Реферат на тему Виробниче освітлення: значення, поняття, вимоги, види - БЖД - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Виробниче освітлення: значення, поняття, вимоги, види План. Значення освітленості для трудової діяльності. Основні світлотехнічні поняття освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Види виробничого освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення. 1. Значення освітленості для трудової діяльності Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція. Адаптація - пристосування ока до зміни умов освітлення. Акомодація - пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни криви: кришталика. Конвергенція - здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш про-дуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм акомодації. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підви-щується на 20—40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшу-ється, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світ-ла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись засліплення працівника. І Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість навколишніх предметів призво-дять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього — швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знахо-дяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбит-тя яких знаходиться в межах 0,3—0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню. 2. Основні світлотехнічні поняття освітлення. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: Світловий потік (Ф) - це потужність світлового видимого випромінювання, і оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку люмен (лм) - світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу, розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан. стерадіаном - розуміють тілесний кут у центрі сфери, який вирізає на її поверхні площі, що дорівнює квадрату радіуса сфери. Сила світла (І) - це величина, що визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута, в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється. Кандела (кд) - сила світла точкового джерело випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. Яскравість (В) - визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться. Освітленість (Е) - відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу. Фон - поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта розпізнавання, на яки він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні р, який являє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлої: потоку, що падає на неї. Фон вважається світлим при р > 0,4, середнім — р = 0,2—0,4 і темним, якщо р < 0,2. Контраст між об'єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравістю об'єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону Видимість (V) - характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість за-лежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції. У виробничих умовах для контролю освітленості робочих місць та загальної освітленості приміщень використовують люксметри типів Ю—116, Ю—117, універ-сальний портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЗС 0693, фотометр типу 1105 фірми «Брюль і К'єр». Робота цих приладів базується на явищі фотоелектричного ефекту — перетворенні світлової енергії в електричну. 3. Основні вимоги до виробничого освітлення. Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втом-люваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повин-но відповідати наступним вимогам: створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми; забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у вироб-ничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору; не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору; не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих); повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються; не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові і випромінювання, небезпека ураження струмом, пожеж та вибухонебезпека світильників); повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним. 4. Види виробничого освітлення Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що і створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучний жим, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення поділяється на: бокове (одно або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення. Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним нази-рають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, перемішення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень. Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального. обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк. Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинні набути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк. Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 ля на рівні землі. Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, які використовують частину світильників інших видів штучного освітлення. 5. Природне освітлення Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювавння зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хворих (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям. Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення при незадовільній його організації може викликати засліп-лення органів зору. На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь тони скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього 5йду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО): Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами». В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект який потрібно виявити. 6. Штучне освітлення Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщен-нях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники. Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламен-тується і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості. Як джерела штучного освітлення широко використовуються лампи розжарюван-ня та газорозрядні лампи. Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електрич-ного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої тем-ператури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні суттєві недоліки: велика яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача —20 лм/ Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання і жовто-червоних променів у порівнянні з природним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (16.06.2012)
Просмотров: 846 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: