Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Цінні папери |
Реферат на тему Спекулятивні угоди. Товарний арбітраж
Реферат на тему: Спекулятивні угоди. Товарний арбітраж СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ Поширеними біржовими операціями є спекулятивні угоди, які укладаються з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Спекулятивний прибуток отримують з різниці між ціною біржового контракту в день укладення і ціною в день його виконання. , Виділяють різні види спекулятивних угод. Так, спекулянти можуть скуповувати біржові контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається грою на підвищення цін. Спекулянтів в цьому випадку називають "биками", а купівлю біржового контракту - довгою позицією. Продаж раніше купленого контракту при спекуляції на підвищення цін називають ліквідацією. Інший вид спекуляції - гра на зниження цін. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за нижчими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати "ведмедями", продаж контракту - короткою позицією, а його подальший відкуп -покриттям. Ще один вид спекуляції - це спекуляція на співвідношенні цін одного і того ж товару або взаємопов'язаних товарів, або цін на товари з різними термінами поставки. У цьому виді спекуляції найбільш відомою є операція типу спред (спрединг, або стредл). Ця операція полягає в одночасній купівлі і продажу ф'ючерсних контрактів з різними термінами поставки з метою отримання комерційної вигоди від різниці в котируванні цін цих позицій (наприклад, купівля березневих і продаж травневих контрактів). Залежно від часу володіння біржовими контрактами виділяють Дві групи спекулянтів. Перша з них - скалпери (scalpers), або джобери; вони вивчають найбільш незначні коливання цін і ліквідують контракти через кілька хвилин або годин після придбання, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Друга група - це позишн трейдери (position traders), або фло-трейдери (floor traders), які вкладають гроші у спекулятивні операції на порівняно тривалий період часу (дні, тижні, місяці). Ця група спекулянтів сприяє переходу капіталу з одного ринку на інший і визначає рівень спекулятивної активності на товарних біржах. 6.5. ТОВАРНИЙ АРБІТРАЖ Найважливішим інструментом економічної системи ринку є товарний арбітраж, в який входять: * операція з метою отримання прибутку від різниці в цінах на один і той же товар на двох або декількох ринках. Різниця в цінах може виникнути у зв'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників тощо; * операції на одному і тому ринку, здійснювані з метою отримання прибутку від незначної різниці в котируванні цін на товари з різними термінами поставки - "арбітраж у часі". Ціни на біржові товари з поставкою у різні терміни знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати на зберігання), так і співвідношення попиту та пропозиції і зміни оцінок перспектив розвитку виробництва і споживання. Як правило, в умовах збалансованого попиту та пропозиції і сприятливих перспектив пропозиції співвідношення цін на товар з різними термінами поставки характеризуються контанго, а при недостачі готівкового товару -беквардейшн. Постійні зміни оцінок поточного і перспективного співвідношення попиту і пропозиції приводять до нестабільності співвідношень цін на товари з різними термінами поставки і формують основу для "арбітражу у часі". Наприклад, 1 лютого товар з поставкою у березні продається за 1020 грн. за 1 т, а з поставкою у травні - за 1070 грн. за 1 т. У зв'язку з сезонною активізацією попиту і зниженням виробництва через страйк 25 лютого ціна на товар з поставкою у березні підвищується до 1120 грн. за 1 т, а в травні -до 1140 грн. При проведенні "арбітражу у часі" 1 лютого можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою у березні і продані 10 контрактів з поставкою у травні. 25 лютого раніше куплені 10 контрактів з поставкою у березні продаються, а 10 раніше проданих контрактів з поставкою у травні відкуповуються. Прибуток з такої операції становитиме 30 грн. за 1 т. Значно складніша і серйозніша проблема використання географічної різниці у цінах на сільськогосподарську продукцію. Ця різниця виникає як результат відмінностей природних та економічних умов регіонів. Однак купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в іншому регіоні, необхідно пам'ятати про витрати на транспортування, зберігання, про втрати в дорозі, зниження якості частини товару тощо. Все це арбітражисти враховують у своїх розрахунках. Вони спираються при цьому на відмінності, що традиційно склалися між цінами на ринках фізичних товарів у різних регіонах. Якщо у біржових контрактах така різниця виявилася порушеною, то арбітражист неодмінно цим скористається, і ціни будуть приведені до нормального співвідношення.Крім проблеми координації цін на географічне віддалених ринках існує проблема стабілізації цін на один і той же товар у різні періоди. Добре відомо, що жива худоба восени продається за нижчою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза у період збирання і відразу після неї буде коштувати дешевше, ніж через декілька місяців, оскільки в ціну будуть включені витрати на зберігання. Ще більш очевидна ця істина для сезонної продукції, яка швидко псується і вимагає спеціального обладнання і великих витрат на зберігання. Аналізуючи динаміку зміни цін щодня і щомісяця протягом року за тривалий період, трайдер, який спеціалізується -на тимчасовій різниці в цінах та іменується спредером, встановлює, що ціни на даний товар у різні періоди взаємопов'язані. Так, лютневі і квітневі Ціни на яловичину на англійських ринках щорічно змінюються і можуть бути вищими або нижчими. Однак існує певна закономірність: Ціна за фунт живої ваги худоби у лютому на 2 центи нижча, ніж у квітні. Знаючи вказану закономірність, спредер під час торгів раптом виявляє, що на живу худобу на біржі встановилася лютнева ціна 75 центів за фунт, а квітнева - 79 центів. Різниця між ними становить 4 центи, що вдвічі перевищує багаторічну закономірність. Спредер купує один контракт на лютий і продає один контракт на квітень. При цьому він не знає, чи була заниженою лютнева ціна або завищеною квітнева, так само як не знає, як буде змінюватися кожна з них. Але він твердо переконаний, що різниця зменшиться. Можливі декілька варіантів зменшення різниці. Перший варіант. Лютнева ціна зросла до 77 центів, квітнева залишилася без змін. Спредер продає лютневий контракт і отримує прибуток 400 дол. (0,02 х 20 000), купує квітневий за попередньою ціною і нічого не програє. Другий варіант. Лютнева ціна залишилася без змін, однак квітнева знизилася на 2 центи. Купивши лютневий контракт, спредер нічого не втрачає, а продавши квітневий, отримує прибуток 400 дол. Третій варіант. Лютнева ціна зросла на 1 цент, квітнева знизилася на 1 цент. Продаючи лютневий контракт, спредер отримує 200 дол. прибутку, а купивши квітневий - ще стільки ж. Як видно з наведеного прикладу, якщо виявлена закономірність вірна, то спредер в усіх випадках, незалежно від фактичного руху цін, залишається у виграші. А на ринку, завдяки роботі спредера, буде відновлене нормальне співвідношення цін на даний товар у різні періоди року. Спредери не допустять, щоб товар продавався за безцінь в один період і коштував необгрунтоване дорого в інший. Номінальність цін існує не тільки на один вид товару в різні періоди часу, а й між різними, але певним чином пов'язаними між собою товарами. Цілком очевидний такий зв'язок, коли один біржовий товар виробляється з іншого, або з використанням іншого (соєва олія і соєвий шрот - з сої-бобів, свинячі окости - із свиней; зерно використовується як головний вид сировини при виробництві свинини). Тому зміна цін на сировину неодмінно відіб'ється на ціні готової продукції, і навпаки. Отже, існує постійний закономірний зв'язок між цінами на сировину і готову продукцію. Спредер може її виявити і користуватися на торгах, купуючи сировину і продаючи готову продукцію, або навпаки. Менш очевидні, але цілком зрозумілі випадки взаємопов'язаної зміни цін на два або декілька продуктів під впливом однієї і тієї ж причини. Наприклад, сильна засуха одночасно вплине на урожайність всіх зернових культур, але не однаковою мірою. Знаючи закономірності зміни урожайності озимої пшениці, кукурудзи і ячменю в посушливі роки, спредер може використати їх, купуючи одні види продукції і продаючи інші. Номінальність цін на товари може виявлятися і в тому випадку, якщо вони є конкурентами на споживчому ринку. Наприклад, зростання цін на свинину призведе до зростання цін на яловичину. Тому виявивши кількісне співвідношення між цінами на два вказаних види продукції, спредер постійно стежить за його дотриманням, і як тільки він виявить відхилення, то купує контракт на один з них, продає на інший і виграє при зменшенні різниці до нормального рівня. Подібні операції називаються арбітражними операціями. Розрізняють арбітражні операції у часі і просторі. Одні здійснюють на одному і тому ж ринку і отримують комерційну вигоду від сприятливої зміни цін у майбутньому; інші здійснюють одночасно на різних ринках і отримують прибуток від реалізації рівня цін на один і той же товар. Наведені приклади аналізу ринку і визначення ринкової стратегії є відносно простими, зрозумілими і доступними кожному торговцеві. Однак рух ринкових цін - явище дуже складне, і для його аналізу окремі торговці, особливо великі фірми, використовують складні методи. Тих, хто користується методами графічного аналізу, як правило, називають чартистами. Завдання класичного графічного аналізу цін - виявити завдяки побудові графіка зміну цін та визначити при цьому моменти зміни тенденцій.Кожний день на біржі багато разів відбуваються зростання і падіння цін. Для визначення загальної тенденції необхідно аналізувати рух цін, кількість укладених за день угод і кількість відкритих позицій, усього проданих і невикуплених (куплених і непроданих) контрактів. Зростання цін, кількості операцій, кількості відкритих операцій - це виключно робота "биків". При активності "ведмедів" на ринку ціна знижується, а кількість відкритих операцій скорочується. Безумовно, класичний графічний аналіз тенденцій не може слугувати гарантією зміни цін саме відповідно до виявлених закономірностей. На біржову торгівлю впливають тисячі чинників, яких не можна передбачити за допомогою простих інструментів аналізу. Найбільші біржі аналізують складові світової економіки і політики, і все, що впливає на ці процеси, впливає й на біржові ціни. | |
Просмотров: 394 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |