Стан виробничого травматизму в Україні

Відповідно до статті 3 Конституції України життя та здоров’я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями, за забезпечення яких відповідає держава. Безпека людини є неодмінною умовою сталого розвитку суспільства.

Виробничий травматизм і професійні захворювання не випадково у суспільстві порівнюють із національним лихом. Вони приносять не тільки горе і страждання рідним, а також несуть за собою великі непоправимі втрати суспільства, негативний вплив на економіку, на рівень життя народів. Сам по собі нещасний випадок або професійне захворювання проходить повз нашу свідомість, глибоко не зачіпає душу, сприймається як чиясь особиста трагедія. При порушенні правил техніки безпеки, режиму нормальної праці на виробництві можуть виникнути пожежі, отруєння, професійні захварювання, а також нещасні випадки.

Кожні 3 хвилини внаслідок виробничого травматизму в світі помирає одна людина, в Україні внаслідок виробничого травматизму кожні 5 годин помирає одна людина. Кожної секуннди в світі на виробництві травмується 4 чоловіки.

На виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничого травматизму та професійним захворюванням”, інших законодавчих та нормативних актів на підприємствах Компанії здійснювалися конкретні заходи спрямовані на забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці працівників в процесі трудової діяльності, профілактики травматизму, недопущення виникнення аварій і надзвичайних ситуацій.

У відповідності з Національною програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки на всіх підприємствах Компанії розроблені та впроваджені комплексні організаційно-технічні заходи з охорони праці.

Основні причини травматизму: незадовільна організація виконання робіт, неякісне проведення інструктажу, особливо при виконанні робіт підвищеної небезпеки, необережні дії потерпілих, порушення правил дорожнього руху.

Аналіз нещасних випадків свідчить такаж про те, що не всі керівники підприємств приділяють належну увагу охоні праці працюючих, недостатньо проявляють вимогливість до керівників всіх ланок за забезпеченням безпечної роботи.

Оперативна інформація про стан виробничого травматизму

на підприємствах НАК "Нафтогаз України" за 2004 рік

Підприємствами НАК "Нафтогаз України" на заходи з охорони праці у 2004 році витрачено понад 66,7 млн. грн. (у 2003 році - 62,3 млн. грн.). Зросло фінансування у порівнянні з минулим роком в ДК "Газ України" (з 11,9 млн. грн. до 17,9 млн. грн.), ВАТ "Укрнафта" (з 10,3 млн. грн. до 12,4 млн.грн.) та ДАТ "Чорноморнафтогаз" (з 2,05 млн. грн. до 3,1 млн. грн.). Службами охорони праці та постійно-діючими комісіями у минулому році проведено близько 18 тис. цільових та оперативних перевірок виробничих підрозділів та робочих місць, у тому числі 2,9 тис. під головуванням перших керівників, службами охорони праці - 10,7 тис. За адміністративні порушення з питань охорони праці притягнуто до дисциплінарної відповідальності 3724 працівники, у тому числі 3067 позбавлено премій та надбавок, 583 оголошено догану, звільнено з займаних посад 24 особи.

Згідно з оперативною інформацією у 2004 році на підприємствах НАК "Нафтогаз України" сталося 86 нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, в тому числі 9 групових, при яких було травмовано 102 працівники (з них 6 -смертельно), в тому числі:

- ДК "Газ України" - 40 випадків (5 - групових), травмовано 50 осіб (1 -смертельно);

- ВАТ "Укрнафта" - 17 випадків (1 — груповий), 18 травмовано (1 - смертельно);

- ВАТ "Укртранснафта" - 6 випадків (1 - груповий), 8 травмовано (2 - смертельно);

- ДК "Укртрансгаз" - 11 випадків (1 — груповий), 12 травмовано (1 - смертельно);

- ДК "Укргазвидобування" - 7 випадків, 7 травмовано (1 - смертельно);

- ДАТ "Чорноморнафтогаз" - 2 випадки, 2 травмовано;

- ДП "Нафтогазбезпека" - 1 випадок, 1 травмовано.

Не допущено випадків виробничого травматизму на протязі 2003 - 2004 років у ДАТ "Укрспецтрансгаз".

Слід відмітити, що із 102 працівників 36 (35%) травмовано внаслідок протиправних дій сторонніх осіб, контакту з тваринами, ДТП не з вини працівників Компанії.

Аналіз виробничого травматизму за видами подій показав, що:

31 працівник Компанії (30%>) травмовано в результаті дорожньо-транспортних пригод;

20 (20%о) - при падінні в результаті пересування;

10 (10%о) - при падінні з висоти;

10 (10%о) - при нападі на працівника Компанії (протиправні дії сторонніх осіб);

6 -в результаті дії механізму та предметів, що рухаються, розлітаються та обертаються;

5 - ушкодження внаслідок контакту з тваринами (укус собаки, змії та інші);

З - при падінні та обрушенні предметів;

З - при пожежі;

1 - при ураженні електричним струмом;

13 - при інших видах подій.

57% нещасних випадків від їх загальної кількості трапилося організаційного характеру (порушення правил дорожнього руху, виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов'язків та інструкцій з охорони праці).

Допущено збільшення виробничого травматизму на підприємствах газопостачання та газифікації ДК "Газ України". Так, у 2004 році (у порівнянні 2003) сталося 40 (+12) нещасних випадки, з них 5 (+4) групових), при яких постраждало 50 (+20)працівників, у тому числі 1 (-3) - смертельно. У поточному році ВАТ "Укртранснафта" допустило 6 (+2) нещасних випадків, з них 1 (+1) груповий, при яких постраждало 8 (+4) працівників, у тому числі 2 (+2) смертельним наслідком.

Аналіз нещасних випадків із смертельним наслідком вказує на аналогічні загальним травматизмом причини. Так, 3 випадки сталося з причин порушення правил дорожнього руху, 2 - через порушення трудової і виробничої дисципліни, 1 через незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності) невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

Загальна кількість днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків склала 5907, з яких 1746 в ДК "Газ України", 1527 - ВАТ "Укрнафта", 1135 - "Укргазвидобування".

Матеріальні наслідки та збитки по нещасним випадкам, пов'язаних виробництвом, у минулому році склали 402,7 тис. грн.

Ще на низькому рівні проводиться розслідування ряду нещасних випадків "Газ України", не завжди вказується відповідальність посадових осіб та не дається оцінка роботи керівникам структурних підрозділів підприємств Компанії.

Мають місце випадки, коли медичні висновки не відповідають фактичному стану здоров'я працівника. І як наслідок, на протязі 2003 - 2004 років сталося випадків природної смерті (26 - у 2004 році), з яких 16 - серцево-судинні захворювання, на які складено акти за формами НТ, НПВ (невиробничий травматизм).

Професійних захворювань працівників на підприємствах Компанії у 2004 році не зареєстровано.

Стислі обставини та причини нещасних випадків із смертельним наслідком та групових, пов'язані з виробництвом, які сталися на підприємствах НАК "Нафтогаз України" у 2004 році.

ВАТ "Укртранснафта"

Груповий нещасний випадок із смертельним наслідком

1. 20.09.04 р. Кременчуцьке районне нафтопровідне управління (КРНУ) філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи". Повертаючись з відрядження, мікроавтобус "Ніссан" Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи", зіткнувся з вантажним автомобілем КАМАЗ, що рухався в попутному напрямку. Водій Шорін Ю.М., начальник планово-економічного відділу Безмен А.А., економіст планово-економічного відділу Мостовенко О.М. отримали травми. Водій Шорін Ю.М. від отриманих травм помер у лікарні 25.09.04.

Причини нещасного випадку:

- порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля "Ніссан" Шоріним Ю.М;

- невиконання посадових обов'язків посадовими особами структурних підрозділів КРН щодо забезпечення якісного проведення передрейсового інструктажу та контролю за його проведенням.

Нещасний випадок із смертельним наслідком

2. 15.07.04 р. Одеське районне нафтопровідне управління Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи". При виконанні робіт з фарбування металевих конструкцій з ліктьової автовишки відкритого розподільчого пристрою 110/35/10 кВ, електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 4 розряду НПС "Августівка" Сопілко. Л.С. наблизився на недопустиму відстань до струмопровідних частин шинного мосту, який знаходився під напругою 10 кВ. В результаті отриманої електротравми потерпілий помер.

Причини нещасного випадку:

- незадовільне функціонування системи управління охороною праці;

- порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів;

- незастосування засобів індивідуального захисту (при їх наявності); невиконання посадових обов'язків посадовими особами; невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

ВАТ "Укрнафта"

Нещасний випадок із смертельним наслідком

3. 07.09.04 р. цех капітального і підземного ремонту свердловин (КіПРС) НГВУ "Надвірнанафтогаз". Після спуску труб і при підійманні зі стелажа чергової труби сталося скручування каната талевої системи. Спроби розкрутити канат, робочої площадки не дало позитивного результату. Тоді машиніст підіймача "АзІНМАШ-37А" цеху технологічного транспорту (ЦТТ) Сіщук В.В. запропонував розкрутити канат талевої системи, піднявшись по стрілі підіймача на висоту (~10м) знаходження гакоблока, для чого одягнув запобіжний пояс, зачепив карабін стропа пояса за страхувальний тросик драбини стріли підіймача і піднявся на висоту першої секції. Від'єднавши карабін стропа запобіжного пояса від страхувального тросика Сіщук В.В. перейшов по стрілі підіймача ближче до талевого блока, зачепив строп запобіжного пояса за розкос першого пояса верхньої секції і розкрутивши канат відчепив карабін стропа з метою переходу на драбину і опускання вниз. Під час переходу по елементах стріли до драбині Сіщук В.В. втратив рівновагу і впав на робочу площадку, отримавши смертельну травму.

Причини нещасного випадку:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці потерпілим;

- невиконання посадових обов'язків ІТП цехів капітального та підземного ремонту свердловин, технологічного транспорту НГВУ у частині здійснення належного контролю за дотриманням правил, норм та інструкцій з охорони праці, виробничої та технологічної дисципліни.

Груповий нещасний випадок

4. 22.11.04 р. Полтавське тампонажне управління ВАТ "Укрнафта". На 77 км

автошляху Київ-Ковель водій приватного автомобіля ВАЗ при проїзді перехрестя не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Дати дорогу" та скоїв зіткнення з автомобілем ЗІЛ ВАТ "Укрнафта". У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль перекинувся, а водій Мироненко СІ. та слюсар-ремонтник Зюсь О.П. були травмовані.

Причина нещасного випадку:

- порушення Правил дорожнього руху стороннім водієм.

ДК „Укргазвидобування"

Нещасний випадок із смертельним наслідком

5. 02.12.04 р. Хрестищенське ВБР БУ "Укрбургаз". Під час підйому бурильного інструменту помічник бурильника Овчаренко Є.Л. впав з нижніх палатей бурової установки "Уралмаш-4Е" на підлогу установки, у результаті чого отримав смертельну травму.

Причини нещасного випадку:

- низька трудова і виробнича дисципліна безпосередніх виконавців робіт;

- незадовільний контроль з боку керівництва бурової бригади за виконанням вимог діючих інструкцій по безпечному веденню робіт;

- недостатній рівень проведення оперативного контролю за створенням безпечних умов праці.

ДК "Газ України"

Нещасний випадок із смертельним наслідком.

6. 23.11.04 р.Тячівська філія ВАТ "Закарпатгаз". При виконанні службових обов'язків в смт. Солотвино у начальника служби обліку і розрахунків Тячівської філії ВАТ "Закарпатгаз" Дикуна І. І. погіршився стан здоров'я. Для його транспортування у м. Тячево на службовому автомобілі ЗАЗ-1103 він попросив знайому особу Петуха 1.1. сісти за кермо. На трасі Рахів-Ужгород у районі с. Грушево Петух І.І. на засніженій дорозі не справився з керуванням автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2107.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди Дикун І.І. отримав смертельні травми, а водій був тяжко травмований і доставлений у Тячівську райони) лікарню.

Причини нещасного випадку:

- порушення Правил дорожнього руху Дикуном І.І. , стосовно передачі керування транспортним засобом особі, яка перебувала у стані алкогольного спяніння ;

- керування транспортним засобом Петухом І.І. у стані алкогольного сп'яніння.

Групові нещасні випадки

7. 21.01.04 р. ВАТ „Донецькміськгаз" ДК "Газ України". При виконанні робіт по відключенню газу від будинку боржника, троє працівників газового господарства (Потап'єв А.А., Мухін А.С. і Рибалко В.Г.), отримали тілесні пошкодження внаслідок протиправних дій господарем цього будинкуку та сторонніми особами (сусідами).

Причина нещасного випадку:

- травмування працівників внаслідок протиправних дій інших осіб.

8. 01.04.04 р. ВАТ „Донецькміськгаз" ДК "Газ України". У службовому приміщенні районної експлуатаційної служби газопостачання абонентом-боржником було вчинено протиправні хуліганські дії до слюсарів газового господарства Гладких В. В. та Мухіна А. С, внаслідок яких працівники газового господарства отримали тілесні пошкодження (травми обличчя та голови).

Причина нещасного випадку:

- травмування працівників внаслідок протиправних дій інших осіб.

9. 07.04.04 р. ВАТ „Харківгаз" ДК "Газ України". При розвантаженні вантажного автомобіля 200 літрової бочки з вапном стався викид вапна попало в очі слюсарям Волкову В.В. та Новикову М. І.

Причини нещасного випадку:

- невикористання засобів індивідуального захисту;

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

10. 18.08.04 р. ВАТ „Дніпрогаз" ДК "ГазУкраїни". Легковий автомобіліь "Фольксваген" на великій швидкості виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем газового господарства УАЗ - 2206, у якому їхали працівники для виконання денного завдання. У результаті дорожньо-транспортної пригоди отримали травми різної важкості працівники газового господарства - водій Булькач СІ., контролери Комендантова Л.М., Румянцева І.Г., Варяник В.В. та охоронник Фурсов І.А.

Причина нещасного випадку:

- порушення Правил дорожнього руху стороннім водієм.

11. 27.09.04 у ВАТ "Закарпатгаз" ДК "Газ України". На трасі Хуст-Ужгород автомобіль ВАТ "Закарпатгаз" газового господарства виконував обгін вантажного автомобіля "Урал". Підчас виконання цього маневру, на нього здійснив наїзд автомобіль "Сітроєн". У результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль газового господарства опинився у кюветі, водій ВАТ "Закарпатгаз" Мадовчик В.П., слюсар Касинець М.Ю. та контролер Боришин А.І. отримали травми.

Причина нещасного випадку:

порушення Правил дорожнього руху стороннім водієм.

ДК "Укртрансгаз"

Нещасний випадок із смертельним наслідком

12. 29.04.04 р. Управління "Укравтогаз" РВУ "Львівавтогаз". Після закінчення робіт із укладення пластмасового газопроводу у сталевий футляр під дорогою необхідно було переставити дорожні знаки і стрічку для збільшення дорожнього полотна для руху транспорту із протилежної сторони дороги від АГНКС-5. Під час переставлення дорожнього знаку на муляра служби капітального будівництва Путяк І.П. здійснив наїзд автомобіль, який рухався на великій швидкості по зустрічній смузі дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди смертельно травмовано муляра Путяка.

Причина нещасного випадку:

- порушення Правил дорожнього руху стороннім водієм.

Груповий нещасний випадок

13. 24.11.04 р. УМГ "Донбастрансгаз", Краматорське ЛВУМГ, ГРС м. Красноармійськ. Під час чергового відвідування ГРС оператор Маценко О.С. виявив несправність обладнання у приміщенні котельні. У приямку котла була невелика кількість води, а з водяної труби розширювального баку виходила газо-водяна суміш. Після вимикання котла, Маценко О.С разом прибувшим на допомогу оператором Жила О.І., оглянули водяну систему, прокачали та поповнили опалювальну систему та зробили замір загазованості інтерферометром ШИ-11 (замір не показав присутності природного газу). Під час розпалювання запальнику сірником, стався хлопок газоповітряної суміші в результаті чого Маценко О.С. був відкинутий у бік і втратив свідомість. Отямившись, Маценко О.С. попередив про небезпеку Жилу А.І., який стояв біля вхідних дверей. Коли Маценко О.С. підвівся на ноги - стався другий хлопок, який призвів до загоряння одежі на тілі Маценка О.С. У результаті спалаху суміші Маценко О.С. та Жила О.І. отримали опіки поверхні тіла і були госпіталізовані.

Причини нещасного випадку:

- інтенсивний знос внутрішньої поверхні корпусу регулятора тиску внаслідок впливу механічних домішок у швидкісному потоці газу та утворення отвору з виходом природного газу до оболонки обігріву регулятора;

- проникнення природного газу через систему опалювання в розширювальний бачок та його вихід до приміщення операторної через скидний патрубок, що привело до створення газоповітряної суміші в приміщенні;

- невиконання перевірки кратності обміну повітря у приміщенні ГРС;

- невиконання графіку ремонту та обслуговування газового господарства ГРС на власні потреби, систем опалення, підігрівання газу та вентиляції;

- порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

ДП "Науканафтогаз"

Груповий нещасний випадок 

14. 27.02.04 р. ДП "Науканафтогаз". При спробі уникнуті наїзду на пішохода, що вискочив на дорогу, водій легкового автомобіля інституту НДПІАС Утрансгаз скоїв зіткнення із зустрічним легковим автомобілем У результаті дорожньо-транспортної пригоди працівники інституту Сорокін М.К. Мірошниченко Н.Т. та водій Сорокін П.Я. отримали різні травми.

Причина нещасного випадку:

порушення Правил дорожнього руху сторонньою особою - пішоходом (14).

4.1 Традиційні методи аналізу виробничого травматизму

Метою аналізу виробничого травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати і виявляти причини, що їх зумовлюють. Найбільш розповсюджені методи аналізу виробничого травматизму є такі: статистичний і монографічний, заслуговують уваги економічний, ергономічний, прогностичний методи.

Найбільш розповсюдженим методом аналізу травматизму є статистичний, який базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: по віку, статі, стажу роботи, в тому числі по даній професії, виду обладнання, причинам, пори року та доби і інше. Вихідними даними для аналізу є матеріали, щомістяться в актах за формую Н-1, який складається про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше абовиникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу, терміном не менше ніж на один день. В онові закладені закони статистики, дає можливість оцінити стан травматизму з кількісної та якісної сторони в масштабі виробництва, об’єднання і всієї галузі промисловості. Кількісна оцінка стану травматизму визначається показником частоти травм, що харакутеризує число нещасних випадків, що припадають на тисячу працюючих на визначений календарний період: місяць, квартал, рік.

Коефіцієнт частоти травматизму:

Кч=1000*Т/Р

де: Т - число травм;

Р-середньоспискова чисельність працюючих за відповідний календарний період.

Якісну сторону травматизму визначається показником важкості, що характеризує число днів непрацездатності в робочих днях, що припадають на один нещасний випадок.

Коефіцієнт важкості травматизму: 

Кв=Д/Т

де: Д - загальне число днів непрацездатності за відповідний календарний період.

Коефіцієнт загального показника травматизму Кз:

з=Кч*Кв

В результаті складають статистичні таблиці, які дозволяють зробити висновок, який контингент працюючих, на яких дільницях і робочих місцях, в силу яких причин і при яких обставинах найбільше можливий травматизм. Даний підвид статистичного методу отримав назву групового. З плином часу результати аналізу оформлюються як правило в графічному вигляді діаграм, що дає можливість вивчати динаміку травматизму в зв'язку із змінами кадрового стану, модернізацією обладнання і цехів в цілому.

Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічаються місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об’єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу обладнання, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів індивідуального та колективного захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманній лише тій чи йншій дільниці виробнийтва, обладнанню, технологічному процесу, за цим методом поглиблено розглядаються всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробовування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, засоби індивідуального та колективного захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, осваітленість, загазованість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно. Все це дозволяє виявити не тільки причини нещасного випадку, але потенціально існуючі причини травматизму.

Економічний метод аналізу заснований на обліку шкоди, яка наноситься державі, підприємству за рахунок втрат працездатності, внаслідок отриманих травм, професійних захворювань, оплати за листками непрацездатності, витрати на відновлення здоров'я, відшкодування шкоди потерпілим, навчання нових працівників, які прийняті на робочі місця замість вибувших внаслідок травм, витрат на розслідування нещасних випадків. Крім цього, враховується вартість пошкодженого обладнання, матеріалів, зниження продуктивності праці працюючого при поверненні до праці після випадку в розмірі одноразових допомог і т.д.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи "людина – машина – середовище” (ЛМС).

Вирішення ергономічних проблем, котрі виникають у процесі експлуатації системи ЛМС, доцільно проводити у напрямку опрацювання методів об’єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих факторів за умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні та гравітаційні поля Землі), удосконалення моделей індивідуальної та групової діяльності людей в різних умовах (4) .

Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітатно- гигиєнічних умов; психофізіологічної структури діяльності; виду системи ЛМС і як вирішуються нею проблеми; елементарного акту діяльності, котрий зумовив нещасний випадок.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. Аналізуються всі облікові і звітні матеріали про нещасні випадки, загальні та професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, дільниць і цехів; матеріали спеціального обстеження будівель, об’єктів, приміщень, обладнання тощо.

Прогностичний метод включає три підметоди:

- морфологічний підметод, що базується на детальному вивченні конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру технологічних операцій і прогнозування можливих нещасних випадків;

- екстраполяційний підметод, що базується на виборі математичної функції, яка б достовірно описала явище травматизму;

- підметод експертних оцінок, що базується на вивченні думок кваліфікованих працівників в галузі охорони праці шляхом анкетування.

Найбільш повний і об'єктивний результати дозволяють отримати комплексні методи досліджень виробничого травматизму де одночасно проводяться вказані вище методи аналізу.

Прогнозування травматизму здійснюється, як правило, з використанням статистичних даних по Кч, Кв і Кз за декілька років роботи, що дає можливість отримати графічну криву, яка може екстраполювати і описати зміни вказаних показників на найближчий календарний період.

Прогнозування травматизму і професійних захворювань, а також динаміка змін умов праці є однією із основ створення системи управління охорони праці (СУОП). СУОП передбачає здійснення комплекса взаємозв'язаних організаційних, технічних, гігієнічних та соціально-економічних заходів направлених на створення умов праці без травматизму. Інформаційне забезпечення СУОП здійснюється на базі аналізу умов праці на робочих місцях (6).

Нашим управління здійснено аналіз травматизму в розрізі районів області за підсумками роботи з 01.04.2003 року по 01.01.2004 року з визначенням Кч, Кв і Кз, результати якого занесено в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1- Стан травматизму в Івано-Франківській області

№ п/п | Райони | Чисель ність | Кількість вмпадків | Дні непра-цездатності | Кч | Кв | Кз

1 | Богородчан-ський район | 11700 | 2 | 70 | 0.17 | 35 | 5.4

2 | Верховин-ський район | 4276 | 2 | 54 | 0.47 | 27 | 12.69

Продовження таблиці 4.1

3 | Галицький район | 14610 | 3 | 193 | 0.2 | 64.33 | 12.86

4 | Городенків-ський район | 16114 | 8 | 215 | 0.49 | 26.87 | 13.16

5 | Долинський район | 17580 | 17 | 655 | 0.97 | 38.52 | 37.37

6 | Калушський район | 36323 | 14 | 186 | 0.385 | 13.28 | 5.11

7 | Коломийсь-кий район | 50804 | 17 | 125 | 0.35 | 6.96 | 2.42

8 | Косівський район | 11650 | 2 | 20 | 0.17 | 10 | 1.7

9 | Надвірнянсь-кий район | 22778 | 13 | 265 | 0.57 | 20.38 | 11.61

10 | Рогатинський район | 13504 | 7 | 247 | 0.51 | 35.28 | 17.99

11 | Рожнятівсь-кий район | 11989 | - | - | - | - | -

12 | Снятинський район | 12600 | 1 | 48 | 0.07 | 6.96 | 3.35

13 | Тлумацький район | 9565 | 1 | 64 | 0.11 | 10 | 7.04

14 | м.Івано-Франківськ | 15520 | 96 | 2565 | 0.83 | 26.71 | 22.16

Таблиця 4.2-Аналіз травматизму по Україні протягом 2000-2004 років

№ |

Наймену-вання | Звіт. Пе-ріод | Кількі-сть не-щасних випад-ків | Кількі-сть працю-ючих | Кількі-сть днів непрацездат-ності | Коефіцієнти |

Витрати на охо- рону праці млн.грн

Час-тоти Кч | Важ-кості Кв

НАК "Нафтогаз України” | 2000 | 86 | 157458 | 5854 | 0.62 | 68.07 | 44.6

2001 | 84 | 157300 | 4800 | 0.6 | 64.81 | 45.2

2002 | 96 | 157350 | 6128 | 0.599 | 65.19 | 30

2003 | 92 | 157455 | 5950 | 0.56 | 64.73 | 62.3

2004 | 86 | 157470 | 5907 | 0.54 | 68.69 | 66.7

1 | ДК "Укртранс-газ” | 2000 | 13 | 27459 | 884 | 0.51 | 108.1 | 10.1

2001 | 15 | 26921 | 795 | 0.37 | 79.5 | 10.2

2002 | 15 | 27440 | 904 | 0.55 | 60.27 | 5.8

2003 | 10 | 27458 | 700 | 0.36 | 70 | 15

2004 | 11 | 27460 | 763 | 0.4 | 69.36 | 13.9

2 | ДК "Укргазви-добування” | 2000 | 4 | 19181 | 260 | 0.26 | 151.3 | 9.7

2001 | 10 | 18574 | 420 | 0.54 | 42 | 9.6

2002 | 12 | 19175 | 428 | 0.52 | 42.8 | 7.1

2003 | 2 | 19180 | 72 | 0.104 | 36 | 11.3

2004 | 7 | 19185 | 1135 | 0.36 | 162 | 11

3 | ВАТ "Укрнафта” | 2000 | 25 | 25476 | 1920 | 1.06 | 82.56 | 8.2

2001 | 27 | 25370 | 1807 | 0.86 | 91.36 | 8

2002 | 21 | 25446 | 1494 | 0.83 | 94.5 | 4.8

2003 | 10 | 25478 | 1400 | 0.76 | 96.3 | 10.3

2004 | 17 | 25479 | 1527 | 0.74 | 89.8 | 12.4

4 | ДАТ "Укрспец-траннсгаз” | 2000 | 2 | 2519 | 82 | 1.19 | 22.5 | 2.9

2001 | - | 2425 | - | - | - | 2.87

2002 | - | 2500 | - | - | - | 2.1

2003 | - | 2516 | - | - | - | 3.0

2004 | - | 2519 | - | - | - | 2.3

5 | ВАТ "Укртранс-нафта” | 2000 | 2 | 3128 | 96 | 0.96 | 41.5 | 1.5

2001 | 1 | 2597 | 36 | 0.39 | 36 | 1.55

2002 | 5 | 3100 | 140 | 1.61 | 28 | 1

2003 | 8 | 3127 | 254 | 2.56 | 31.75 | 3.45

2004 | 6 | 3130 | 302 | 1.92 | 50.33 | 2.8

6 | АТ "Чорномор- нафтогаз” | 2000 | 4 | 3020 | 168 | 1.99 | 31.25 | 1.1

2001 | 2 | 2961 | 71 | 0.68 | 35.5 | 1.65

2002 | 2 | 3015 | 60 | 0.66 | 30 | 0.82

2003 | 1 | 3025 | 24 | 0.33 | 24 | 2.05

2004 | 2 | 3022 | 61 | 0.66 | 30.5 | 3.1

2000 | - | 1483 | - | - | - | 2.0

Продовження таблиці 4.2

7 | ВАТ "Азмол” | 2001 | 1 | 2016 | 38 | 0.49 | 38 | 2.9

2002 | 1 | 1483 | 28 | 0.67 | 28 | 1.28

2003 | - | 1478 | - | - | - | 2.4

2004 | - | 1480 | - | - | - | 1.0

8 | ДК "Газ України” | 2000 | 29 | 72439 | 2060 | 0.41 | 38.31 | 7.0

2001 | 27 | 70308 | 1604 | 0.38 | 59.4 | 7.2

2002 | 40 | 72368 | 3074 | 0.55 | 76.85 | 5.3

2003 | 52 | 72430 | 3500 | 0.72 | 67.3 | 11.9

2004 | 40 | 72442 | 1746 | 0.55 | 43.65 | 17.9

9 | Інші | 2000 | 7 | 2753 | 384 | 2.91 | 59.29 | 2.1

2001 | 1 | 6128 | 29 | 0.16 | 29 | 2.13

2002 | - | 2753 | - | - | - | 1.8

2003 | - | 2762 | - | - | - | 2.9

2004 | 3 | 2753 | 434 | 1.09 | 144.7 | 2.31

Таблиця 4.3- Показники травматизму в НГВУ "Надвірнанафтогаз”

Показники | Роки

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Кількість травм, ( Т) | - | 2 | 1 | 1 | 1

Сумарна непрацездатність, дні(Д) | - | 47 | 30 | 28 | 24

Чисельність працюючих, чол (Р) | 1135 | 1879 | 1841 | 1828 | 1893

Лікарняні відпустки | 701 | 1147 | 1200 | 1473 | 1288

Сума відшкодувань підприємство витрат, грн | - | 4270 | 3121 | 4950 | 3132

Сума штрафу за настання з ви- ни підприємства нещасних випадків, грн | - | - | - | - | -

Травмовані із смертельними наслідками | - | 1 | 1 | 1 | 1

Кількість перевірок | 48 | 40 | 50 | 38 | 48

Об’явлено доган | - | 2 | 1 | 4 | 3

Накладено штрафів на посадових осіб | - | - | - | - | -

Позбавлено премії | - | 1 | 3 | 2 | 1

Фінансування за рахунок всіх джерел, тис.грн | 223.21 | 230.34 | 242.1 | 341.34 | 398.99

Фінансування за колективним договором, тис.грн | 133 | 146.2 | 149.43 | 165 | 170.45

Коефіцієнт частоти, Кч | - | 1.06 | 0.54 | 0.55 | 0.53

Коефіцієнт важкості, Кв | - | 23.5 | 30 | 28 | 24

Аналіз причин виробничого травматизму і професійної

захворюваності в нафтовій та газовій промисловості

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної зах –ворюваності можлива лише при умові ретельного вмвчення причин їх виникнення. До основних виробничих факторів, дія яких на людину може привести до травми чи професійного захворювання в нафтовій промисловості є:

- механічні фактори виробничого процесу (рухомі та обертаючі елементи виробничого обладнання, відлітаючі та падаючі предмети, вибухова хвиля);

- фізичні фактори виробничого процесу (електричний струм, висока чи низька температура, підвищена вологість повітря, зміна тиску, іонізуюче та рентгенівське випромінювання, виробничий шум, вібрація, недостатнє освітлення, аерозолі);

- хімічні фактори виробничого процесу (загальнотоксичні, дратуючі, збуджуючі, мутагенні речовини);

- фактори які зумовлені трудовою діяльністю людини, а також поруше- нням нормальних режимів праці (статистичне напруження, монотонність праці, нераціональний режим праці та відпочинку, психофізіологічні фактори). 

Виробнича небезпека і шкідливість, як правиловиникають внаслідок пору-шення режимів технологічних процесів, роботи виробничого обладнання, а також порушення нормальних режимів праці. Виробнича небезпека може виникати внаслідок дії одного чи декількох шкідливих факторів.

В нафтовій та газовій промисловості причини травматизму та професійної захворрюваності можна розділити на три групи.

1.Організаційні причини:

- неправильна організація праці (нераціональний режим праці та відпочинку, порушення технологічного режиму, використання небезпечних методів робо- ти, недостатній нагляд за виконання працівниками правил по техніці безпеки при виконанні робіт, використання невідповідних інструментів та приспосіблень);

незадовільний стан робочого місця (забрудненість);

неякісне проведення навчання з питань охорони праці;

порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;

відсутність індивідуальних засобів захисту;

порушення трудової дисципліни (поява на роботі в нетверезому стані).

2. Санітарно-гігієнічні:

підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речо- вин;

незадовільні мікрокліматичні умови;

підвищені рівні шуму та вібрації;

недостатнє чи нераціональне освітлення;

наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень.

3. Технічні:

недосконалість технологічного процесу;

недосконалість технологічного обладнання;

недосконалість засобів механізації інструменту;

ненадійна конструкція запобіжних та блокуючих пристроїв;

неправильне розташування органів керування устаткуванням;

недосконалість або відсутність захисного огородження.

Також проаналізувавши травматизм на різних підприємствах нафтогазової промисловості України , я зробила наступні висновки :

? 61 % травм припадає на експлуатацію ;

? 39 % травм припадає на буріння ;

Розподіл нещасних випадків по матеріальному фактору травмованих на бурових підприємствах має такий вигляд :

17,7 % ? рухомі частини обладнання ;

10,6 % ? робота з посудинами під тиском ;

10,7 % ? несправний інструмент .

Розподіл нещасних випадків за професіями :

46,3 % ? помічник бурильника ;

25,1 % ? слюсар з обслуговування бурового обладнання ;

12,0 % ? моторист ;

12,5 % ? бурильник .

Розподіл травм у бурінні по видам робіт :

СПО ? 36 % ;

ремонт обладнання ? 11 % ;

монтаж і демонтаж обладнання ? 21 % ;

приготування бурового розчину ? 14 % ;

інший вид робіт ? 18 % ;

Розподіл травм по видам робіт при експлуатації свердловин :

СПО ? 15 % ;

транспортні роботи ? 17 % ;

ремонт обладнання ? 10 % ;

інші технологічні операції ? 23 % .

Як бачимо досить велика небезпека травматизму присутня , як при бурінні так і при експлуатації свердловин . Бачимо тільки різницю у процентних співвідношеннях рівня травматизму по видам робіт та матеріальному фактору , також за професіями .

Тому необхідно велику увагу приділяти стану охорони праці на підприємствах, вкладати кошти для забезпечення належного рівня безпеки працівників. Планування заходів запобігання виробничого травматизму і професійної захворюваності (14).

4.5Аналіз та прогнозування стану виробничого травматизму та охорони праці в сучасних умовах

Сьогодні XXI століття. Ситуація в охороні праці у країні переходить у категорію некерованої і практично не прогнозованої. Не випадково кажуть, що сьогодні повідомлення ЗМІ про аварії, катастрофи та загибель людей на виробництві нагадують зведення воєнних дій. Висновок, мабуть, один; якщо ми не вживемо кардинальних заходів, ситуація з катастрофічної може перерости в обвальну (як в економіці), для виправлення якої знадобляться десятиріччя. Щоб цьому запобігти, сьогодні потрібні зусилля всіх учених, спеціалістів, практичних працівників у галузі охорони праці.

Одним з напрямів підвищення безпеки праці є вдосконалення системи управління та організації праці на всіх етапах трудової діяльності та рівнях виробництва, на основі застосування економічних стимулів, розробки нових показників оцінки стану охорони праці та рівня безпеки, вироблення механізму економічного регулювання в рамках підприємства.

Наступне підвищення ефективності управління повинне бути пов'язане із застосуванням методів діагностики та прогнозування стану охорони праці, виробничого (професійного) ризику (ступеня небезпечності виробництва) та рівня травматизму. Діагностика в системі управління охороною праці має принципове значення тому, що стає одним з головних джерел інформації, дає можливість оперативно і правильно застосовувати управлінські дії, які б забезпечували ефективне функціонування системи управління, перейти від нестабільного, нестаціонарного, некерованого процесу до стійкого, стаціонарного, керованого.

Під діагностикою травматизму треба розуміти принцип та методику виявлення і вивчення ознак і факторів, які характеризують стан охорони праці, на основі всебічного дослідження обставин і причин нещасних випадків з метою вжиття регулюючих заходів, спрямованих на зниження кількості травм, професійних захворювань і аварій. Процес діагностики передбачає:

- виявлення характеру та причин порушень вимог безпеки праці персоналом підприємства;

- визначення ступеня впливу їх на рівень травматизму;

- встановлення критеріїв, на підставі яких це здійснюється.

В умовах обмеженого фінансування дуже важливого значення набуває прогнозування, яке здійснюється з метою наступного раціонального планування коштів на заходи щодо запобігання нещасним випадкам, виходячи з характеру та обсягу наступних робіт, а також попереднього досвіду. Прогнозування дає можливість визначити пріоритетність вкладення фінансових коштів, підвищити ефективність витрат на ці заходи.

Прогнозування виробничого ризику (небезпечності виробництва), заподіяння шкоди здоров'ю людини в комплексі з наступним плануванням, як функція управління і засіб підвищення безпеки праці, необхідне як у звичайних умовах за нормального функціонування виробництва через наявність і дію небезпечних і шкідливих факторів, так і в умовах нестандартних (надзви-чайних) ситуацій.

Для можливості оцінювання, діагностики та прогнозування стану охорони праці перш за все необхідно визначити оцінні показники, з допомогою яких це здійснюватиметься. Тепер в оцінці стану охорони праці використовуються такі показники, як абсолютна кількість нещасних випадків та днів втрати працездатності, коефіцієнт частоти (Кч) та коефіцієнт важкості (Кв). Ці показники досить прості та зручні в обчисленні, але вони дають уявлення тільки про рівеньи про рівень частоти та тяжкості травматизму і не характеризують виробничий об'єкт щодо його небезпечності чи наявності шкідливих умов, які призводять до професійних захворювань.

Тому розробка показників, які всебічно характеризують стан охорони праці на підприємстві, є актуальним завданням. Ці показники повинні задовольняти певні вимоги, до яких належать такі:

- достовірність, достатня для практичної мети;

- простота системи обліку вихідних даних і наступних розрахунків

(прикладом цього є традиційні коефіцієнти частоти та тяжкості). Звичайно,

можна запропонувати ряд показників, які відповідають формалізованим ме-

тодам, проте вони потребуватимуть додаткових ускладнених процедур

накопичення даних, розрахунку і або не знайдуть практичного застосування,

або всі процедури виконуватимуться формально на шкоду об'єктивності. Так

уже було свого часу в обчисленні показників якості праці;

- можливість об'єктивного порівняння стану охорони праці та рівня

небезпеки підприємств і підрозділів з різним характером виробництв.

При цьому оцінка стану охорони праці повинна здійснюватися за такими аспектами:

- ризик (або ступінь ризику) - як міра небезпечності технологічних

систем, виробництв, підприємства, що характеризує частоту (або вірогідність)

наслідків певних небезпечних подій (нещасних випадків, аварій, надзвичайних

ситуацій);

- наявність нещасних випадків, професійних захворювань, чи аварій, які кількісно характеризують фактичний стан об'єкта.

Аналіз ризику є необхідною умовою для прийняття управлінських рішень та практичних заходів у вирішенні завдань запобігання чи зменшення небезпечності виробництва, а також в оформленні декларації безпеки промислового об'єкта.

Традиційний показник - коефіцієнт частоти нещасних випадків (Кч), котрий широко застосовується в практиці для оцінки рівня травматизму, має істотний недолік, який полягає в тому, що його значення залежить не тільки від кількості нещасних випадків, але й від тривалості взятого для обчислення періоду (місяць, квартал, рік). Числовий вираз або графічне зображення цього показника не дають уявлення про динаміку травматизму протягом одного облікового періоду, наприклад, в межах одного кварталу чи року. Його сумарна величина зростає протягом року з місяця в місяць, з кварталу в квартал не тільки внаслідок абсолютного зростання рівня травматизму (і навіть за його зниження), а залежно від тривалості облікового періоду: на початку року він мінімальний, у кінці - максимальний, що викривлює справжню картину стану охорони праці.

Для уникнення цього недоліку пропонується рядом науковців та практичним працівникам служби охорони праці використовувати, як оцінний і прогностичний показник коефіцієнт частоти, наведений до кінця року (наведений коефіцієнт частоти - Кчн), який обчислюється за формулою:

Кчн=4*Кч/Nкв

де Кч - традиційний коефіцієнт частоти;

Nкв - сумарна кількість облікових кварталів, протягом яких обчислено Кч: один, два. три, чотири.

При цьому Кчн становить: за перший квартал - Кчн = 4КЧ;

за перше півріччя (два квартали) - Кчн = 2 Кч;

за дев'ять місяців (три квартали) - Кчн = 1,33 Кч;

за 12 місяців (кінець року) - Кчн = Кч.

За щомісячного обчислення:

Кчн=12/Пм

де Пм - тривалість облікового періоду в місяцях.

При цьому за 1 міс. - КЧн(І) = 12 Кч,

за 2 міс. - Кчн(2) = 6 Кч,

за 12 міс.-Кчн (12) = Кч.

Величина показника частоти, наведена на кінець року, змінюється тільки залежно від рівня травматизму і не залежить від тривалості облікового періоду. Таким чином, якщо ми маємо зростання чи зниження числа нещасних випадків в обліковому періоді (місяць, квартал), то крива це наочно проілюструє незалежно від тривалості розглянутого періоду (14).

4.4 Планування заходів запобігання високого рівня травматизму

та професійної захворюваності

Згідно із закону України "Про охорону праці” (1) одним із головних принципів державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних умов праці. Тому заходи із підвищення рівня охорони праці стають першочерговими в загальній системі управління підприємством будь-якої форми власності. Безпека життєдіяльності у виробничих умовах стає однією із важливих умов гарантованого успіху економічного розвитку держави.

Становище у сфері охорони праці, що склалося на теперішній час в Україні потребує запровадження надзвичайних заходів. Це зумовлено високим рівнем травматизму і профзахворювання робітників.

В Україні на виробництві щодня травмується в середньому 200 чоловік, із них 30 стають інвалідами, 20 одержують профзахворювання, 5% гинуть, причому 70% загиблих чоловіки у віці до 40 років.

Аналіз матеріалів зібраних на нафтових підприємствах ВАТ "Укрнафта” засвідчив, що виробничий травматизм і аварійність у галузі викликають такі причини:

організаційні - 70%;

виробничо-технічні - 25%;

психофізіологічні - 5%.

Загалом встановленно, що виробничий травматизмі профзахворюваність в межах акціонерного товариства зростає (таблиця 4.3) (15).

Таблиця 4.3 –Розподіл причин нещасних випадків на об’єктах ВАТ "Укрнафти” за різними причинами протягом 2000-2004 років

Причини нещасного випадку | Роки

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Всього потерпілих / дні непрацездатності | 25/1920 | 22/ 1807 | 21/ 1494 | 19/

1400 | 17/

1527

1.Порушення вимог при експлуатації транспортних засобів | 2 | 2 | 3 | 3 | 3

2.Незадовільна організація виконання робіт | 4 | - | 3 | 2 | -

3.Незадовільний технічний стан будівель та споруд | - | 2 | - | 1 | 3

4.Порушення вимог безпеки при експлуатації машин та механізмів | 1 | - | 2 | - | -

5.Ураження електричним струмом | - | 1 | - | - | 1

6.Падіння із висоти | 6 | 4 | 4 | 3 | 3

7.Незастосування засобів індивідуа- льного захисту | 3 | 3 | - | - | -

8.Падіння під час пересування | 4 | 3 | 3 | 2 | 2

9.Невиконання інструкцій з ОП | - | - | - | - | -

10.Інші причини | 5 | 7 | 6 | 8 | 5

Коефіцієнт важкості, Кв | 82.56 | 91.36 | 94.5 | 96.3 | 89.8

Коефіцієнт частоти, Кч | 1.06 | 0.863 | 0.827 | 0.76 | 0.74

4.6 Управління охороною праці, профілактика травматизму

та страхові тарифи

Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (2) (далі — Закон про соціальне страхування), безперечно, викликає повагу, як суттєвий захід щодо забезпечення прав людини в галузі охорони праці.

Кожного разу, перечитуючи його, переконуєшся в тому, що Закон про соціальне страхування спрямований не тільки на відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві, але й передбачає заходи з профілактики травматизму та загального поліпшення стану охорони праці на підприємствах і в організаціях. І в цьому можна вбачати особливість закону порівняно з видами соціального страхування, які існували раніше. Крім того, цей закон тісно пов'язує страховий тариф (страховий внесок) з рівнем виробничого травматизму: чим більше на підприємстві порушень норм охорони праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків тим вище може бути страховий тариф і навпаки, за належний стан охорони праці, зниження рівня виробничого травматизму закон передбачає зниження тарифу. А оскільки розмір страхового тарифу страхового внеску) обчислюватиметься у відсотках від фактичного обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг), то підприємству буде економічно вигідніше підтримувати стан безпеки праці на належному рівні і вести цілеспрямовану роботу щодо попередження травматизму. Це положення співзвучне з вимогами Закону «Про охорону праці» щодо матеріальної зацікавленості підприємства в забезпеченні безпеки праці.

Головною умовою попередження нещасних випадків є створення на підприємстві ефективної системи управління охороною, праці. Під поняттям «ефективна система управління» треба розуміти таку сукупність заходів щодо забезпечення безпеки праці, яку можна без особливих труднощів і плідно застосовувати в умовах підприємства для запобігання ушкодженню здоров'я працівників і зведення до мінімуму, наскільки це обґрунтовано і можливо, всіх причин небезпек, притаманних виробничому середовищу. А це означає, шо ефективна система управління повинна мати простий, зрозумілий кожному працівникові чіткий і однозначний механізм здійснення, який у підсумку повинен забезпечити стійку позитивну тенденцію зниження рівня виробничого травматизму.

Наявність на підприємстві саме такої системи управління охороною праці враховуватиме Фонд соціального страхування, коли визначатиме розмір страхового внеску при черговому перегляді тарифів.

А тому керівники та служби охорони праці підприємств, розуміючи пряму залежність профілактики травматизму від наявності дійової системи управління охороною праці, створюють ці системи на основі вимог концепції управління охороною праці.

Аналізуючи журнальні публікації, які відтворюють суб'єктивні погляди авторів на проблему управління, можна без труднощів визначити те загальне, що притаманне більшості,— відсутність чіткого механізму процесу управління. Функції управління охороною праці, як правило, зводяться до визначення обов'язків, навчання безпечних методів праці, забезпечення праців-ників засобами індивідуального захисту, атестації робочих місць тощо. Наприклад, у папку з написом «Система управління охороною праці» складають діючі на підприємстві стандарти з різних аспектів охорони праці, норми, правила, положення, перелік обов'язків працівників, плани, інструкції та інші документи. Документи ці, звичайно, мають пряме відношення до охорони праці, як системи заходів щодо забезпечення безпеки праці. Вони є, немовби, регламентом охорони праці. Без виконання вимог цих документів підприємство взагалі функціонувати не може.

Що стосується управління охороною праці, то подібні документи не можуть бути складовими системи управління охороною праці підприємства, оскільки аж ніяк не відображають ні концепції управління, ні механізму її здійснення.

Не наводячи тут викладок з теорії управління, але враховуючи їх, а також специфіку діяльності щодо забезпечення безпеки праці, пропонується таке формулювання концепції управління охороною праці: шляхом систематичного і обов'язкового контролю стану охорони праці виявляти й усувати небезпечні та шкідливі виробничі фактори, а також інші відхилення від норм техніки безпеки і виробничої санітарії, запобігаючи цим ушкодженню здоров'я працівників і зводячи до мінімуму, наскільки це обґрунтовано і можливо, всі причини небезпек, притаманних виробничому середовищу.

Якщо врахувати, що управління — це свідомий вплив на об'єкт чи процес з метою одержання бажаного результату, а вплив - це функція уже організованої, чинної, працюючої системи (будь-яке підприємство якраз і є такою системою), то наведена концепція підтверджує думку: управління охороною праці підприємства — це така система організаційних заходів, за якої не повинні допускатися прояви небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Якщо з ряду причин, об'єктивних і суб'єктивних, вони все ж утворюються, то їх можна вчасно помітити й локалізувати до того, як вони почнуть негативно впливати на стан здоров'я людини.

При визначенні конкретних дій з управління охороною праці, як су-купності заходів стосовно регулювання правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів щодо забезпечення безпеки праці треба виходити з необхідності врахування людського фактора.

Напевне, важко буде спростувати думку про те, що будь-яка ідея за умови свого здійснення буде посоромленою, якщо в її основі не буде особистої зацікавленості (матеріальної чи духовної), яка і має спонукати людину до активної діяльності.

Цю умову треба адресувати перш за все керівникам, покликаним забезпечувати безпеку та нешкідливість праці. Якщо врахувати вищевикладене, то з'являється можливість визначити ту сукупність об'єктивно необхідних і раціональних дій щодо забезпечення безпеки праці, яку й треба називати ме-ханізмом управління охороною праці.

До таких дій можна було б віднести:

- контроль (перевірка) стану охорони прані, як процес одержання,

сприйняття та обробки поточної інформації про стан справ і видачі її для

ухвалення управлінського рішення;

- визначення на підставі контролю оцінки стану безпеки праці через

кількісний критерій;

- оцінку (в балах) діяльності посадових осіб відповідно до кількісних

критеріїв стану безпеки праці;

- визначення порядку стимулювання посадових осіб за успіхи та

стягнення за недоліки в роботі щодо забезпечення безпеки праці та

профілактики виробничого травматизму і профзахворювань;

- розробка, прийняття та виконання управлінських рішень.

Не можна не згадати про принципи, на яких повинен базуватися механізм управління охороною праці. Основні з них такі:

- пріоритет життя і здоров'я людини (працівника) по відношенню до

будь-яких питань виробничої діяльності підприємства;

- можлива колегіальність в обговоренні питань і особиста зацікав-

леність у прийнятті рішень та їх наслідках;

- плановий і безперервний характер процесу управління;

- гласність контролю та прийнятих за його результатами -

управлінських рішень.

Не претендуючи на абсолютність цих міркувань, але враховуючи багаторічний досвід роботи з описаним механізмом управління охороною праці, є всі підстави стверджувати, що система управління, побудована на наведеній концепції, якраз і буде тим ефективним механізмом управління, необхідність якого вимагає Закон про соціальне страхування.

Використовуючи запропонований механізм і враховуючи специфіку виробництва, будь-яке підприємство спроможне розробити нормативний документ з управління охороною праці у вигляді стандарту чи положення (5).

Однак трапляються деякі труднощі під час роботи за розглянутою методикою. Вони мають суб'єктивний характер і стосуються не тільки спеціалістів служби охорони праці підприємства, а й керівників структурних підрозділів.

По-перше, необхідно забезпечити проведення контролю стану охорони праці в структурних підрозділах чітко за графіком, затвердженим керівником підприємства. Справа ця трудомістка, і не завжди спеціалісти служби охорони праці та посадові особи підрозділів справляються з нею, на що є ряд причин, у тому числі й суб'єктивних.

По-друге, працівникам служби охорони праці підприємства треба подолати певну нерішучість при виставлянні керівникам структурних підрозділів негативних оцінок за результатами контролю, і особливо тим виробнича діяльність яких заслуговує позитивної оцінки, але які в роботі з охорони праці допускають недбалість.

По-третє, на кожній нараді, присвяченій охороні праці, працівники служби повинні публічно, в присутності керівника підприємства, називати прізвища тих посадових осіб, які, незважаючи на посади, минулі і теперішні заслуги на інших ділянках роботи, допускають хиби в роботі з безпеки праці. Подолати ці труднощі не так уже й просто. Але не зробивши цього, неможливо зміцнити авторитет служби. Навпаки, істотне знизиться результативність усієї роботи з охорони праці, в тому числі й з профілактики травматизму. В усякому разі, про це свідчить досвід роботи.

Наявність на підприємстві системи управління охороною праці, побудованої на вищезгаданій концепції, має бути для страхового експерта охорони праці свідченням активної роботи посадових осіб з профілактики травматизму, а отже, й підставою для зниження страхового тарифу.

Наведені вище варіанти концепції та механізму управління охороною праці підприємства можуть бути застосовані для будь-якого виду виробничої діяльності.

Вони не можуть бути неефективними, якщо їх сумлінно втілювати в життя (4).