РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек - Діловодство - Реферати - Каталог статей

Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек Професія бібліотекаря існує у первинному вигляді більше одного тисячоліття, але склалася як окреме спеціально-професійне явище лише в ХУІІ-ХУІИ ст. Роком усвідомлення існування професії бібліотекаря вважається 1876 р. - коли було створено перше у світі професійне об'єднання бібліотекарів - Американська бібліотечна асоціація. В структурі бібліотечного знання склалася дисципліна, яка вивчає професію бібліотекаря і бібліотечного спеціаліста загалом – бібліотечна професіологія. Її поява відноситься до початку 90-х років. На цей час тільки бібліотекаря не забезпечувало виконання бібліотекою всієї повноти суттєвих функцій, коли фактично відбулася диференціація спеціалістів, що працювали у бібліотеці. Бібліотечна освіта в Україні почалася лише у 1925 році, - на той час у Харкові. Передумови наукового дослідження бібліотечної професії, розробка форм, методів, змісту підготовки бібліотечних фахівців створюються лише до початку 60-х років. Предметом комплексних спеціальних досліджень бібліотечна професія стає в середині 70-х років. Основними аспектами досліджень стають соціально-психологічні особливості діяльності бібліотечних фахівців, склад та динаміка кадрових ресурсів бібліотек, питання удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації бібліотекарів. В 80 - 90-ті роки актуальними стають статус і престиж бібліотечної професії, диференціація бібліотечної праці, кадрові ресурси БСУ, професійна міграція і мобільність кадрів, професійно-кваліфікаційна структура кадрів бібліотек. Професіологія вивчає роль і місце бібліотечної професії, закономірності історичного розвитку праці, прогнозування змін, зразків бібліотечної праці, професіографічні аспекти праці в бібліотеці, удосконалення системи освіти, кар'єри бібліотечних фахівців, професіональні об'єднання і асоціації, професійне самоусвідомлення бібліотекарів та ін. Зміни, які відбулися в бібліотеці, бібліотечній системі, БСІ в цілому, поява загальних особливостей у діяльності в соціально-комунікативній сфері впливають на зразок бібліотекаря як одиничного фахівця. Складність, багаторівневість, багатофункціональність діяльності в сучасній бібліотеці під впливом освоєння новітніх інформаційних технологій обумовили процеси диференціації та інтеграції праці бібліотечних спеціалістів. Діяльність бібліотеки забезпечується крім бібліотекаря, бібліоменеджерами, інформаційними спеціалістами, в тому числі інформаційними менеджерами, технологами ІС, програмувальниками, інформенеджерами та ін. Тобто виконати свої суспільні завдання бібліотека спроможна лише за умови колективних зусиль багатьох спеціалістів. Бібліотека стала багатопрофесійною організацією. В цих умовах виникає проблема відокремлення підготовки бібліотекарів від інших спеціалістів, визначення цілей, змісту, кваліфікації вимог в умовах розширення предметності бібліотечної праці і зміни засобів виробництва. Завдання, зміст та функції бібліотекаря в структурі діяльності сучасної бібліотеки впливають на професіональну свідомість бібліотекарів. Метою професійної освіти стає формування нового професійного мислення. Це передбачає осмислення бібліотечної діяльності в протиріччях принципів бібліотечно-інформаційних та загалом соціально-комунікативних процесів, передбаченні та прогнозуванні професійної діяльності в бібліотечній сфері. Характерними рисами професійного мислення є аналітична креативність, яка проявляється в здібності бачити динаміку явищ бібліотечної сфери, виявляти причинно-наслідкові зв'язки їх розвитку, визначити варіанти рішень професійних ситуацій, здійснювати пошук ефективних засобів рішення творчих завдань. З розвитком рівнів СКД у бібліотеці відбуваються відповідні зміни у професійній структурі. Професійні спеціалізації історично сформованого первинного рівня СК діяльності - бібліотекар і бібліограф - у процесі переходу на більш високий рівень набувають значення окремого випадку. Якщо ж звернутися до аспекту предметної діяльності в бібліотеці, то слід зазначити, що в перспективі вона буде пов'язана з системами передачі знань, прообразами яких є сучасні ЕС та системи II. Що стосується поділу праці в бібліотеці, то він відбувається не за типами організаційно-функціональних структур, а відповідно до предметно-змістовного аспекту діяльності. У цьому випадку розвиток простежується від документаліста - до інформаційного фахівця - когнітолога. В документально-інформаційній сфері України, яка представлена бібліотеками, органами НТІ, референтними службами систем державного управління і управління наукою і виробництвом, громадськими установами, книговидавничими і книготорговельними підприємствами, підприємствами зв'язку, музеями, архівами, комерційними служб, біржами і т.ін. в період інформатизації суспільства відбувається стриженизація професій -«документаліст», «інформатик». Спеціальності, які відповідають підвидам діяльності, які склалися в цій сфері зведені нами у табл. № 2-5 у Додатку III. Питання про професійно-посадову структуру кадрів управління відповідно визначеним робочим місцям для спеціалістів документально-інформаційних кваліфікацій стоїть у всіх галузях і сферах діяльності. В системі професійної бібліотечної освіти існує проблема, що пов'язана з передачею досвіду, який представляє зростаючу «надбудову» в базовому фонді системі підготовки бібліотекарів. На цю ситуацію вказують заклики до комп’ютеризації бібліотечної справи, посилення інформаційної складової, інтеграції сфер діяльності по передачі інформації. Ці заклики стають дедалі частішими. А це не може не потягнути за собою постановку і рішення інших завдань, пов'язаних з регулятивними функціями бібліотечного соціального інституту, бо соціальний інститут являє собою цілісну, відносно самостійну систему. Такий перехід безсумнівно буде супроводжуватися корінними змінами у всіх його аспектах. Рішення цього завдання залежить від інших сфер діяльності суспільства - наукової, виробничої, політичної. В освітній системі бібліотечної сфери напрями, в яких слід шукати змістовні зміни, складають конструкти цієї системи. Вони ж дозволяють накреслити ті шляхи, де вплив з метою управління і прогнозування в системі професійної підготовки кадрів бібліотек найбільш ефективний. Змістовна підготовка студентів в бібліотечній школі повинна визначатися через призму блоків вимог до бібліотечно-інформаційних спеціалістів. З деякими змінами наповнення блоків виглядає таким чином : 1-ий блок - методологічний - орієнтується на соціально-інформаційну науку, розглядає бібліотеку як елемент документально-інформаційних комунікацій, опора на сучасний стиль наукового мислення, оволодіння сучасними методами пізнання і миследіяльності, формування здібностей людини до виходу за межі пізнаного, тобто він має бути готовий не тільки відтворювати норми, зразки і прототипи, зафіксовані в професійній бібліотечній сфері, але й створювати нові. 2-ий блок - технологічний - орієнтується на сучасні бібліотечно-інформаційні технології з використанням електронної техніки, нових носіїв інформації, техніки зв'язку, безпаперових комунікацій. 3-й блок - інструментальний - засоби і методи діяльності в даній сфері, спрямовані на досягнення цілей і завдань цієї сфери. 4-ий блок - змістовно-предметний - когнітивна складова сфери діяльності, її наукові засади, існуючі моделі. 5-ий блок - закономірності здійснення діяльності, функціонування і розвиток організаційних форм, управління, планування тощо. 6-ий блок - історичний - генезис розвитку структури СКД, системи освіти в цілому, соціокультурні особливості етапу розвитку. 7-ий блок - кваліфікаційний - рівень завдань, які вирішуються, знань, вмінь, навичок. Ясно, що усі конструктивні елементи складають основу для подальшого моделювання змісту освіти фахівців, відповідно обраним професійним напрямам. У сукупності вони забезпечують цілісність «змістовної конструкції» БО і одночасно необхідні потенціали до розвитку, які задаються взаємовпливом факторів розвитку кожного з конструктів. Зміст предметно-інструментальної основи діяльності бібліотечного робітника детермінують область його професійної компетенції. Культурно-історичні компоненти діяльності впливають на область соціальних і громадських уявлень і позицій. Структура, технологія, загальний характер СК діяльності в цілому обумовлює область психологічних й часто психофізіологічних якостей бібліотечного працівника. Для того, щоб вийти на кінцеву мету підготовки сучасного бібліотечного спеціаліста, тобто сформувати професійну діяльність, необхідно закласти в основу підготовки відповідні параметри цієї діяльності. Компонентно-параметричне описання професійної діяльності та її використання у процесі організації навчання бібліотекарів та інших спеціалістів для соціально-комунікативної сфери відкриває подальші можливості для розробки ментальних моделей навчання і переводу навчання на нові технології, зокрема, автоматизовані навчальні програми. Підхід, який пропонується, володіє гнучкістю в поданні блоків дисципліни, заміни дисциплін по мірі розвитку фундаментальних і прикладних наук, появи спеціальних дисциплін. Вона (модель) дозволяє врахувати нелінійність в змістовно-предметній структурі дисциплін підготовки бібліотекарів та інформаційних фахівців, а також нелінійність самої структури організації підготовки у вузах культури. Вона вміщує у собі елемент упередження, у контексті підготовки спеціалістів, як у плані удосконалення традиційних форм професійної діяльності (її методів, засобів, структури інтенсивності і т. ін.), підготовки, розробки, експлуатації більш вдосконалених продуктів своєї діяльності, так і з точки зору випереджувального розвитку бібліотечної школи у порівнянні з областю застосування праці спеціаліста, тобто він стає «полігоном» «місцем росту» соціального бібліотечного організму, вміщує в собі імпульс розвитку, який несуть в соціальну практику його випускники. В сучасних умовах найбільш досконалою формою професійної діяльності є перетворювальна, інноваційна, творча діяльність спеціаліста. Сучасні бібліотекарі мають бути підготовлені до здійснення діяльності, яка розвивається, в тих місцях інфраструктури суспільства, які вони займуть як спеціалісти. Різниця у підготовці спеціалістів документально-інформаціної сфери не повинна різнитися по змісту підготовки, яка закладає основи професійного світогляду. Література: Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996. -255с. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.– 268с. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78 с. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (31.05.2015)
Просмотров: 1018 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: