Реферат на тему Види котирувань - Цінні папери - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Види котирувань. Фіксингове котирування — встановлює реальний попит і пропозицію не частіше ніж раз на день. Нормальне фіксингове котирування відповідає таким умовам: максимальна кількість обмінних цінних паперів; мінімальна кількість невиконаних замовлень; мінімальна зміна курсу порівняно з попереднім (межа коливань —10-20 %). Мультифіксингове котирування — постійне співвідношення попиту-пропозиції (протягом дня можливо кілька курсів); визначає реальну картину в будь-який момент, а не тільки загальну тенденцію. Курс дня (курс рівноваги) — співвідношення ціни попиту та пропозиції; пропорція, за якої найбільша кількість цінного паперу змінює власника (попит і пропозиція максимально зближені — найвищий можливий оборот). Якщо курс дня визначено правильно, то всі доручення з курсу дня і з кращою пропозицією ніж встановлена, будуть реалізовані. Доручення, де визначено ціну, що збігається з курсом дня, можуть бути реалізовані частково через розрив попиту та пропозиції. Доручення на купівлю за ціною нижчою від ціни дня, або на продаж за ціною, вищою від ціни дня, реалізовуватимуться наступної сесії. Розглянемо на прикладі, як спеціаліст, акумулювавши замовлення, визначає курс дня. 1. За ринковим наказом усі замовлення розміщуються як замовлення за курсом дня (ЗКД); кількість замовлень на купівлю — у верхньому рядку, на продаж —у нижньому. 2. Після визначення кількості замовлень відповідно на купівлю та продаж за кожною ціною слід розрахувати сукупну кількість замовлень на купівлю чи продаж, що можуть бути реалізовані за визначеною ціною. Розрахунок сукупної кількості замовлень на купівлю відбувається згори вниз; наприклад, ті, хто погоджується придбати акцію за будь-якою ціною дня (900), напевне погодяться придбати її за ціною 24 грн (300). Отже, сукупна кількість замовлень на купівлю за цією ціною становитиме 1200. Аналогічно розраховується сукупна кількість замовлень на продаж, але знизу вгору. 3. Після встановлення сукупної кількості замовлень на продаж та купівлю за кожною ціною слід визначити кількість замовлень, що можуть бути реалізовані за кожною ціною. Завдання — відшукати пропозицію, в якій найбільша кількість акцій змінить власника, а попит і пропозиція максимально зблизяться (найвищий можливий оборот). Так, за ціною 24 грн маємо 1200 замовлень на купівлю і 2800 на продаж; відповідно може бути виконано лише 1200 замовлень. У розглядуваному випадку курсом дня стануть 22 грн, бо за таким курсом буде реалізовано максимальну кількість замовлень — 1850. Якщо курс встановлено правильно, то всі доручення за курсом дня і з пропозицією, кращою від встановленого курсу, будуть реалізовані. При незбалансованому ринку залежно від переважання попиту та пропозиції курс дня буде розміщуватися не в середині списку (як у розглядуваному прикладі), а відповідно до нижчої чи вищої граничної межі. Під біржовою операцією розуміють угоду, що укладається між членами фондової біржі в її приміщенні у встановлений нею час і яка має своїм предметом фондові цінності, допущені до обігу та котирування на цій біржі. Найважливішим критерієм класифікації фондових операцій є строк, на який укладається угода. Розрізняють касові (спотові) та строкові (термінові) операції (угоди). Касова угода — це операція, розрахунок за якою здійснюється в найближчі біржові або календарні дні. У Німеччині, наприклад, касові угоди здійснюються у строк другого біржового дня після укладення угоди, у Великобританії, США та Швейцарії — протягом п'яти днів, в Японії — до 14 днів. У міжнародному лексиконі для позначення дати виконання касових угод використовується показник "Т + ...". У деяких країнах застосовують показники "Т + 5" чи "Т + З". У цьому показнику літера "Т" означає день, коли угоду було укладено, а число — кількість робочих днів, через яку угода повинна бути виконана. Розрахунок за косовими угодами може бути здійснено одразу. У такому разі допускається приймання та передання фондових цінностей у приміщенні, де здійснюються біржові операції. На українських фондових біржах касові угоди передбачають доставку цінних паперів і розрахунки за ними на п'ятий робочий день, що настає за днем укладення угоди за акціями, а за облігаціями — наступного робочого дня. Фактично касові угоди відповідають угодам на реальний товар і не дають доступ до реально необхідних фондових цінностей.Термінова біржова операція — це операція з фондовими цінностями, виконання якої повинно відбутися у строки, обумовлені відповідним договором (тобто передбачають виконання сторонами своїх зобов'язань у строк інший, ніж касові угоди). Виникнення таких угод пов'язано з тим, що учасники фондового ринку не впевнені у своїх прогнозах щодо майбутньої кон'юнктури цін, попиту і пропозиції й тому намагаються знизити ризик. На державних біржах існують обмеження щодо укладення таких угод. Укладення термінових угод пов'язано з терміном встановлення ціни. Якщо в момент укладення угоди ціна фондової цінності не обумовлена, то в обох сторін є можливість впливати на неї на свою користь, що пов'язано зі спекуляціями і може вплинути на інтереси третіх сторін. Саме термінові контракти відповідають інтересам тих, хто професійно грає на біржі цінних паперів. Спекулянти становлять особливу групу учасників біржових операцій, використовуючи біржовий механізм з метою "гри" на підвищенні чи зниженні цін. Термінові у годи (угоди на строк) розподіляються на такі: • тверді на строк — передбачають доставку цінних паперів у кількості й за курсом, зафіксованим сторонами в момент підписання угоди (вони можуть передбачати такі умови доставки цінних паперів: у строк, зафіксований в угоді; з правом покупця вимагати доставки цінних паперів у будь-який день до вказаної в угоді останньої дати; з правом продавця вибирати момент доставки цінних паперів до вказаної в угоді останньої дати з попереднім повідомленням про це покупця); • онкольні на строк — передбачають виконання розрахунків за курсом на день, зазначений в угоді; • з преміями (опціонами) — передбачають право сторін відмовитися від своїх зобов'язань з виплатою обумовленої премії чи опціону іншій стороні. Угоди купівлі-продажу цінних паперів на українських біржах оформлюються шляхом складання записки спеціаліста і відповідного біржового контракту. У цих документах зазначаються основні умови угоди, порядок розрахунків, а також розмір комісійної винагороди. Підписання біржового контракту брокером продавця і брокером покупця, а також реєстрація угоди повинні бути здійснені не пізніше наступного робочого дня після укладення угоди. Реєструється угода (біржовий контракт) у розрахунковому підрозділі біржі. На кожну угоду складається картка реєстрації угоди. Брокеру продавця та брокеру покупця видається по примірнику реєстраційного запису. Якщо при оформленні угоди між сторонами виникає суперечка щодо умов договору, остаточними є умови, зафіксовані в записі спеціаліста. Сторона, яка не погодилась з умовами іншої сторони, підтвердженими запискою спеціаліста, вважається такою, що відмовилась від угоди. За відмову від угоди встановлюються штрафні санкції, що розраховуються відносно суми угоди, зафіксованої в записці спеціаліста. Фондовий індекс — це статистичний показник зміни курсу, що відбув сукупну інформацію різних компаній за певним видом цінного паперу; є показником активності фондового ринку, що дає змогу прослідкувати за змінами вартості інструментів фондового ринку. Індекси використовують для аналізу окремих сегментів фондового ринку і сукупних угод на біржовому чи позабіржовому ринках і дають можливість виявити тенденції, необхідні для прийняття рішення інвестором. Вони відбивають не тільки цінові коливання, а й стан економіки країни загалом (чи певної галузі) і є складовою макроекономічного аналізу ефективності господарського механізму. Загальноринкові індекси використовують для оцінки зміни вартості ринкового портфеля акцій і охоплюють 75-95 % обсягів капіталізації ринку. Галузеві індекси використовують для аналізу вартості акцій певної галузі. Якщо цей показник відбиває зміну курсу цінних паперів, що котируються на фондових біржах, його називають біржовим індексом. У загальному вигляді фондові індекси — це середня зміна цін певного набору цінних паперів порівняно з базисним періодом. У базисний період ціна цінного паперу, що входить в індекс, трансформується так, щоб на цю дату індекс дорівнював 10, 100 чи 1000 для спрощення розрахунку. До основних методів розрахунку індексу належать такі: середньої арифметичної; зваженої середньої арифметичної та середньої геометричної. Наприклад, за середньої арифметичної ціни акцій емітентів, що враховуються в індексі, на момент закриття торгу підсумовуються й діляться на кількість складових для отримання середньої величини. Будь-який фондовий індекс відбиває те, що в ньому закладено через відбір складових і методу розрахунку. Що ширша вибірка, то ближче індекс до індикатора стану економіки чи окремої галузі. Індекс мобільніший при об'єднанні складових не за галузевою ознакою, а за рівнем капіталізації компанії, тобто за сумою ринкових вартостей усіх акцій, що обертаються. Наприклад, індекс "блакитних фішок" є показником зміни цін на акції невеликої кількості компаній, обсяг торгівлі яких становить значну частку ринку.Якщо компанія за своїми показниками не характерна для галузі; частка галузі в економіці зменшилася чи встановлено, що компанія надає не повну фінансову звітність (інформаційна причина), її акції можуть бути виключені з вибірки. Перший найвідоміший індекс — Доу Джонса (Dow Jones Index) — розраховується як середній показник зміни курсової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі з 1884 р. і об'єднує три самостійних індекси (промисловий, транспортний, комунальний). Індекс Ніккей розраховується за курсами акцій 225 найбільших японських компаній, цінні папери яких котируються на Токійській фондовій біржі. Британський індекс Актуаріїв (Financial Times Actuaries Share Indices) охоплює понад 700 цінних паперів (близько чверті котированих на біржі), де 92 % становлять звичайні акції (equities), a 8 % — акції з фіксованим відсотком (stocks), і характеризує зміну поведінки на ринку в довготривалому періоді. З'являються перші фондові індекси міжнародного значення. З 1990р. на Лондонській біржі розраховується Євротрак — індекс, що охоплює акції 100 корпорацій континентальної Європи. У 1997 р. з'явилися перші українські фондові індекси. Як правило, їх обчислюють компанії-торгівці цінними паперами. Такими індексами є WOOD-15 (Wood & Co), КАС-20 (Альфа Капітал Україна), PRO-15 (Prospect Investmens). Позабіржова фондова торговельна система з жовтня 1997 р. так само почала розраховувати власний індекс — ПФТС. У березні 2004 р. він вперше подолав базову позначку 100 пунктів і сягнув 120 пунктів, збільшившись на 73 % за перші кілька місяців року. Лідерами зростання стали цінні папери заводу "Азов-сталь" та Харцизького трубного заводу (українських "блакитних фішок"), вартість яких за цей період збільшилася відповідно у 5,6 та 3,7 разу. Об'єктивним підґрунтям такого "ривку" стало стабільне економічне зростання, стабілізація фінансової системи, стабільність національної грошової одиниці. Список використаної та рекомендованої літератури 1. Буренин А. Н. Рынки производных финансовых инструментов. — Μ.: ИНФРА-М, 1996. 2. Губсъкий Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук, думка, 1998. 3. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. —К.: Алер-та, 2003. 4. Загорсъкий В. С. Ринок цінних паперів. — Львів, 1995. 5. Иванов В. М. Финансовый рынок. —К.: МАУП, 1999. 6. Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. — К.: Вид-во КНЕУ,2001. 7. Калина А. В., Корнеев В. В. Рынок ценных бумаг: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1999. 8. Мельник В. А. Ринок цінних паперів. — К.: ВІРА-Р, 1998. 9. МендрупО. Т.,ШевчукІ. А. Ринок цінних паперів: Навч. посіб.—К.:Вид-воКНЕУ, 1998. 10. Мерпгенс А. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. — К.: Изд-во КИА, 1997. 11. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999. 12. Мозговой О. Н. Зарубежный фондовый рынок. — К.: Феникс, 1998. 13. Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. —К.: Феникс, 1997. 14. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.,1993. 15. Пересада А. А. Інвестиційні процеси в Україні. — К.: Лібра, 1998. 16. Пилипенко І. І., Жук О. П. Цінні папери в Україні. — К., 2001. 17. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестування. — К.: МАУП, 2000. 18. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / За ред. акад. В. В. Оскольського. — К.: Скарбниця, 1994. 19. Шарп У., Александер Г., БейлиДж. Инвестиции. —Μ.: ИНФРА-М, 1998.
1 2 3 4 5 Категория: Цінні папери \| Добавил: Aspirant (22.04.2013)
Просмотров: 525 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: