття управлінських рішень інформації. Разом з тим, важливість якісної організації інформаційно-документаційного забезпечення управління в ряді підприємств та установ країни недооцінюється. Справочинством займаються працівники з низьким рівнем оплати, випадково чи в силу певних обставин вимушені працювати в цих службах. Подекуди канцелярії виконують другорядну роль в апараті управління, виконуючи чисто технічні функції. Творча й логічно-послідовна робота з документами начебто розчиняється в діяльності апарату управління. Діловодством займаються начебто всі, але виконують цю роботу в більшості неякісно й зі значними витратами часу. Навіть висококваліфіковані працівники, які отримали системну вищу освіту й призвані по суті вирішувати питання управлінням виробництва, витрачають третю частину свого робочого часу не на властиву їм роботу з документами, до того ж низькооплачувану. Підбором інформації, обробкою і оформленням документів сьогодні повинен займатись не фахівець галузі, який приймає важливі управлінські рішення, а спеціально підготовлений для цього інший фахівець – документознавець, інформаційний аналітик. Нагальною стала проблема кардинальної зміни ролі і місця служб діловодства в апараті управління. В сучасній установі необхідно створення, шляхом об’єднання функцій канцелярії, секретаріату й інформаційного центру, єдиного підрозділу інформаційно-документаційного обслуговування з підпорядкуванням його першому керівникові. Цей підрозділ, оснащений новітніми засобами комп’ютерної та іншої багатофункціональної організаційної техніки, мусить виконувати головну обслуговуючу функцію управління - досконале документно-інформаційне обслуговування прийняття управлінських рішень. Тоді з такого підрозділу можна буде сповна спитати за неповноту інформації чи перебір документів, за якість опрацювання відомостей й виконання поставлених завдань в установлений термін. Створення спеціалізованого підрозділу інформаційно-документаційного забезпечення приведе до зменшення чисельності апарату управління й ліквідації зайвих посад. Коло обов’язків його провідних співробітників-документознавців, інформаційних аналітиків та системотехників буде досить значне й багатогранне. Їх основні функціональні обов’язки - разом з основними фахівцями керівного апарату брати активну участь в моніторингу релевантної інформації, розробці ефективних управлінських рішень, веденні контролю і перевірці завдань і розпоряджень вищого керівництва. Для цього вони повинні вміти працювати з усіма видами документної інформації, знати особливості автоматизованих систем діловодства й документообігу, новітні засоби оргтехніки, особливості уніфікації й галузевої стандартизації документно- інформаційної сфери. Основи підготовки таких фахівців були закладені ще у 60-х роках минулого століття кафедрою радянського діловодства Московського державного історико-архівного інституту на чолі з професором К.Г.Мітяєвим, якого в 1979 році замінила професор Т.Н.Кузнєцова. Сьогодні на території Російської федерації документознавців готують більше ста вищих навчальних закладів. А от навчальна спеціальність під найменуванням „Документознавство та інформаційна діяльність” впроваджена тільки в Україні. В Російській федерації її аналогом є спеціальність „Документознавство та документаційне забезпечення управління”, яка дещо вужче й зорієнтована лише на підготовку діловодів. Навчання інформаційній діяльності в російських ВНЗ об’єднане з бібліотечною й позначається як „Бібліотечно-інформаційна діяльність”. В США викладання курсу дисциплін з інформаційної діяльності також інтегровано з бібліотечною. Популярність підготовки фахівців зі спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” в Україні невпинно зростає. За останні три роки ця спеціальність відкрита більш ніж в двух десятках вищих навчальних закладів та на їх відокремлених факультетах університетів в Луганську, Луцьку, Миколаєві, Одесі, Рівному, Черкасах. Відкриття нової спеціальності стало зворотною реакцією на процеси, що відбулись в соціально-комунікативній сфери країни: активний розвиток систем зв’язку, телекомунікацій, створення інформаційного системно-мережевого простору. Своєчасність і перспективність цієї спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» зумовлена рядом об’єктивних чинників. По-перше, це виключно важлива роль документу, в т.ч. електронного, в сучасному світі. Це носій різноманітної інформації і канал соціальної комунікації, засіб збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, це й об’єкт охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав. Основи документоведення — невід’ємна складова досконалості як державного управління, так і будь-якого приватного підприємництва. По-друге, це зростання ролі інформаційних процесів у всіх різновидах людської діяльності, прояв спільної основи, притаманній багатьом інтелектуальним напрямам суспільного розвитку, його глобалізації. Створюються не тільки інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, а й посилюється значення високоякісного інформаційного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж. Підготовку фахівців з даної спеціальності вперше в Україні розпочав у 1995 році факультет бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури (ХДАК) на базі створеної у структурі факультету кафедри документознавства та Івано-Франківський Національно-технічний університет нафти та газу. Нині лише в Києві її розвивають три державних і два приватних вищі навчальні заклади: Київський (КНУКіМ), Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв (ДАКККіМ), Національний авіаційний університет (НАУ), Міжнародний університет розвитку людини „Україна” та Європейський університет (ЄУ). Одне з провідних місць в підготовці фахівців з документознавства та інформаційної діяльності займає Київський національний університет культури і мистецтв, в якому Інститут державного управління , де готують цих фахівців, очолює ректор університету проф. М.М, Поплавський, він же і голова Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України з цього напряму. На високому рівні організована підготовка документознавців в Державній Академії керівних кадрів культури і мистецтв, де організована підготовка за такими спеціальностями: документознавець- референт органів державного управління і місцевого самоврядування, документознавець фінансових, банківських та підприємницьких структур, документознавець кадрових служб. До підготовки зазначених спеціалістів Академії підключені провідні фахівці з Державного комітету архівів, Міністерства культури і туризму, УНДІАСД, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Державної історичної бібліотеки, Київського міського архіву та інших установ. Відповідальність за випуск фахівців покладена на директора інституту Державного управління та інформаційної діяльності, завідувача кафедри документальних комунікацій д.і.н., професора М.С.Слободяника, який приймав активну участь в розробці державних стандартів на підготовку бакалаврів з документознавства та інформаційної діяльності. Підготовкою документознавців, інформаційних аналітиків підприємницьких структур займається і Європейський університет — це один з найбільших приватних вищих навчальних закладів України четвертого рівня акредитації, який має досить розгалужену систему відокремлених підрозділів, де навчається 30 тисяч студентів. Складовими безперервної системи освіти в університеті є дошкільна установа, школа-гімназія, бізнес-коледж, бакалаврат, магістратура та аспірантура, відділення перепідготовки з набуттям другої вищої освіти. Підготовка фахівців проводиться за денною, недільною та заочною формами навчання по 18 спеціальностям та 28 спеціалізаціям. Навчання за документно-інформаційною спрямованістю в Європейському університеті розпочато п’ять років назад і вже відбувся перший випуск спеціалістів. В 2008р. планується випуск документознавців і в відокремленому підрозділі університету в м. Конотопі, де вже зараз за цією спеціальністю займається більш 200 студентів. Кафедра документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Європейського університету була створена у 2001 році за ініціативою провідних фахівців-документознавців. В освітню концепцію підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів та магістрів за означеною спеціальністю було ввібрано основні тенденції світового розвитку інформаційно- документних наук з урахуванням міжнародної практики в цій галузі. В підготовці спеціалістів беруть участь вчені з Державного комітету архівів, Українського науково-дослідного інституту архівної справи і документознавства, Національної бібліотеки ім.. В.І.Вернадського, Наукової бібліотеки ім. Максимовича, Національного банку України та інших установ. Навчальний план в більшості зазначених ВНЗ будується за кредитно-модульною технологією навчання відповідно до нормативних вимог Міністерства освіти та науки України. Підготовка документознавців проводиться відповідно до основних напрямів їх майбутньої діяльності: управлінського, документознавчого, гуманітарно-лінгвістичного, комп’ютерно-технологічного, правознавчого та інформаційно-аналітичного. Перераховані вище блоки напрямів підготовки створюють необхідну базу для вироблення вмінь та навичок, які в змозі задовольнити зростаючі потреби у фахівцях зазначеної сфери діяльності. Вже з перших курсів навчання майбутні фахівці знайомляться з основами загального документознавства та діловодства, вивчають теорію документно-інформаційних комунікацій, архівознавство, інформатику та комп’ютерну техніку, опановують математичні основи інформаційної діяльності, економічну теорію, основи менеджменту й маркетингу. Враховуючи ті обставини, що розвиток сучасної комп’ютерної техніки орієнтований на високопрофесійного користувача й не потребує ґрунтовної інженерної освіти, комп’ютерно-технологічний блок обмежується вивченням основ комп’ютерних мереж та телекомунікаційних технологій, системного аналізу інформаційних процесів прикладного програмного забезпечення, основ проектування баз даних, Internet-технологій та ресурсів в діловодстві та сучасного електронного документообігу. Гуманітарно-лінгвістичний блок включає вивчення історії України, філософії, логіки, соціології, психології та педагогіки, політології, документальної лінгвістики, етики та естетики, культурології, ділового етикету. Значна увага приділяється знанню іноземних мов, зокрема вивченню ділової англійської, французької та німецької чи польської мов, які вивчаются протягом п’яти семестрів. До правознавчого блоку входить вивчення таких дисциплін як основи права, господарське, трудове та адміністративне право, інформаційне право, правові основи підприємництва і бізнесу. До блоку спеціальних документознавчих на старших курсах додається вивчення таких дисциплін як документні ресурси, документне забезпечення за фаховим спрямуванням (спеціалізацією) прийнятим ВНЗ, юридичне документоведення, патентознавство, стандартизація та сертифікація документної сфери, культура діловодства (новий курс). Досить ємним є інформаційно-аналітичний блок, до якого включено вивчення основ інформаційно-аналітичної діяльності, аналітико-синтетичної обробки та переробки інформації ,інформаційного менеджменту, міжнародної інформації, інформаційного сервісу, інформаційної культури, захисту інформації. Блок управлінських дисциплін включає опанування таких дисциплін як організація праці документознавця, управління персоналом, побудова державних органів влади, управління організаційною культурою та поведінкою, маркетинг інформаційних послуг, який був би неповним без знання природничо-наукових дисциплін екології та охорони навколишнього середовища, охорони праці та виробничої санітарії, безпеки життєдіяльності. Зазначені блоки дисциплін складають навчальний план підготовки фахівців за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність» у всіх ВНЗ. Разом з тим кожен навчальний заклад має можливість вводити свої вибіркові дисципліни (варіативну компоненту за вибором ВНЗ та студента), залишаючи без змін нормативні за стандартом. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки документознавців, інформаційних аналітиків передбачає, що майбутній фахівець в змозі розробити, впровадити та забезпечити функціонування єдиного в організації технологічного процесу документування й роботи з документною інформацією на основі використання сучасних автоматизованих технологій (складання, опрацювання й оформлення документів, реєстрація, облік руху, контроль виконання, довідково-інформаційна робота, зберігання і т.д.). Він в змозі також брати участь в постановці завдань проектування, експлуатації і вдосконалення новітніх інформаційних технологій, що будуються на застосуванні комп’ютерної техніки, проектуванні й актуалізації баз і банків даних. Випускники ВНЗ за означеною спеціальністю орієнтовані працювати в державних органах управління, інформаційних агентствах та інформаційно-аналітичних службах, в центрах науково-технічної інформації, стандартизації та сертифікації; патентних та маркетингових підрозділах підприємств та науково-освітніх установах, в адміністративних, кадрових та діловодних службах державних та комерційних організацій; у сфері засобів масової інформації, рекламних та консалтингових фірмах, управліннях документального забезпечення фінансових та банківських структур, архівних підрозділах підприємств, організацій, установ, об’єднань тощо різного профілю та форм власності відповідно до галузевого стандарту вищої освіти України. Бакалавр зі спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” підготовлений займати первинні посади відповідно до професійних назв робіт: документознавець, менеджер з інформації, адміністративний помічник, інспектор, референт-перекладач, помічник керівника, організатор діловодства, інженер науково-технічної інформації, організаційний секретар, архіваріус та інші, а також посади заступників керівників у цих видах діяльності. Професійна діяльність фахівця на первинних посадах буде полягати у: виконанні спеціальних функцій, пов’язаних з розробкою та впровадженням технологічних процесів документування, роботи з документами і інформацією, організацією інформаційної діяльності; вирішенні стереотипних, діагностичних задач з документознавства та інформаційної діяльності; прийнятті оперативних рішень у межах своєї компетенції та функціональної підготовки; керівництво підлеглими, компетенція яких не вище за технічних службовців чи молодших спеціалістів. Основні напрями професійної діяльності документознавців, інформаційних аналітиків — це діловодська, кадрова, організаційно-управлінська, архівна, референтська, інформаційно-аналітична та консультаційна. За умов набуття відповідного досвіду фахівці можуть адаптуватись до таких суміжних напрямків діяльності як маркетингова; рекламна; книгорозповсюджувальна; бібліотечно-бібліографічна; зв’язки з громадськістю ; обліково-контрольна тощо. Перспективи розвитку галузі документознавства та інформаційної діяльності сьогодні визначаються оптимальним поєднанням комплексу фахових знань, вмінь, навичок та високої професійної мобільності спеціалістів. Вирішальне значення тут мусять мати управлінська культура, ініціатива, творчість і активність персоналу, адже значна частина професійних знань отримується під час роботи. Гарантією майбутнього сфери документно-інформаційної діяльності повинно бути раціональне співвідношення можливостей отримання спеціальної освіти та підвищення кваліфікації фахівців. Питання підвищення кваліфікації працюючих в діловодних службах повинні вирішуватись за рахунок організації відповідних курсів, тренінгів, інформаційно-консультативних та науково-практичних семінарів. Як, наприклад, організація міжнародних студентських науково-практичних конференцій з сучасних проблем документознавства та інформаційної діяльності, що проводяться Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв, науково-практичні дводенні семінари вдосконалення діловодства в установах країни, що проводяться Європейським університетом спільно з Державним Комітетом архівів України, проведення семінарів Державним архівом Києва, Видавничим домом «МедіаПро», Міжрегіональним центром підвищення кваліфікації, редакцією журналу «Секретар-референт», організація курсів з відповідної тематики ТОВ «Знання». Курси підвищення кваліфікації як коротко-так і довготермінові для працівників канцелярій та загальних відділів своїх підвідомчих підприємств мусять регулярно проводити відомства і міністерства країни (як приклад, ефективна робота в цьому напрямі Міністерства промислової політики та Міністерства аграрної політики України). Підготовка кваліфікованих секретарів-референтів з видачею дипломів державного зразка на рівні молодшого спеціаліста проводиться також в цілому ряді коледжів та інших навчальних закладах країни першого рівня акредитації. Перепідготовка документознавців з отриманням диплому про другу вищу освіту може здійснюватись також зазначеними вищими навчальними закладами відповідного рівня акредитації як самостійно (через вільний набір), так і через державні служби зайнятості для осіб, які тимчасово не працюють.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (24.05.2015)
Просмотров: 751 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: