Реферат на тему Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини - БЖД - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: «Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини» Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря. Для того щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів. Температуру вимірюють звичайними ртутними чи спиртовими термометрами. В приміщеннях зі значними тепловими випро-мінюваннями використовують парний термометр, що складається з двох термометрів (зачорненого та посрібленого). Для безперервної регістрації температури застосовують самопишучі прилади — термографи. Температуру повітря вимірюють в кількох точках робочої зони, як правило на рівні 1,3—1,5 м від підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температура повітря біля підлоги помітно відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення, вона вимірюється на рівні ніг (0,2—0,3 м від підлоги). Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційним психрометром, гігрометром та гігрографом. Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчаті , (0,3—0,5 м/с) та чашкові (1—20 м/с) анемометри, а для визначення малих швидкостей руху повітря (менше 0,5 м/с) — термоанемометри та кататермометри. На відміну від мікроклімату житла та громадських споруд мікроклімат виробничих приміщень характеризується значною динамічністю і залежить від коливань зовнішніх метеорологічних умов, часу доби та пори року, теплофізичних особливостей технологічного процесу, умов опалення та вентиляції. Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає на тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишнім — середовищем. На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони — простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників. В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року. * Велика швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша – мінімальній температурі повітря. Для середніх величин температури повітря швидкість його руху дозволяється визначити інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може братися також нижче 0,1 м/с – при легкій роботі і нижче 0,2 м/с – при роботі середньої важкості та важкій. Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Температура повітря визначає характер теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем. Здатність людського організму підтримувати постійну температуру в межах 36,7°С зумовлена його терморегулятивною діяльністю. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити пере-охолодження організму. Швидкість руху повітря - один з факторів, що характеризує .мікроклімат виробничих приміщень. Щоб уникнути протягів, швидкість руху повітря повинна бути в наступних межах: 0,1...0,5 м/с при загальній вентиляції; 0,7...2,0 м/с - при місцевій вентиляції. Коли в приміщенні є не більше 9% кисню (при нормальному барометричному тиску), то може настати смерть внаслідок аноксемії кисневого голодування тканин організму. При 83% азоту відчувається задуха, а при 93% настає смерть від нестачі кисню (зростання вмісту азоту означає зменшення вмісту кисню). Допустима норма вуглекислого газу в приміщенні - ОД...0,2%, на робочих місцях - до 0,5%. При вмісті кисню в повітрі робочої зони від 19,5 до 20% забезпечується нормальне самопочуття людського організму. Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. При температурі навколишнього повітря більше 28°С ^ з являється загальна втома, знижується продуктивність праці, погіршується розумова діяльність, послаблюється опір організму до захворювань. При виконанні важкої фізичної роботи у приміщенні з температурою понад 30°С людина протягом зміни втрачає 10... 12 літрів вологи, що становить 10% маси тіла людини і є небезпечним, оскільки з потом виділяються вітаміни, настає дегідратація - зневоднення. Плазма крові втрачає здатність утримувати воду. Тому рекомендується пити підсолену воду. При зниженій температурі звужуються судини м'язів та шкіри. Шкіра втрачає чутливість, біліють пальці, виникають судинні розлади капілярів та дрібних артерій, вінтикає припухлість, шкіра синіє та свербить. Зниження температури тіла до 35°С викликає больові відчуття, при температурі 27°С настає втрата свідомості, при температурі охолодженого тіла нижче 27°С настає смерть. Порушення теплового балансу призводить до підвищення температури тіла, а у важких випадках може настати тепловий удар. Існують нормовані оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, встановлені в залежності від категорії важкості робіт, періоду року. На підприємствах зв'язку підвищеними тепловиділеннями характеризуються лінійно-апаратні цехи ТТС, МТС, ТЛГ, генераторні зали, передавальні радіостанції, телестудії, обчислювальні центри. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри. Відносна вологість повітря впливає на теплообмін організму, визначає теплові відчуття людини. У повітрі завжди є водяна пара і чим вищий ступінь насичення повітря вологою, тим менше її може випаруватися з поверхні тіла. Випаровування вологи практично не відбувається при відносній вологості більше 80%. Висока відносна вологість при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження. Оптимальна відносна вологість - 30...60% при температурі 18...200С. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хворотворними мікробами. Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової м діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...20% призводить до смертельного наслідку. Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки. Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання збільшення об'єму вдиху. Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм. Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за . котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій важкості робіт в теплий та холодний періоди року: Період року \| Категорія робіт \| Температура °С \| Відносна., вологість Г% \| Швидкість руху. опти-мальна \| допустима \| опти-мальна \| дсгустимана робочих мсцях постм-их інепхтй-мх, не більше ніж \| опти-маль-на, не більше ніж \| допустима на робочих місцях постійних і непостійних* верхня межа \| нижня межа на рабочих місцях тійних \| тійних \| тійних \| тійних Легка — 1а \| 22—24 \| 25 \| 26 \| 21 \| 18 \| 40-60 \| 75 \| 0,1 \| Не більше ніж 0,1 Легка —16 \| 21—23 \| 24 \| 25 \| 20 \| 17 \| 40-60 \| 75 \| ОД \| Не більше ніж 0,2 Холод- \| Середньої важкості — ІІа \| 18—20 \| 23 \| 24 \| 17 \| 15 \| 40-60 \| 75 \| 0,2 \| Не більше ніж 0,3 ний \| Середньа важкості—ІІб \| 17—19 \| 21 \| 23 \| 15 \| 13 \| 40-60 \| 75 \| 0,2 \| Не більше ніж 0,4 Важка — ІІІ \| 16—18 \| 19 \| 20 \| 13 \| 12 \| 40-60 \| 75 \| 0,3 \| Не більше ніж 0,5 Легка —Іа \| 23—25 \| 28 \| ЗО \| 22 \| 20 \| 40-60 \| 55 Отри 28 °Q \| од \| 0,1—0,2 Легка—Іб \| 22—24 \| 28 \| ЗО \| 21 \| 19 \| 40-60 \| 60 (при 27 °Q \| 0,2 \| 0,1—0,3 Теплий \| Середнйої важкості—ІІа \| 21—23 \| 27 \| 29 \| 18 \| 17 \| 40-60 \| 65 &три 26 °Q \| 0,3 \| 0,2-0,4 Середнйої важкості — ІІб \| 20—22 \| 27 \| 29 \| 16 \| 15 \| 40-60 \| 70 fan 25 °Q \| 0,3 \| 02-0,5 Важка — ІІІ \| 18—20 \| 26 \| 28 \| 15 \| 13 \| 40-60 \| 75 fan 24 °Q \| 0,4 \| 0,2—0,6 Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами: Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення. Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу — холодним, нагрів полум'ям — індуктивним, горнових печей — тунельними. Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях. Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортні температуру підтримують . Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт. Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливом сталі). Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах. Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах. Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови. Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну. Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт. На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі, відвідні та комбіновані. Хороший захист від теплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються в металургії. Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт. Використана література: "Основи охорони праці” В.Ц.Житецький, В.С.Джиги рей, О.В.Мельникор. "Охорона праці” Я.І.Щедрій, С.І.Дембіцький, В.С.Джиги рей, В.М.Єнкало, Р.Й.Мешанич.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (15.06.2012)
Просмотров: 1131 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: