РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:НАВЧАЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ - Діловодство - Реферати - Каталог статей

НАВЧАЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ Розглядаються документні класифікації з точки зору наявності в них навчальної документації, яка функціонує в сучасних університетах. Пропонується поділ навчальної документації університету на окремі блоки за узагальненою ознакою і з урахуванням електронних навчальних документів. Ключові слова: вищий навчальний заклад, навчальна документація, класифікації документів, електронні навчальні документи, веб-сайт університету. Рассматриваются документные классификации с точки зрения наличия в них учебной документации, которая функционирует в современных университетах. Предлагается разделение учебной документации университета на отдельные блоки по обобщенному признаку и с учетом электронных учебных документов. Ключевые слова: высшее учебное заведение, учебная документация, классификации документов, электронные учебные документы, веб-сайт университета. Documentation classifications in the light of study documentation of contemporary university are carried out. The distribution of university study documentation for separate of study documents in the light of generalized indication and with electronic study documents is offered. Key words: university, study documentation, documentation classifications, electronic study documents, university web-site. Функціонування університету як соціального інституту супроводжується продукуванням навчальної, наукової, методичної та частково управлінської документації, тобто кожен структурний підрозділ університету створює потік певних видів документів. Так, навчальну документацію виробляють кафедри університету та їх профіль зумовлює особливості змістовної структури навчальних документів, що в умовах розвитку інформаційних технологій існують як на традиційних носіях, так і в електронній формі. У такому сенсі все актуальнішою стає розробка оптимальної класифікації навчальної документації університету за узагальненою ознакою та з урахуванням електронних навчальних документів. Для університету робота з документами — це один із головних напрямів і методів діяльності, оскільки існує постійна необхідність документального фіксування діяльності університету. Досконале вивчення системи навчальної документації університету відкриває значні перспективи щодо вдосконалення її продукування та організації. Класифікація дозволяє визначити різновиди документів, їх специфічні сутнісні ознаки, важливі для ефективної організації документаційного забезпечення будь-якого виду діяльності, зокрема й освітньої. Суттєвий внесок у формування теоретичних засад класифікації документів зробили відомі українські й російські вчені: С. Г. Кулешов, Н. М. Кушнаренко, Г. М. Швецова-Водка, Ю. М. Столяров, Ю. І. Палеха, С. Г. Антонова, М. С. Ларьков [1, 2, 3, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 18]. Але єдиних підходів до впорядкування різноманіття навчальної документації сучасного університету поки що не існує. Мета статті — розробити оптимальну класифікацію навчальних документів університету як теоретичну основу для оптимізації документаційого забезпечення освітньої діяльності університету. Для досягнення поставленої мети автором проведено комплексне вивчення та змістовний аналіз навчальної документації університету, а також, окрім спеціальних публікацій, присвячених проблемам класифікації документації, проаналізовані матеріали веб-сайтів університетів України та Росії. Розглянемо існуючі класифікації документів крізь призму наявності в них навчальної документації. Умовно ці класифікації можна розділити на загальні класифікації документів, класифікації опублікованої навчальної документації (навчальних видань) і класифікації навчальної документації, що не публікується. На думку російського вченого Ю. М. Столярова, головною ознакою ідентифікації різних видів документів є їх поділ за найменуванням, незважаючи на те, що документи і класифікують за численними ознаками. Таким чином, Ю. М. Столяров пропонує поділ документів за номінаційною складовою, а також сигнаційною, синтакційною, семантичною, прагматичною складовими й особливостями матеріального носія 15 . Науковці Н. М. Кушнаренко та Г. М. Швецова-Водка пропонують бага- тоаспектні класифікації документів [4, 11, 18]. Їх розробки є яскравими зразками загальних класифікацій документів. Г. М. Швецова-Водка здійснює класифікацію документів за окремими ознаками, що характеризують матеріальний носій документа й знакову систему запису інформації [4, 18]. Підсумкову типологічну класифікацію документа Г. М. Швецова-Водка пропонує із посиланням на такі ознаки: особливості носія інформації; знакова природа інформації; ставлення до відображення документів; характер аудиторії, на яку розрахований документ [15]. Таким чином, основними властивостями класифікації документів науковця є багатоаспектна, фасетна конструкція, базисний принцип про двоєдиність природи документа (форми і змісту) [4, 18]. Проголошені Н. М. Кушнаренко положення з класифікації документів є відомими і стосуються багатоступеневого ієрархічного й дихотомічного поділу документів на роди, види, підвиди, різновиди, що декларує різні рівні градації [11]. Найістотнішими типологічними ознаками науковець називає функціонально-цільове призначення, читацьку адресу документа та тип інформації. Крім фасетно-блочної схеми класифікації документів, Н. М. Кушнаренко також виділяє класифікацію видань як виду документа. Так, за класифікацією видань, запропонованою дослідницею, за цільовим призначенням виокремлюються навчальні видання, що, у свою чергу, мають такі підвиди за ознакою ролі в навчальному процесі: підручники, навчальні посібники, практикуми, програмно-методичні видання [11]. Наведемо фрагмент класифікації навчальних видань Н. М. Кушнаренко у формі таблиці. Певною мірою відрізняється від попередніх класифікація документів одного із провідних російських науковців М. С. Ларькова [12]. Залежно від пріоритету тієї чи іншої функціонально-цільової ознаки, оскільки будь- який документ є багатофункціональним, науковець виокремлює з усієї сукупності документів певні класи документів. Так, окрім політичних, ідеологічних, управлінських, правових, облікових, художніх, наукових, технічних документів, М. С. Ларьков у запропонованій класифікації виокремлює і навчальні документи [12]. По-іншому виглядає класифікація документів С. Г. Кулешова [9, 10]. Науковець розділяє системи документації на базові, інфраструктурні та дисциплінарні. Узагалі ж учений визначає місце навчальної документації в системі базової документації офіційного походження [9]. Складові навчальної системи документації, визначені С. Г. Кулешовим, схематично можна зобразити так, як показано на рис. 1. Дослідження С. Г. Кулешова, на наш погляд, заслуговує на особливу увагу, оскільки вивчення навчальної документації в університеті засвідчує її тісний взаємозв'язок з управлінською документацією. Наприклад, план роботи університету (факультету, кафедри) — це управлінський документ, Таблиця 1. Фрагмент класифікації навчальних видань (за Н. М. Кушнаренко) № п/п \| Ознака класифікації \| Види навчальних видань \| Різновиди навчальних видань 1. \| Читацьке призначення \| для загальноосвітньої школи (початкова та старша школа) для вищої школи I-II рівня акредитації (середні спеціальні учбові заклади) для вищої школи III-IV рівнів акредитації (вищі навчальні заклади) 2. \| Роль у навчальному процесі \| підручники навчальні посібники \| хрестоматія наочний навчальний посібник практикуми програмно-методичні видання \| навчальна програма навчально-методичні посібники методичні рекомендації 3. \| Характер інформації, структура та конструкція \| курс лекцій конспект лекцій задачник зошит а навчальний план з певної спеціальності (спеціалізації) чи навчальна програма з курсу, програма практики — навчально-організаційний [9]. Також С. Г. Кулешов зазначає, що особливо значущими нині є дослідження феномену Інтернет-документа — своєрідного засобу соціальної комунікації й інформаційного ресурсу суспільства [9, 10]. Ю. І. Палеха також присвятив деякі праці проблемам класифікації документації [14] . Науковець запропонував власну схему поділу на групи сукупності офіційної документації, що циркулює в організації (об'єднанні організацій), за її тематичними видами, зважаючи на потреби практичної роботи з документами та функції, які виконує той чи інший підрозділ [14]. Ю. І. Палеха і навчальну систему документації вважає складовою сукупності офіційної документації, котру він поділяє на навчально-організаційну, навчально-дослідницьку, навчально-конструкторську документацію, що дещо відрізняється від аналогічної класифікації С. Г. Кулешова (рис. 1) [14]. Рис. 1. Складові навчальної системи документації (за С. Г. Кулешовим). Класифікацію суто навчальних видань у своїх працях розглядає С. Г. Антонова, оскільки, за переконанням науковця, найважливішим елементом освітнього процесу є система навчальних видань, що його підтримує [1, 2, 3]. Так, за цільовим призначенням і типом інформації С. Г. Антонова розрізняє чотири групи навчальних видань: програмно-методичні видання (навчальні плани та навчальні програми); навчально-методичні видання (методичні вказівки й методичні рекомендації); навчаючі (освітні) видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій і курси лекцій); допоміжні видання (практикуми, хрестоматії, збірки задач та вправ) [2]. Інші фахівці до своїх класифікацій зараховують не лише опубліковану, а й навчальну документацію, що не публікується. Так, Ю. П. Юхименко поділяє документи деканатів університетів на такі групи: копії нормативно- правових і організаційно-розпорядчих документів; документи, за підготовку та ведення яких відповідають працівники деканату; документи, авторами яких є інші структурні підрозділи університету; документи інших організацій з питань практики студентів і працевлаштування випускників. Значна кількість документів деканату створюється й узгоджується у відділі навчально-методичного забезпечення і контролю якості освіти: планові, організаційні, методичні, інформаційно-довідкові та звітні документи [20]. Таким чином, можна констатувати наявність кількох класифікаційних схем, які відбивають особливості та різновиди навчальних документів. Водночас, на нашу думку, класифікацію навчальних документів необхідно доповнити різновидами електронних документів, які виникають в останні роки. Нині дослідження електронного документа проводиться в різних аспектах. Активно дискутуються питання про термінологію та статус електронного документа. Вивченню термінологічних проблем та проблем класифікації, зокрема й електронних документів, присвячені праці В. А. Вуль, В. П. Демкіна, К. Ю. Єлесіної, Г. З. Залаєва, Є. В. Злобіна, Г. В. Можаєвої, Ю. І. Палехи, Ю. М. Столярова, В. І. Тихонова [5, 6, 7, 8, 14, 15, 16, 17]. Так, учені В. П. Демкін та Г. В. Можаєва у своїх працях пропонують класифікацію електронних освітніх видань за функціональною ознакою, що визначає значення та місце тих чи інших навчальних документів у навчальному процесі. При розгляді функціональних ознак науковці виокремлюють два аспекти: відношення функції до виду навчального документа та можливість навчального документа виконувати додаткові функції, що, на їх думку, не є специфічною особливістю окремих видів навчальних документів. Фактично кожен навчальний документ може бути багатофункціо-нальним. Зокрема, в основі функцій навчально-контрольної документації є контрольна функція, водночас інформаційну, комунікативну, пізнавальну та деякі інші функції виконують усі групи навчальних документів [2, 16]. Таким чином, науковці за функціональною ознакою виокремлюють п'ять груп електронних навчальних видань: програмно-методичні (навчальні плани та навчальні програми); навчально-методичні (методичні вказівки, керівництва, матеріали з методики викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання курсових, дипломних і магістерських робіт та проектів); навчаючі (підручники, навчальні посібники, тексти лекцій, конспекти лекцій); допоміжні (практикуми, збірки задач та вправ, хрестоматії); контролюючі (комп'ютерні програми тестування, бази даних) [16] . Комплексне вивчення навчальної документації університету уможливлює її вдосконалення та ефективність функціонування. Тому спробуємо запропонувати поділ навчальних документів на окремі блоки за їх ознакою ролі в навчальному процесі. Такий поділ зумовлено узагальненою ознакою ролі, місця та значення тих чи інших навчальних документів у навчальному процесі університету. Таким чином, навчальну документацію з урахуванням електронної документації можна розділити на сім блоків: 1-й — навчально- організаційної документації; 2-й — програмно-методичної документації; 3-й — навчально-методичної документації; 4-й — навчаючої (освітньої) документації; 5-й — навчально-дослідницької документації; 6-й — навчально- допоміжної документації, який можна розділити на такі складові: навчально- практична, навчально-довідкова, навчально-бібліографічна та навчально- наочна документація; 7-й — навчально-контрольної документації. Розглянемо приклади навчальних документів, які наявні у визначених вище блоках навчальної документації. Зазначимо, що блоки навчальної документації містять як опубліковані навчальні документи (підручник, навчальні посібники, методичні вказівки тощо), так і документи, що не публікуються (штатний розпис кафедри, розклад занять тощо). До першого блоку навчально-організаційної документації належать такі документи: положення про кафедру; штатний розпис кафедри; графіки навчального процесу за всіма формами навчання кафедри; індивідуальні плани викладачів; графік підвищення кваліфікації викладачів; розклад занять викладачів; графік зайнятості лабораторій кафедри; графік консультацій викладачів; звіт навчальної роботи викладачів за минулий навчальний рік; програми практик студентів; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; тематика курсових, дипломних та магістерських робіт і проектів; положення про порядок Рис. 2. Схема розподілу навчальних документів на блоки за ознакою ролі в навчальному процесі, незалежно від форми подання інформації1. розрахунку рейтингу студентів з дисциплін; веб-сайт університету. До цього блоку ми внесли веб-сайт університету як самостійний електронний документ [19]. Веб-сайт університету є перспективним оригінальним комплексним електронним документом навчального профілю, оскільки об'єднує цілий комплекс електронних документів вищого навчального закладу. Подібну позицію обстоює у своїх працях і науковець С. В. Нікандров [13], зокрема, він зазначає цінність веб-сайтів зумовлена їх комплексністю, яка не досягається традиційним виданням; веб-сайти багатоаспектно відображають напрям діяльності університету. Будь-який університет видає навчальні та методичні посібники, наукові праці, рекламні матеріали для абітурієнтів, але лише об'єднані в межах одного електронного документа вони надають уявлення про масштаб діяльності певного університету та його місце серед інших ВНЗ. Зазвичай, веб-сайти університетів містять розділи, що відображають навчальну та наукову діяльність закладу, інформацію для абітурієнтів, тексти навчальних і наукових публікацій [13]. Другий блок програмно-методичної документації містить: навчальний план і робочий навчальний план (з певної спеціальності (спеціалізації)); навчальну програму з курсу та робочі навчальні програми всіх дисциплін кафедри. До третього блоку навчально-методичних документів належать: навчально-методичні посібники; методичні вказівки; методичні рекомендації, керівництва; матеріали з методики викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання курсових, дипломних і магістерських робіт та проектів; інструктивно-методичні матеріали до семінарських/практичних, лабораторних занять, контрольних робіт, самостійної роботи студентів. 1 Блоки навчальної документації формувалися з урахуванням поглядів окремих учених (С. Г. Кулешова, Н. М. Кушнаренко, С. Г. Антонової, В. П. Демкіна, Г. В. Можаєвої) на класифікацію навчальної документації, а також матеріалів веб-сайтів університетів України та Росії. Четвертий блок — це навчаючі (або освітні) документи, серед яких: підручники; навчальні посібники; конспекти лекцій; курси лекцій; тексти лекцій; електронні підручники й електронні посібники для дистанційної освіти, що докорінно відрізняються від традиційних підручників і є не їх електронною копією, а оригінальним електронним навчальним документом. П ятий блок навчально-дослідних документів складається з: курсових, дипломних і магістерських робіт та проектів студентів; матеріалів студентських наукових конференцій. Шостий блок навчально-допоміжних документів, як зазначалося, містить чотири складові. По-перше, — це навчально-практична (прикладна) документація, до якої належать: практичні посібники; практикуми; збірки задач та вправ; хрестоматії; навчальні прикладні комп'ютерні програми; електронні практикуми та збірки задач і вправ для дистанційної освіти. Подруге, навчально-довідкова документація: навчальний тлумачний словник; навчальний термінологічний словник; навчальний довідник; самостійні електронні словники. По-третє, навчально-бібліографічна документація: навчально-допоміжний бібліографічний посібник; навчальний бібліографічний довідник. По-четверте, навчально-наочна документація: наочні посібники; атлас; альбом; слайд; аудіо-, відеодокументи навчального типу; комп'ютерна презентація. Сьомий блок навчально-контрольної документації містить: комплект контрольних завдань або екзаменаційних білетів для семестрового контролю з дисципліни та критерії оцінки знань студентів; списки запитань до заліку чи іспиту; екзаменаційні білети; контрольні ректорські програми перевірки знань; тестові завдання модульного контролю; електронні комплекти контрольних завдань або екзаменаційних білетів для дистанційної освіти; електронні тестові завдання для дистанційної освіти; комп'ютерні навчальні програми перевірки знань. Кожен блок містить електронні версії й аналоги друкованих документів [19, 14]. 2 Таким чином, розглянуті блоки навчальної документації містять не лише матеріали на традиційних носіях, але й електронні, а також нові самостійні електронні навчальні документи, до яких належить і веб-сайт, що містить комплекс електронних навчальних документів. Електронна навчальна документація (електронні версії й аналоги друкованих документів та самостійні електронні документи) може і має розміщуватия на веб-сайтах університетів і використовуватися як викладачами, так і студентами для ефективного процесу навчання, як додатковий засіб для продуктивного навчання. Доступ до цієї документації повинен надаватися лише учасникам 2 За ГОСТом 7.83-2001 електронні видання за наявністю друкованого еквівалента класифікують на: самостійне електронне видання (не має друкованого аналогу); електронний аналог друкованого документа (відтворює відповідний друкований документ, зберігаючи розміщення тексту на сторінках, ілюстрації, посилання, примітки); електронна версія (аналог друкованого документа, який має однаковий з оригіналом правовий статус і який створювався одночасно із самостійним або електронним виданням у відповідному форматі з метою подання в мережевому доступі або на окремому носієві). навчального процесу, тобто викладачам і студентам, що, у свою чергу, можна забезпечити наданням паролів учасникам навчального процесу для доступу до цієї документації. Відзначимо, навчальна документація є профільною для університету та найчисельнішою серед усієї сукупності документів університету, тому й перспективне вивчення навчальної документації полягає в подальшому глибокому аналізові її видів, змісту і форм для оптимізації документаційного забезпечення освітньої діяльності університету. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Антонова С. Г. Издания в структуре образовательного процесса вуза. Некоторые направления совершенствования / С. Г. Антонова // Науч. и техн. б-ки. — 2007. — № 11. — С. 26-34. 2. Антонова С. Г. Редакторская подготовка изданий : учеб. / С. Г. Антонова, В. И. Васильев, И. А. Жарков, и др. . — М. : Изд-во МГУП, 2002. — 468 с. 3. Антонова С. Г. Современный вузовский учебник. К вопросу о совершенствовании принципов формирования [Электронный ресурс] / С. Г. Антонова. — Режим доступа: http://www.umj.ru. — Загл. с экрана. 4. Бездрабко В. В. Класифікація документів : здобутки і нагальні питання сьогодення Електронний ресурс / В. В. Бездрабко. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ natural/ nvunu/ 1st/ 2009_22/023.htm. — Назва з екрану. 5. Вуль В. А. Электронные издания/ В. А. Вуль. — М.-СПб. : Петербургский институт печати, 2001. — 308 с. 6. Елисина Е. Ю. Классификация электронных документов / Е. Ю. Елисина // Библиотековедение. — 2007. — № 4. — С. 43-50; № 5. — С. 54-60. 7. Залаев Г. З. Анализ и классификация электронных документов / Г. З. За- лаев // Вест. архивиста. — 1999. — № 2-3 (50-51). — С. 60-68. 8. Злобин Е. В. О некоторых проблемах классификации и описания электронных документов как исторического источника Электронный ресурс / Е. В. Злобин. — Режим доступа: http://www.runetica.com/pdfs/reader / ZlobinEV.pdf. — Загл. с экрана. 9. Кулешов С. Г. Документознавство : історія. Теоретичні основи / С. Г. Кулешов. — К. : ДАКККіМ, 2000. — 163 с. 10. Кулешов С. Г. Проект концепції розвитку документознавства в Україні Електронний ресурс / С. Г. Кулешов. — Режим доступу: http://www. archives.gov.ua/Archives/lASD/Kuleshov-Conc.pdf. — Назва з екрану. 11. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учеб. / Н. Н. Кушнаренко. — 7-е изд-е, стер. — К.: Знання, 2007. — 459 с. — (Высшее образование XXI века). 12. Ларьков Н. С. Документоведение : учеб. Пособ. / Н. С. Ларьков. — М. : АСТ : Восток-Запад, 2006. — 427 с. 13. Никандров С. В. Научно-техническая информация в русскоязычной части Интернета: цели, методика и результаты изучения Электронный ресурс / С. В. Никандров // Науч. и техн. биб-ки. — 2003. — №8. — Режим доступа: http://ellib.gpntb.ru/ subscribe/ index.php?journal=ntb&year= 2003&num=8&art=5. — Загл. с экрана. 14. Палеха Ю. І. Загальне документознавство : навч. посіб. / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. — К. : Ліра-К, 2009. — 395 с. 15. Столяров Ю. Н. Номинационная составляющая документа / Ю. Н. Столяров // Делопроизводство. — 2000. — №2. — С. 20-28. 16. Теоретические основы создания образовательных электронных изданий / М. И. Беляев, В. П. Демкин, Г. В. Можаева и др. . — Томск, 2002. — С. 78. 17. Тихонов В. И. Сущностные характеристики, состав и классификация электронных документов/ В. И. Тихонов// Делопроизводство. — 1999. — № 2. — С. 48-56. 18. Швецова-Водка Г. М. Типологія документа: навч. посіб. / Г. М. Швецова- Водка. — К. : Кн. палата України, 1998. — 80 с. 19. Электронные издания : Основные виды и выходные сведения: Межгосударственный стандарт : ГОСТ 7.83-2001. — Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2002. — 13 с. 20. Юхименко Ю. П. Проблеми інформатизації документообігу у вищих навчальних закладах України Електронний ресурс / Ю. П. Юхименко. — Режим доступу: http://forum.dilo.kiev.ua/viewtopic.php. — Назва з екрану.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (26.05.2015)
Просмотров: 514 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: