РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Орфоепічні норми українського ділового мовлення - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Орфоепічні норми українського ділового мовлення Орфоепія — це розділ науки про мову, що вивчає систему норм літературної вимови. Предметом вивчення орфоепії є: • звукові особливості мовлення (усне мовлення розглядається не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам); • правильна вимова звуків мовлення (голосних і приголосних); • правильна вимова звукосполучень; • правильна вимова окремих слів і їх форм. Сучасні норми української орфоепії склалися історично на основі вимови, властивої середньонаддніпрянським говорам. Практичне значення орфоепії винятково важливе, оскільки дотримання орфоепічних норм, як й інших літературних норм, удосконалює мову як засіб спілкування, полегшує обмін думками. Унормована вимова є однією з ознак культури мовлення. Вивчення правильної вимови спрямовується на подолання помилок, серед яких насамперед виділяються фонематичні та фонологічні. Фонематичні помилки — це порушення правильної вимови звуків, заміна однієї фонеми іншою, наприклад: вимова [с] замість [з] везти — вести. Такі помилки спотворюють зміст слова. Фонетичні помилки — це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів звуків: вимова [ш] замість [с] у словах усюди, сяду. Вимова голосних звуків. Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно: постанова, плай, жити. В інших позиціях вимова голосних має такі особливості: 1. Голосні [а], [і], [у] — в усіх позиціях вимовляються виразно: [в'ір'а], [знати], [куди]. 2. Звук [о] вимовляється виразно й здебільшого не змінюється; лише перед складом з постійно наголошеним [у] вимовляється з наближенням до [у]: [гоулубка]. 3. Звуки [є], [и] в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко: [є] — з наближенням до [и], [и] — з наближенням до [є]: [меита], [жиста]. Пам'ятайте: українській літературній мові невластива вимова [а] на місці ненаголошеного [о]: [мажоритарна]. Грубо порушує вимовну норму той, хто говорить: [диере'ктар], [харавиїі]. Вимова приголосних звуків. 1. Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ], [хліб], [три'дцат'р. П р и м і т к а. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляється як [х]: [ле'хко], [во'хкий], [д'о'хт'у] (орфографічно: легко, вогкий, дьогтю). 2. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними: [стобо'йу], [списса'ти]. 3. Префікси роз-, без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу вимови): [розпи'ска] І [роспи'ска], [розказа'ти] і [рос-каза'ти]. 4. Губні, шиплячі (крім подовжених) та задньоязикові в кінці словата складу вимовляються твердо: [знов], [ве'лич], [сім], [л'убо'йу],[обчи'сле"н':а]. Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [б'іл'], [щ'і 'с'т'], [к'іно ]. Подовжені шиплячі вимовляються як напівм'які: [зб'і'ж':а], [р'і'ч':у]. 5. Африкати [дз], [дж] вимовляються як неподільні звуки: [дзп]вінок;прису[джп]увати, відря[джп]епня, нагородження. Звукосполучення [д] і [з], [д] і [ж] вимовляються як два окремі звуки: ві[дз]ивати, пі[дз]вітпий, пере[дз]'їздівський, пі[дж]ену. 6. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [п] перед м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко: [майбутн'е], [нат'ак], [с'іл']. 7. Звук [ґ] слід вимовляти у словах: ґатунок, ґвалт, ґречний, ґрунт,ґанок, ґрунтовний, ґрати (рос. решетка), ґрасувати (розчищати) Вимова звукосполучень 1. Сполучення -шся і -ться у дієслівних формах вимовляються як[с':а], [ц':а]: [зв'іту'йес':а], [у'чиец':а], [лиесту'йец':а] (орфографічно: . звІтуєшся, учиться, листується). 2. Сполучення -жся, -чся у дієсловах наказового способу вимовляються як [з'с'а], [ц'с'а]: не [ур'і'з'с'а], не [моро'ц'с'а] (орфографічно:не вріжся, не морочся). 3. Групи приголосних, що з'являються у словах внаслідок словотворення, спрощуються: проїзд + н(ий) [пройізии'п]. Таку вимову . приголосних закріпляє український правопис: злісний, тижневий, ¦ якісно. Проте написання окремих слів, зокрема числівників шістнадцять, шістсот, шістдесят, не відповідає вимові: [ш'існа'дц-ат'], ]ш'іс:о'т], [ш'іздеис'а'т]. Така ж невідповідність спостерігаєть-¦>' ся і в багатьох словах, утворених від іншомовних твірних основ: :' президентський [преизиєде'нс'кий], агентський [аге'нс'кий]. Примітка. Ніколи не спрощуються звукосполучення [здр], [спр], [стр]: [здр]игатися, зу[стр]іч, [спр]ава. Вимова слів іншомовного походження. Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються такими орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [р], [ж], [ч], [ш] постійновимовляється [и], а не [і]: тираж, режим, шифр. Початковий [І] вимовляється чітко, а наближена до [и] вимова [і] є орфоепічною помилкою. 2. В іншомовних словах ненаголоілений [о] ніколи не переходитьв [у]: документ, корупція, доручення (навіть перед складом з постійнонаголошеним [у]). 3. Ненаголошені [є], [и] після приголосних вимовляються з наближенням до [и], [є]: [теинде'н'ц'Ійа]. Запитання і завдання для самоконтролю 1. Який розділ мовознавчої науки називається орфоепією? Назвіть основні правила вимови голосних та приголосних звуків,. Які вимовні особливості мають слова іншомовного походження? Контрольні роботи Варіант 1 1. Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Наведіть приклади літературних норм. 2. До якого стилю належить поданий нижче текст? Чому? Особа — це людина, з одного боку, як істота біологічна, як індивід з його природними благами (життя, фізичне і психічне здоров'я, воля, честь та гідність), а з другого — як найвища соціальна цінність, як носій суспільних відносин, як виробник матеріальних цінностей, як громадянин у відносинах з державою. Під правами та свободами громадян слід розуміти ті, які закріплені в Конституції України (економічні, політичні, соціальні, культурні, релігійні та особисті), а також ті, які передбачені в інших законах України (право на приватну власність та ЇЇ недоторканність, на підприємницьку діяльність, на страйки, на екологічно безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище, на свободу думки, свободу переконання, свободу совісті, свободу листування і вибір місця проживання) (Науково-практичиий коментар Кримінального кодексу України). 3. Напишіть автобіографію. Назвіть основні реквізити автобіографії. 4. Поясніть значення поданих слів: акциз, валюта, кон'юнктура, маркетинг. Варіант 2 1. Дайте визначення офіційно-ділового стилю та назвіть його головні ознаки. 2. Оформіть документ, у якому йдеться про те, що Поліщук Павло Опаиасович отримав у магазині "Канцтовари" приладдя на суму150 гривень 18 квітня 1999 р. Назвіть реквізити цього документа. 3. Прочитайте вислови і пригадайте ситуацію, коли ви вчинили не справедливо у ставленні до своїх знайомих, родичів. Напишіть текст вибачення. Вибачте мені. Даруйте, що я завдав Вам стільки клопоту. Забудьте про ту подію. Я повинен просити вибачення. Перепрошую. Мені дуже шкода, що я засмутив Вас. Пробач, я був несправедливий до тебе. Я розумію, що помилився. Прошу пробачення. 4. Розкрийте значення поданих слів: депозит, акціонер, баланс, консенсус. Варіант З 1. Дайте визначення документа. Які основні види документів виділяються: а) за найменуванням; б) за походженням; в) за місцем виникнення; г) за призначенням; г) за напрямом; д) за формою; є) за термінами виконання; є) за ступенем гласності; ж) за стадіями створення: з) за складністю; и) за строками зберігання; і) за технікою відтворення. 2. Напишіть характеристику на учня 11-го класу. Назвіть реквізити характеристики та їх розміщення. 3. Наведіть приклади стійких (трафаретних) сполучень, що найчастіше вживаються в діловодстві. 4. Поясніть значення поданих слів:банко, дилер, інсайдер, матрикул. Варіант 4 1. Назвіть основні реквізити документів за державним стандартом. 2. Напишіть лист-запит до офіційної установи. Назвіть реквізитислужбових листів. 3. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою: Прийти по делу; по закону; по указанию; по заказу; по всем правилам; врач по призванню; по моим сведениям; работать по схеме; речь по вопросу; по возможности; добрьій по природе; по истечении времени; по причине. 4. Поясніть значення поданих слів: метрика, нетто, регламент, пай. Варіант 5 1. Назвіть правила, яких треба дотримуватись при складанні документа. 2. Напишіть наказ про надання відпустки. Назвіть реквізити цього наказу. 3. Утворіть словосполучення, додавши необхідні за змістом слова.З кількома з них складіть речення, Скористатися, сподіватися, стосуватися, характеристика, характерний, тенденція, тотожний. 4. Поясніть значення поданих слів:кворум, імміграція, дебітор, кодекс. Варіант 6 1. Назвіть основні правила оформлення документів. 2. Напишіть заяву на ім'я ректора вашого навчального закладу.Як розміщуються реквізити заяви? 3. До поданих дієслів доберіть відповідні слова й запишіть їх уформі словосполучень. Із кількох з них складіть речення. Затвердити, підписати, надавати, запобігти, забезпечити, виконати, внести, підкреслити, зазначити, підтримати, наголосити, внести. 4. Поясніть значення поданих слів:емісія, контракт, копія, кур'єр. Варіант 7 1. Назвіть основні способи засвідчення документів. 2. Які документи належать до документації щодо особового складу? Напишіть наказ про переведення на іншу роботу. 3. Поясніть відмінність у значенні слів, поданих парами: мотив — мотивація, криз — криза, корисливий — корисний, місто — місце, особистий — особовий. 4. Поясніть значення поданих слів:менеджер, ломбард, ліцензія, куртьє.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (19.05.2015)
Просмотров: 802 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: