Реферат на тему Засоби та методи аналізу надзвичайних ситуацій - БЖД - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: «засоби та методи аналізу надзвичайних ситуацій» Загальні відомості про надзвичайні ситуації В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами об-становка характеризується як дуже складна. Тенденція зростан-ня кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни. Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Не-сподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення. Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України (рис. 2.1) і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення у мирний і воєнний час, поділяються за наступними основними ознаками: за сферою виникнення; за галузевою ознакою; за масштабами можливих наслідків. Рис. 1. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є: наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності; заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану довкілля. Всі надзвичайні ситуації за масштабом можливих наслідків поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків, на НС: загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пере несенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету; регіонального рівня - надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету; місцевого рівня - надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджеті/. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів; об'єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені визначення. Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відпо-відного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних еко-номічних збитків та коди сфери виникнення НС наведено в таб-лицях додатку. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища. Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать в першу чергу * хімічно небезпечні об'єкти, * радіаційна небезпечні об'-єкти, * вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також * гідродинамічна небезпечні об'єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті. Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято кла-сифікувати за такими основними ознаками: за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня); за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському господарстві; у лісовому господарстві; у заповідній території, об'єкти особливого природоохоронного значення; у водоймах; матеріальних об'єктах - об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорті/, житлово-комунального господарства та населення - персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо). Аварії техногенного характеру класифікуються також з ура-хуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків . Рис. 2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру Внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які сталися. Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, завдається шкода майну населення, економіці і довкіллю. Джерело техногенної надзвичайної ситуації – це небезпечна техногенна подія, внаслідок чого на об'єкті, визначеній території або акваторії виникла техногенна надзвичайна ситуація. Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю. Катастрофа - це велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Техногенна небезпека — це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів. Зона техногенної надзвичайної ситуації - це територія чи акваторія, в межах якої діє негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела техногенної над-звичайної ситуації. Всі надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяються на: -транспортні аварії, пожежі (вибухи); - наявність у довкіллі шкідливих речовин понад ГДК (гранично допустимі концентрації); - аварії зі загрозою викиду (викидом) ХНР і біологічних небезпечних засобів; - аварії з загрозою викиду (викидом) радіоактивних речовин, - раптове руйнування будівель і споруд; -аварії на системах життєзабезпечення; - аварії на електроенергетичних спорудах; - аварії на очисних спорудах, гідродинамічні аварії. Транспортні аварії поділяються па аварії (катастрофи): - на залізничному транспорті (товарних поїздів, пасажирських поїздів, поїздів метрополітену); - на автомобільному транспорті; - на суднах (пасажирських, вантажних); - на авіаційному транспор-ті (авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах та поза ними); - на транспорті з викидом (загрозою викиду) ХНР, РР і БНР; - на міському транспорті; - на транспорті, в які потратиш керівники держави та народні депутати. Пожежі (вибухи) поділяються на пожежі (вибухи): - на спо-рудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні про-мислових об'єктів; - на об'єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування і зберігання легкозаймистих, горючих і вибухових речовин; - на транспорті; - в шахтах, підземних та гірничих виробітках; - в будівлях та спорудах громадського призначення; - на радіаційних, хімічних та біологічно небезпечних об'єктах. Аварії з викидом (загрозою викиду) ХНР і БНР поділяються на: аварії з викидом (загрозою викиду) ХНР, утворення та розповсюдження ХНР під час виробництва, переробки або зберігання (поховання); аварії з викидом (загрозою викиду) БНР на підприємствах промисловості і науково-дослідних установках. Аварії з викидом (загрозою викиду) РР трапляються: на атомних станціях, атомних енергетичних установках виробничого або дослідного призначення; на підприємствах ядерно-паливного циклу (окрім атомних електростанцій); з джерелами іонізуючого випромінювання (включаючи ядерно-паливний цикл); з радіоактивними відходами, які не виробляються атомними станціями. Раптове руйнування будівель та споруд: * елементів транс-портних комунікацій; * виробничого призначення; * громадського призначення. Аварії па електроенергетичних системах: * атомних електростанціях; * гідроелектростанціях; * теплоелектростанціях; * автономних електроенергетичних станціях; * інших електроенергетичних станціях; * електроенергетичних мережах; * транспортних електричних контактних мережах; * порушення стійкості або поділ об'єднаної енергосистеми України. Аварії на системах життєзабезпечення: * на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин; * на теп-лових мережах; * на системах забезпечення населення питною водою; * на магістральних і комунальних газопроводах; * на нафтопроводах і продуктопроводах; я» на системах зв'язку та телекомунікацій. Аварії на очисних спорудах: * стічних вод з масовим викидом забруднюючих речовин; * промислових газів з масовим викидом забруднених речовин в повітря. Гідродинамічні аварії (катастрофи) трапляються при: прориві гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням прорив-ного потоку або з утворенням хвиль прориву та катастрофіч-ного затоплення; спрацюванні водосховищ у зв'язку з загрозою прориву гід-роспоруди. Надзвичайні ситуації природного характеру та їх можливі наслідки Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі. Тільки за останні 20 років вони забрали життя більше трьох мільйонів чоловік. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнали збитків від стихійних лих. Для ліквідації їх наслідків залучаються сили і засоби цивільної оборони, часто значна частина населення і військові формування, а на відновлювальні роботи витрачаються багато сил і великі матеріальні кошти. Нa території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. До них належать великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси та зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади та ожеледі, урагани, смерчі та шквальні вітри тощо. Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються: геологічна небезпечні явища, такі, як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.; метеорологічна небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь; гідрологічна небезпечні явища, такі, як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.; природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин. Виходячи з визначення стихійного лиха як природного явища, що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища і добробут населення та є екстремальним екологічним фактором, територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах. Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлює різноманітність кліматичних умов: від надлиш-кового зволоження в західному Поліссі до посушливого в Пів-денній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. У результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього природного середовища та населення. Стихійні явища, як правило, виникають у комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, в основному, визначаються проявом трьох головних груп факторів - ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що включають декілька одночасно діючих процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними. Аварії природного характеру класифікуються за такими основними ознаками: за масштабами наслідків відповідно до територіального поширення; за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат; за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій Рис. 1. Надзвичайні ситуації природного характеру. Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами мож-ливих природних явищ, що призводять до їх виникнення: * небезпечні геологічні, * метеорологічні, * гідрологічні морські та прісноводні явища, * деградація ґрунтів чи надр, * природні пожежі, * зміна стану повітряного басейну, * інфекційна захво-рюваність людей та сільськогосподарських тварин, * масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, * зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо. Кожний клас стихійних лих класифікується за характеристи-ками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти госпо-дарської діяльності. Природна надзвичайна ситуація - це обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей і довкіллю, а також призвести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей. Джерело природної НС - це небезпечне природне явище або процес, внаслідок якого па визначеній території або акваторії виникла або може виникнути НС. Фактор ураження джерела природної НС – це складова небезпечного природного явища або процесу, що викликана джерелом природної НС і характеризується фізичними, хімічними, біологічними діями і проявами, які визначені або виражені відповідними параметрами. Дія джерела ураження природної НС - це негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела при-родної надзвичайної ситуації нажиття і здоров'я людей, сільсь-когосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки та довкілля. Небезпечне природне явище - це подія природного по-ходження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії Джерелом природної надзвичайної ситуації є небезпечне природне явище або процес, причиною виникнення якого може бути: * землетрус, * викид вулкану, * обвал, сель, * провал ґрунту, * ерозія, * перероблення берегів, * цунамі, * лавина, * повінь, * підтоплення, * затор, * штормо-вий пагін води, * сильний вітер, * смерч, * пильна буря, * суховій, * сильні опади, * засуха, заморозки, * туман, * гроза, * природні пожежі, * зміни стану суші, * зміни складу і властивостей атмос-фери, * зміни стану гідросфери та біосфери тощо. Перелік основних факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій, характер їх дії та проявлення наведені в таблиці Перелік факторів ураження джерел природних НС, характер їх дії і проявлення Джерело природної НС \| Назва фактора ураження \| Характеристика дії або проявлення фактора ураження 1. Небезпечні геологічні процеси 1.1. Зем-летрус \| Сейсмічний Фізичний \| Сейсмічний удар. Деформація гірських порід. Вибухова хвиля. Викид вулкану. Нагін хвилі (цунамі). Гравітаційне зміщення гірських порід, сніжних мас і льодовиків. Затоплення поверхневими водами. Деформація русел рік. Електромагнітне поле. 1.2. Викид вулкану \| Динамічний Тепловий (термічний) Хімічний або теплофізичний Фізичний \| Струс земної поверхні. Деформація земної поверхні. Викид та випадання продуктів виверження. Рух лави, грязьових чи камінних потоків. Гравітаційне зміщення гірських порід. Пекуча хмара. Лава, тепфа, пар, гази. Забруднення атмосфери, ґрунтів, гідросфери. Грозові розряди. 1.3. Зсув, обвал \| Динамічний Гравітаційний \| Зміщення (рух) гірських порід. Струс земної поверхні. Динамічний, механічний тиск зміщених мас. Удар. 1.4. Карст (карстовий суфозійний процес) \| Хімічний Гідродинамічний Гравітаційний \| Розчинення структури порід. Руйнування структури порід. Переміщення (вимивання) часток породи. Зміщення (обвалення) породи. Деформація земної поверхні. 1.5. Провал ґрунтів \| Гравітаційний \| Деформація земної поверхні. Деформація ґрунтів. 1.6. Розроблення берегів \| Гідродинамічний Гравітаційний \| Удар хвилі. Розмивання ґрунтів. Перенесення (перевідкладення) часток ґрунту. Зміщення (обвалення) порід берегової частини. 2. Небезпечні гідрологічні явища і процеси 2.1. Підтоплення \| Гідростатичний Гідродинамічний Гідрохімічний \| Підвищення рівня ґрунтових вод. Гідродинамічний тиск потоку фунтових вод. Забруднення (засолення) ґрунтів. Корозія підземних металевих конструкцій. 2.2. Ерозія русла \| Гідродинамічний \| Гідродинамічний тиск потоку води. Деформація русла ріки. 2.3. Цунамі, штормовий нагін води \| Гідродинамічний \| Удар хвилі. Гідродинамічний тиск потоку води. Розмивання ґрунтів. Затоплення території. Підпор води в ріках. 2.4. Сель \| Динамічний Гравітаційний Гідродинамічний Аеродинамічний \| Зміщення (рух) гірських порід. Удар. Механічний тиск потоку селю. Гідродинамічний тиск потоку селю. Ударна хвиля. 2.5. Повінь, паводок, затоплення \| Гідродинамічний Гідрохімічний \| Потік (плин) води. Забруднення гідросфери, ґрунтів. 2.6. Затор \| Гідродинамічний \| Підйом рівня води. Гідродинамічний тиск води. 2.7. Сніжна лавина \| Гравітаційний Динамічний Аеродинамічний \| Зміщення (рух) мас снігу. Удар. Тиск зміщених мас снігу. Ударна (повітряна) хвиля. Звуковий удар. 3. Небезпечні метеорологічні явища і процеси 3.1. Сильний вітер, шторм, ураган \| Аеродинамічний \| Вітровий потік. Вітрове навантаження. Аеродинамічний тиск. Вібрація. 3.2. Смерч, вихор \| Аеродинамічний \| Сильний розряд повітря. Підйом потоку вихору. Вітрове навантаження. 3.3. Пильна буря \| Аеродинамічний \| Видування і засипання верхнього шару ґрунту, посівів. 3.4. Сильні опади: дощ (злива), сильний снігопад, сильна завірюха, ожеледь, град \| Гідродинамічний Гідродинамічний Гідродинамічний Гравітаційний Динамічний Динамічний \| Потік (плин) води. Затоплення території. Снігове навантаження. Сніжні заноси. Снігове навантаження. Вітрове навантаження. Сніжні заноси. Навантаження ожеледі. Вібрація. Удар. 3.5. Туман \| Теплофізичний \| Зниження видимості (помутніння повітря). 3.6. Заморозок \| Тепловий \| Охолодження ґрунтів, повітря. 3.7. Засуха \| Тепловий \| Нагрів ґрунтів, повітря. 3.8. Суховій \| Аеродинамічний і тепловий \| Висихання ґрунтів. 3.9. Гроза \| Електрофізичний \| Електричні розряди. 4. Природні пожежі 4.1. Пожежа \| Теплофізичний Хімічний \| Полум'я. Нагрів тепловим потоком. Помутніння повітря. Небезпечні дими. Забруднення атмосфери, ґрунтів, гідросфери. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (16.06.2012)
Просмотров: 630 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: