Реферат на тему Приблизний план ліквідації аварії (загальні вимоги) - БЖД - Реферати - Каталог статей

Приблизний план ліквідації аварії (загальні вимоги) План 1. Загальні положення 2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань 3. Література Загальні положення Конкретний план ліквідації аварій 1 та 2 категорій має бути складений на всіх підприємствах (п. 76 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" затверджено постановами Кабінету Міністрів від 10 серпня 1993 року № 623 та від 17 червня 1998 року № 923 ) незалежно від форм власності, коли є можливість її виникнення за переліком, встановленим ДБНВ. 1.2-1 -95. Складовими плану ліквідації аварії, виходячи з п. 76 "Положення...", мають бути такі розділи (як обов'язкові): а) можливі аварійні ситуації; б) дії посадових осіб і працівників підприємства; в) обов'язки працівників інших підприємств, установ і організацій, що залучаються до ліквідації аварії. Виходячи з п. 76 "Положення...", цей план має бути в наявності на підприємстві, в організаціях та утвореннях, які беруть участь в розслідуванні, ліквідації аварії, ліквідації наслідків аварії, лікувальних, енергопостачальних, транспортних службах, пожежної охорони та ін., хто має відношення до участі у вищезгаданих діях. Додатком до цього плану мають бути:— генплан підприємства з позначками можливих аварій та аварійних ситуацій;— підземні та наземні комунікації;— схема шляхів сполучення на території та поза нею, а також майданчики паркування транспорту та за необхідності, для посадки вертольотів;— всі зміни, що відбулися на той час, коли сталася аварія. Планом має бути передбачено характер зв'язку між підрозділами під час аварійних ситуацій. Пакет документації має також містити плани підприємств, споруд та іншого, що знаходяться поблизу підприємства, де може статися нова аварія за ініціативою попередньої. За узгодженням з підприємствами та установами, а також з органами держадміністрації необхідно розробити та затвердити схеми ліквідації аварії та її наслідків, де передбачити в складних випадках залучення людських резервів та техніки, транспорту тощо, інших підприємств та установ. Розробити конкретну систему інформаційного повідомлення (за схемами нормативних документів про аварію) всіх рівнів держадміністрації, служб та утворень, що будуть брати участь у розслідуванні і ліквідації аварії та її наслідків, а також прийняти заходи про повідомлення населення через засоби масової інформації. У процесі ліквідації необхідно встановити тісний контакт з метеорологічною службою з метою отримання інформації про погодні умови та її зміни на час ліквідації аварії та ЇЇ наслідків. Передбачити налагодження охорони відповідними органами транспортних шляхів сполучення та території, де скоїлась аварія. Повідомлення про аварію можна отримати:— від очевидця, що працює на підприємстві;— від очевидця, що не працює на підприємстві, але знаходився безпосередньо в зоні аварії;— від квартиронаймача, чи очевидця, що знаходився біля житлового будинку чи іншої споруди;— від показників спеціальних приладів (на значній відстані) чи сигналізації. За часом ліквідації аварії можна поділити на дві частини:— ліквідація аварії до прибуття професійних формувань;— ліквідація аварії силами професійних формувань. Керівництво підприємства має підготувати інформацію про кількість та місце розташування робітників у зоні аварії на постійних та тимчасових робочих місцях, склад ремонтних бригад, що виконують відповідні роботи та місце їх знаходження, свідчення про осіб керівного складу, які за своїми обов'язками могли бути присутні в зоні аварії на той час. Виходячи з визначення можливого місця аварії на підприємстві має бути розроблений план, що передбачає формування, які забезпечать відповідні напрямки роботи: а) встановлення причини аварії (огляд місця аварії і фіксування стану перебігу подій на місці її скоєння); б) розвідка стану в зоні аварії; в) усунення причин поширення аварії; г) організація першої допомоги потерпілим та їх евакуація; д) приведення в дію засобів захисту та пожежогасіння; е) встановлення стійкої системи зв'язку з діючими формуваннями; є) організація охорони об'єкта; ж) виявлення очевидців аварії та організація їх опитування; з) встановлення необхідної проектно-технологічної документації для визначення причин аварії та її ліквідації; і) встановлення напрямків розгортання аварії, розробка та впровадження заходів з усунення можливостей розгортання аварії. Кожне формування на підприємстві за призначенням повинно мати відповідні засоби захисту, спецодяг, спецвзуття та інші спеціальні пристосування при виконанні робіт. Працівники підприємства, що будуть брати участь у ліквідації аварії, повинні пройти інструктаж та навчання з питань виконання робіт з рятування людей з-під уламків обладнання, будівельних конструкцій та іншого. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань Керівником ліквідації аварії має бути керівник підприємства, або особи за його дорученням, а за його відсутності — заступник або керівник підрозділу, де скоїлася аварія. Керівник ліквідації аварії зобов'язаний:— установити своє керівництво з ліквідації аварії;— виявити обставини аварії;— ввести план ліквідації аварії в дію;— ввести в дію повідомлення про аварію;— ввести в дію формування підприємства, що передбачені планом ліквідації аварії за спеціальним сигналом (чи повідомленням);— скласти уявлення про стан розвитку аварії;— ввести в дію план евакуації з підприємства;— встановити завдання керівників відповідних формувань підприємств за планом ліквідації та за станом розвитку подій аварії;— запровадити, за необхідності, коректування плану за змістом стану розвитку подій чи аварії. Керівники формувань підприємства, відповідальні за різні напрямки робіт в ліквідації аварії, повинні:— зібрати склад формувань у відповідному місці за планом ліквідації аварії та за станом розвитку подій;— перевірити оснащення формувань, провести інструктаж з питань розподілу обов'язків на місці аварії, взаємодії та зв'язку;— визначити оптимальні шляхи до місця аварії;— приступити до виконання ліквідації аварії;— постійно підтримувати зв'язок з керівником ліквідації аварії та повідомляти про зміни стану на місці аварії. Перелік виконання робіт на місці аварії:— визначення місця знаходження потерпілих;— складання плану проникнення на місце аварії;— визначення джерела виникнення небезпечних факторів аварії;— постійний контроль можливості повторного виникнення аварійної ситуації;— зупинення розвитку цих факторів;— припинення постачання енергії, газу, води та іншого, коли воно є небезпечним фактором, що підтримує процеси розвитку аварії;— звільнення шляхів евакуації потерпілих;— визначення та застосування оптимальних заходів звільнення потерпілих;— ведення постійного контролю небезпек та шкідливостей, що можуть завдати ушкоджень командам формувань при їх рятувальній роботі. Виявлення обставин аварії Незалежно від обставин здійснення аварії для встановлення її причин керівнику її ліквідації необхідно: а) оглянути місце, де виникла аварія; б) опитати очевидців та потерпілих; в) вивчити документацію; г) провести розрахунки, аналізи, експерименти. Ці дії не обов'язково мають бути реалізовані в зазначеній послідовності, в якій вони наведені в пунктах а), б), в) та г). Вибір послідовності залежить від конкретних обставин, в яких розслідується аварія, і характеру самої аварії. Завданням огляду, де виникла аварія, є визначення ситуації, стану і положення речей, устаткування, приладів та іншого на місці аварії, щоб за ними в сукупності з іншими факторами встановити механізм події. Огляд місця аварії проводиться негайно, а коли це неможливо, то необхідно впровадити заходи зі зберігання тих обставин на момент виникнення аварії. Безпосередньо ці незмінні обставини дають змогу встановити істинні причини аварії та фактори, що цьому сприяли. Зміни стану місця події не тільки утруднюють встановлення обставин, але іноді не дають змоги встановити їх зовсім. Стан на місці аварії дозволяється змінювати тільки в дуже обмежених зазначених випадках: коли зберігання стану загрожує життю та здоров'ю людей, може викликати пожежу, обвалення, робить неможливим продовження виконання технологічного процесу, який має вестися без зупинок. Перед оглядом необхідно:— з'ясувати характер аварії та стан її розвитку;— встановити, хто та за яких обставин виявив початок аварії (що притягнуло увагу до початку аварії, що спричинило травмування потерпілих, де і в яких позах вони знаходилися та інше);— визначити зміни, які відбулися з моменту початку аварії. Об'єктами огляду є:— стан та положення механізмів, обладнання, агрегатів, огорож, важелів та інше, їх справність, відповідність паспортам цього обладнання;— відповідність об'єкта роботі, що виконується, вимогам безпеки, технології, стандартам та іншим нормативним актам; антропометричним і психофізіологічним характеристикам потерпілих;— засоби для відбудови нормальних умов та безпеки праці, захисту та інше;— засоби, що знижують небезпеку в районі місця аварії чи поблизу неї. Конкретний виробничий стан безпосередньо підказує, з чого необхідно почати огляд і які процеси необхідно з'ясувати. Але в будь-якому випадку необхідно виявити небезпечний фактор та його характеристики, щоб на другому етапі визначити перехід цього небезпечного фактора в аварійний. У більшості випадків використання тільки огляду місця аварії не дає можливості повного уявлення про її причини, тому для встановлення розгортання подій необхідно залучити очевидців, впроваджуючи їх ретельне опитування. Опитування очевидців аварії Опитування є необхідною складовою розслідування аварій. Коло осіб, яких необхідно опитати, може бути будь-яким, однак ці особи мали бути присутніми у час аварії на місці події. Це можуть бути: потерпілі від аварії, робочі, які виконували свої трудові обов'язки на цьому місці, очевидці аварії, інженерно-технічні робітники, що відповідають за роботу відділків, де трапилась аварія, та інші. З усіх засобів отримання інформації опитування є складною процедурою, бо залежить як від досвіду особи, що веде опитування, так і від того, кого опитують, його стану після аварії і здатності послідовно описувати події. При опитуванні необхідно визначити, яка інформація відповідає дійсності, а яка пов'язана з емоційним станом очевидця. Це краще встановлюється, коли є декілька свідків, що знаходились поряд один з другим і мали змогу стежити одночасно за одними подіями. При цьому необхідно виявити причину та ступінь невірогідності для повного усвідомлення дійсності. Результати опитування фіксуються в формі письмових пояснень. Документи, які необхідно вивчити в процесі розслідування Ці документи можна умовно поділити на дві групи. До першої групи належать документи, що мають нормативний характер. Це ті, які визначають вимоги до виробничого середовища та працівників. Виконання цих документів має забезпечити безпеку виконання виробничих процесів. До цієї групи належать:— технічна, технологічна та організаційна документація;— паспорти обладнання, Інструкції з охорони праці, креслення, технічні умови, маршрутні та операційні карти, карти організації праці на робочому місці, планувальні рішення розташування обладнання та ін.;— накази та розпорядження по підприємству;— тарифно-кваліфікаційні довідники;— стандарти підприємства;— норми та правила з охорони праці;— приписи та ін. До другої групи належать документи, які відбивають дійсний стан об'єктів і фіксують роботу, що впроваджує адміністрація з попередження нещасних випадків. До цієї групи документації належать:— журнали реєстрації видачі інструкцій;— журнали проведення інструктажів з охорони праці;— акти здійснення ремонту, акти на потаємні роботи;— протоколи атестації осіб, які виконують роботи в небезпечних умовах;— записні книжки майстрів, куди записуються факти порушення інструкцій з охорони праці з боку робітників та зміст прийнятих заходів;— доповідні записи;— акти приймання обладнання, акти випробувань;— пояснювальні записки очевидців та потерпілих;— наряди-допущення, коли вони мають бути за характером роботи;— журнали приймання-здачі змін та інше. При вивчені документів встановлюється відповідність місцевих нормативних актів постановам, ДНАОП, правилам і нормам з техніки безпеки і виробничої санітарії, напрацювання адміністрації з попередження травматизму та конкретний вплив діяльності чи бездіяльності на конкретну аварію. Обсяг документів, які підлягають вивченню при розслідуванні, залежить від специфіки виробництва, характеру аварії та інших особливостей розвитку аварійної ситуації. Технічні розрахунки, аналізи та експеримент, що використовуються для визначення причин аварії Для використання методів розрахунку, аналізу та експерименту необхідне залучення спеціалістів з відповідних галузей знань, якими мають бути члени комісії з розслідування чи особи, які залучаються до складу комісії як експерти (п. 83 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях"). Перед початком експерименту необхідно:— відтворити з максимально можливою точністю обставини явища, що досліджується;— переконатися, що проведення експерименту виключає небезпеку травмування учасників та осіб, що знаходяться на цьому місці, не може призвести до аварії, обрушення, загоряння та інших небезпечних наслідків;— ретельно продумати та скласти план експерименту, визначивши в ньому мету та методи. Приблизний перелік будівельних об'єктів, аварії на яких належать до 1 та 2 категорій, наведені в ДБН В.1.2-95. Література 1. 12. Гряник Г.Н., Скобло Ю.С., Климов ЮА., Ильичев И.П., Новак О.Г. Методология прогнозирования травматизма в сельскохозяйственном производстве: Совершенствование рабочих органов сельскохозяйственных машин // Сб. научн. тр. к* М: МИИСП, 1980. — С. 105—109. 2. 13. Dahrendorf. Class and Class Conflict in Industrial Society. — 1959. — P. 161—163. 3. 14. Экология. Учеб. пособие / Общ. ред. проф. С.А. Боголюбова. — М.: Знание, 1997. 4. 15. Желібо ?Л. Безпека життєдіяльності. — К., 2001. 5. 16. Йолоп П.Ф. Теорія // Українська Радянська Енциклопедія. В 12 т. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1. — С. 197—198. 6. 17. Крикунов ГЛ., Беликов А.С., Залунин В.Ф., Довгань В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. — Днепропетровск: УкОИМА-прес, 1995. — Ч. 3. — 196 с. 7. 18. Крикунов ГЛ., Беликов АС., Залунин В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. — Днепропетровск: Пороги, 1992. — 4.1. — 412 с. 8. 19. Козачков Л.С. Прикладная логика информатики / АН УССР; Институт кибернетики им. В.М. Глушкова. — К.: Наукова думка, 1990. — 256 с.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (23.06.2012)
Просмотров: 1591 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: