РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Джерелознавство. Польські та литовські акти загальнодержавного значення - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Джерелознавство. Польські та литовські акти загальнодержавного значення В період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтінського та у складі Польського Королівства діяли різні державні політичні, військові, судові, міські та інші органи влади й установи, що займалися правовим регулюванням суспільних відносин, управлінням поточними державними справами, містами, громадами та Ін. Такі установи здійснювали діяльність насамперед за допомогою документів актового І діловодного характеру. Можна виділити види установ, які залишили після себе створені ними документи, що є для нас Історичними джерелами- 1. Король, Великий князь І їх канцелярії. 2. Польський І Литовський сейми, сеймики земель. Люблінський сейм 1569 p., що був своєрідним польсько-литовським, виробляв умови унії. Збереглось дві редакції "Щоденника" Люблінського сейму. 3. Міські магістрати в містах магдебурзького права, наприклад, у Львові (з 1356), Ратному (з 1420), Луцьку (з 1462), Кам'янці (з 1509), Києві (з 1516), Ковелі (з 1518), Крем'янці (з 1533) тощо. 4. Суди гродські та земські, шдкоморні, копні. 5. Скарб коронний. 6. Місцеві князі й інші вельможі та їх канцелярії. 7. Інші структури. Королівська і великокнязівська канцелярія, як І загальнодержавні сейми, творили законодавчі акти, що мали загальнодержавне значення, хоч як монархи, так і сейми часто приймали певні рішення стосовно окремих земель, замків, міст та ін. Одним з перших державних актів Польщі й Литви, що уніфіковував становище українських земель в обох державах, був Городельський привілей 1413 р. Він випливав з умов Городельської унії між польським королем Ягайлом І Великим князем Вітовтом. Крім домовленості, що після смерті Вітовта Великим князем Великого князівська мав стати польський король (династична унія), привілей передбачав уніфікацію органів управління в обох державах, а головне, зрівняння в правах І привілеях польських і литовських шляхтичів католицького віросповідання. Оскільки привілей на православну шляхту не поширювався, він толерував католицизм І був засобом католицької експансії на схід. Толерування католицької шляхти продовжив привілей Великого князя Казимира з 1447 p., який звільнив шляхту від обов'язку посилати своїх залежних селян для виконання повинностей перед Великим князем. Католицькій шляхті надавалось також право суду над "своїми" селянами. До важливих законодавчих документів Великого князівства Литовського, Руського І Жемайтійського належать так звані устави, що регулювали земельні відносини, принципи феодального землеволодіння, відносини між землевласниками І селянами. Так, у 1514р. була прийнята Устава для Віленського І Трокського повітів. В 1557 р. — Устава на волості, що мала набрати загальнодержавного значення. Вона була схвалена Великим князем Великого князівства Литовського. Руського І Жемайтінського, королем Польщі Сігізмундом II Августом (останнім представником династії Ягеллонів). Згідно з уставою, вся земля поділялася на ділянки величиною від 16,8 га до 21,3 га залежно від місцевості. Ділянка називалася волокою. Селянин одержував одну, половину або чверть волоки. Масиви кращих волок становили земельну площу поміщицького господарства. Залежно від того, якою частиною волоки користувався селянин, визначалися його повинності перед поміщиком: величиною грошового І натурального податку у вигляді одної-двох бочок вівса, кількох копиць сіна, гусей, курей, яєць, а також стації (натурою чи грішми) та виконанням панщини у маєтку поміщика (два чи більше днів на тиждень від волоки). Визначалася міра покарання селян за невиконання повинностей, у тому числі панщини. За один невихід селянин платив грошовий штраф, за два — барана, а за три міг бути підданий фізичному покаранню, побиттю різками. Городники, селяни, які користувалися лише городами, відробляли на тиждень один день панщини. Генеральними правовими кодексами, що регулювали державні й суспільні відносини в Литві, були Литовські статути. Перший Литовський статут прийнятий 1529 р. (Старий), Другий (Волинський) — 1566 p., Третій (Новий)— 1588р. Основу Першого Литовського статуту становили норми Руської Правди та польського шляхетського законодавства. В преамбулі визначалися права й обов'язки Великого князя — бути на сторожі шляхетських вольностей, погоджувати свої рішення з радою панів. Земля, якою користувалися селяни, оголошувалася власністю панів. За останніми у власність закріплювалися землі, даровані їм за службу або куплені. Узаконювався розшук селян-втікачів, оголошувалася заборона на прийом феодалами чужих селян. Другий Литовський статут 1566 р. з формального боку був досконалішим правовим документом. Він складався з 14 розділів: першого — про Великого князя, другого — про військову службу, третього — стосовно карного права, наступні розділи регулювали сферу земельного, цивільного, адміністративного права, міського і сільського самоуправління та Інші сфери суспільного життя. Встановлювався термін розшуку збіглих селян до десяти років. Третій Литовський статут прийнятий у 1588 p., вже після Люблінської унії. На ньому більшою мірою відбилися норми права Польського Королівства. Термін розшуку збіглих селян збільшувався до 20 років. У Київській, Волинській та Подільській губерніях цей статут мав силу аж до 1840 р. Всі три Литовські статути, як І Інші законодавчі акти загальнодержавного значення Великого князівства Литовського, опубліковані у виданні "Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII вв."(Л., 1936). Земельні відносини, зокрема панщизняні, на землях, що від середини XIV ст. підпали під владу Польщі, регулювалися Пйотрковським (прийнятим на з'їзді в Пйотркові 1346 р. для Великопольщі) та Віслицьким (прийнятим у Віслиці 1347 р. для Малопольщі) статутами, їх дія на руські воєводства поширювалась у XV ст. Статути відміняли право "мертвої руки" (manus mortua), згідно з яким поміщик присвоював собі частину спадщини після смерті залежного від нього селянина, встановлювали умови селянського виходу з панщизняної залежності, передбачали перехід від натуральної ренти до грошової, визначали норми карного права та Ін. Тоді ж у XV ст. статути були перекладені руською мовою (з латинської). Пйот-рковський статут мав 34 артикули, Віслицький — 59. Згідно з "Єдиним декретом" угорського короля Людовіка Анжуйсь-кого з 1351 р. регулювались земельні та суспільні відносини на українському Закарпатті, що до 1526 р. перебувало у складі Угорщини (до битви під Мохачем). За декретом, феодали мали право володіти землею. Селянам заборонялося переходити від одного землевласника до Іншого. Феодалам на території їх володінь дозволялося втручатись в особисте життя залежних селян, а також (що дуже важливо) чинити суд над ними. Коронна і Литовська метрики. Документи з історії України в польських архівах До найбільших зібрань джерельних матеріалів актового характеру (дипломатики) належать матеріали Литовської та Польської (Коронної) Метрик. ЦІ метрики від XV ст. серіями вписних книг велися при дворах відповідно Великого князя литовського і короля польського. У книги, які відводилися на записи актів з певних сфер державного І суспільного життя, вписувалися королівські або великокнязівські універсали, декрети, мандати, конституції та постанови сеймів, дарчі грамоти, вироки трибуналів чи гродських судів, договори з Іноземними державами, важливі описові матеріали, що проводилися державними службовцями, наприклад, люстрації замків, міст чи Інвентарі королівських маєтностей. Крім актів, які виходили від центральної влади, у книги метрик записувалися важливі акти провінційного значення: договори між місцевими князями, між місцевими князями І монастирями, дарчі або Інші грамоти місцевих вельмож, архієпископів, умови замирення між ворогуючими між собою панами. Коронну (Польську) метрику, що налічує близько тисячі томів, склали такі серії книг, як Книга вписів (Ksie_ga wpisow, Libn mscriptiorum) за 1447-1794 pp. (налічує 361 одиниці збереження); Книга посольств (Libri legationum) за 1501-1761 pp. (становить 44 одиниці збереження); Книга з печатками (Sigillata) за 1658-1794 pp. (мають також 44 одиниці збереження); Книга публічних справ (Libri transactionum) або канцелярські за 1591-1794 pp. Зберігається 117 книг. Окремі серії Коронної Метрики становить Мазовецька метрика за 1414-1526 pp. у 21 книзі; Книги асесорського суду за 1591-1744 pp. у 21 книзі; Книги ре-ферендарського суду за 1591-1794 pp. у 65 томах; копії Литовської метрики за 1450-1551 та за 1775-1792 pp. у 32 томах; Книги люстрацій за 1469-1820 pp. у 96 томах. У Книгах вписів поміщена Метрика Руська, або Волинська, що містить вписи актів з Волині, Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини після того, як ці землі 1569 р. ввійшли в Корону. "Руські" акти стосуються 1569-1673 pp. Вони вписувалися в Коронну Метрику (її руську частину) давньоукраїнською і давньобілоруською мовами в кириличній графіці. Після третього поділу Польщі Книги Коронної Метрики були перевезені в Петербург. Там з них вилучені книги Метрики Руської і перекладені до Метрики Литовської, де до цього часу знаходяться в Центральному державному історичному архіві Росії давніх актів (ЦДІА ДА Росії). Після Ризького миру 1921 р. Польща зажадала від радянського уряду повернення Коронної Метрики у Варшаву. Це було зроблено. В Коронній Метриці містять: численні документи, їх копії чи скорочений виклад з Руського І Белзького воєводств, Галицької землі, Із Західного Поділля. В 38-Й Книзі вписів багато актів з міст Галичини, у тому числі таких, які регулювали діяльність львівських цехів шевців, мельників, купців, вірмен-передміщан. У Книгах люстрацій вміщені люстрацц з Белзького, Руського і Подільського воєводств за 1563-1564 pp. Є люстрації зі східних українських територій, проведешу 1569-1570 pp. Дуже об'ємний акт люстрацій королівських володінь у Подільському, Брацлавському та Київському воєводствах за 1611 p., потім — за 1615-1616рр., 1622р., 1628р. (з Руського, Белзького та Волинського воєводств), 1629 р. і 1636 р. з Київського, Брацлавського, Подільського і Чернігівського воєводств. Люстрації засвідчували не тільки матеріальний стан королівських володінь, а й відносин управителів та орендарів тих володінь з козаками, містами І селянами Наприклад, про козаків у люстрації Канева написано "Козацьких домів є 150, які жодних повинностей, ані послуху не відбувають, але всілякі пожитки як на полях, так І на ріках собі роблять , через що жодного пожитку собі не маєш" Аналогічно до Польської (Коронної) метрики мала сери книг І Литовська метрика книги справ судовик, куди заносилися листи-вироки, судові рішення, листи-скарги, протоколи судових засідань, книги аренд містили документи або їх скорочений виклад про надання державою чи великими феодалами в оренду земель, мит та Ін , книги посольств, до яких заносились договори з Іноземними державами або їх виклад, зміст переговорів, листи до урядів Іноземних держав І листи урядів Іноземних держав тощо. Книги Литовської метрики велися в XV-першій половині XVI ст. староруською мовою, з другої половини XVI ст.. —- польською Наприкінці XVI ст. у зв'язку з тим, що книги мали заношений вигляд, з них були зроблені копи, з яких близько 600 книг збереглося Досі знаходилися в ЦДІА ДА Росії Оригінальні книги, за винятком кількох перших, під час однієї з пожеж початку XVII ст. згоріли Крім метрик Коронної та Литовської українські Історичні процеси відображені в джерелах, що зберігаються в Інших фондах Державного архіву актів давніх Польщі у Варшаві (Archiwum Panstwowc actow dawnych — АРАД) Так, у фонді згаданого архіву — Архіві коронного скарбу (Archiwum skarbu koronnego) зберігаються численні Інвентарні описи з воєводств І старосте України Є, зокрема, Інвентарі зі староств Дрогобицького, Галицького, Коломийського, Белзького, Остерського, Те-ребовлянського, Ковельського, Хмельницького, Вінницького, Білоцерківського, Канівського та Інших, головно за період від 1508 р (найраніші) до 1636 р (з Володимирського староства) Значні блоки архівних джерел з Історії України зберігаються в Іменних фондах польських магнатів у фонді Сангушка Краківського воєводського архіву є 1127 одиниць збереження (Інвентарі, виписки з магістратських книг, міст України, різні огляди, "Monumenta ducum in Ostrog"— книга Божа та ш) Багаті на джерела з Історії України фонди Любомирських (АРАД), Радзивілів (АРАД), Замойських (АРАД), Потоцьких (АРАД) та Ін Чимало важливіших архівних документів Польщі опубліковані Використані джерела і праці "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях. ХІ-ХІІІ вв. М., 1987 Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII ст. Л., 1936. Хроника Галла Анонима //Щавелева Н И Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий. М., 1990 С 40-75. Хроника магистра Винценти Кадлубека //Там само. С 76- ! 40. Akta grodskie І ziemskie z cx.asow Rzeczpospolitej Polskiej Lwow, 1868-1939. T. 1-24 Ziemie Ruskie. Ukrama (Kijow-Braclaw//Zrodla dziejowe Warszawa, 1894 Т 21 Volumma Legut. Warszawa , 1732-1782. T. 1-8, 1888. T. 9., 1952 Т 10. Довгопої В М, Литєшіепко М А . Лях РД Джерелознавство Історії Української РСР К, 1986 С 4СМ8 Ковальский Н П Известия по истории и географии Украины XVI в в "Хронике Сарматии Европейской Александра Гваньини" //Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения Днепропетровск, 1972. С 107-128. Ковальский Н.П Источники по истории Украины XVI-первой половины XVII в. в Литовской метрике и фондах Приказов ЦГАДА. Днепропетровск. 1979. Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVl-первой половины XVII в во львовских археографических изданиях XIX -начала XX в. //Анализ публикаций источников по отечественной истории Днепропетровск, 1 978 С 20-30. Ковальский Н П. Мыцык Ю А Анализ архивных источников по истории Украины XVI XVII нв Днепропетровск, 1984 Мициь Ю Я Джерела до вивчення Історії антифеодальної та визвольної боротьби українського народу наприкінці XVI-y першій половині XVII ст. у фондах архівів ПНР //Арх. Украши. 1986. № 5. С. 55-61. Мицик Ю.А. Джерела з польських архівосховищ до Історії України другої половини XVII ст. //Укр. археограф, щорічник. 1992 Вип. 1. Т 4 С. 72-93. Щавеячва Н Н Польские латиноязычные средневековые источники. Тексты, перевод, комментарий М , 1990
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (26.05.2015)
Просмотров: 507 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: