Реферат на тему Тютюн, алкоголь і наркотики. - БЖД - Реферати - Каталог статей

Тютюн, алкоголь і наркотики. Тютюн. Справді, тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляються малюнки із зображенням курців, проте до Колумбовського відкриття тютюну в Старому Світі не знали. У середині 30-х років ХVІІІ століття славетний шведський природознавець Карл Лінней, що класифікував тваринний і рослинний світ, дав тютюнові роду на назву "нікотіана” – на честь Жана Ніко, який першим у Європі почав культивувати тютюн. Кожна затяжка сигаретним димом порушує засвоєння організмом кисню і тим самим нормальний перебіг одного з найважливіших фізіологічних процесів – дихання, без якого неможливе життя. Головний дійовий компонент тютюну – нікотин. Цей алкалоїд уперше виділили в чистому вигляді учені Посельт і Рейман у 1828 році. Вміст нікотину в тютюновому листі коливається звичайно від 1 до 1,5%, але в деяких сортах досягає 6-8%. В одній сигареті масою 1г містить 10-15 мг нікотину, а в сигарі масою 10г – до 150мг речовини. У хімічно чистому вигляді нікотин являє собою прозору маслянисту текучу рідину. Саме такий смак відчуває курець, коли докурює недокурок, де осідає нікотин. У фільтрі сигарети може скупчитися така кількість нікотину, якої досить, щоб убити мишу. Фактично нікотин токсичний тою ж мірою, що й синильна кислота. Тому в незвичної до куріння людини велика кількість викурених сигарет спричиняє тяжке отруєння, а іноді й смерть. Нікотин – надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему, травлення, а також на дихальну і серцево-судинну системи. Експерименти на тваринах іще в минулому столітті показали безперечний вплив нікотину на нервові реакції. Систематичне вивчення дії нікотину на живий організм дало підставу ученим припустити двофазність реакції на його введення. Спершу настає підвищення подразливість і збудливість різних систем і органів, а потім цей стан змінюється пригніченням. Курці інстинктивно у процесі вживання нікотину відчули цю відмінність. Суто психологічно, "щоб збадьоритися”, наприклад, під час стомливої роботи, люди влаштовують часті перекури. Але фактично вони обертаються ще більшим стомленням організму внаслідок пригніченої дії нікотину (друга фаза його впливу). Той, хто вважає, що куріння може заспокоїти людину, намагається використати пригнічуючий момент дії нікотину. Але як нікотин переходить з тютюнового листя в організм? Куріння – суха термічна перегонка тютюну під впливом високої температури, яка на запаленому кінці сигарети чи в люльці досягає 3000С. Дим, що його втягує курець, сублімує нікотин з тютюнового листя. Нікотин швидко розчиняється у воді, тому легко всмоктується скрізь слизові оболонки рота, коса, бронхів, а потрапляючи із слинною до шлунка, - і крізь стінки шлунково-кишкового тракту. У чому виявляється нікотинове отруєння? Це слинотеча, нудота, збліднення шкірних покривів, слабкість запаморочення, сонливість. Сюди треба додати почуття страху, головні болі, шум у вухах, прискорення пульсу та інші розлади діяльності організму. Ближче до часу повної відмови од куріння спробуйте обходитися без сигарет добу, дві, три. Щоб легше було подолати бажання курити, збільшите час перебування на свіжому повітрі, довше ходіть, виконуйте комплекс гімнастичних вправ, займайтеся бігом, плаванням. Хоча б на два, три тижні відмовтеся від міцного чаю і кави, гострих і солоних страв, уживайте більше рослинної їжі, соків, мінеральної води. Коли дуже захочеться курити, беріть не цукерки чи сухарі, а жувальну гумку, найкраще гамібазин, який містить речовини, що викликають огиду до куріння. Алкоголізм захворювання, викликуване систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними і соматическими розладами. Дана проблема стала особливо актуальна для нашої країни в останні 5 - 6 років, коли в зв'язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросло. По соціальним даним щорічно на кожного росіянина, включаючи жінок і дітей, приходиться по 180 літрів випитої горілки. Этиология: У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори: 1) Соціальні фактори: культурний і матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація. 2) Біологічні: спадкоємна схильність. За даними Альтшуллера до 30% дітей, чиї батьки зловживали алкоголем, можуть стати потенційними алкоголіками. 3)Психологічні: психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації і протистояння стресам. На мою думку, що домінує фактором, у зв'язку з який алкоголізм одержав широке поширення в Україні є низька здатність до соціальної адаптації в українців при переході від одного ладу до іншого і різка зміна соціального стану населення. Патогенез: У патогенезі алкоголізму виділяють три стадії: 1 - Компенсована, 2 - Наркоманическая, 3 - Термінальна чи стадія декомпенсації. Грізними ознаками початку захворювання на 1 стадії служать: головний симптом - нездоланна тяга до вживання алкоголю, утрата "почуття міри" стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому. Після прийняття високих доз виникає амнезія, знижується працездатність. На 1 стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардиомиопатии, описана неврастенічна симптоматика - порушення сну, стомлюваність, безпричинні коливання настрою. В другій стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Цьому супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм - крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття боргу й інших вищих емоцій, безтурботність, емоційне огрубіння. Характерною рисою другої стадії є остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає максимуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. За даними лікаря Боброва А. С. з1026 пацієнтів, що довгостроково страждають алкоголізмом /друга стадія/ 78% було потрібно для досягнення стану сп'яніння прийняти усередину не менш 500 ml горілки. Із соматических розладів спостерігаються: алкогольна жирова дистрофія і навіть цироз печінки. З боку ЖКТ - гастрити, панкреатити. У третій стадії на перший план висуваються ознаки психічного збідніння, соматического постаріння і падіння толерантності до алкоголю (Що ми найчастіше бачимо в облич БОМЖ). Амнезія случається навіть при прийомі малих доз алкоголю. При цьому міняються як характер сп'яніння, так і характер потяга до алкоголю, що із предмета смакування перетворюється в засіб підтримки життєдіяльності. Общетоксична дія 1) Мембраноразрушающее дія. Етиловий спирт порушує стан мембран, змінюючи структуру билипидного шаруючи, змінюючи тим самим їхня проникність, грубо порушує систему трансмембранного транспорту. 2) Патогенна дія продуктів метаболізму етилового спирту: Після проходження гематоэнцефалического бар'єра сивушні олії й ацетальдегід підсилюють вивільнення, взаємодіють з дофамином і нір адреналіном, роблячи психостимулирурующее і галлюциногенное вплив. 3) Зміна метаболізму: Змінюється жировий обмін - активується липогенез, синтез холестерину. Підсумок атеросклероз, жирова дистрофія печінки. Ингибируется цикл Кребса, знижується глюконеогенез, що сприяє гипогликемии. Блокується синтез білка, у результаті чого розвивається гипопротеинемия. Ефекти впливу на ЦНС: Виділяють дві фази дії алкоголю на ЦНС: 1) Фаза порушення, характеризується ейфорією, відчуттям бадьорості і припливу сил, розгальмуванням, зниженням самокритичності. Під час цієї фази порушується метаболізм нейронів Кори Головного Мозку (КГМ), знижується кількість серотонина, підсилюється виділення адреналіну, нір адреналіну, дофамина, що у цю стадію активно метаболизируются; активується ендогенна опиоидергическая система: відбувається виділення энкефалинов, эндорфинов, завдяки змінюється світовідчування людини. 2) Фаза гноблення, ейфорія змінюється дисфорией, причиною тому зниження метаболізму нір адреналіну і дофамина, підвищена концентрація яких викликає гноблення ЦНС і депресію. Механізми розвитку алкогольної залежності: Механізми розвитку алкогольної залежності дотепер цілком не розшифровані. Раніше передбачалося, що формування залежності зв'язане зі зміною співвідношень хімічних речовин у мозку. У зниженні рівня серотонина і морфиноподобных речовин бачилася основна причина виникнення абстинентного синдрому, що є пусковим стимулом для "самостимуляції" спиртним. Однак, у зіставленні з клінічним досвідом дана теорія не цілком підтвердилася: Здавалося б із впровадженням у практику фармакологічних препаратів, що нормалізують зміст у тканинах мозку серотонина, дофамина, эндорфинов, энкефалинов і рецепторів до них проблема лікування алкоголізму повинна була б бути вирішена, але як і колись частота рецидивів захворювання залишається високої. Як з'ясувалося недавно, крім зміни хімізму мозку, відбуваються перебудови його електричної активності і морфології в утвореннях, що відносяться до лимбической системи. І саме сукупність хімічних, морфологічних і электрофизических перебудов приводить до встановлення стійкої алкогольної залежності. Ефекти впливу на репродуктивну систему: Алкоголь робить, безсумнівно, шкідливий вплив на яєчка і яєчники. При цьому однаково шкідливо як часте сп'яніння, так і систематичний прийом значних кількостей алкоголю. Під впливом зловживання алкоголем спостерігається жирове переродження насінних канальцев і розростання сполучної тканини в паренхімі яєчок в облич, що страждають алкоголізмом. Особливою виразністю токсического дії на залозисту ткань яїка володіє пиво, що набагато легше інших алкогольних напоїв проникає через гематотестикулярный бар'єр, викликаючи жирове переродження залозистого епітелію насінних канальцев. Поряд з безпосереднім токсическим дією алкоголю на яєчка, відоме значення має порушення функції, що розвивається в страждаючих алкогольною залежністю, печінки і здібності її руйнувати эстроген. Відомо, що при цирозі печінки значно підвищується кількість эстрогена як у чоловіків, так і в жінок, що приводить до гальмування гонадотропной функції гіпофіза і наступною атрофією полових залоз. Варто вказати, що при зловживанні алкоголем чи раніш пізніше, у залежності від індивідуальних особливостей і витривалості організму, порушується також і полова потенція, що зв'язано зі зниженням умовних і безумовних рефлексів, вследствии гальмової дії на підкіркові центри. У жінок спостерігаються розлади регулярності менструального циклу. Через токсического дію на надпочечники, алкоголь ингибирует вироблення в них андрогенів, що обумовлюють половий потяг, розплата за зловживання - зниження лібідо, а в далеко зайшли випадках можливий розвиток вторинної фригидности. При прийомі спиртних напоїв під час вагітності виявляються терратогенные властивості, можливе формування в майбутньої дитини генетично детерминированной спадкоємної схильності до алкоголізму. Висновок: Проблема алкоголізму для нашої країни сверхактуальна. Этиология і механізми хвороби вимагають додаткового вивчення. Як відомо, хвороба легше попередити, чим лікувати, тому крім лікування хвороби, що на сьогоднішній день не ефективно /до 80% рецидивів/, потрібно викорінювати причини цієї проблеми. Відносно простим виходом з даної ситуації було б стати радикальне підвищенЗа алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їх хвороби часто є алкоголізм батьків. Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих прикрощів або нещастя: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових меж людиною. Алкоголізм – тяжка хронічна хвороба, здебільшого важковиліковна. Вона розвивається на основі регулярного вживання алкоголю й характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення і деградацією особистості. Є дані, що тривалість життя жінок –алкоголіків на 10%, а чоловіків-алкоголіків на 15% менша, ніж непитущих. Але не тільки в цьому шкідливість алкоголю. Алкоголь, що потрапляє в дитячий організм з материним молоком, спричиняє нервові розлади. Описано багато випадків алкогольного отруєння грудних дітей через те, що їхні матері пили вино й пиво. Для чого вони це роблять? На це запитання матері потерпілих дітей здебільшого відповідали: щоб було більше молока. Статистико-генитичними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається: передається лише схильність до нього, яка випливає з характеру, успадкованого від батьків. Я дихаю нині як слон, хода у мене легка, і ніч пролетіла, мов дивний сон, без кашлю і без плювка… я став дотепником, веселуном, ну просто – душа товариства. я порожевів, поповніло лице, енергія так і кипить. Громадяни, вас цікавість рецепт? Відкрить? Чи … не відкрить? … повідомлю: віднині – я назавжди кинув курити і пити.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (17.06.2012)
Просмотров: 2222 \| Рейтинг: 1.0/1

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: