Реферат на тему Проектування методів зменшення шуму вкомпресорних цехах - БЖД - Реферати - Каталог статей

проектування методів зменшення шуму вкомпресорних цехах Шум – це всякий, небажаний для людини звук. В якості звуку ми сприймаємо пружні коливання, що розповсюджуються хвилеподібно в твердому, рідкому і газоподібному середовищах. Довготривалий вплив на людину шуму підвищених рівнів може викликати неприємні зміни в здоров’ї людини. Найбільше зазнає від шуму центральна, периферійна нервова і серцево-судинна системи. Ці зміни інколи приймають настільки виражені форми, що можуть набувати характеру професійного захворювання. Найбільш небезпечні є шуми високих частот з частотними характеристиками, близькими до резонансних частот окремих частин тіла людини. Приведені дані, дозволяють зробити висновок про необхідність здійснення спеціальних заходів по захисту від шуму. Ці заходи можуть бути пов’язані з втіленням шумобезпечної техніки, використання засобів і методів колективного захисту, що знижують шум на шляху його розповсюдження, а також з використанням засобів індивідуального захисту. Щоб знати, які міри по зниженню шуму прийняти, треба, перш за все, визначити величину, на яку треба зменшити шум. Для цього проводять акустичний розрахунок. Проведемо такий розрахунок для компресорного цеху, де знаходиться 3 ГПА-10МН80.01 з такими рівнями шуму (таблиця 8.9) Таблиця 8.9- Рівень звукового тиску, що створюють ГПА-10МН80.01 Номер ГПА \| Рівень звукового тиску ГПА-10МН80.01 – 8М, дБ Октавні полоси середньогеометричних частот, Гц 63 \| 125 \| 250 \| 500 \| 1000 \| 2000 \| 4000 \| 8000 ГПА №1 \| 91 \| 92 \| 95 \| 97 \| 100 \| 107 \| 103 \| 101 ГПА №2 \| 87 \| 87 \| 90 \| 93 \| 95 \| 101 \| 103 \| 100 ГПА №3 \| 85 \| 86 \| 89 \| 90 \| 92 \| 99 \| 104 \| 100 ГПА №4 \| 86 \| 89 \| 93 \| 95 \| 95 \| 99 \| 105 \| 99 ГПА №5 \| 91 \| 88 \| 89 \| 93 \| 96 \| 97 \| 102 \| 97 ГПА №6 \| 89 \| 90 \| 90 \| 91 \| 94 \| 98 \| 101 \| 96 ГПА №7 \| 90 \| 91 \| 91 \| 92 \| 93 \| 96 \| 100 \| 95 Визначимо сумарний рівень звукового тиску від 3 ГПА-10МН80.01 з рівнем шуму Li, використовуючи залежність , (8.1) Визначаємо рівень звукового тиску для декількох джерел шуму в зоні прямого і відбитого шуму , (8.2) де Ф-фактор направленості джерела шуму (Ф=2); -коефіцієнт, що враховує вплив близького акустичного поля; -площа уявної поверхні правильної геометричної форми, що оточує джерело і проходить через розрахункову точку. , (10.3) -коефіцієнт поглинання звуку в повітрі (дивися таблицю 8.10) Таблиця 8.10- Коефіцієнти поглинання звуку в повітрі Середньогеометричні частоти, Гц \| 63 \| 125 \| 250 \| 500 \| 1000 \| 2000 \| 4000 \| 8000 , дБ/км \| 0 \| 0,7 \| 1,5 \| 3 \| 6 \| 12 \| 24 \| 48 Постійна переміщення звуку в октановій полосі 1000 Гц рівна , (8.4) де V-об’єм компресорного цеху м3 Знайдемо постійну переміщення , (8.5) де -частотний множник (дивись таблицю 10.11) Таблиця 8.11- Значення частотного множника Середньогеометричні частоти, Гц \| 63 \| 125 \| 250 \| 500 \| 1000 \| 2000 \| 4000 \| 8000 , дБ/км \| 0,5 \| 0,5 \| 0,55 \| 0,7 \| 1 \| 1,6 \| 3 \| 6 Знайдемо величину потрібного зниження звукового тиску , (8.6) де Lдоп-допустимий звуковий тиск. Результати розрахунку зводимо в таблицю 10.12 Таблиця 8.12- Результати розрахунку потрібної степені зниження шуму № п/п \| Розрахована Величина \| Один. Виміру \| Октавні полоси середньогеометричної частоти, Гц 63 \| 125 \| 250 \| 500 \| 1000 \| 2000 \| 4000 \| 8000 1 \| Сумарний рівень звукового тиску \| ДБ \| 91 \| 93 \| 96 \| 98 \| 102 \| 108 \| 105 \| 103 2 \| В1000(V=5265 м3) \| М2 \| - \| - \| - \| - \| 263 \| - \| - 3 \| Частотний множник \| 0,5 \| 0,5 \| 0,55 \| 0,7 \| 1 \| 1,6 \| 3 \| 6 4 \| Постійна переміщення, В \| М3 \| 131 \| 131 \| 145 \| 184 \| 263 \| 421 \| 789 \| 1578 5 \| Уявна площа,S \| М3 \| 2633 \| 2633 \| 2633 \| 2633 \| 2633 \| 2633 \| 2633 \| 2633 63 \| 125 \| 250 \| 500 \| 1000 \| 2000 \| 4000 \| 8000 6 \| Звуковий тиск \| ДБ \| 91 \| 93 \| 96 \| 98 \| 103 \| 107 \| 103 \| 99 7 \| Допустимий звуковий тиск \| ДБ \| 86 \| 85 \| 83 \| 82 \| 80 \| 79 \| 78 \| 76 8 \| ДБ \| 5 \| 8 \| 13 \| 16 \| 23 \| 28 \| 25 \| 13 Оскільки виправити таке перевищення шуму неможливо в даному випадку жодним із відомих на сьогодні методом, то найкращим заходом буде знаходитись на робочому місці стільки часу, скільки він становить для конкретного місця роботи (таблиця 8.13) Таблиця 8.13- Допустимий розрахунковий час перебування рівня шуму № п/п \| Приміщення, робоче місце \| Рівень шуму, дБ \| Допустимий час перебування, годин без ЗІЗ \| З використанням ЗІЗ "Беруши” \| ВЦНИИОГ 1 \| Котельня №1 \| 90 \| 0,8 \| 8 \| 8 КЦ №1 2 \| Насоси води г/х циклу \| 89 \| 1 \| 8 \| 8 3 \| Компресорна цехового повітря \| 94 \| 0,25 \| 3 \| 8 4 \| Машзал \| 96 \| 0,2 \| 2 \| 8 5 \| Площадка АПО газу \| 86 \| 2 \| 8 \| 8 6 \| Площадка АПО \| 83 \| 4 \| 8 \| 8 7 \| Насоси води г/х циклу \| 86 \| 2 \| 8 \| 8 8 \| Компресорна кіповського повітря \| 91 \| 0,5 \| 6 \| 8 9 \| Машзал \| 92 \| 0,5 \| 5 \| 8 10 \| Площадка АПО газу \| 83 \| 4 \| 8 \| 8 8.6 Розрахунок заземлення операторної Захисне заземлення – це навмисне електричне з”єднання з землею або з її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Це досягається зниженням потенціалу заземленого обладнання, а також вирівнюванням потенціалів за рахунок підіймання потенціалу основи, на котрійй стоїть людина, до потенціалу, близького за значенням до потенціалу заземленого обладнання . Заземлювальний пристрій – це сукупність конструктивно об”єднаних заземлювальних провідників та заземлювача. Заземлювальний провідник – це провідник, котрий з’єднує заземлювальні об’єкти з заземлювачем. Якщо заземлювальний провідник має два або більше відгалужень то він називається магістраллю заземлення. Заземлювач – це сукупність з”єднаних провідників які перебувають в контакті з землею або з її еквівалентами. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені виключно для заземлення і природні – металеві предмети, котрі знаходяться в землі. Для штучних заземлювачів застосовують вертикальні та горизонтальні електроди. В якості вертикальних електродів використовують сталеві прути діаметром 10-12 мм. Для звязування вертикальних електродів використовують стрічкову сталь перетином не менше 4х12 мм та сталь круглого перетину діаметром не менше 6мм. Для встановлення вертикальних заземлювачів поередньо риють траншею глибиною 0,7-0,8 м, потім за допомогою механізмів забивають труби або кутники. В якості природних заземлювачів можна використовувати: прокладені в землі водогінні та інші металеві трубопроводи, за вийнятком трубопроводів спалимих рідин, спалимих або вибухових газів, а також трубопроводів вкритих ізоляцією для захисту від корозії; обсадні труби артезіанських колодязів, свердловин, шурфів; металеві конструкції та арматуру залізобетонних елементів, будівель та споруд, які з”єднані з землею; свинцеві оболонки кабелів прокладених в землі. Природні заземлювачі мають переважно малий опір розтіканню струму, тому використання їх в якості заземлювача дозволяє заощадити значні кошти. Недоліком природніх заземлювачів є доступність їх неелектротехнічному персоналу та можливість порушення неперервності з”єднання протяжних заземлювачів. В якості заземлювальних провідників, призначених для з”єднання заземлювальних частин з заземлювачами застосовують стрічкову та круглу сталь. Заземлювальні провідники прокладають відкрито по конструкціях будівлі, в тому числі по стінах на спеціальних опорах. Заземлювальне обладнання приєднують до магістралі заземлення за допомогою окремих провідників. При цьому послідовне включення заземлювального обладнання не допускається. 10.6.1 Розрахунок захисного заземлення Даний об’экт відноситься до стаціонарного, напруга в мережі якого не перевищує 1000 В. Допустимий опір розтіканню струму Rз=4Ом. Визначаєм питомий опір грунту з таблиці: Визначаєм повищені коефіцієнти для труб з таблиці Кп.т і Кп.п Кп.т=1,6 Кп.п=4 Визначаєм розрахунковий опір для труб і для полосового заземлення за формулами: (8.7) (8.8) Визначаєм відстань від поверхні землі до середини труби за формулою: , (8.9) де hв – глибина закладання труб; lт – довжина труб. Визначаєм опір розтікання струму для одиночного заглиблиного заземлювача, розташованого нище поверхні землі за формулою: (8.10) Визначаєм потрібну кількість труб без врахування коефіцієнта екранування за формулою: (8.11) Розраховуєм відстань між трубами для заезмлювачів із відношення: звідси: Визначаєм коефіцієнт екранування труб за таблицею: Визначаєм необхідну кількість труб з врахуванням коефіцієнта екранування за формулою: (8.12) Визначаєм розрахунковий опір розтіканню струму при принятому числі труб за формулою: (8.13) Визначаєм довжину з’єднувальної полоси за формулою: (8.14) Розраховуєм опір розтіканю струму в з’эднуючій полосі за формулою: (8.15) З таблиці екранування визначаєм коефіцієнт екранування з’єднуючих полос при розташувані заземлювачів в ряд: Визначаєм розрахунковий опір розтіканю сируму у з’єднюючі полосі з врахуванням коефіцієнта екранування за формулою: (8.16) Визначаєм загальний розрахунковий опір розтіканю струму в трубах і з’єднюючій полосі за формулою: (8.17) Оскільки 2,18 Ом менше 4 Ом, то заземлення є ефективним.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (16.06.2012)
Просмотров: 653 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: