ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРИДОВИЩА

8.1 Значений охорони праці в забезпеченні безпечних і здорових умов праці

В НГВУ "Надвірнанафтогаз". що є структурним підрозділом ВАТ "Укрнафта", щорічно проводиться велика кількість заходів по створенню і покращенню умов праці на виробництві згідно законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку" і інших нормативних актів.

НГВУ "Надвірпанафтогаз" постійно веде контроль за роботою по охороні праці та проводить заходи з охорони праці. Всі заходи спрямовані на покращення безпечних і здорових умов праці. Адже значення охорони праці і техніки безпеки в нафтовидобувній промисловості має ряд специфічних особливостей, що викликано рядом причин, а саме: пожежонебезпека виробничих об’єктів пов'язана з наявністю вуглеводнів, які легко спалахують, що викликає необхідність розробки спеціальних заходів по охороні праці і техніці безпеки та проти пожежної профілактики.

Згідно даних законів та законодавчих актів НГВУ "Надвірнанафтогаз" веде постійний контроль за роботою по охороні праці.

На підприємстві складений план, що затверджений директором НГВУ "Надвірнанафтогаз", згідно якого у минулому році проводились перевірки стану охорони праці в підрозділах структури підприємства, також проводились перевірки об'єктів в нічний час. Так згідно плану було виділено на заходи з охорони праці 1089,89 тис. грн., у тому числі 98,2 тис. грн. передбачені колективним договором, що були спрямовані на покращення умов праці і проведення профілактичних заходів з метою запобігання нещасних випадків.

Також згідно плану на підприємстві проведено 100 перевірок, з них 48 службою ОП та 52 ПДК. Крім даних перевірок, що проводило саме НГВУ "Надвірнанафтогаз", було здійснено 19 перевірок стану охорони праці уповноваженими органами Держнаглядохоронпраці. На основі даних перевірок здійснено 11 заборон на експлуатацію обладнання та об'єктів підприємства.

У минулому році додатково проводились роботи по профілактиці виробничого травматизму. Підприємство виділяє потрібні матеріали і засоби для проведення заходів по охороні праці. Адміністрація згідно колективного договору бере відповідальність по забезпеченню умов праці, які були б безпечними для життя і здоров'я робітників і службовців.

Це в першу чергу проведення інструктажів по техніці безпеки (протипожежної безпеки, виробничої санітарної обробки). Також повинен бути постійний контроль за виконанням інструкції по охороні праці.

В загальному за рік було зафіксовано 1 нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом при скоєні ДТП (дорожньо-транспортна пригода) та 1 нещасний випадок невиробничого травматизму.

У минулому році підприємством було оплачено близько 1805 днів лікарняних по хворобам, що в основному пов'язані із періодичною появою епідемій вірусних захворювань. При цьому середньо-спискова кількість працівників НГВУ ''Надвірнанафтогаз" склала 1928 чоловік.

Для оцінки нещасних випадків та рівня травматизму на підприємстві використовують статичні показники, такі як коефіцієнт частоти травматизму.

Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

де: Т - число нещасних випадків за звітний період; Р - середньоспискова чисельність працюючих за звітний період.

Тому

На території прокатно-ремонтної дільниці експлуатаційного обладнання прокладено дренажні рівчаки, виконаний частковий ремонт опалення приміщення дільниці, придбано лампи "Шахтаря".

Замінено два віконних блока у бригаді автоматизації ПРД е/о і е/з та переобладнано приміщення для працівників групи ЕХЗ.

Охорона праці має велике значення також, так як головної її метою забезпечення безпечних і здорових, умов праці людей. Заходи, що вживаються по оздоровленню умов праці сприяють систематичному зниженню травматизму і профілактику захворювань.

Покращення умов праці, підвищення її безпечності і нешкідливості має велике економічне значення. Воно впливає на економічні показники виробниц-тва, на продуктивність праці, якість та собівартість продукції, що випускається.

8.2 Аналіз потенційно-небезпечних факторів та шкідливостей

Під час спуску глибинних приладів і пристроїв, що спускають на канаті можливий їх викид з наступним травмуванням працюючих. Крім того, травму-вання робочого можливе також внаслідок зачеплення працюючих канатом, шо використовується для спуску приладів, а також при ручному направлянні канату в свердловину. Пошкоджений дріт канату також може травмувати працюючих. Аналіз потенційно-небезпечних факторів, які супроводжують дослідження свердловин приведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Аналіз потенційно-небезпечних факторів при дослідженні свердловин.

Потенційно-небезпечний фактор | Травмонебезпечний фактор | Технологічна операція

Рухомий канат | Канатні петлі, кінці дроту | Спуск глибинного приладу

Високий тиск | Викид приладу

Струмінь флюїду | Монтаж (демонтаж) лубрикатора

Перед розбиранням насосів при зупинці їх на ремонт залишки нафти негативно впливають на працюючих у зв'язку з виділенням парів нафти та її дегазацією. Робота насосів супроводжується витіканням нафти через нещільності сальників та інші елементи. Виділення парів нафти і газу ускладнює знаходження обслуговуючого персоналу безпосередньо біля працюючого насоса. Витікання шкідливих речовин можливе також в місцях проходження валів, трансмісій та трубопроводів через стіни, які відділяють приміщення з різним вмістом шкідливих речовин в атмосфері повітря робочої зони.

При роботі поршневого насоса можливе виникнення аварійного підвищення тиску в трубопроводах, що може викликати їхній обрив і створення аварійної ситуації.

Обслуговування нафтових насосів є досить працемісткою операцією, що при певних умовах може викликати травмуваня працюючих. Використання під час заміни окремих деталей насоса спеціального обладнання ускладнюється у випадку малих інтервалів між насосами та стінами приміщення, в якому вони знаходяться.

Виділення парів нафти і газу може не тільки викликати пожежу та вибух, але й стати причиною отруєння працюючих. Самозаймання нафти можливе при підвищенні її температури внаслідок нагрівання окремими елементами насоса (наприклад в підшипникових вузлах).

В таблиці 8.2 приведено основні потенційно-небезпечні фактори при перекачуванні нафти.

Таблиця 8.2 - Аналіз потенційно-небезпечних факторів під час перекачування нафти.

Потенційний небезпечний фактор | Значення показника безпеки

Можливість самозаймання нафти | Нижня границя температури спалаху Сн=14°С

Верхня границя температури спалаху Св=118°С

Можливість самозаймання парів нафти і газу | Нижня концентраційна границя метан:2,5; пропан:2,4.

Верхня концентраційна границя метан:45; пропан:9,5.

Отруйна дія нафтопродуктів | Гранично-допустима концентрація ГДК=300 мг/м3

Клас небезпеки – 4

Суттєвий вплив на стан організму людини, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях - клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання нагрітих поверхонь. Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини і його теплообмін з навколишнім середовищем. Не дивлячись на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть значно коливатися, температура тіла людини залишається постійною (36,6°С). Властивість людського організму підтримувати тепловий баланс називається терморегуляцією. Нормальне протікання фізіологічних процесів в організмі можливе лише тоді, коли тепло, що виділяється організмом, безперервно відводиться в оточуюче середовище. Віддача теплоти організмом людини в зовнішнє середовище відбувається трьома основними способами: конвекцією, випромінюванням і випаровуванням. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції і випромінювання і може привести до переохолодження організму. При високій температурі практично все тепло, яке виділяється, віддається в оточуюче середовище випаровуванням поту. Якщо мікроклімат характеризується не лише високою температурою, але і значною вологістю повітря, то піт не випаровується, а стікає краплями з поверхні шкіри. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи із слизистих оболонок, їх пересихання і ерозії, забруднення хвороботворними мікробами. Вода і солі, що виділяються з організму потім, повинні заміщатися, оскільки їх втрата призводить до згущування крові і порушення діяльності серцево-судинної системи. Підвищення швидкості руху повітря сприяє посиленню процесу тепловіддачі конвекцією і випаровуванням поту. Тривалий вплив високої температури в поєднанні зі значною вологістю може привести до накопичення тепла в організмі і до гіпертермії - стану, при якому температура тіла підвищується до 38...40°С. При низькій температурі, значній швидкості і вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). Внаслідок дії низьких температур можуть виникнути холодові травми. Параметри мікроклімату роблять також вплив на продуктивність праці і на травматизм.

8.3 Забезпечення нормальних умов праці та безпеки технологічних процесів

Згідно з Правилами безпеки у нафтогазовидобувній промисловості України (ДНАОП 1.1.21-1.20-03) види, періодичність і обсяг досліджень експлуатаційних свердловин встановлюється на підставі затверджених регламентів, розроблених відповідно до проекту розробки родовища.

Спуск глибинних приладів і пристроїв, що спускаються на канаті (дроті) повинен здійснюватись лише при встановленому на гирлі свердловини лубрикаторі з герметизуючим сальниковим пристроєм. Спуско-піднімальні операції слід проводити із застосуванням лебідки з приводом, який забезпечує обертання барабана з канатом у необхідних діапазонах швидкостей з напраляючим роликом для дроту.

Перед встановленням на свердловину лубрикатор піддається гідравлічним випробуванням на тиск, що на 10% перевищує очікуваний на гирлі свердловини. Після встановлення і перед кожною операцію лубрикатор необхідно перевірити на герметичність поступовим підвищенням тиску продукції свердловини. В процесі монтажу і демонтажу лубрикатор необхідно перевірити на герметичність поступовим підвищенням тиску продукції свердловини. В процесі монтажу і демонтажу лубрикатора глибинний прилад повинен встановлюватись на повністю закриту буферну засувку. Перед тим, як вийняти глибинний прилад з лубрикатора тиск у ньому повинен бути знижений до атмосферного через запірний пристрій встановлений на вводі. При проведенні досліджень з лубрикатором слід встановлювати на гирловому фланці направляючий ролик для канату. При піднятті глибинного приладу зі свердловини лебідкою з ручним приводом слід вмикати храповий пристрій. Дріт, який застосовується для глибинних досліджень повинен бути цільним, без скруток, а для роботи з вмістом сірководню понад 6%-виконаним з матеріалу, стійкого до сірководневої корозії.

Захист від раніше сформульованих потенційно-небезпечних факторів приведено в таблиці 8.3.

Приміщення насосних повинне бути виконане відповідно до вимог правил ДНАОП 1.1.21-1.20-03.

Таблиця 8.3 - Захист від потенційно небезпечних факторів при дослідженні свердловин

Потенційно небезпечний фактор | Заходи та засоби безпеки

Високий тиск | Лубрикатор з сальником

Гідравлічні випробування (110% очікуваного тиску)

Рухомий канат | Направляючий ролик на фланці

Лебідка

Храповий механізм

Контроль суцільності канату

Конструкція насосів і їх обв'язка для перекачування токсичних і горючих рідин повинна передбачувати повне звільнення і дегазацію від залишків цих продуктів перед розбиранням насосів при зупинці їх на ремонт. Обв'язка насосів повинна забезпечувати звільнення їх від продукту в дренажну місткість, що знаходиться поза приміщенням насосної. При перекачуванні легкозаймистих і шкідливих рідин необхідно застосовувати насоси, що не викликають пропуску продукту. На пульті керування насосної станції з перекачування легкозаймистих, горючих та шкідливих речовин повинні бути встановлені прилади, що дозволяють контролювати тиск, витрату, температуру підшипників насосних агрегатів і стан повітряного середовища в приміщені.

Блоки насосних агрегатів, які перекачують рідкі вуглеводні, повинні мати обладнання для їх автоматичного аварійного відключення у випадку нагрівання до температури самозаймання продукту. В місцях проходження валів, трансмісій і трубопроводів через стіни, які відділяють приміщення з небезпечними і шкідливими виділеннями від інших приміщень, повинні встановлюватись сальники та інше обладнання, яке запобігає розповсюдженню цих виділень.

На викидній лінії поршневого насосу повинні бути встановлені манометр і запобіжний клапан, а на викидній лінії відцентрованого насоса - манометр і зворотний клапан. Ззовні будинку насосної на всмоктувальному і нагнітальному трубопроводах повинні бути встановлені запірні органи. При запусканні і зупиненні насосу необхідно перевірити відкриття і закриття відповідних засувок.

Забороняється запуск поршневих і плунжерних насосів при закритій засувці на нагнітальній лінії.

Основні проходи по фронту обслуговування насосів повинні мати ширину не менше 1,5 м, проходи біля віконних отворів - не менше 1 м, між самими насосами - не менше 0,8 м.

В таблиці 8.4 приведені рекомендації з підвищення рівня безпеки.

Таблиця 8.4 - Захист від потенційних небезпек та шкідливостей під час збору нафти

Потенційно-небезпечний фактор | Заходи та засоби захисту

Отруйна дія парів залишків нафти при ремонті насоса | Застосування дренажних місткостей Вентиляція приміщень

Витікання нафти в елементах насоса | Контроль режимних параметрів

Автоматичне аварійне відключення

Герметизація джерел витікань

Запобіжні пристрої

Висока працемісткість обслуговування | Регламентовані інтервали між обладнанням

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна за рахунок вживання наступних заходів і засобів. Впровадження нових технологій і устаткування, не пов'язаного з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дає можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення. Основні джерела тепла бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувалися на робочих місцях. Автоматизація і дистанційне керування технологічними процесами дозволяють у багатьох випадках вивести людину з виробничих зон, де діють несприятливі чинники. Раціональна вентиляція, опалювання і кондиціонування повітря є найпоширенішими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Створення повітряних і водоповітряних душів широко використовується в боротьбі з перегрівом робітників в гарячих цехах. Раціоналізація режимів праці і відпочинку досягається скороченням тривалості робочого часу за рахунок додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. При застосуванні теплоізоляції устаткування і захисних екранів як теплоізоляційні матеріали широко використовують: азбест, азбоцемент, мінеральну вату, склотканину, керамзит, пінопласт. Важливе значення для профілактики перегріву організму мають, індивідуальні засоби захисту.

В таблиці 8.5 приведено клас вибухонебезпеки окремих об'єктів при експлуатації свердловин.

Таблиця 8.5 - Вибухонебезпечність окремих об'єктів при експлуатації свердловин

№ | Приміщення і простори | Клас вибухонебезпеки

Відкриті простори навколо закритих і відкритих технічних пристроїв, устаткування відповідно до класу і меж зон вибухонебезпеки | -

Напівзакриті простори, у яких розташована фонтанна арматура, у межах огородження | Зона 2

Відкриті простори навколо закінчення відводів газів (пару) із закритих технічних пристроїв, ємностей, апаратів відповідно до класу і меж зон вибухонебезпеки | -

Напівзакриті простори, у яких установлені технічні пристрої, устаткування, апарати, вузли відключаючих пристроїв, що містять нафту, буровий розчин оброблений нафтою, нафтові гази чи легкозаймисті рідини в межах огородження | Зона 2

Простір навколо агрегату для ремонту свердловин відповідно до параметрів | -

Електроустаткування (машини, апарати, пристрої), контрольно-вимірювальні прилади, електричні світильники, засоби блокування, телефонні апарати і сигнальні пристрої до них, що встановлюються у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1 і 2 повинні бути у вибухозахищеному виконанні і мати рівень вибухозахисту, що відповідає вимогам ПУЕ, вид вибухозахисту - категорії і групі вибухонебезпечної суміші. Установка у вибухонебезпечних зонах класів 0, 3, 2 вибухозахищеного електроустаткування, що не має маркірування за вибухозахистом, виготовленого неспеціалізованими підприємствами і відремонтованого зі зміною вузлів і деталей, що забезпечують вибухозахист, без письмового дозволу акредитованої у встановленому порядку випробувальної організації не допускається.

На кожен тип вибухозахищеного електроустаткування закордонного виробництва повинне надаватися свідоцтво (сертифікат) про його відповідність діючим в Україні нормативним вимогам в умовах його експлуатації у вибухонебезпечній зоні. На застосування такого устаткування повинен бути дозвіл Держнаглядохоронпраці. Експлуатація електроустаткування при несправних засобах вибухозахисту, блокуваннях, порушеннях схем керування і захисту не допускається.

До небезпечних виробничих факторів відносяться: падіння з висоти, опіки під час ізоляційних робіт, електротравматизм, отруєння парами шкідливих речовин.

Для організації безпечного обслуговування електроустатковань повинні бути чітко визначені і оформлені розпорядженням керівника по промислу межі обслуговування їх електротехнічним персоналом.

Вибрані технічні засоби захисту від виявлених потенційних виробничих факторів подано в таблиці 8.6.

Таблиця 8.6 - Технічні засоби захисту від виявлених потенційно-небезпечних виробничих факторів

Небезпечний фактор виробничого середовища | Виробничий захисний пристрій | Технічна характеристика пристрою чи засобів

Падіння з висоти | Запобіжний пояс. Огорожа | -

Небезпека електротравматизму | Засоби індивідуального захисту. Заземлення | Діелектричні рукавиці. Гумові чоботи

Отруєння парами отруйних речовин | Засоби індивідуального захисту. Вентиляція | Протигаз, респіратор, витяжка

Ураження високим тиском | Встановлення запобіжних пристроїв | -

Обмороження | Засоби індивідуального захисту | Рукавиці

Стічні води установок підготовки нафти, газу і газового конденсату повинні піддаватися нейтралізації, очищенню і утилізації відповідно до технічних рішень, що встановлені проектом і погодженим з органами природоохоронного і санітарного нагляду.

Рис.8.1 —Робоча площадка для розміщення пересувного агрегата:

1 — бутобетонна кладка; 2 — стічна труба; 3 — бетон; 4 — утрамбований грунт, 5 — експлуатаційна колона; 6 — рівчак для стоку води

8.4 Визначення небезпеки дії на людину шкідливих хімічних факторів

Розраховуємо та оцінюємо імовірність дії на людину шкідливих хімічних факторів:

1. Визначимо небезпеку одночасної комбінованої дії на людину складових елементів природного газу, гранично допустима концентрація яких складає 300 мг/м3, якщо концентрація шкідливих речовин в повітрі становить: метан - 206 мг/м3, етан - 49 мг/м3, пропан - 58 мг/м3, бутан - 15 мг/м3.

У випадку одночасної дії декількох хімічних речовин умова безпеки людини наступна:

(8.1)

Отже, одночасна дія даних факторів складає незначну небезпеку.

2. Оцінимо небезпеку періодичної дії виділень природного газу на протязі робочої зміни, якщо його концентрація на окремих етапах проведення робіт складає 120 мг/м3, 170 мг/м3 та 215 мг/м3, а тривалість цих етапів становить відповідно 1 год., З год., 4 год. (ГДК= 390 мг/м3).

Визначаємо середню зміну концентрації:

мг/м3 (8.2)

186,25< ГДК [390], отже дана дія не становить небезпеки.

3. Визначимо небезпеку перебування людини в замкнутому робочому просторі об'ємом 74 м3 внаслідок накопичення в ньому природного газу на протязі 2,2 год. зі швидкістю 18 г/год.

Визначаємо об'єм газу, що виділився:

V = 2,2·18 = 39,6 г

Тоді визначаємо концентрацію газу в приміщенні:

с = = 535,13 мг/м3 із попередньої задачі ( ГДК= 390 мг/м3) отже, концентрація газу перевищує ГДК, то перебування людини в даному приміщенні небезпечне для її здоров'я.

4. Визначимо допустиме масове виділення природного газу в робочій зоні, якщо витрата повітря становить 5 л/с, а концентрація газу в повітрі, що подається становить 5 мг/м3.

Кількість закачуваного повітря становитиме:

м3/год

мг/год (8.3)

5. Визначимо необхідну витрату повітря для захисту людини від виділень природного газу, якщо об'єм робочої зони становить 74 м3, а коефіцієнт кратності оновлення повітря дорівнює 5,8 год-1.

Виходячи із коефіцієнта кратності повітрообміну:

м3/год (8.4)

6. Визначимо верхню та нижню границі вибуху природного газу наступного складу: метан - 65%, етан - 8%, пропан - 20%, бутан - 7%. Верхня та нижня границі самозаймання для цих газів становлять: метан – 2,5 та 15,4 об.%, етан – 3,22 та 12,45 об.%, пропан – 2,4 та 9,6 об.%, бутан-1,86 та 8,41 об.%.

Верхню та нижню границі вибуху для цих газів визначаємо за формулою Ле- Шатальє:

(8.5)

тоді верхня границя:

об.%

аналогічно нижня границя:

об.%

7. Визначимо ефективність трьохступеневого очищення повітря робочої зони від шкідливих домішок, якщо їхній вміст становить до очищення 570 мг/м3, після 1, 2 та 3 ступені очищення - 270, 160 та ЗО мг/м3. У випадку багатоступеневого очищення визначають сумарну ефективність:

заг = (1 - (1 - 1)·(1 - 2) (1 - 3)) (8.6)

заг = (1 - (1 - 1)·(1 - 2) (1 - 3)) = (1 - (1 - 0,52)·(1 - 0,4) (1 - 0,81)) =

= (1 - 0,48·0,6 0,19) = 0,945

8. Визначимо граничне допустиму масу метанолу, яка при випадковому попаданні в ємність з питною водою об'ємом 12л може викликати небезпечні наслідки для людини( ГДК метанолу - 5 мг/м3)

Об'єм питної води дорівнює V=12 л=1.2 10-2 м3

Тоді Мгр доп=5·1,2·10-2=0,06 мг

9. Визначимо об'єм води, необхідний для розведення до безпечної концентрації 7л розчину органічних з'єднань свинцю з концентрацією 0,02мг/м3. (ГДК= 0,007 мг/м3)

Використаємо співвідношення:

л