Реферат на тему Фондова біржа та її операційний механізм - Цінні папери - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Фондова біржа та її операційний механізм. Фондова біржа — це організаційно оформлений ринок, який регулярно функціонує та на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона належить до вторинного ринку цінних паперів. Фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. На деяких з них реалізують також угоди щодо купівлі-продажу іноземної валюти та золота. Фондова біржа виконує такі функції: • відкриває доступ підприємствам до позичкового небанківського капіталу; • є важливим координатором розміщення державних цінних паперів; • забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу; • є своєрідним економічним барометром ділової активності. Фондова біржа проводить такі операції: 1) облік цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни; 2) оформлення угод купівлі-продажу цінних паперів; 3) виконання централізованих взаєморозрахунків у межах бір-жового ринку цінних паперів; 4) забезпечення централізованого інформування та курсового контролю; 5) правове оформлення угод. У наш час фондова біржа сприймається як: а) складна система торгівлі, яка базується переважно на комп’ютерних засобах; б) система виявлення курсів акцій; в) інститут, що відповідає у межах своєї компетенції за впорядкування ринкових відносин із приводу акцій та інших цінних паперів; г) система торгівлі, яка є досить сприятливою для зростання інтернаціоналізації обігу цінних паперів. Потрібно мати на увазі, що фондові біржі, як у минулому, так і за сучасних умов, від свого імені або за дорученням клієнтів цінні папери не купують і не продають. Їхнє призначення полягає в тому, що вони повинні створити та впровадити організаційну та технічну системи, які б надавали можливість швидко та ефективно укладати й виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів. Фондові біржі, як особливий інститут вторинного ринку цінних паперів, сприяють накопиченню капіталу, його розподілу й перерозподілу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. Ефективність фондових бірж загальновизнана. Сьогодні у світі їх близько 200, і вони об’єднані в Міжнародну Федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона й Токіо, на які припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями. Діяльність фондових бірж в Україні регламентується Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р., де визначено, що фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. У цьому Законі визначено, що фондова біржа може бути створена у формі акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства (ст. 33). Відмітною рисою фондової біржі є некомерційний характер її діяльності, основна мета якої — створення належних умов для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами — несумісна з комерційними підходами до роботи біржі. Фондова біржа отримує свої доходи за рахунок: • акцизу (податку на угоду), що стягується з членів біржі за кожне замовлення, виконане в торговому залі; • плати компаній за внесення їхніх акцій у біржовий список; • щорічних внесків компаній, які використовуються біржею на підтримання їхнього лістингу в належному стані; • плати компаній за зміни в лістингу, наприклад, у зв’язку зі змінами в їхньому капіталі тощо; • вступних внесків нових членів; • епізодичних внесків членів біржі на покриття поточних збитків або створення необхідних резервів. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», фондову біржу в Україні може бути створено не менш як 20-ма засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності за цінними паперами. Учасниками біржових торгів на українських біржах є: 1. Брокери, які діють на підставі доручень від брокерських контор, відкритих при біржі. 2. Спеціалісти, які є представниками апарату біржі й ведуть торги та реєструють угоди. 3. Помічники спеціалістів. 4. Торговці цінними паперами, які не є членами біржі та які сплатили разовий або строковий абонемент з правом укладання угоди. Нині в Україні досить значний сегмент фондового ринку займають доходи Технічного центру — продаж інформації та абонентська плата, яку учасники сплачують щомісяця. Ця плата однакова для всіх торговців, незалежно від кількості та обсягу укладених угод. Єдина відмінність полягає в обсязі отриманої інформації. За цим критерієм внески можуть становити від 60 до 120 доларів США.У ПФТС почала діяти електронна система торгів цінними паперами — PORTAL. Для оцінки привабливості акцій, що виставляються на продаж, для емітентів запроваджено трирівневу систему лістингу. До першого рівня належать цінні папери (які перебувають в обігу не менше року) відомих та авторитетних в Україні емітентів. Папери емітентів другого рівня викликають зацікавленість лише торговців певного регіону й тільки протягом відносно короткого терміну. Котирування цінних паперів третього рівня мають, в основному, інформаційний характер. Потрібно зазначити, що за загальним курсом акцій можна робити висновки про економічну кон’юнктуру в країні. Процеси, що відбуваються на фондовій біржі, роблять її барометром ділової активності економічного життя країни. Ця здатність біржі дає змогу державі вживати заходів, які частково пом’якшують наслідки циклічності виробництва. Біржові операції за своєю суттю — це купівля та продаж цінних паперів. Вони здійснюються з різною метою. Цінні папери купують для одержання доходів за ними у вигляді дивідендів або процентів. Крім того, їх купують і продають, щоб одержати доходи у вигляді курсової різниці. Для продажу або купівлі цінних паперів інвестор повинен вибрати брокера, який діє на основі домовленості, отриманої від брокерської контори-представництва, що відкрита при біржі. Законодавства зарубіжних країн, де вже давно функціонують фондові біржі, вимагають, щоб усі брокери були зареєстровані й мали ліцензію на право діяльності. Для її отримання вони повинні здати декілька екзаменів, щоб підтвердити знання фінансових операцій із цінними паперами, певних законодавчих актів і т. д. Доручення клієнтів брокерам на купівлю-продаж оформлюється у вигляді замовлення на угоду (order for transactions), форма якого однакова для лістингових (унесених у біржовий список) і нелістингових (інших) цінних паперів. Для проведення операцій із цінними паперами брокер використовує різні накази, вибір яких залежить від того, які цілі ставить перед собою інвестор і що він очікує отримати від угоди. Існують три основні види наказів: ринковий, лімітований і стоп-наказ. — Ринковий наказ (market order) — доручення на купівлю або продаж за поточною ринковою ціною. Якщо клієнт не вказує ціну, то наказ вважається ринковим. За його реалізації на аукціонних біржових торгах брокери намагаються здійснити угоду за найвигіднішою ціною і якнайшвидше. — Лімітований (обмежений) наказ (limit order) — доручення на купівлю або продаж, за якого клієнт вказує ціну. Угоди на купівлю здійснюються за цією ціною або нижчою, а на продаж — за встановленою ціною або вищою. — Стоп-наказ (stop order) — доручення на купівлю або продаж, яке повинне по можливості бути реалізоване як тільки ринкова ціна цінних паперів досягне раніше обумовленої клієнтом величини. Наприклад, клієнт купив акції компанії за ціною 60 грн. за одну акцію. Побоюючись, що курс акцій знизиться, він відкриває брокеру стоп-замовлення на їхній продаж, якщо тільки ціна знизиться до 50 грн. або нижче. Це означає, що як тільки ціна на акції дійде до межі 50 грн. або в результаті стрибка впаде ще нижче, то брокер буде намагатися продати їх за найсприятливішою ціною. Залежно від часу дії лімітовані та стоп-накази поділяються на денні (day orders) та відкриті (до погашення — until canceled). Денні — це такі, що мають денний термін виконання. Якщо в наказі не обумовлено строк дії, то він вважається денним. Відкритий наказ — це наказ, який діє доти, доки його не буде відмінено або виконано. Накази клієнтів брокерам за своїм характером можуть бути елементарними й комбінованими операціями. Елементарна угода — це угода, яка вважається виконаною, коли куплено або продано таку кількість цінних паперів, яку було зазначено в наказі. Це означає, що брокер повинен продати або купити все, що йому було доручено. Комбінованою буде угода, якщо виручка від продажу одних цінних паперів спрямовується на купівлю інших або одночасно купуються одні цінні папери й продаються інші. Якщо цінні папери пройшли процедуру лістингу, то безпосередньо на фондовій біржі розпочинається робота з реалізації угоди. Коли цінні папери компанії не внесено в біржовий список, то за угодою з клієнтом може початися збір необхідних документів для проведення експертизи й наступного лістингу. Якщо клієнт не погоджується йти на лістинг або отримано заборону котирувальної комісії, то брокерські чи дилерські контори можуть торгувати цінними паперами на позабіржовому ринку. Механізм виконання наказів на українських фондових біржах є аналогічним тому, який застосовується в багатьох зарубіжних країнах у процесі біржової торгівлі. Він складається з таких елементів: одержання брокерською конторою наказу від клієнта, передавання його своєму біржовому брокеру, виконання та повідомлення брокерською конторою клієнта про результати.Взаємини між клієнтом і брокерською конторою оформлюються письмовим договором на обслуговування на біржі. Брокерська контора після перевірки документів клієнтів та встановлення наявності в них цінних паперів та грошових коштів відкриває в кліринговій установі та депозитарії відповідні рахунки своїх клієнтів. Як на фондових біржах світу, так і в практиці українських біржових операцій у разі угод із цінними паперами допускається виконання таких операцій: 1) з готівкою (касових операцій); 2) строкових; 3) з премією; 4) з опціоном. Операції з готівкою означають, що оплата куплених цінних паперів проводиться негайно або, через технічні причини, в установлені біржею мінімальні строки (наприклад, за облігаціями — на наступний день, а за акціями — на п’ятий робочий день) за курсом дня здійснення угоди. Сутність строкових операцій полягає в тому, що кінцевий грошовий розрахунок за угодою, що здійснюється на біржі в день Х, проводиться в день Y, визначений клієнтом (зазвичай до місяця). Це означає, що покупцю в день Х не потрібні гроші, а продавцю — цінні папери. Строкові контракти належать до похідних фінансових інструментів (деривативів). Саме вони краще за інші відповідають інтересам тих, хто професійно грає на біржі цінних паперів. Для того щоб унеможливити масову спекуляцію, на фондових біржах строкові угоди дозволяється проводити тільки з цінними паперами окремих компаній і в кількості, не меншій установленого мінімуму. Операції з премією та опціоном побудовані за принципом термінових операцій, однак дають можливість відмовитися від своїх зобов’язань за сплати клієнту раніше обумовленої суми (премії або опціону). Ці операції відрізняються одна від одної, у першу чергу, тривалістю відстрочення кінцевих розрахунків. У першому випадку воно дається на строк від 1 до 3 місяців, а в другому — від 1 до 9 місяців.
1 2 3 4 5 Категория: Цінні папери \| Добавил: Aspirant (22.04.2013)
Просмотров: 469 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: