Реферат на тему:

Валеологія. Організм людини біоенергетична система

ПЛАН

1. Біоенергія.

2. Інформаційно-енергетичні контакти людини.

3. Аура.

4. Чакра (енергетичний центр).

5. Динаміка енергії в організмі людини.

1. БІОЕНЕРГІЯ

Усі відомі нам представники стародавньої східної медицини стверджували, що організм людини є невід'ємною частиною Космосу. Людський організм – складноорганізована і саморегульована біоенергетична динамічна система, що перебуває у певній рівновазі з зовнішнім світом. Людині, як і кожному живому організмові, властива наявність власного біоенергетичного поля – біополя.

*Йога – найдавніша наука, що займається питаннями фізичного, морального, психічного та духовного благополуччя людини як єдиного цілого. Йога означає дисциплінованість душі та тіла.

Біополе – це складне специфічне психофізичне поле, що існує довкола живих організмів і всередині них.

Учені вказують на наявність електромагнітного та інших видів випромінювань, які заповнюють увесь світовий простір. Важливість цієї обставини для існування земної біосфери відзначав В.І.Вернадський. «Довкола нас, -писав він, – у нас самих, всюди і скрізь, без перерви, вічно змінюючись, збігаючись і зіштовхуючись, ідуть випромінювання різної довжини хвиль – від хвиль, довжина яких обчислюється десятимільйонними долями міліметра, до довгих, що вимірюються кілометрами. Увесь простір заповнений ними. Нам важко, мабуть, і неможливо образно уявити це середовище – космічне середовище світу, у якому ми живемо і в якому – в одному і тому ж місці та в один і той же час – ми розрізняємо і вимірюємо все нові й нові випромінювання».

Просторова енергія (енергія космосу) акумулюється біологічними об'єктами і, трансформуючись у біоенергію, бере участь у процесах їхньої життєдіяльності.

Біоенергія – це складний комплекс хвильових енергетичних процесів, які притаманні живим організмам і пов'язані з енергоінформаційним полем Всесвіту. Біоенергія акумулюється і трансформується біологічним об'єктом, забезпечуючи процеси життєдіяльності. Ці процеси можна свідомо цілеспрямовано формувати. Згідно з висловлюванням В.І.Вернадського, Космос впливає на людину через біополе, а кожний предмет е носієм, біополя. Сумарне ж біополе Землі становить собою «сферу розуму».

Уперше про біопольові взаємодії згадувалось у давньоіндійській філософії, яка пов'язала безпосереднє співіснування людини з Космосом, з усім Всесвітом у цілому, надавши індивідуальному життю Вселенського значення.

Організм людини функціонує на фоні електромагнітних та інших полів, через які він резонує і взаємодіє з різноманітними силами Всесвіту. При цьому зовнішні електромагнітні поля можуть модулювати електромагнітні сигнали індивіда, порушуючи існуючий у ньому електромагнітний баланс, а цим самим і управління функціями організму. Тобто життя людини як мікрокосмічної частини природи залежить від постійного припливу енергії з макрокосмосу і керується тими ж силами і законами, котрі діють у Всесвіті. В експериментальних розробках учених Л.Чижевського, В.І.Вернадського підтверджується тісна залежність явищ, які відбуваються в біосфері, від космічних факторів. Доведеної факт високої чутливості усіх живих організмів (одноклітинних І багатоклітинних) до електромагнітних полів різних частот.

Живі системи й організм людини складаються з клітин. Клітина має систему, що забезпечує здійснення складних біоенергетичних процесів. Вивченню цих процесів у наш час велику увагу приділяють біофізики, біологи, радіологи та спеціалісти інших наук.

В.І.Вернадський зазначав, що будь-яка речовина – жива і нежива – оточена фізичним полем. Проте ці поля мають різні властивості. Живі об'єкти здатні змінювати своє випромінювання, спрямоване на динамічні системи, а неживі – ні. Ученими встановлено, що людина реагує на зміну напруженості магнітного поля величиною 0,001 ерстеда (для порівняння: магнітне поле Землі дорівнює 0,4 ерстеда, а сильна магнітна буря змінює це поле на соті або тисячні долі процента).

Людський організм – це не просто фізична структура, що складається з молекул, а структура, котра має, як і все існуюче, енергетичні поля. Енергію цих полів називають по-різному: «прана» – в Індії, «чі» – у Китаї, «кі» – у Японії. Наукова її назва – біоплазматичне поле енергії, лептонові польові структури.

Біоенергія – це первородна, життєдайна, основоположна універсальна енергія. Людина отримує цю енергію від матері під час народження, а потім певну частину акумулює додатково протягом життя. На відміну від кровоносних судин і крові, біомеридіани та біоенергія невидимі.

В античній філософії, починаючи з Арістотеля, ефір як субстанція «небесної сфери» та світил уважався «п'ятим елементом» (чотири елементи – це земля, вода, повітря, вогонь).

Учені називають енергію п'ятим станом речовини, оскільки цей стан за своїми властивостями відрізняється від чотирьох відомих: твердого, рідкого, газоподібного і плазмового.

2. ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНІ КОНТАКТИ ЛЮДИНИ

Встановлено, що електричні імпульси та процеси, які виникають у рослинах, мають багато спільного з енергетичними процесами, що відбуваються в організмі людини.

Виявлено зв'язок між чутливістю та подразливістю у рослин і людини. Цей зв'язок підтверджується і результатами проведених досліджень шкірно-гальванічного рефлексу між рослиною і тваринним організмом.

Нагадаємо, що в основі шкірно-гальванічнрго процесу лежить механізм зміни енергетичних параметрів шкіри. Одним із компонентів цього механізму є зниження електрошкірного опору, Іншим – виникнення в шкірі власних електричних потенціалів.

Для виявлення взаємодії тваринного організму і рослини проводили такий експеримент.

Живу креветку клали на площину, закріплену над посудиною з киплячою водою. Поряд розміщували рослину з прикріпленими датчиками, якими реєстрували «шкірно-гальванічну» реакцію.

Коли площина переверталась (це відбувалось у невідомий час навіть для дослідника), креветка падала в киплячу воду і гинула. При цьому на стрічці приладу, призначеного для реєстрації «шкірно-гальванічної» реакції рослини, з'являлась позначка.

У результаті експерименту встановлено, що в момент загибелі тварини у рослини, яка перебуває поблизу, виникає «шкірно-гальванічна» реакція.

Рослина є системою живих клітин, позбавлених, як відомо, спеціалізованої нервової регуляції, креветка ж має примітивну нервову систему. Креветка і рослина перебувають на різних еволюційних рівнях, але все таки здатні в певному розумінні спілкуватися, розуміти одна одну на єдиній «біологічній» мові.

Ви знаєте, що людина знаходиться на більш високому еволюційному рівні і, природно, також володіє шкірно-гальванічним рефлексом. Це означає, що й вона, вірогідно, може «спілкуватись» певною біоенергетичною мовою з живими організмами.

Ученими проведено експеримент, у якому досліджували біоінформаційний (біоенергетичний) контакт людини і рослини (мал. 3).

Мал. 3. Експериментальне виявлення біоінформаційного контакту людини і рослини

Для того, щоб управляти психічним станом людини, наприклад викликати у неї максимально інтенсивні емоційні реакції, її вводили в гіпнотичний стан (за звичайних умов цього досягти складно). Гіпнотизер здатний пробудити у піддослідного сильні емоційні переживання, а також у певний час увімкнути і вимкнути психоенергетичну реакцію емоційного стану.

Умови експерименту були такі: в одній ізольованій кімнаті розташовувались піддослідна і гіпнотизер, на відстані кількох метрів від них ставили рослину. У другій кімнаті, в якій знаходився електроенцефалограф, перебував експериментатор. Через закриту перегородку від електроенцефалографа підключали електроди до листка рослини. Потім за допомогою гіпнотизера піддослідна, котра перебувала в кріслі, поринала в гіпнотичний стан, і їй навіювалась ідентифікація з рослиною. Експеримент починався тоді, коли піддослідна в стані глибокого гіпнозу підтверджувала, що вона квітка. Далі їй навіювалось, що вона (тобто квітка) дуже гарна, що всі діти, які гуляють довкола, милуються нею. Стан піддослідної свідчив про те, що увага, котру виявляли до неї оточуючі, викликає у неї радість, емоційне піднесення. При цьому реєстрували «шкірно-гальванічну» реакцію рослини на емоційний стан піддослідної. Саме так реагує рослина на позитивне емоційне піднесення, що виникає у людини.

Було запропоновано варіант негативного емоційного впливу.

Піддослідній навіювались різноманітні зміни погоди: налетів холодний вітер, пішов сильний сніг, стало дуже холодно, бідна квітка у відкритому степу почуває себе зовсім незатишно. Вираз обличчя піддослідної ставав сумним. Вона відчула тремтіння, як людина, що стоїть у легкому одязі на морозі. У цей момент рослина відреагувала «шкірно-гальванічною» реакцією, що фіксувалось у другій кімнаті електроенцефалографом. Результати цих експериментів виконані досить коректно і мають наукове значення.

Цей експеримент підтверджує, що негативна чи позитивна зміна психологічного стану людини зумовлює відповідну «шкірно-гальванічну» реакцію рослин. Отже, існує певний біоенергетичний зв'язок між людиною і рослиною.

3. АУРА

Аура (від грец. aura – віяння) –це прояв біополя, видимий за певних умов у вигляді променів, що світяться, або своєрідної оболонки довкола тіла людини, котрі мають певне кольорове забарвлення залежно від духовного, фізичного і психічного стану людини (мал. 4).

Мал.4. Аура. Чакри

Аура людини має сім шарів енергетичної оболонки тіла, або сім шарів-тіл, різного місцеположення, кольору, яскравості, форм, текучості, густини і функціонування.

Аура має певну яскравість, може бути забарвлена в червоний, жовтий, синій, фіолетовий та інші кольори і також може мати райдужне поєднання барв.

Встановлено, що колір аури залежить від фізичного стану людини, її духовно-моральних якостей, а також від психічного стану і настанови в даний момент. Колір аури та її якість може змінити усвідомлена і неусвідомлена думка. Ми повинні замислюватися не тільки над своїми вчинками і словами, але й над чистотою наших помислів.

Якість випромінювання і його колір залежать від стану серця, інакше кажучи, від переживань людини. Отже, навколишній світ невидимо для нас забарвлений у кольори емоцій і почуттів, які переживає людина. Про це слід знати і, природно, боротися з негативними переживаннями.

Чистота основного кольору аури людини може порушуватися відтінками інших кольорів, появою темних плям, різного роду променів та іскор. Колір може бути настільки невизначеним, що його важко назвати. Ці зміни можуть бути зумовлені фізичними або моральними недоліками даної людини або негативним впливом уяви, усвідомленим чи неусвідомленим, іншої людини.

У творчої особистості аура має смарагдово-зелений колір. У людей із високою духовністю з'являється світлове кільце, розташоване навколо голови таким чином, як це зображується на православних іконах з образами святих із німбом, що світиться, золотистого, блакитного чи білого кольорів.

Як уже зазначалось вище, аура складається із семи шарів-тіл різної густини. Внутрішній її шар найщільніший. Кожен наступний шар пронизує всі попередні шари, включаючи фізичне тіло, і набуває їхньої форми. Кожен із шарів можна розглядати як рівень вищих вібрацій, що займає той самий простір, що і шар, розташований нижче.

Щоб сприйняти кожний наступний шар, свідомість спостерігача повинна переходити на рівень нової частоти. Ми маємо сім шарів-тіл, які займають одночасно один і той же простір, кожен з яких поширюється за межі попереднього.

Через ауру фізичне тіло поєднується з навколишнім світом.

Аура, контактуючи з навколишнім світом, виконує рецепторну функцію, передає і кодує різноманітну інформацію про навколишнє середовище у підсвідомості людини. За допомогою аури людина неусвідомлено спілкується з усією живою природою - тваринами, рослинами тощо.

Стійкі зміни властивостей аури часто призводять до патології фізичного тіла. І навпаки, різні патологічні стани організму обов'язково позначаються на структурі аури.

Аура має яйцеподібну форму, що обіймає тіло від голови до куприка і меншою мірою охоплює кінцівки (мал. 4).

Захисну функцію аури виконує загороджувальна сіть, яка складається зі сплесків найтонших енергій, що утворюють своєрідний енергетичний шар на поверхні аури. Цю захисну сіть формують усі чакри – енергетичні центри організму, про які йтиметься в наступній підтемі. Міцність її залежить від психічних настанов, сили волі особистості, послідовності та конструктивності її мислення, а також від рівня духовності.

Захисні спроможності аури можуть бути порушені. Нормальна повсякденна життєдіяльність організму пов'язана з енергетичними випромінюваннями, що надходять із навколишнього середовища і які можуть впливати руйнуюче, викликати динамічну хвилеподібну деформацію аури. Деформована аура є причиною сонливості, малоактивності, апатії, кволості, що виникають у людини. Здорова, добре розвинена аура легко пом'якшує сторонні негативні енергетичні тиски. Вона здатна відбивати енергетичні удари, спрямовані на людину, повертаючи їх тому, хто спрямовує, і навіть уражати його.

Встановлено, що стан людини визначається такими факторами, як спадковість, режим харчування і рухова активність, особливості енергетичного обміну з навколишнім середовищем тощо. Інтелектуальні та фізичні можливості людини значно залежать від параметрів її енергетичної оболонки.

Відомо, що зміцнити, оздоровити ауру людини можна з допомогою низки оздоровчих технологій: загартування, аутогенного тренування, масажу, харчування, а також роботи над собою в духовно-моральному аспекті. Ознайомившись із додатком 2, ви зможете скористатись кількома доступними прийомами психоенергетичного захисту людини.

На думку вченого А.П.Гримака, «на даному етапі пізнання можна казати про те, що аура виконує функцію взаємодії міжособистісних енергоінформаційних систем на рівні підсвідомості, а також взаємодії з іншими живими об'єктами та захисну функцію в енергоформуючому плані».

4. ЧАКРА (енергетичний центр)

Слово «чакра» в перекладі з санскриту означає «колесо». Чакра – енергетичний центр, зона концентрації енергії, що фільтрує, розподіляє, перетворює, проводить і виводить цю енергію.

Давньоіндійським ученням описана система функціонування енергетичних центрів організму. Заведено виділяти сім основних енергетичних центрів, які функціонально складають єдину систему, на діяльності котрої грунтуються медитація (перехід людини до стану поглибленої зосередженості), довільна регуляція роботи внутрішніх органів і активізація психофізіологічних резервів.

Оскільки енергетичні центри (чакри) не мають власних морфологічних структур, їхнє місце розташування орієнтовано на розміщення деяких нервових сплетень. Чакри тісно пов'язані з системою іннервації внутрішніх органів, бо всі рухові, секреторні й обмінні процеси здійснюються на певному енергетичному фоні, що регулюється центральною нервовою системою.

Відомо, що зв'язок нервової системи в організмі здійснюється по висхідних і низхідних напрямках через білу речовину спинного мозку та сегментарні утворення сірої речовини, а також через ланцюжок нервових вузлів пограничного стовбура вегетативного відділу нервової системи, розміщених у тілі хребців по боках. Від цих вузлів відходять посегментно нервові волокна, що складають нервові стовбури і сіткоподібні утворення на стінках внутрішніх органів (жал. 5).

Топографія основних сплетень вегетативної нервової системи відповідає умовному розташуванню чакр (мал. 4).

Перила чакра, або крижова, коренева, «чакра землі» (муладхара, таку назву має ця, а також шість наступних чакр згідно з давньоіндійським вченням), знаходиться в крижовому сплетенні в промежині біля основи хребта, її ще називають чакрою «виживання», тому що вона пов'язана з механізмами, які зберігають фізичне тіло живим. Екстрасенси здатні бачити цей енергетичний центр забарвленим у червоний колір. Нота «До».

Друга чакра, або поперекова, статева чакра (свадхістана), розташована у поперековому сплетенні на відстані 4 – 6 см нижче пупка. Вона пов'язана зі статевою поведінкою і забезпечує функції продовження роду. Колір другої чакри оранжевий. Нота «Ре».

Третя чакра, або чакра сонячного сплетення (маніпура), розміщена на відстані 5 – 7 см вище пупка.

Цій чакрі підпорядковуються всі органи черевної порожнини, від неї залежить фізична сила. Вона є головним вмістилищем (акумулятором) енергії та випромінює її в усі частини тіла.

Від чакри сонячного сплетення залежить діяльність не тільки всього тіла, але й мозку. Ця чакра є фокусом енергетичної системи мікрокосмосу людини і забезпечує енергією всі інші чакри. Вона відповідає за насичування енергією тіла, яке, у свою чергу, живить астральне тіло.

Припускається, що через чакру сонячного сплетення здійснюється й її підзарядження просторовою енергією, а також інших чакр, які забезпечуються її енергією. Колір цієї чакри жовтий. Нота «Мі».

Четверта чакра, або серцева чакра (апахата), розташована в центрі грудної клітки. Вона вважається найчутливішою, пов'язана з такими якостями людини, як доброта, ніжність, жалість. Колір чакри зелений. Нота «Фа».

П'ята чакра, або горлова чакра (вішудха), знаходиться в ділянці сплетення артерій біля основи горла. Ця чакра емоційно-

Мал.5. Розташування нервових вузлів

духовної діяльності, комунікабельності, її енергія вважається найтоншою. Екстрасенси бачать п'яту чакру забарвленою в блакитний колір. Нота «Соль».

Шоста чакра, або больова чакра (аджна), розташована на лобі між очима. Це так зване трете око. Шоста чакра слугує створенню зорових образів, сприяє вмінню абстрагуватись. Колір її синій. Нота «Ля».

Сьома чакра, або тім'яна, коронна чакра (сахаорара), розміщується за сантиметр над тім'ям. Це – чакра знань, через неї засвоюються знання з енергоінформаційного поля Землі. Через неї входить біла (життєва) енергія Космосу і спрямовується до інших чакр. Енергія цієї чакри фіолетового кольору. Нота «Сі».

Кожна чакра функціонує на своєму діапазоні вібрацій просторової енергії як її акумулятор і трансформатор.

5. ДИНАМІКА ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Під час скорочення м'язово-судинних утворень і в процесі діяльності внутрішніх органів енергетичні потоки рухаються вздовж нервово-судинних пучків, від яких на певних ділянках відходять відцентрові енергетичні меридіани. З місць найбільшої концентрації енергія по доцентрових каналах надходить до мозку, в якому відбувається її оперативно-інформаційна обробка і функціональний розподіл на підсвідомому і свідомому рівнях.

Енергія, що надходить із мозку до внутрішніх органів, переміщується вниз по спинному мозку, що є одним із найбільших колекторів енергії, та далі по міжреберних нервах до відповідних сегментарних ділянок організму.

Крім того, чакри мають широко розвинутий зв'язок з усією системою меридіанів, які утворюють колектори (ділянки зосередження енергії), що розміщуються з обох боків хребтового стовпа. Такі колектори є ще одним «басейном енергії», що регулює активність усіх меридіанів.

Кожного разу, коли який-небудь орган відчуває дефіцит енергії, енергетичні канали передають її до відповідного меридіана. Таке оперативне використання тимчасових додаткових каналів енергії запускається з допомогою визначеної для кожного чудесного меридіана точки – «ключа».

Головні ж комунікаційні ходи енергії представлені чотирнадцятьма основними (класичними) меридіанами (мал. 6). Вони виконують такі життєві функції: забезпечують зв'язок людини з навколишнім середовищем (ще одна інформаційна система організму), управляють потоками крові та життєвої енергії, «оживляють» м'язи і кістки, полегшують роботу суглобів. Нарешті, меридіан передає енергію від внутрішніх органів до поверхні тіла і навпаки, завдяки чому здійснюється енергоінформаційний обмін між внутрішніми органами людини та її тілесною

Мал. 6. Основні (класичні) меридіани

оболонкою. Адаптаційні значення цього факту важко переоцінити.

Крім класичних меридіанів, є ще дванадцять так званих м'язово-сухожильних, або м'язово-суглобних, меридіанів. Вони поєднують м'язи та сухожилля.

Раніше голкотерапевти розглядали суглоби як своєрідну «огорожу», що контролює циркуляцію енергії та крові. Вважають, що біля суглобів розміщені важливі точки меридіанів, а біль у суглобі означає блокування руху енергії, котре можна усунути за допомогою масажу та спеціальних фізичних вправ. На відміну від класичного меридіана, м'язово-сухожильний меридіан мас ширше русло, яке пролягає поверхнево (що зручно для відкриття проходження каналів під час масажу).

Сіть енергетичних каналів цим не обмежується. Під час порушення нормальної периферійної циркуляції енергії між основними каналами можуть утворюватися додаткові гілки.

Є ще додаткові точки – «точки-одиночки», що функціонують поза меридіанами. Точки, розміщені на кінцях усіх десяти пальців, з'єднують меридіани, які закінчуються на них. Ви, напевне, бачили, як спеціалісти для того, щоб вивести людину з непритомного стану, впливають на кінчики пальців потерпілого, масажуючи їх.

Періодичні рухи енергії по меридіанах складають велике коло циркуляції енергії. Повне коло переміщення енергії по дванадцяти основних меридіанах відбувається за 24 години.

Встановлено, що напруга енергії в кожному з меридіанів змінюється від мінімальної до максимальної протягом двох годин. З цим пов'язана періодичність активності роботи органів людини в цілому.

Як зазначають учені, чим чистіше внутрішнє середовище з точки зору духовної та фізичної сфер, тим вільніше протікає й ефективніше розподіляється енергія в організмі, тим здоровіша людина.

Література:

Апанасенко Г.Л. Зволюция биоэнергетики и здоровье человека. – С.-Петербург: МГП.Петрополис, 1992. –123 с.

Бабич А.П. Чудеса среди нас: Советы целителя. Мысли вслух. – Харьков: Основа, 1991.–80с.

Барбара Бреннен. Руки света. Целительство через энергетическое поле человека. – С.–Петербург: Ротапринт ЛГПИ, 1992. – 124 с.

Богданов Г.Б. Метрология экстрасенсорики. – Киев: Информационно-издательское агентство «Украина», 1991. – 78 с.

ГримакА.П. Магия биополя: Энергоинформационное лечение. –М.:Респуб лика, 1994. –448с.

Дубов А.П., Пушкин В.Н. Парапсихология и современное естествознание. –М. – С.–Петербург: Соваминко, 1989. – 280 с.

Малахов Г.П. Целительные силы. Биосинтез и биоэнергетика. Т.2. –С.-Петербург: АО Комплект, 1994. – 313 с.

Мизин Ю.Г., Хаснулин В.И. Наше здоровье u магнитные бури. – М.: Знание, 1991.–192с.

Поллак М.Н. От сердца через руки: Необусловленная любовь, новый синтез исцеления. – Воронеж: НПО Модек, – 1995. – 256 с.

Самосюк І.З., Лисенюк В.П., Лиманський Ю.П. та інші. Нетрадиційні методи діагностики і терапії. – Київ: Здоров'я, 1994. – 240 с.