РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Підтримка інвестиційної діяльності податковою політикою - Державне регулювання - Реферати - Каталог статей

Ставши на шлях самостійного державного розвитку, Україна прийняла рішення прямувати до ринкової економіки. Однак, отримавши у спадщину від колишнього суспільного устрою перекручену структуру економіки, вона стала перед необхідністю корінних перетворень усіх без винятку напрямів життєдіяльності держави, у тому числі у сфері оподаткування. Сформована ще на початку 90-х років, податкова система України постійно змінювалась у процесі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки, проте зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності України. В умовах галопуючої інфляції і обвального спаду виробництва вона сприяла зламу адміністративно-командної системи господарювання і впровадженню ринкових засад в економіці. Однак з виникненням нових форм власності та методів господарювання діюча на той час податкова система перестала відповідати вимогам часу і потребувала реформування. Політична воля до проведення податкової реформи офіційно підтверджена постановами Верховної Ради України від 23 грудня 1995 р. № 466/95-ВР "Про Основні положення податкової політики і податкової реформі в Україні" і від 4 грудня 1996 р. № 561/96-ВР "Про основні положення податкової політики в Україні", а також Указом Президента України від 31 липня 1996 р. № 621 "Про заходи для реформування податкової політики", якими було визначено перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають стягненню на території України, та основні принципи побудови системи оподаткування. Згодом вони знайшли своє відбиття у новій редакції Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. У цих документах була поставлена мета створити таке податкове законодавство, яке було б економічно обґрунтованим, стабільним, сприяло розвитку виробництва і поліпшенню фінансового стану підприємств, не допускало проявів податкової дискримінації, вирізнялося єдиним підходом до розробки податкових законів та ін. Але головна мета цього законодавства була незмінною — забезпечення надходжень до бюджету, необхідних для виконання державою своїх функцій. Зазначені програмні документи передбачають усунення існуючої податкової системи, її раціоналізацію, ліквідацію існуючих у ній недоліків і перекосів еволюційним шляхом — через створення необхідної нормативно-правової бази. При цьому ставиться завдання забезпечити: • комплексний підхід до врегулювання податкових відносин; • заповнення прогалин у податковому законодавстві; • приведення податкового законодавства у відповідність із нормами законодавства України. Реформування податкового законодавства в Україні проводиться за такими напрямами: • диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків; • спрощення механізму стягування податків, зборів та інших обов'язкових платежів; • чіткого визначення прав і обов'язків платників податків і органів державної податкової служби. Перший етап податкової реформи в Україні був завершений з прийняттям у 1997 р. таких законів, як "Про оподатковування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість". Закон України "Про оподатковування прибутку підприємств", запровадивши такі економічні категорії, як "валові доходи" і "валові витрати", істотно змінив підхід щодо визначення оподатковуваного прибутку. Цим Законом введено особливий порядок формування і використання страхових резервів для відшкодування збитків від безнадійної заборгованості, запроваджено спеціальний порядок оподатковування операцій особливого виду, новий порядок визначення амортизації тощо. У результаті дії нових норм цього Закону було дещо знижено податковий тиск на суб'єктів господарювання та створено сприятливіші умови для інвестиційних процесів. Закон України "Про податок на додану вартість" змінив порядок обчислення і сплати цього податку, що став визначатися за методом кредитування. Введено реєстрацію платників цього податку, а також виписку податкових накладних (рахунків-фактур) і податковий облік. Незважаючи на те, що згадані закони розроблялися з урахуванням міжнародного досвіду, до них, починаючи з дати їх прийняття і по теперішній час, були внесені численні зміни і доповнення. Це свідчить про наявність в цих законах недосконалих норм, про відсутність стабільності податкового законодавства. Тут варто зауважити, що ознака нестабільності податкового законодавства притаманна всім країнам із перехідною економікою. Постійне вдосконалення податкової реформи в Україні відбувалося з метою досягнення стабілізації економічного становища, зменшення податкового тиску на платників податків, поліпшення інвестиційного клімату, удосконалення податкового законодавства, його адаптації до законодавства Європейського Союзу.Вважаємо, що 1998-2000 pp. можна умовно назвати другим етапом податкових реформ, який характеризується внесенням змін до податкового законодавства, запровадженням спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва, спеціальних режимів оподаткування для окремих галузей народного господарства, проведенням експериментів у галузі оподаткування, створенням спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку тощо. У цей період тривали пошуки можливостей зменшення податкового тиску на платників податків. Наприклад, було припинене нарахування і стягнення коштів у Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Зазначимо, що поглиблення ринкових перетворень дедалі більше загострює недоліки існуючої податкової системи, а її численні і фрагментарні вдосконалення, що знайшли відбиття у великій кількості поправок до податкового законодавства, прийнятих останніми роками, лише посилили принципове несприиняття діловим середовищем існуючої системи оподаткування. Багато політиків, економістів, практиків-виробничників піддають серйозній критиці існуючу систему оподаткування в Україні. Аналіз діючої практики оподаткування показує, що становлення і розвиток податкової системи в нашій країні здійснюється методом спроб і помилок, за відсутності серйозної теоретичної основи, без використання великої історичної спадщини економічної думки, зневажаючи надбаннями зарубіжної науки у сфері оподаткування. Більшість прийнятих упродовж останніх років законів України з питань оподаткування, підготовлених різними суб'єктами законодавчої ініціативи, було спрямовано не на вдосконалення податкової системи, а переважно на розв'язання проблем конкретних галузей економіки чи регіонів і навіть окремих підприємств. Часта змінюваність законодавчої бази не сприяє поліпшенню економічної ситуації, а навпаки, призводить до фінансових порушень і зловживань, до збільшення тіньового сектору економіки. Нині податкова система України носить здебільшого фіскальний характер з явно завищеними ставками оподаткування, структура цієї системи надміру складна, заплутана, багатоканальна і нестабільна, а тому — недостатньо ефективна. Сьогодні на вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, пожвавлення підприємництва, посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла гостра необхідність у комплексному реформуванні податкової системи, створенні цілісного, узгодженого, стабільного і раціонального податкового законодавства. Розв'язати ці проблеми можливо лише шляхом підготовки і прийняття Податкового кодексу, в якому слід реалізувати стратегію розвитку податкової політики в Україні. Над проектом такого документа в останні два-три роки працювали уряд, народні депутати Україна та інші суб'єкти законодавчої ініціативи. У проекті Податкового кодексу України, підготовленому урядом, закладені основи формування правового середовища з новою ідеологією оподаткування. Зазначений законопроект має на меті всебічне регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають стягненню до бюджетів усіх рівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків, які порушують податкове законодавство. З огляду на реальні можливості нашої країни ряд положень Податкового кодексу спрямований на стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів, а саме поняття "інвестування" відокремлене від поняття імпорту. Вважаємо, що істотне зниження податкових ставок, зокрема ставки податку на прибуток підприємств, безпосередньо сприятиме залученню в економіку інвестицій як вітчизняних, так і іноземних вкладників. Крім того, у розглядуваному проекті не передбачене будь-яке вилучення амортизаційних відрахувань суб'єктів підприємницької діяльності. У проекті Податкового кодексу передбачається можливість застосування спеціальних пільгових режимів оподатковування для суб'єктів підприємницької діяльності вільних економічних зон. Це сприятиме активізації залученню в Україну іноземних інвесторів з метою розвитку підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів, постачань на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, упровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.У разі прийняття Податкового кодексу без кардинальних змін і доповнень в нашій державі буде запроваджено оптимальну, чітку, прозору систему оподаткування, яка сприятиме зростанню економіки України, зробить її привабливішою для вітчизняних та іноземних інвесторів. Список використаної літератури: 1. Степанов Д. В. Державне регулювання економіки і правові аспекти формування ринкових відносин суспільства // Пути реформирования экономики Украины на современной этапе: Сб. науч. тр. Прил. к науч. журн. "Персонал". — 2000. — № 4(9). — С. 195-196. 2. Степанов Д. В., Федоренко В. Г. До питання про іноземні інвестиції в Україні // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 2001. — № 1 (101). — С. 19-21. 3. Степанов Д. В., Федоренко В. Г. Страхування як складова частина інвестиційного процесу // Економіка України. — 2000. — № 12. — С. 80-83. 4. Таеасиев А. М. Основы рыночной экономики. — М.: Изд-во МГУ, 1992. — 94 с. 5. Україна-2000. Приватизація. Інвестиційні можливості // Інвестиційна маркетингова програма. Фонд державного майна України. — К., 2000. — 156 с. 6. Урядовий кур'єр. — 1993. — 12 трав. 7. Урядовий кур'єр. — 2000. — 14 січ. 8. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. — К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998. 9. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. — К.: МАУП, 1999.— 184 с. 10. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2. 11. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. —№ 2.
1 2 3 4 5 Категория: Державне регулювання \| Добавил: DoceNt (16.10.2014)
Просмотров: 358 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: