РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Бібліотека і влада: удосконалення співробітництва - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Бібліотека і влада: удосконалення співробітництва У статті висвітлено значення сучасної загальнометодологічної, методичної і кадрової підтримки розвитку системи бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади. На сьогодні система бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення управлінських рішень проходить новий організаційно-методичний розвиток. На сьогодні до її головних пріоритетів відноситься: поліпшення ефективності роботи економіки країни (створення оптимальних умов для ефективного функціонування суб'єктів господарювання, поліпшення основних економічних показників, підтримка найбільш значущих інноваційних проектів, раціоналізація податкової системи, ефективне керування фінансовими потоками, розвиток інфраструктур тощо); розвиток зовнішньоекономічних відносин, двосторонніх відносин з країнами, що представляють економічний інтерес для України; формування іміджу України на світовому рівні; ефективне управління системами соціального забезпечення (питання охорони здоров'я, освіти, зайнятості населення, житлово-комунального господарства тощо); удосконалення суспільно-політичних відносин у країні; побудова правової держави (забезпечення правопорядку, боротьба зі злочинністю та ін.); вирішення проблем екології тощо. При цьому з метою забезпечення якісного результату бібліотечної інформаційно-аналітичної роботи доцільно враховувати такі режими вироблення управлінських рішень: розв'язання управлінських завдань стратегічного характеру, пов'язаних, як правило, з перспективами розвитку; вирішення управлінських завдань оперативного, тактичного характеру, орієнтованих на поточне організаційне і фінансово-ресурсне забезпечення виконання планів і проектів; вирішення надзвичайних, екстремальних управлінських завдань, пов'язаних з необхідністю запобігання й усунення наслідків впливу руйнівних природних чи техногенних факторів, виникненням і неконтрольованим розвитком гострих соціально-політичних проблем і конфліктів [1]. Кожен із зазначених рівнів процесу управління потребує відповідної організації інформаційно-аналітичної підтримки, використання специфічних методик підготовки фактологічного матеріалу. Так, стратегічний рівень вироблення управлінських рішень зумовлює виявлення основних тенденцій, досліджуваного суспільного процесу протягом тривалого часу, їх аналіз і прогноз. Обов'язковою умовою при цьому є розгляд і вироблення різних варіантів вирішення проблем, прогноз моделей та сценаріїв розвитку подій і т. п. Оперативний рівень потребує проведення моніторингових досліджень поточного стану соціально-економічних та суспільно- політичних процесів, вирішення завдань оперативного впливу на ситуацію, проведення оперативного контролю заданого впливу і внесення відповідних корективів для успішного усунення проблем. Вирішення надзвичайних, екстремальних управлінських завдань передбачає одночасне проведення постійного інформаційного моніторингу стану потенційно небезпечних природних, техногенних, соціально-політичних факторів, процесів, пов'язаних з організацією національної безпеки та ін., з'ясування закономірностей цих тенденцій на рівні, що забезпечує достовірність, об'єктивність відображення суспільних процесів та прогнозування їх виникнення і розвитку, надання рекомендацій щодо усунення наявних небезпек або ж відповідного матеріалу для розробки таких рекомендацій спеціалістами-експертами. Таким чином, одним із показників якісної роботи аналітиків в інформаційно-аналітичному супроводі всіх рівнів вироблення управлінських рішень є забезпечення органів влади такими інформаційно-аналітичними продуктами і рекомендаціями, які відображають повну картину розвитку ситуації в певній суспільній сфері та можливих варіантів керування нею. Зростання ефективності цієї роботи пов'язано із забезпеченням деяких вимог, які виходять із практичних міркувань стосовно постійного процесу вдосконалення результативності роботи державного апарату, підвищення її оперативності, дієвості, багатофакторного охоплення реальності з забезпеченням об'єктивності. Для організації своєчасної підготовки таких продуктів необхідне налагодження процесу обробки інформаційних масивів, що відображають конкретні суспільні явища, організації оперативного, якісного пошуку за допомогою використання якомога більшої кількості інформаційних систем, відбору (селекції) відповідних матеріалів та їх аналізу. При організації ефективного інформаційного супроводу управлінської діяльності актуальним є впровадження досвіду передових країн світу (США, країн Західної Європи та Японії). Він свідчить, що забезпечення якісних параметрів процесу управління (більш вищу організованість, безпеку, конкурентоспроможність виробництва тощо), стало можливим завдяки прискореному використанню інтелектуально-інформаційних ресурсів за одиницю часу. Особливо в державних структурах влади і бізнесу цих країн високо оцінюють знання як стратегічний ресурс (моделі, правила, ідеї, дії в конкретних ситуаціях і т. п.) [2]. Він містить інтелектуальне багатство суспільства, відображає досягнення науки, освіти, культури й інших сфер людської діяльності і матеріалізується в науково-технічній літературі, науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках, розпорядчих і нормативних документах, засобах масової інформації і т. п. З іншого боку, якісний результат інформаційно-аналітичної діяльності в системі бібліотечно-інформаційного забезпечення суспільства сприятиме зменшенню обов'язкового інформаційного навантаження на всі ділові сфери, у тому числі й управлінську. У першу чергу це стосується подолання суперечності між наявністю величезних обсягів інтелектуально-інформаційних ресурсів, що циркулюють і зберігаються в інформаційних системах та можливостями переробки і використання знань. Подоланню такої суперечності сприятиме налагодження співробітництва управлінських структур з інформаційно-аналітичними підрозділами бібліотек, розподілом функцій, пов'язаних з обробкою інтелектуально-інформаційних ресурсів. Перед бібліотечними закладами визріла об'єктивна необхідність створення сучасних інтелектуально-інформаційних продуктів, що мають відповідати потребам усіх сфер суспільства, у тому числі й управлінської, з урахуванням специфіки її поточної діяльності в умовах швидкого прийняття рішень при високих темпах сьогодення. Необхідно спрямовувати вектор розвитку спеціалізованих інформаційно-аналітичних структур бібліотек таким чином, щоб вони стали своєрідним мостом між знанням і управлінською діяльністю. У зв'язку з цим, як показує практика організації роботи інформаційно-аналітичних структур, доцільним є налагодження замкнутого циклу відбору, накопичення, систематизації, зберігання, використання інформації, перетворення безсистемних даних, інших розпорошених знань на інформаційно-аналітичний матеріал для вироблення ефективних управлінських рішень, матеріал, що містить «осмислені відомості, що грунтуються на зібраних, оцінених і витлумачених фактах, викладених таким чином, що виразно видно їх значення для вирішення будь-якого конкретного завдання» [3]. Таким чином здійснюється розвиток інформаційно-аналітичної функції бібліотек, формування інформаційно-аналітичних ресурсів (фактографічних, фрагментографічних, персональних, адресно-довідкових, оглядово-аналітичних, повнотекстових БД) з урахуванням специфіки аналітичних досліджень, освоєння аналітичних технологій продукування якісного інформаційно-аналітичного матеріалу, використання за призначенням комп'ютерних технологій опрацювання масивів інформації як власних, так і інших суб'єктів документальних комунікацій (центрів моніторингу, електронних ресурсів Інтернету, соціологічних служб і т. п.). Отже, вектор організації інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек має бути спрямований на виробництво різноманітних, відповідно до запитів сучасних користувачів інтелектуально-інформаційних ресурсів (фактографічних, фрагментографічних, персональних, адресно-довідкових, оглядово-аналітичних, повнотекс- тових БД тощо) і водночас на забезпечення розвитку процесу вдосконалення рівня власних аналітичних матеріалів, як важливої форми розкриття знань, зосереджених в інформаційних ресурсах. Позитивним у цьому процесі є наявна можливість більш ефективно використовувати знання, перетікають з одного носія в інший, синтезуючись з іншими знаннями, набувають нового змісту, призначення і форм. Таким чином, збагачується можливість використання інтелектуально-інформаційних ресурсів, кінцевим результатом якого стає продукування нового знання. Як свідчить практика інформаційно-аналітичний супровід процесу прийняття управлінських рішень підрозділяється на дві групи інформаційних завдань. Перша пов'язана зі збором і опрацюванням інформаційного матеріалу про стан об'єкту впливу. Друга - з отриманням якісно нового знання про можливі шляхи, засоби та механізми досягнення певних (бажаних) результатів функціонування систем управління. Якщо перша група завдань, як правило, вирішується за рахунок підвищення оперативності, достовірності і релевантності в інформаційному забезпеченні, то друга потребує проведення додаткових досліджень та розробок, пов'язаних з отриманням нового знання. З цієї точки зору в рамках першої групи інформаційних завдань здійснюється аналітико-синтетична переробка зібраних вихідних даних для отримання опрацьованої інформації як основи прийняття управлінських рішень. Досягнення цієї мети складається зі збору первинної інформації, її збереження, структурування, власне опрацювання (аналіз) і надання придатної форми для користування. Оскільки управлінську інформацію варто розглядати як відбиття суспільної дійсності (зовнішньополітичного, економічного, суспільно-політичного, соціокультурного, екологічного становища тощо) в інформаційних потоках, то створений інформаційний ресурс має містити сукупність різних зібраних, систематизованих, опрацьованих повідомлень, зведень, даних про відповідні суспільні предмети, явища, процеси, відносини, які набувають ознак інформаційно-аналітичного продукту. Головним моментом у цьому процесі потрібно назвати виокремлення релевантної інформації з величезного інформаційного потоку, що є досить трудомістким завданням і потребує значних зусиль. Як правило, це вирішується за допомогою відбору (селекції) інформації за певними ознаками, що відповідають заданим цілям, напряму, виду діяльності органу управління чи поставленим завданням замовників. Таким чином, власне, усі інформаційні завдання на цьому етапі складаються з пошуку, оцінки, відбору, аналізу, збереження і генерації інформаційно-аналітичного ресурсу, тобто інформації, що пов'язана з відображенням і вивченням різних процесів життєдіяльності суспільства. Загалом цей рівень інформаційних завдань ставиться тоді, коли процес вироблення управлінського рішення потребує гранично точного, оперативного та повного аналізу первинної інформації. В інформаційному плані це пояснюється тим, що кожний наступний етап обробки інформації суб'єктивно змінює її і передає в більш узагальненому вигляді. У результаті сприйнята проблемна ситуація може не завжди відповідати дійсності. Вирішення цього завдання потребує об'єктивного підходу до виявлення, аналізу й оцінки інформації, уважного її вивчення з метою забезпечення більшої повноти і достовірності в її підготовці. Інформаційні інтереси осіб, що приймають рішення в органах державного управління, визначаються колом питань їхньої компетенції, але практика свідчить, що для організації ефективного інформаційно-аналітичного обслуговування не можна обмежуватися лише запитами перших осіб на одержання інформації. Збільшення обсягів різнорідної інформації ставить перед інформаційними центрами, у тому числі і бібліотечними закладами, завдання активного включення в процес якнайшвидшого приросту «змістовного інформаційного ресурсу» [5], тобто не інформації взагалі (дані, повідомлення, довідково-бібліографічна інформація, реферативні матеріали тощо), а вироблення такого інтелектуально-інформаційного потенціалу, який має чітке функціональне призначення і швидке практичне використання в різних сферах життєдіяльності суспільства, у тому числі і в процесах управління. Як справедливо зазначає академік О. Онищенко, «бібліотеки бачаться як досвідчений «посередник» між майже безмежним потоком інформації і користувачем. Особлива роль відводиться інформації про інформацію, і роль бібліотекаря в інформаційній революції невпинно зростає» [6]. Продовжуючи цю думку в контексті цього дослідження, можемо додати, що на сьогоднішньому етапі інформаційно-аналітичного супроводу процесу управління необхідно забезпечувати (продукувати) таким інтелектуально-інформаційним ресурсом, який би максимально сприяв ефективному державному управлінню. Для цього доцільно спрямовувати зусилля на вдосконалення, корекцію, стимулювання розвитку системи бібліотечного інформаційно-аналітичного обслуговування органів влади шляхом постійного контролю за станом інформаційних потоків, відсте- ження актуальності та якості інформації (знань) в них, здійснення її селекції. Тобто сприяти зменшенню навантаження сучасного інформаційного середовища на діяльність владних структур, які мають обмежені можливості (недостатній досвід, кваліфікованих працівників, брак часу тощо) та забезпеченню практично-цінною інформацією для стимулювання ефективного управління. Сюди входить «творення власного інформаційно-аналітичного продукту, синтезованого на базі використання наявних інформаційних масивів за принципом "інформація - на базі інформації" інформаційно-аналітичних матеріалів» [7], що набувають функціональних якостей, які сприяють управлінському процесу. Своє бачення у генерації такого продукту запропонувала відомий бібліотекознавець М. Акіліна. На її думку, робота полягає в більш ефективному впорядкуванні інформації, при цьому систематизації потребують не окремі документи, а сам їх зміст. Це пов'язано з аналізом інформації на смисловому рівні, з розумінням її змісту, зі створення такого інформаційного матеріалу, який зберігає семантику попередньої інформації. Тобто дії повною мірою визначені змістовністю і трансляцією інформації в іншому, сконцентрованому вигляді [8, 9]. Більш якісному вдосконаленню інформаційно-аналітичної діяльності сприяє застосування методик консолідації інформації. Суть цього процесу полягає в збільшенні цінності інформації для прийняття рішення і зменшенні її обсягу залежно від збільшення ступеня її консолідації. Мету цієї роботи розкриває саме визначення консолідованої інформації. Вона є «суспільним знанням, яке спеціально відібране, проаналізоване, просинтезоване, оцінене, реструктуризоване і видозмінене (переупаковане) з метою придатності для безпосереднього вирішення проблем і задоволення інформаційних потреб користувачів, які не мали б прямого доступу до цих знань і не могли б їх ефективно використати, тому що вони розсіяні по багатьох документах і важкодоступні у своїй оригінальній формі» [10]. При цьому необхідно розуміти і об'єктивно сприймати зміст документів, уміти осмислити і побачити в перспективі вплив інформації (знань) на підвищення ефективності процесу управління. Важливого значення набувають змістовність і цінність інформації, розуміння її змісту, вилучення знань і їх використання. Постає завдання навчитися «фільтрувати інформацію, відрізняти дані від знання, робити свій індивідуальний критичний вибір» [11], шукати необхідний інформаційний матеріал незалежно від його функціонального призначення. Процес екстракції інформації (знань) з текстів, їх аналіз зумовлює необхідність розробки спеціальних методів когнітивного характеру. Вони базуються на представленні знань, їх аналізі, що змінюють первинну структуру і форму інформації та включають синтез знань, виявлення їх якісних властивостей, що у своїй сукупності виконують прогресивну функцію в будь-якій сфері життєдіяльності суспільства, у тому числі і державному управлінні. Широко використовують галузевий принцип відбору та обробки інформації, тобто у створеному інформаційному матеріалі збирається інформація з тієї галузі знань, яка відповідає управлінському завданню. На цьому етапі продукування інформаційно-аналітичного матеріалу може відбуватися за тематикою управлінського процесу (висвітлення впливу тих чи інших явищ на поточний стан економічної, суспільно-політичної, соціокультурної сфер, розгляд закономірностей резонансних подій у міжнародних відносинах на основі наукових теорій та пропозицій тощо). Наукова інформація може стосуватися безпосередньо управлінського завдання, дає можливість розглядати його не лише за влас- ними принципами вирішення (досягнення бажаної мети), але і з теоретичних позицій. У цьому випадку знання виступає механізмом діагностики суспільних процесів. Настільки ж актуальною для прийняття управлінських рішень є інформація про наявний світовий досвід подолання проблемних ситуацій у різних сферах. Це приводить до усвідомлення необхідності аналізу інформаційних масивів бібліотек, інших документально-комунікативних систем з метою виявлення знань для створення інформаційно-аналітичного базису для прийняття управлінських рішень, забезпечення якнайшвидшого переведення продуктів інтелектуальної праці (теорій, концепцій, ідей, прогнозів) у норми практичної діяльності. Прикладом створення таких інформаційно-аналітичних продуктів може бути серія аналітичних оглядів світової літератури «Екологія», яка з 1989 р. готується ГПНТБ СО РАН. Для підготовки оглядів створюються тимчасові авторські колективи, до яких входять спеціалісти СО РАН і СО РАМН, галузевих інститутів [12]. Таким чином, інформаційно-аналітичний супровід діяльності владних структур має супроводжуватися оперативним виявленням, вилученням та накопиченням інформації (знань) з інформаційних потоків, що створюються суб'єктами документальних комунікацій, їх класифікацією, систематизацією і структуризацією для подальшого зручного використання в процесі управління. Більше того, сучасні учасники процесу управління не задовольняються просто наданням їм кваліфіковано опрацьованого інформаційного матеріалу з різних джерел про ті чи інші явища, події. Вони хочуть бачити в інформаційно-аналітичному супроводі їхньої діяльності «інтелектуального помічника», експерта, порадника. На цьому етапі постає необхідність вирішення другої групи інформаційних завдань, які пропонує методика інформаційно-аналітичної діяльності. У зв'язку з цим робота зводиться до вироблення такого інтелектуально-інформаційного ресурсу, який надає не опис подій у хронологічній послідовності (як створювалося, діяло), а інформацію у вивченні процесів функціонування в найширшому соціокультурному контексті. У результаті проводяться дослідження, отримуються нові знання про те, під впливом яких суспільних ідей, концепцій чи поглядів формувалося уявлення про об'єкт управління. Важливо правильно визначити зміст проблеми, обставини і причини, що її зумовлюють джерела позитивного розв'язання, прогресивне і суспільне значення набутих у процесі дослідження знань. Проведення глибокого аналізу ситуації в досліджуваній сфері, виявлення найбільш перспективних і стратегічних напрямів її розвитку - це саме ті факти, подальший аналіз яких дасть змогу вийти на інший рівень понять, спрогнозу- вати майбутнє. На цьому рівні проведення аналітичних досліджень, які б характеризувалися високим ступенем значущості для оптимізації управлінського рішення, важливими елементами інформаційно- аналітичної роботи стали: цільовий системний аналіз суспільних процесів у режимі реального часу; прогноз динаміки впливу різних чинників на них; розробка механізмів і технологій впливу на зовнішні і внутрішні фактори; доведення розробок і проектів до суб'єктів управління та контроль за їхнім впровадженням і практичною значущістю і, у разі необхідності, визначення механізмів коректування методів досягнення конкретної мети тощо. У цьому напрямі організацію інформаційно-аналітичного забезпечення в системі бібліотечного обслуговування необхідно пов'язувати з новим розумінням функцій і завдань аналітичної діяльності, а також зі зміною технологій її здійснення [13,14]. Універсальність провідної соціальної функції аналітики полягає в продукуванні нового знання на основі переробки інформації з метою оптимізації процесу прийняття рішень. Аналітичні матеріали не тільки висвітлюють суспільно-політичні, економічні, соціокультурні процеси в країні та за її межами, події і факти, а й подають інтерпретацію їх змісту (смислу), пояснюють закономірності реалій. Вони мають популяризувати свіжі ідеї, утілені часто у форму різних варіантів доповідей і проектів реалізації політичних рішень, важливих для суспільного життя, пропозиції, довгострокові плани, попередження, припущення, статистичні викладення з різним рівнем аналітичного, теоретичного обґрунтування, алгоритмів конкретних дій і просто міркувань. Вивчення стану соціально-економічної, політичної, культурної сфер здійснюється на основі регулярного спостереження за інформаційними потоками, що циркулюють у системі документальних комунікацій. У зв'язку з цим для підвищення якості аналітичних досліджень застосовують технології інформаційного моніторингу, який на сьогоднішній день став одним із найбільш важливих елементів інформаційно-аналітичної діяльності. Організація моніторингу функціонування соціальних систем управління проводиться з метою дослідження дійсного стану справ, виявлення сприятливих перспектив їх розвитку, а також забезпечення глибокого аналізу ситуації в суспільній сфері, що перебуває в полі дослідження. Необхідність впровадження моніторингу в системі бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення владних структур зумовлена рядом принципово нових завдань перед системою державного управління, таких як: оперативний аналіз поточних суспільних процесів і прогноз майбутнього; підвищення гнучкості в діяльності органів державної влади в результаті розширення їх поінформованості; зростання швидкості реакції реагування на зміни, що відбуваються в суспільстві і світовому співтоваристві в цілому; - необхідність продуманих системних дій щодо запобігання виникненню кризових ситуацій та забезпечення стабільності в державі [15]. Тому доцільно характеризувати інформаційний моніторинг як постійний процес періодичних і комплексних досліджень, а також контроль за станом соціальних систем з метою виявлення і запобігання небажаним факторам різних негативних проявів. Використання сучасних інформаційних технологій дає змогу подати інформаційний потік у вигляді цілісної картини і на цій основі розробити інструмент оцінки, сформувати інформаційну базу для прийняття управлінських рішень. Структуровані дані, отримані під час моніторингу, використовують для підготовки аналітичних і оглядових матеріалів з актуальних питань для органів державного управління. Прикладом створення різноманітних інформаційно-аналітичних продуктів з використанням інформаційного моніторингу може слугувати організація роботи СІАЗ НБУВ, яка готує для владних структур ряд інформаційно-аналітичних матеріалів, в яких проаналізовано та висвітлено найактуальніші події суспільного життя в економічній, політичній, соціальній сферах, питання державотворчого процесу в Україні та ін. У підвищенні якості інформаційно-аналітичного забезпечення вагоме значення приділяється інтеграції творчості й інтелекту людини з метою реалізації евристичних підходів для виробництва інтелектуально-інформаційних ресурсів. Інформація і знання в поєднанні з інтелектуальними здібностями людини виконують свою соціально прогресивну функцію, піддаються постійному вдосконаленню чи спрямовані на створення нового знання. Таким чином, з метою забезпечення якості інформаційно-аналітичних досліджень для ефективності прийняття управлінських рішень важливе значення приділяють професіоналізму аналітика. Він включає «специфічну особистісну обдарованість, сукупність властивостей інтелекту, розвинуту інтуїцію, системне мислення, психологічну стійкість до стресів інформаційного генезису (здатність продуктивно діяти в умовах невизначеності, неповноти, надлишку, дефіциту, суперечливості інформації і т. п.)» [14]. До цих внутрішніх факторів також варто віднести теоретичний і практичний досвід, що є специфічним способом людського пізнання дійсності. Симбіоз теоретичного знання і практичного досвіду важливий тим, що він дає фундаментальні орієнтири, необхідні для подальшого проведення аналітичних досліджень суспільних явищ та надання цим процесам ґрунтовного пояснення і рекомендацій щодо усунення небажаних проблем. Мислення практиків пов'язують з їхніми здібностями до розуміння соціальних процесів у контексті складної системи суспільних відносин, з постійним переосмисленням існуючих у професійній свідомості уявленнях. У зв'язку з цим для підвищення рівня професіоналізму аналітиків необхідно розвивати природний інтелект, засвоювати нові прийоми мислення, не так твердо обмеженими нормами і стереотипами, розвивати творче, образне і модельне мислення [16]; виявляється перспективним використовувати інтуїцію, інтелект і кмітливість людини [17] та ін., незважаючи на те, що при сучасній комп'ютеризації зростає ступінь формалізації мислення. Шляхи реалізації цих вимог - займатися безперервною самоосвітою. При розгляді багаторівневості організації інформаційно-аналітичної діяльності, випливає потреба у внутрішньофункціональ- ному розподілі праці, чітко вибудуваному технологічному ланцюгу. Він складається з таких складових: збору, опрацювання і пошуку інформації (цей етап може включати здійснення постійного різнобічного інформаційного моніторингу ситуацій, відстеження стану і виявлення нових проблем у всіх сферах життєдіяльності, формування інформаційного фонду з широким спектром матеріалів з різних проблем і т. п.); підготовки аналітичних продуктів; - аналітичного супроводу тих чи інших проектів, управлінських рішень (оперативне надання альтернативних варіантів вирішення завдань управління, підготовлених з використанням методик, технологій, опосередкованим залученням як власних так і сторонніх незалежних експертів). Організаційні засади інформаційно-аналітичних організацій структуруються таким чином, щоб забезпечити органам влади повну картину становища в сфері управлінського інтересу - від збору інформації для аналітичних досліджень до надання се- редньо- і довгострокових прогнозів, науково обгрунтованих рекомендацій тощо. Очевидним стає те, що інформаційно-аналітичне забезпечення є «зв'язну структуру інформаційних, аналітичних, прогнозних та експертних підрозділів» [18]. Найвища ефективність аналітичної роботи при цьому досягається там, де відбувається консолідація висококваліфікованих спеціалістів у спеціалізовані команди, що володіють цільовими, виробленими під визначений тип завдань інтелектуальними й інформаційними технологіями. Таким чином, активізація відповідного розвитку і вдосконалення бібліотечної інформаційно-аналітичної діяльності на базі впровадження передових і вироблення нових прогресивних інформаційно-аналітичних методик генерації інтелектуально-інформаційних ресурсів, залучення в цей процес обдарованих фахівців сприятиме вдосконаленню якісно нового рівня співробітництва між органами державної влади і бібліотеками. Список використаних джерел 1. Дєгтяр, А. Удосконалення організаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління [Текст] / А. Дєгтяр // Державне управління в Україні: реалії та перспективи : зб. наук. пр; за заг. ред. В. Лугового, В. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. - С . 67-68. Грановский, В. Современные фабрики мысли [Текст] / В. Грановский. - К. : Агентство гуманитарных технологий, 1999; Шейдина, И. Л. США: «Фабрики мысли» на службе стратегии [Текст] / И. Л. Шейдина. - М. : Наука, 1973. Баяндин, Н. Конкурентная разведка: анализ делу венец [Электронный ресурс] / Н. Баяндин. - Режим доступа: http://www.it2b.ru/it2b2.view3.page8.html, свободный. Заглавие с экрана. Соснін, О. В. Проблеми державного управління системою національних ресурсів з наукового потенціалу України [Текст] / О. В. Соснін : монографія. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 8. Онищенко, А. С. Библиотеки в меняющемся мире [Текст] / А. С. Онищенко / интервью Л. Таран // Зеркало недели. - 2001. - 10-16 ноября. Горовий, В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства [Текст] / В. М. Горовий. - К. : НБУВ, 2005. - С. 158. Акилина, М. И. Информационная функция как понятие [Текст] / М. И. Акилина // Библиотека. - 1999. - № 10. - С. 30-32. Акилина, М. И. О критериях отнесения библиотеки к документным и информационным учреждениям [Текст] / М. И. Акилина // «Библиотечное дело на пороге XXI века» : тез. докл. и сообщений междунар. науч. конф. (Москва. 15-16 апр. 1998 г.). Ч. 1. - М., 1998. - С. 16. Калитич, Г. І. Інформаційно-дослідницька діяльність як основа підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень [Текст] / Г. І. Калитич // Всеукраїнська науково-практична конференція «Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління». - К. : УкрІНТЕІ, 2000. - С. 82-83. Жабко, Е. Д. Обучающая библиотека как прототип библиотеки будущего [Текст] / Е. Д. Жабко // Науч. и техн. б-ки. - 1997. - № 12. - С. 36-42. Лаврик, О. Л. Информационное обеспечение региональных экологических программ [Текст] / О. Л. Лаврик // Библиотековедение. - 1998. - № 3. - С. 56-60. Методология и практика информационно-аналитического обеспечения управления предпринимательскими рисками [Текст]. - М., 2003. - 184 с. Сляднева, Н. А. Информационная аналитика - эзотерическое искусство или современная профессия? [Текст] / Н. А. Следняева // Информационно-аналитический журнал «Факт». - 2000. - № 7. Мартиненко, В. М. Інноваційна стратегія демократичного розвитку України: від місцевої демократії до демократичної держави [мо- ногр.][Текст] / В. М. Мартиненк. - Х. : Константа, 2004. - С. 76. Грановская, P. M., Березня, И. Я. Интуиция и искусственный интелект [Текст] / Р. М. Грановская, И. Я. Березня. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1991. - С. 260. Балабанов, О. Комп'ютерний інтелект: можливість і реальність [Текст] / О. Балабанов // Вісн. НАН України. - 1997. - № 9. -10. - С. 16-21. Валевський, О. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади: актуальні питання методології та організації [Текст] / О. Валевський : зб. наук. праць Національної академії державного управління при Президентові України; за заг. ред. В. Лугового, В. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. - Вип.2. - С . 35.і
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (21.05.2015)
Просмотров: 483 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: