Реферат на тему : Професіографія і психодіагностика - БЖД - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Професіографія і психодіагностика Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників як нормативний документ, що визначає вимоги до людини Професійна інформація ґрунтується на даних професіографії — науки, яка описує професії і спеціальності з погляду вимог до людини. Основні кваліфікаційні вимоги до працівника визначаються Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, який представляє собою систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, наведених у Класифікаторі професій (керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці, робітники). Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Спеціалізація», «Приклади робіт». У розділі «Завдання та обов’язки» описуються роботи, характерні для даної професії, з посиланням на галузь необхідних знань. Розділ «Повинен знати» містить опис знань, умінь, навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, а також вимоги до рівня освіти та практичної підготовки за професійною спеціалізацією. У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначено рівень спеціальної підготовки працівника, необхідний для виконання обов’язків, та вимоги до стажу роботи. Розділ «Спеціалізація» охоплює дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву належність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які визначають особливості застосування професії. У розділі «Приклади робіт» наведено назви робіт і пов’язаних з ними машин та устаткування, характеристики безпечних і нешкідливих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів. Згідно з вимогами чинного законодавства в кожній окремій організації на основі Довідника розробляють посадові інструкції для керівників, професіоналів і фахівців. Посадові інструкції складаються з таких розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Взаємовідносини (зв’язки) за професією». Фактори, що визначають вимоги до працівника, та їх оцінка У зв’язку з ускладненням виробництва, підвищенням вимог до психофізіологічних якостей працівника зростає необхідність у конкретизації вимог до виконавця залежно від змісту, характеру та умов виконання роботи. Характеристика таких вимог необхідна для проведення профорієнтації, професійного підбору, організації праці, формування методичних основ навчання спеціальності. Для встановлення конкретного переліку вимог до виконавця з боку роботи визначають і оцінюють вплив і значення факторів, які зумовлюють ці вимоги. Як правило, враховується вплив таких груп факторів: техніко-технологічні — визначають вимоги до професійної підготовки виконавця, наявності у нього необхідних технологічних навичок; організаційні — характеризують уміння працювати у ритмі колективу; фізіолого-сенсорні — визначають вимоги до фізичних даних і властивостей аналізаторів працівника; психомоторні — визначають вимоги щодо рухової сфери (швидкість реакції, темп рухів, швидкість, ритмічність, точність, координованість і т. п.); інтелектуальні — формують вимоги до розумової сфери діяльності працівника і таких специфічних здібностей, як спостережливість, надійність, активність, відповідальність та ін. Кожна з цих груп охоплює велику кількість факторів, врахувавши які можна досить повно визначити комплекс вимог роботи до працівника залежно від її змісту, характеру та умов виконання. Наукою розроблені методи точного вимірювання фізичних зусиль, напруження слуху, зору, темпу рухів, швидкості реакцій, однак для таких факторів, як спостережливість, емоційна врівноваженість, аналітичні здібності та ін., методи точного вимірювання не встановлені. В таких випадках дається відносна оцінка фактора в балах. Наприклад, ступінь розумового напруження, необхідного під час роботи, оцінюється в діапазоні від 1 до 6 балів відповідно з такою градацією: проста робота без розумового напруження; нескладна робота, яка вимагає незначного розумового напруження; робота середньої складності з середнім розумовим напруженням; складна робота, що вимагає значного розумового напруження; складна робота, що періодично вимагає значного розумового напруження і доброї пам’яті; дуже складна робота, яка вимагає постійного розумового напруження і дуже доброї пам’яті. Для оцінки напруження уваги, аналітичності мислення, необхідних для виконання роботи, застосовують такі характеристики: незначне напруження уваги і спостереження без необхідності виявляти особливу кмітливість при прийнятті рішення; підвищена увага, зосереджена на різних сторонах виробничого процесу, необхідність виявляти загальну кмітливість у роботі; аналітичне мислення, напружена увага і технічна кмітливість; конструктивне мислення. Професіограма та її зміст Система вимог до людини з кожної професії називається професіограмою. Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник. Перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здібностей складає психограму професії. Під професійними здібностями розуміють достатньо стійкі властивості особистості, які змінюються в процесі діяльності і забезпечують її успішність та вдосконалення. Професіограма містить: загальні відомості про професію та її динаміку в зв’язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення; виробничу характеристику професії, опис трудового процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконується робота, вказується рівень фізичного і психологічного напруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо; санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних протипоказань; перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність; характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації; психограму, тобто характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань. Серед психологічних і психофізіологічних вимог основними є такі: типологічні особливості (сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів); сенсорні якості (гострота зорової, слухової, тактильної чутливості); швидкість розпізнавання сигналів; сприймання предметів у статиці і динаміці; увага (концентрація, розподіл, переключення, стійкість); пам’ять (особливості, обсяг); мислення (аналіз, синтез, абстракція); емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість, здатність до ефективної діяльності в екстремальних умовах тощо); особистісні якості (організованість, здатність до співробітництва, комунікативні якості, відповідальність, інноваційність і т. ін.). Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізіологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психофізіологічних і психологічних характеристик складає психограму професії, графічне зображення якої називається психологічним профілем професії. В психограмах вимоги професії до різних властивостей працівника оцінюються в балах в діапазоні від 1 до 5 (від незначної до високої). Класифікації та методи вивчення професій Кожна професія відрізняється не просто окремими характеристиками, а певним комплексом характеристик, який формує психологічну структуру професії. Разом з тим психологічний профіль професії містить у собі і такі характеристики, які є спільними для цілої групи професій. Тому завданням професіографії є групування професій на основі спільності тих чи інших психологічних характеристик. К. К. Платонов пропонує поділ професій на психомоторні, технічні, математичні, гуманітарні, педагогічні, лікувальні, організаторські, наукові і в сфері мистецтв. Такий поділ професій дозволяє зіставляти їх вимоги з відповідними здібностями людини. Загальновизнаною і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, запропонована Є. О. Климовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки: особливості предмета (об’єкта праці); мета праці; знаряддя праці; умови праці. Виходячи з особливостей предмета (об’єкта) праці, всі професії поділяються на п’ять типів: біономічні («людина—природа»); технономічні («людина—техніка»); соціономічні («людина—людина»); сигномічні («людина—знакова система»); артономічні («людина—художній образ»). За метою праці кожний тип професій поділяється на три класи: гностичні (розпізнавання, оцінка, перевірка); перетворюючі (обробка, впорядкування, організація, вплив); пошукові (знаходження, відкриття, творення нового). Так, гностичні професії вимагають від працівника виразної пізнавальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об’єктів. Перетворюючі професії вимагають схильності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов’язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою. Залежно від знарядь праці всі професії поділяють на чотири групи: ручної праці (прості та механізовані ручні знаряддя праці); механізованої праці (оператори механізмів); автоматизованої праці (оператори автоматизованих систем з пультовим управлінням); праця, в якій основне значення мають розумові вміння і навички (вчитель, лікар, учений-теоретик). За умовами праці виділяються чотири підгрупи професій:— з підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, міліціонер);— з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз);— з побутовим мікрокліматом (бухгалтер, бібліотекар);— роботою на відкритому повітрі (будівельники, рільники). Поєднання цих характеристик створює певний характерний для конкретної професії комплекс вимог до здібностей працівника. Ще одна класифікація професій пов’язана з поняттям професійної придатності (придатності людини до конкретної трудової діяльності). Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповідають конкретній професії і забезпечують достатню ефективність праці з цієї професії. За цією ознакою професії поділяються на дві групи: професії, що не ставлять особливих, підвищених вимог до фізіологічних і психологічних властивостей людини; професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини. В Україні підготовлено і погоджено з Кабінетом Міністрів Тимчасовий перелік професій і спеціальностей, які вимагають професійного відбору. Для аналізу професійної діяльності і складання психологічного профілю професій застосовуються методи спостереження за трудовим процесом; анкетування; інтерв’ю; трудовий метод (включення); аналіз критичних ситуацій. Метод спостереження за допомогою фотографій, кінозйомки застосовується при вивченні тих професій, в яких суттєва роль належить руховим актам. Метод анкетування на основі опитувальників, інтерв’ю з виконавцями і керівниками використовується на початкових етапах вивчення професії. Його недоліком є незнання опитуваними психологічних характеристик інших професій. Трудовий метод вивчення професій полягає в тому, що дослідник сам включається в трудовий процес, виконує функції працівника, професію якого вивчає. Застосування цього методу обмежується професіями, які не вимагають тривалого навчання. Аналіз критичних випадків, аварій, травмування працівників, які мали місце в даній професії, проводиться на основі статистичних матеріалів, а також шляхом опитування різних за кваліфікацією робітників. Психологічний профіль особистості В процесі профконсультації на основі психодіагностики оцінюються психофізіологічні і психологічні властивості особистості, її професійні здібності і розробляється психологічний профіль особистості. Психодіагностика — галузь психологічної науки, яка розробляє методи виявлення і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості. З цією метою використовують різні тестові батареї, тобто групи тестів, за допомогою яких вивчають загальні розумові здібності, вербальні, числові, просторові здібності, сприймання, увагу, моторну координацію і т.ін. Крім того, за допомогою апаратурних методик вивчають сенсомоторику, швидкість реакцій, м’язову силу і витривалість, властивості нервових процесів. Психологічний профіль особистості являє собою графічне зображення розвитку її властивостей, включаючи професійні інтереси і схильності. Він враховує такі властивості особистості: 1. Фізичні: сила рук; витривалість; темп; витрати м’язової енергії. 2. Психофізіологічні: загальна рухливість; гнучкість рук і пальців; зорове і слухове розрізнення об’єктів; чутливість аналізаторів (гострота зору, слуху, тактильних відчуттів); сенсомоторна координація, точність рухів; швидкість реакції. 3. Психічні процеси: концентрація, розподіл, стійкість уваги; сприймання форм і розмірів об’єктів; спостережливість; зорова, слухова, рухова пам’ять; логічне мислення; творче мислення і уява; лінгвістичні здібності; розуміння технічних пристроїв. 4. Темперамент і характер: емоційна стійкість і володіння собою; стресостійкість; тип вищої нервової діяльності; спрямованість особистості (інтроверт, екстраверт); вольові якості (наполегливість, ініціативність, рішучість і т. ін.); здібності до керівництва, співробітництва. Своєрідне гармонічне поєднання в структурі особистості здібностей та інтересів, які обумовлюють високу успішність професійної діяльності в тій чи іншій сфері, характеризується як професійна обдарованість. Оцінка цих характеристик здійснюється за допомогою процентних рангів. Критерієм, на основі якого прогнозується можливий вибір професії, є відповідність психологічного профілю особистості психологічному профілеві професії. При цьому психологічний профіль професії повинен максимально відповідати психологічному профілю особистості. Це означає, що запропонована професія посідає одне з найвищих місць на шкалі професійних інтересів особистості, а здібності, відмічені найвищим процентним рангом у психологічному профілі особистості, відносяться до тих психофізіологічних або психологічних властивостей, до яких ця професія ставить відносно високі вимоги. Слід особливо пам’ятати, що метою профконсультації є вивчення не окремих властивостей і здібностей особистості, а певної їх структури, функціонального складу, поєднання сенсомоторних, мнемічних, логічних, емоційно-вольових компонентів, які в різних видах діяльності розвиваються нерівномірно. В процесі їх розвитку формуються так звані професійно важливі якості, тобто індивідуальні якості працівника, які впливають на ефективність діяльності і успішність її освоєння. Крім процедури діагностики рівня вираженості професійно важливих властивостей, необхідно оцінити і спрогнозувати динаміку формування і розвитку індивідуальних професійно орієнтованих динамічних структур особистості, які забезпечать у майбутньому успішність діяльності. Література Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. — 149 с. Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. — М.: Экономика, 1974. — 191 с. Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. — К.: Здоров’я, 1984. — 144 с. Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. — М.: Медицина, 1974. — 311 с. Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Экономика, 1980. — 343 с. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М.: Экономика, 1976. — 76 с. Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для ВУЗов. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. — М.: Экономика, 1988. — 116 с. Косилов С. А. Очерки физиологии труда. — М.: Медицина, 1965. — 371 с. Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. — М.: Экономика, 1969. — 302 с.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (14.06.2012)
Просмотров: 906 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: