Тема: „Шляхи підвищення життєдіяльності людини”

План

Оздоровча фізична культура, фізична діяльність людини.

Медико-біологічні засоби. Підвищення життєдіяльності.

Психічні засоби відновлення працездатності.

Профвідбір і профорієнтація.

Фактори, що впливають на продуктивність праці.

На прикінці ХХ ст. в країнах світу набула поширення епідемія інфекційного захворювань людини, що стало головними причинами інвалідності і смерті. Дослідження показують, що під впливом фізичних тренувань суттєво покращуються функції основних органів і систем людини.

Фізичну роботу (роботу м’язів) можна поділити за її характером на два види – статичну і динамічну.

При статичній роботі підвищується обмін речовин, збільшується витрата енергетичних ресурсів. Особливістю такого виду роботи є її втомлю вальна дія, що зумовлена довготривалим скороченням і напруженням м'язів, відсутність умов для кровообігу, вона дуже швидко призводить до розвитку втоми.

Динамічна робота пов’язана з переміщенням у просторі частини тіла, або усього тіла. У результаті енергія, яка втрачається при такій праці перетворюється в механічну і теплову. Динамічні скорочення м'язів мають перервний характер, що призводить до повноцінного кровопостачання і кисневого обміну та до меншої втомленості.

Працездатність м'язів людини залежить від обсягу навантаження. Для виконання фізичної роботи важливо добрати середні величини ритму і навантаження. Це сприяє підвищенню продуктивності праці і скороченню періоду втомленості (втома настає пізніше).

Обсяг фізичної роботи залежить від конкретної професійної діяльності, особистості людини, ступенем тренованості, фізичного розвитку.

Отже, інтенсивна фізична праця ставить високі вимоги до функцій основних органів і систем людини. Не тренованість призводить до погіршення стану серцево-судинної, дихальної та центральної нервової системи, а постійна фізична активність поліпшує її функції.

. Особливе місце серед засобів відновлення, які підвищують життєдіяльність людини посідає раціональне харчування, фармакологічні препарати, лікарські рослини, фізіотерапія, масаж, використання спеціальних мазей і кремів, загартовування.

Раціональне харчування

Здоров'я людини, опірність до несприятливих умов навколишнього середовища, працездатність залежить від того наскільки людина правильно харчується. Їжа є важливим фактором забезпечення життєдіяльності людини, росту та розвитку організму, запобігання та лікування хвороб. Вона є не лише джерелом енергетичних ресурсів організму, з її речовин утворюються гормони та ферменти – біологічні регулятори обміну речовин у тканинах.

Харчування є найважливішим фактором, що впливає на організм людини, оскільки воно забезпечує найвищу людську цінність – здоров'я. Відповідно до цього можна сформувати три принципи раціонального харчування.

перший принцип – енергетична цінність раціонального харчування повинна відповідати енергетичним затратам організму.

другий принцип – відповідність хімічного складу їжі фізіологічним потребам організму в харчових продуктах.

третій принцип – різноманітність споживання продуктів.

Дотримання всіх трьох принципів робить харчування повно ціннішим. Потреби в енергії та харчових речовинах для дорослого населення залежить від особистостей трудової діяльності.

Потреба енергії дорослого працездатного населення визначена для п’ятьох вікових груп.

І група - особи, зайняті переважно розумовою працею (керівники)

ІІ група – особи, зайняті легкою фізичною працею (санітарки, викладачі, тренера)

ІІІ група – особи, зайняті середньою за ступенем важкості фізичною працею (верстатники, слюсарі, хіміки)

IV група – особи, зайняті важкою фізичною працею (будівельники, механізатори)

V група – особи, зайняті особливо важкою фізичною працею (сталевари, лісоруби, землекопи)

Фармакологічні препарати – використовують для підтримання працездатності та прискорення процесів відновлення після великих перевантажень, при втомі і перевтомі, хворобливому стані (тобто це вітаміни)

Використання лікарських рослин женьшеню, ехіна цей стимулюють діяльність організму і стимулює його здатність переносити стреси, втому.

Масаж, як засіб реабілітацій після значних фізичних навантажень є простим, доступним і водночас ефективним засобом зняття втоми, підвищення працездатності.

До фізіотерапії відносяться лікування електрофорезом, диадинамічним струмом, синусоїдним модульованим струмом, магніто терапією, ультразвуком.

3. До психологічних засобів відновлення працездатності належить психотерапія, психопрофілактика та психогігієна. Різноманітні впливи на організм через психічну сферу шляхом терапії, профілактики, гігієни мають інформативний характер. Сигнали-носії інформацій продуктуються психікою безпосередньо. Психотерапія включає м’язові вправи та спеціальні дихальні вправи, а також гіпнотермію.

Профілактика – аутогенно психом’язове тренування. Серед методів, які дають можливість захисту психіки людини від шкідливих дій і настроїти її на подолання труднощів, стресових станів, на першому місці стоїть психічна саморегуляція. Психічна саморегуляція – це дія людини на саму себе за допомогою слів та відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно рефлекторним шляхом впливають на функціональний стан різних органів і систем позитивно чи негативно.

Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію людини і природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку. За даними вчених, у взаємовідносинах між людьми (неправильна психічна валюта):

дуже часто ми використовуємо неправильну психологічну установку, бо застосовуємо золоте правило „Роби для інших те, щоб інші робили для тебе”. Для збереження справедливості при взаємовідносинах із досягненням правильної психологічної установки бажано дотримуватися дещо модифікованого правила „Роби для інших те, що вони би хотіли, щоб ти для них зробив”.

крах довіри. Довіра є основою взаємовідносин на роботі, в сім'ї, з друзями. На жаль довіра – це те, чого ми очікуємо від інших, але самі не дуже охоче вкладаємо у відносини.

Приховані, внутрішні очікування. Наші очікування щодо дій інших людей є прихованими. Весь наш досвід (на роботі, вдома і в інших ситуаціях) формує очікування на основі яких ми хочемо передбачити дії інших людей.

Величезний внесок у формування взаємовідносин між людьми зробили праця Д. Карнегі „Як знаходити друзів і впливати на людей”

двічі вдень купайтеся в ходовій воді (в озері, ванній, ставати під душ чи обливатись).

перед купанням або після його вийди на природу, стань босоніж на землю, а взимку на сніг 1-2 хв.

не вживай алкоголю і не кури

намагайся хоча би раз на тиждень обходитися без їжі і води

о 12 год. дня в неділю вийди на природу босоніж та подихай

люби навколишню природу

завжди вітайся зі знайомими і друзями

допомагай людям, особливо літнім.

подолай в собі жадність, лінощі, лицемірство.

звільни свою голову від думок про хвороби, немочі, смерть

думки відокремлюй від тіла

розповідай і передавай досвід цієї справи. Будь скромний.

Треба виконувати всі правила, тільки комплексне дотримування гарантує повне видужання. Знаннями з людьми треба ділитися. Ставити здоровим допоможи іншому. Тільки взаємодопомога здатна повернути здоров'я людям.

Лекція № 10

Тема „Організація та управління безпекожиттєдіяльності. Виробничий травматизм. Законодавчі на нормативні акти з безпеки життєдіяльності. ”

План

1 Правові основи безпеки життєдіяльності.

2 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

3 Виробничий травматизм.

4 Положення та акти з безпеки життєдіяльності.

1 Контроль за дотриманням законодавства щодо БЖД в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції.

Державне управління охороною праці у Україні здійснює:

Кабінет Міністрів України

Міністерство праці та соціальної політики України

Міністерство та інші органи державної виконавчої влади

Місцева державна адміністрація, місцеві Ради

Кабінет Міністрів України забезпечує:

реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

визначає функції міністерств та інших органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

визначає порядок створення і використання коштів фондів охорони праці.

Для розробки і реалізації системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створення Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.

Міністерство праці та соціальної політики України:

здійснює державну експертизу умов праці;

визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведених атестацій і робочих місць щодо їх відповідальності нормативним актам про охорону праці;

бере участь у розробці актів з охорони праці

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;

розробляє програму поліпшення безпеки, гігієни праці та поліпшення середовища і контролює виконання;

ординує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики систему показників обліку умов та безпек праці

реалізацію державної політики охорона здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади (приклад)

Державну санітарно-епідеміологічну службу України становлять органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю МОЗ України.

Державне управління в галузі охорони навколишнього і природного середовища здійснює міністерство екології та природних ресурсів

1 Конституція України, як юридична база зобов’язань щодо безпеки життєдіяльності проголошує :

Стаття 27: „Кожна людина має невід’ємне право на життя.. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров’я людей від протиправних посягань”

Стаття 49 „Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідеміологічне благополуччя”.

Стаття 50 „Кожен має право на забезпечення для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкод”

Законодавство щодо БЖД включає законодавство України:

про охорону здоров'я;

про охорону праці;

про дорожній рух;

про цивільну оборону;

про охорону навколишнього середовища;

основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонійного фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності та смертності, поліпшення спадковості.

Законодавство „Про охорону праці” від 21 листопада 2002 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

Закон України „Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р. Проголошує, що забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя і здоров'я людей.

Закон України „Про дорожній рух” визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя і здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для участі руху та охорони навколишнього середовища.

Згідно з Законом „Про цивільну оборону України” від 3 лютого 1993 р. кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права.

Еколого-правове регулювання гарантується на нормах Закону України „Про охорону навколишнього середовища” від 25 червня 1991 р, який передбачає мету, завдання, принципи та механізми забезпечення ефективного природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки.

Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища ” визначає: поняття екологічної безпеки та заходи щодо її забезпечення, екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств та інших об’єктів застосування міндобрив, засобів захисту рослин, токсичних, хімічних речовин, передбачає заходи щодо охорони навколишнього середовища від шкідливого біологічного впливу, від забруднення виробними і побутовими відходами.