РЕФЕРАТ

на тему:

Радіаційне небезпечні об'єкти

До радіаційно небезпечних об'єктів належать:

атомні електростанції (Запорізька, Південна Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);

підприємства з виготовлення і переробки відпрацьованого ядерного палива;

підприємства з поховання радіоактивних відходів;

науково дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами;

ядерні реактори на об'єктах транспорту та інші.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на радіаційне небезпечних об'єктах є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідрос-феру, що призводять до радіоактивного забруднення навколиш-нього природного середовища.

Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об'ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

Радіаційна дія на персонал об'єктів і населення в зоні радіо-активного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма-і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза - це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.

Еквівалентна доза — дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма- і бета- випромінювання - одиниці; для альфа- випромінювання -двадцяти.

Таблиця 1.

Дози | Одиниці вимірювання | Переведення одиниць

СІ | Несистемні

Експозиційна | Кулон на кг повітря (Кл/кг) | Рентген (р) | 1 Кл/кг = 3876 p

Поглинута | Грей (Гр) | Рад | 1 Гр = 100рад

1 рад = 0,87 p

Індивідуальна еквівалентна | Зіверт (Зв) | Бер | 1 Зв = 100бер

1 рад = 0,87 бер

Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний).

При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонуклідів в атмосферу, гідросферу і літосферу, що зумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення.

Тяжкість променевої хвороби залежить від величини дози оп-ромінювання.

Таблиця 2.

Доза опромінювання | Тяжкість

захворювання | Клінічна

форма хвороби

Зв | Бер

1-2,5 | 100-250 | 1 - легка

2,5-4 | 250-400 | II - середня | Кістково-мозкова

4-6 | 400-600 | III - тяжка

6-10

10-80

> 80 | 600-1000 1000-8000

> 8000 | ІV - дуже тяжка | Перехідна

Кишкова

Церебральна

Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони:

відчуження;

безумовного відселення;

гарантованого (добровільного) відселення;

підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження - це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

Зона безумовного відселення - це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію - 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію — 0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перебільшує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.

Зона гарантованого (добровільного) відселення - це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію — від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію - від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію - від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Зона підвищеного радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

Рис. 1. Зони радіаційного забруднення

На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г); небезпечного забруднення (зона В); сильного забруднення (зона Б); помірного забруднення (зона А); радіаційної небезпеки (зона М).

Таблиця 3.

Найменуван-ня зони | Індекс зони | Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, рад | Потужність дози опромі-нювання через 1 годину після аварії, рад/год

На зов-нішній

межі зони | На внут-рішній

межі зони | На зов-нішній ме-жі зони | На внутрішній межі зони

Радіаційної небезпеки | M | 5 | 50 | 0,0014 | 0,14

Помірного забруднення | А | 50 | 500 | 0,14 | 1,4

Сильного забруднення | Б | 500 | 1500 | 1,4 | 4,2

Небезпечного забруднення | В | 1500 | 5000 | 4,2 | 14

Надзвичайно небезпечного забруднення | Г | 5000 | - | 14 | -

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних задач:

визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС за метеоданими;

визначення розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуютъся за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

визначення потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

визначення доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

визначення концентрації радіоактивного йоду 131 в повітрі за час проходу радіоактивної хмари;

визначення можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;

визначення допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення.

Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з наступним уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).

Вихідними даними для прогнозування і оцінки радіаційної об-становки є:

координати місця розташування АЕС;

тип реактора і його електрична потужність;

час початку викиду радіоактивних речовин в повітря;

напрям вітру і його швидкість на висоті флюгера (10 м);

клас стійкості атмосфери;

загальна хмарність, висота хмари і вид хмарності;

прогноз зміни метеорологічних даних на найближчі 12 годин після аварії.

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки проводиться за допомогою формул і таблиць.

Варіант

Розміри прогнозування зон забруднення місцевості на сліду хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості атмосфери - сильно нестійка (конвекція), швидкість вітру — 2 м/с)

Таблиця 4.

Вихід активності, % | Індекс зони | Тип реактора

РВПК-1000 | ВВБР-1000

Довжина, км | Ширина, км | Площа, км2 | Довжина, км | Ширина, км | Площа,

км2

3 | M | 62,5 | 12,1 | 595 | 82,5 | 16,2 | 1050

3 | А | 14,1 | -2,75 | 30,4 | 13,0 | 2,22 | 22,7

3 | Б | - | - | - | - | - | -

3 | В | - | - | - | - | - | -

3 | Г | - | - | - | - | - | -

10 | M | 140 | 29,9 | 3290 | 185 | 40,2 | 5850

10 | А | 62,5 | 5,97 | 131 | 30,4 | 6,81 | 211

10 | Б | 6,88 | 0,85 | 4,52 | - | - | -

10 | В | - | - | - | - | - | -

10 | Г | - | - | - | - | - | -

30 | M | 249 | 61,8 | 12100 | 338 | 82,9 | 22000

30 | А | 62,6 | 12,1 | 595 | 82,8 | 15,4 | 1000

30 | Б | 13,9 | 2,71 | 29,6 | 17,1 | 2,53 | 34,0

30 | В | 6,96 | 0,87 | 4,48 | - | -

30 | Г | - | - | - | - | - | -

50 | M | 324 | 81,8 | 20800 | 438 | 111 | 38400

50 | А | 88,3 | 18,1 | 1260 | 123 | 24,6 | 2380

50 | Б | 18,3 | 3,64 | 52,3 | 20,4 | 3,73 | 59,8

50 | В | 9,21 | 1,57 | 11,4 | 8,87 | 1,07 | 7,45

50 | Г | - | - | - | - | - | -

На основі наведеної таблиці можна навести приклади розвитку ситуації при аварії на АЕС:

Об'єкт знаходиться на відстані 56 км від АЕС, на якій стався викид 30 % активності радіоактивних речовин в повітря, реактор тину РВПК-1000, категорія стійкості атмосфери - сильно нестійка (конвекція), швидкість приземного вітру - 2 м/с. Оцінити можливість попадання об'єкту господарської діяльності в зону радіоактивного забруднення.

1. З таблиці при 30% викиду активності маємо наступні зони радіоактивності: M - довжина 249 км; А - довжина 62,6 км; Б - довжина 13,9 км і В - довжина 7 км.

2. Об'єкт може опинитися в зонах M і А, якщо напрямок вітру співпадає з напрямком АЕС-об'єкту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990