РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:АКАДЕМІЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ - Діловодство - Реферати - Каталог статей

АКАДЕМІЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ У статті подано світові тенденції в представленні наукової інформації, моделі організації відкритого доступу до результатів наукової діяльності, проаналізовано вітчизняні проекти представлення наукових видань різних типів у світовій мережі. Перспективою розвитку автором бачиться створення комплексного ресурсу повнотекстових версій сучасних академічних видань і оцифрованих версій найбільш значущих документів попередніх років. Ключові слова: наукові видання, інформаційний простір, Інтернет, організація науки. Наукові видання є вагомою складовою національних документально- інформаційних ресурсів. Основна соціальна функція цих видань полягає у забезпеченні первинною науковою інформацією суспільства та ознайомленні громадян зі змістом наукової спадщини, одночасно, як матеріальна форма руху наукового знання, вони виконують соціально важливу функцію фіксації наукових пріоритетів і виступають засобом наукових комунікацій. Тому цілком закономірно, що і на початку ХХІ ст. науковій книзі, у найширшому розумінні терміна, було приділено значну увагу як у книгознавчих і бібліотекознавчих дослідженнях, так і в дослідженнях академічного наукового книговидання [1, 2, 3]. Певний час дослідниками лише окреслювалися майбутні перспективи функціонування наукових видань в електронній формі - в аспекті розвитку наукових електронних бібліотек, їх наповнення як сучасними виданнями, так і електронними копіями «золотого фонду» наукової думки [1, с. 142-143, 152-154], електронної видавничої діяльності, кооперації бібліотек і видавництв та спільної організації робіт зі створення електронних колекцій в інтересах учених [2, с. 221-223, 259-263]. Накопичений досвід, розвиток електронних ресурсів у глобальному світі, інтеграційні процеси в освіті і науці поставили на часі питання представлення електронних журналів у системі інформаційних ресурсів бібліотек [4], проведення аналізу проектів наукових видань в інтернет-просторі й перспектив їх розвитку [5, 6, 7]. Почалось активне обговорення цих питань на міжнародних заходах. Вже в червні 2008 р. під час роботи російсько-українського форуму «Книжкова культура: особливості становлення та розвитку» (Київ) ми розглядали основні проекти представлення наукових видань в електронних мережах [5], а в грудні того ж року на Міжнародній конференції «Книжкова культура: досвід минулого і проблеми сучасності» (Москва) були проаналізовані фактори і тенденції їх розвитку [6]. Для визначення оптимальних шляхів і перспектив представлення наукових видань саме в електронному середовищі слід враховувати такі фактори: світові тенденції представлення наукової інформації, зокрема і міждержавні ініціативи; поява «відкритих архівів» як альтернативна модель наукової комунікації; врахування потреб нового покоління користувачів; рівень державної підтримки книговидавничого та науково- інформаційного напрямів діяльності тощо. Найвпливовішим фактором необхідно вважати світові тенденції представлення наукової інформації. Постійно збільшується кількість найбільш освоєного науковими та бібліотечно-інформаційними установами сегмента мережевих ресурсів - наукових електронних журналів. На сьогодні динаміка така. За перше десятиріччя ХХІ ст. електронних журналів нараховують 60 тис. назв, 2500 з них є оригінальними (електронними), а понад 90 % друкованих журналів уже мають електронну форму. За даними Ulrich's International Periodicals Directory, на рубежі століть кількість електронних журналів зростала дуже стрімко: 27 назв - у 1991 р., близько 2 тис. - у 1996 р., майже 7 тис. - у 1998 р., до 11 тис. - у 1999 р., понад 15 тис. - у 2003 р., 45 тис. - у 2006 р., понад 60 тис. - у 2009 р. [4, с. 84]. Існує багато прогнозів щодо розвитку електронних журналів, зокрема і наукових, у майбутньому [4, 7]. Якщо спиратися на стратегію безпапе- рового суспільства у ХХІ ст., за якою найближчим часом друкована спадщина людства буде оцифрована й доступна через засоби телекомунікації - випуск друкованих журналів буде припинено взагалі, існуватимуть лише оригінальні електронні. Обережніший прогноз - ще є 15-20 років, поки паперові та електронні журнальні видання існуватимуть паралельно. Крім того, висловлюється думка, що ера журналів завершиться взагалі і відбудеться перехід на статейно орієнтовану модель поширення інформації як більш оперативну. Сьогодні ініціатива відкритого доступу та створення відкритих архівів досить активно розвивається, і настане час, коли вона конкуруватиме з наявною журнальною моделлю. Зокрема, на сайті НБУВ представлена загальновідома база даних журналів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals), яка охоплює понад 3 тис. безкоштовних рецензованих електронних наукових журналів. Також необхідно звернути увагу на проект OARE (Online Access to Research in the Environment), у базах даних якого представлено близько 2 тис. назв наукових журналів природничо-наукової тематики провідних світових видавництв та більш ніж 200 наукових організацій та асоціацій. Не меншу популярність у науковому світі, поряд з журналами відкритого доступу, мають ресурси «самоархівування», що передбачають розміщення авторами електронних версій власних розробок у загально - доступних архівах електронних документів. Першим і найвідомішим прикладом реалізації такої стратегії вважають агХгу («єгш-сєрвєр електронних публікацій з фізичних та математичних дисциплін, США; у 2009 р. архів містив вже понад 500 тис. статей). Така модель стала досить успішною, адже публікації архівувалися власне дослідниками й безкоштовно доступні для всіх. Зархіво- вані публікації разміщують переважно в тематичних або університетських репозитаріях (8rXiv.org - фізика, математика, комп'ютерні науки; BioMed Central - біологія та медицина; E-LIS - бібліотечна справа та інформаційні технології й ін.). З 2001 р. почала поширюватися нова модель наукової комунікації, так звана Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI), що має дві складові - відкриті електронні тематичні та/чи інституційні репозита- рії та журнали відкритого доступу. Відкритий доступ працює за принципами: доступності наукової інформації через публічний Інтернет (користувач має можливість читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати повні тексти статей чи через посилання зв'язуватися з ними, використовувати їх з будь-якою іншою законною метою без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, крім тих, що пов'язані з доступом до Інтернет) та покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції і потім організації безкоштовного доступу всіх бажаючих, а не через організацію передплати [4, с. 100]. На початок 2009 р. цю ініціативу було підтримано 5 тис. осіб та майже 500 організаціями з усього світу, у тому числі 48 установами з України. Статистика показує, що розміщення статті в Інтернеті у відкритому доступі збільшує кількість «паперових» посилань на неї у три-п'ять разів! Тепер закцентуємо увагу на електронному сегменті представлення наукової інформації в Україні. З цією метою проаналізуємо загальнодоступні ресурси сайтів президії НАН України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), науково-дослідних інститутів системи НАН України і відзначимо базові тенденції в розвитку наукового книговидання. Отже, вітчизняні реалії. Пріоритетним проектом для аналізу в даному контексті визначаємо загальнодержавний депозитарій «Наукова періодика України», який був започаткований як «Загальноакадемічний портал наукової періоди- ки» (НБУВ; проект отримав розвиток відповідно до постанови президії НАН України від 05.04.2006 р. № 96 «Про організацію мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень»). Головною метою проекту було визначено концентроване представлення відомостей про найновіші результати теоретичної й прикладної діяльності НАН України, основним напрямом розвитку - включення інформаційних ресурсів порталу до міжнародної системи наукових електронних комунікацій. Портал містить три інформаційні складові - перша подає загальні відомості про наукову періодику (засновник видання, періодичність виходу, редколегія, контактна інформація та ін.); друга розкриває зміст журналів на основі загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» (поповнюється з 1998 р. Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України і НБУВ за участі Національної наукової медичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського). Третя складова була спрямована на отримання повних текстів статей. Спочатку доступ до статей забезпечувався в більшості випадків гіпертекстовими посиланнями на існуючі в Інтерне- ті електронні версії журналів, які містяться на сайтах академічних установ. Передбачалося поступове перенесення електронних версій журналів (за умови згоди засновника) на портал, де вони мали б бути представлені на єдиній платформі з інтегрованою пошуковою системою. У 2007 р. межі проекту були розширені - зібрання академічних журналів трансформувалося в загальнодержавний портал наукової періодики. Реалізація проекту сприяє зміцненню інформаційної бази для підтримки інноваційної діяльності та супроводження процесу суспільних реформ у державі, включенню національних інформаційних ресурсів у міжнародну систему наукових електронних комунікацій, формуванню позитивного іміджу української науки. На сьогодні портал «Наукова періодика України» має п'ять інформаційних складових. Четверта й п'ята інформаційні складові порталу - це зібрання «Наукові біографії вчених, діячів науки та техніки України» та «Наукові установи України», їх призначення - сприяння встановленню семантичних зв'язків між суб'єктами й об'єктами документальних наукових комунікацій, тобто підтримка когнітивного напряму розвитку порталу. Додатковий поштовх для наповнення третьої складової проекту дав спільний наказ ВАК України та НАН України від 07.07.2008 р. № 436/311, яким, з метою забезпечення якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в знаннях, удосконалення механізму оприлюднення творчого доробку науковців, був затверджений порядок передавання електронних копій періодичних друкованих наукових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. І якщо на квітень 2008 р. на порталі була розміщена інформація про 452 журнали та збірники наукових праць, лише 10 % з яких було представлено з повними текстами статей (безпосередньо на сайті НБУВ або на сайті відповідної наукової установи, вищого навчального закладу тощо), то сьогодні зібрання «Наукова періодика України» є загальнодержавним депозитарієм електронних копій журналів і збірників наукових праць України і містить понад 250 тис. електронних копій статей з більш як 1300 часописів. У середині березня 2010 р. лише за добу було зафіксовано 252 тис. звернень користувачів до електронних копій періодичних видань (http://nbuv.gov.ua/portal/stat.html). Також, відповідно до «Положення про електронні наукові фахові видання» (2004), НБУВ здійснює збереження цих видань, включення інформації про статті з них до загальнодержавної реферативної бази даних, розміщення видань на сайті та забезпечення безкоштовного доступу до повних текстів статей. У 2008 р. у даному проекті брали участь 14 наукових періодичних та продовжуваних видань, у 2010 р. - 28 видань з різних регіонів країни, засновниками яких є вищі навчальні заклади (університети, академії) різного відомчого підпорядкування, наукові установи академій педагогічних і медичних наук України, державна галузева бібліотека. Фонд електронних видань, представлений на сайті НБУВ (www.nbuv.gov.ua), містить понад 68 тис. документів, серед яких 49 тис. текстів авторефератів дисертацій, захищених в Україні після 1997 р., понад 18,5 тис. статей з періодичних видань, 400 електронних версій книг та окремих текстів. Центр бібліотечно-інформаційних технологій НБУВ веде цілеспрямовану діяльність із залучення наукових установ та навчальних закладів з метою включення інформації про їхні публікації в електронний фонд задля повнішого представлення результатів наукових розробок у світовому інформаційному просторі. Окремим сегментом електронного представлення наукової інформації стають загальнодоступні тематичні зібрання публікацій. Зокрема, у проекті універсальної спрямованості «Наука - суспільству», який сприяє популяризації досягнень академічної науки, представлено звіти НАН України, суспільно значущі (проблемні, прогностичні, аналітичні) версії публікацій вітчизняних та закордонних учених. Тут представлено повні тексти національних доповідей «Новий курс: реформи в України. 2010-2015» (К., 2009), «Соціально-економічний стан України: наслідки для народу і держави» (К., 2009). Крім того, на розділі сайту НБУВ «Публікації Інституту архівознавства» для користувачів є по- внотекстові версії таких значущих для академії видань як «Національна академія наук України. 1918-2008: до 90-річчя заснування» (К., 2008; укр., рос.), «Історія Національної академії наук України. 1946-1950: Документи і матеріали» (К., 2008; у 2-х частинах), «Історія Національної академії наук України. 1941-1945: Документи і матеріали» (К., 2007; у 2-х частинах) та інші видання. При цьому безпосередньо на порталі президії НАН України (www.nas.gov.ua) у концентрованому вигляді такого типу ресурси не представлено. Лише на першій сторінці порталу в розділі «Звіти» представлено тексти коротких річних звітів про діяльність НАН України (1999-2009). Посилання на деякі важливі публікації дає підрозділ «Новини» розділу «Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України». У ньому повнотекстово представлено другий випуск збірника статей «Наука України у світовому інформаційному просторі», актуальну для теми нашого дослідження статтю ученого секретаря Науково- видавничої ради (НВР) НАН України Г. І. Радченко «Періодика майбутнього - паперова чи електронна?» (Наука і наукознавство, 2010, № 2), публікації голови НВР Я. С. Яцківа. Ці публікації у поєднанні з інформацією звітів НВР (1999-2009), добре структурованими та організованими каталогами книжкових та періодичних видань дають уявлення про динаміку й структуру друкованої продукції НАН України. Проте на часі створення комплексного повнотекстового ресурсу видавничої продукції НАН України, можливо, на початку - за рахунок гіпертекстових посилань на ресурси сайтів академічних інститутів і видавництв, а з часом - єдиного, де були б представлені на спільній платформі в електронному вигляді як сучасні видання (монографічні, довідкові, енциклопедичні, періодичні тощо), так і архівні колекції. Адже досі залишаються доступними здебільшого лише в паперовому вигляді цикли наукових публікацій та монографічних досліджень видатних учених України, яким присуджуються академічні премії, видання в межах спеціальних проектів «Наукова книга», «Наукові переклади», «Наука для всіх». Необхідно зазначити, що електронні версії журналів, періодичних збірників, матеріалів конференцій, а інколи й монографічних видань доступні на сайтах установ НАН України. У 2008 р. вибірковий аналіз наповнення сайтів (перевагу було віддано установам соціогуманітарного спрямування) продемонстрував найбільше представлення електронних версій статей з періодичних збірників, досить вибірково були представлені авторські та колективні монографії. При цьому динаміка представлення інформації на сайті індивідуальна для кожної установи, зокрема, на сайті Інституту історії НАН України у квітні 2009 р. було представлено понад 10 тис. бібліографічних позицій та 3700 повних текстів статей, розділів монографій, збірників, окремих книг; на червень 2010 р. - це вже майже 24 тис. бібліографічних позицій та 7700 повних текстів. Проведене у 2010 р. дослідження інформаційно-бібліотечних складових сайтів науково-дослідних установ (НДУ) НАН України показало, що лише на 16 сайтах НДУ є посилання на повні тексти окремих видань, представлених у бібліографічних переліках [8, с. 4], на сайтах НДУ можна знайти інформацію про понад 100 періодичних видань, які представлені, здебільшого, як архіви номерів з посиланням на зміст і двомовні анотації; на повні тексти статей своїх журналів частково посилаються лише 22 установи [там само, с. 5]. Отже, установами НАН України накопичений достатній досвід як створення окремих ресурсів, так і розвитку цілих проектів представлення власних видань в електронній формі. Представлення періодичних наукових видань як ресурсу відкритого доступу реалізується в межах загальнодержавного депозитарію «Наукова періодика України». Електронні версії авторефератів дисертацій, захищених в Україні після 1997 р., представлені у фонді електронних видань НБУВ. Перспективою розвитку такого типу ресурсів вважаємо створення комплексного ресурсу повнотекстових версій сучасної академічної видавничої продукції в поєднанні з оцифрованими копіями найбільш значущих видань і документів (архівних матеріалів, офіційних документів) попередніх років. Реалізацію даної ідеї можна представити як окремий проект загальнонаціонального значення. Цьому сприятимуть реалізація заходів ряду державних програм. Так, Державна цільова програма популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2009-2012 рр., схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 772-р (дія якої триває до 2015 р.), передбачає наповнення українського сегмента Інтернет новими інформаційними ресурсами стосовно вітчизняного книговидання, використання сучасних інформаційних технологій для поширення інформації про видавничу продукцію країни та інші стратегії і проекти. Наукові видання не виокремлюються в межах даної програми як пріоритетні (головну увагу приділено освітньо-просвітницькій, художній та дитячій літературі), проте передбачено проведення цілого ряду досліджень і заходів, що сприятимуть сфері наукового книговидання, зокрема розвиток інтернет-проектів з популяризації книжкової продукції. Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека- ХХІ», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1579-р, виконуватиметься протягом п'яти років, починаючи з 2011 р., як складова Національної програми інформатизації. Програмою «Бібліотека-ХХІ» передбачається: удосконалення нормативно- правової бази з питань статусу електронних інформаційних ресурсів, розміщених в Інтернеті, статусу електронних видань, що не мають друкованих аналогів (це, безсумнівно, стосується й наукових видань такого типу); створення загальнодержавних тематичних колекцій документів шляхом переведення в електронну форму видань і рукописів, що зберігаються в бібліотечних, архівних і музейних фондах України; забезпечення доступу до зазначених фондів і колекцій з використанням Інтер- нету тощо. Список використаних джерел Воскобойнікова-Гузєва О. Наукові видання у фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : монографія / О. Воскобойнікова-Гузєва ; наук. ред. О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2004. - 179 с. Госина Л. И. Издательская и библиотечная деятельность Российской академии наук в информационно-культурном пространстве : монография / Л. И. Госина ; Науч. центр исслед. истории кн. культуры. - М. : Наука, 2004. - 264 с. - (Кн. культура в мировом социуме: Теория, история, практика). Васильев В. И. Российская академия наук в системе научного книгоиздания на постсоветском пространстве / В. И. Васильев ; Науч. центр исслед. истории кн. культуры. - М. : Наука, 2007. - 101 с. Ярошенко Т. О. Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки : монографія / Т. О. Ярошенко. - К. : Знання, 2010. - 215 с. Воскобойникова-Гузева Е. В. Научная книга в электронной среде / Е. В. Воскобойникова-Гузева // Книжная культура. Особенности становления и развития : материалы рос.-укр. форума. - М.; К., 2008. - С. 26-29. Воскобойникова-Гузева Е. В. Факторы и тенденции развития научных изданий в электронной среде / Е. В. Воскобойникова-Гузева // Книжная культура : Опыт прошлого и проблемы современности : материалы междунар. науч. конф., Москва, 18-19 дек. 2008 г. - М., 2008. - С. 87-90. Радченко Г. І. Періодика майбутнього - паперова чи електронна? / Г. І. Радченко // Наука та наукознавство. - 2010. - № 2. - С. 46-50. ЗдановськаВ. Інформаційно-бібліотечний складник сайтів науково- дослідних установ НАН України / В. Здановська // Бібл. вісн. - 2010. - № 3. - С. 3-7.
1 2 3 4 5 Категория: Діловодство \| Добавил: Aspirant (01.06.2015)
Просмотров: 634 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: