Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » БЖД |
Реферат на тему Особливості праці користувачів ЕОМ
|
ОХОРОНА ПРАЦІ Особливості праці користувачів ЕОМ З впровадженням обчислювальної техніки та появи нової професії користувача ЕОМ, що набуває все більш масового характеру, виникли проблеми організації робочих місць і оптимізації їх діяльності відповідно до вимог охорони праці. Візуальні дисплейні термінали (ВДТ) є і тепер основним засобом взаємозв’язку людини з ЕОМ. Прискорене впровадження ЕОМ (персональні та колективні користувачі) практично в усі галузі діяльності веде до появи великої кількості робочих місць з ВДТ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, професійна діяльність з ВДТ може в окремих випадках призводити до порушень з боку зорового аналізатора, кістково-м’язевих порушень (вимушена поза), порушень, пов’язаних із стресовими ситуаціями та нервово-емоційними навантаженнями при роботі, захворювань шкіри [19]. Найбільш повні дані про вплив комп’ютера на людину можна отримати, зібравши і проаналізувавши дані за період, як мінімум, до 60 років, оскільки така середня тривалість життя людини. В Харківському інституті професійних захворювань і гігієни праці є лабораторія, яка уже на протязі 12 років поглиблено займається цими питаннями. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів при роботі з ЕОМ Дослідження показали, що сучасна професія користувача ЕОМ представляє собою модель розумової праці, яка виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язевої активності при рухливості кистей рук, при високому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні в умовах дії різноманітних фізичних факторів. Встановлено, що стан організму користувачів за суб’єктивними (скарга) та об’єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи біля екрану та умов її виконання. Дослідження умов праці на обчислювальних центрах України показали, що на більшості з них користувачі ЕОМ працюють за несприятливого мікроклімату – перегрівання, зниження вологості повітря, в умовах підвищеного шуму, нераціонального освітлення[19]. В період роботи з ВДТ на електронно-променевих трубках на організм користувача впливає цілий ряд факторів фізичної природи, але всі вони знаходяться в межах і значно нижче за нормовані величини відповідно до діючих зараз нормативних документів [19]. Види електромагнітних випромінювань ВДТ Види випромінювань | Діапазон | Фактичні (середні) дані замірів | Нормовані значення Рентгенівське | Понад 1.2 Кев | 9-10-12.0 мкР/год | 75.0 мкР/год Ультрафіолетове | 220-380нм 280-320нм | 0 0-0.02 | 0.01 Вт/м2 0.01 Вт/м2 Видимий діапазон | 320-400нм 400-700нм | 0.1-2.0 2.5-4.0 | 10.0 Вт/м2 Яскравість | 75-80 кД/м2 | Не менше 35кД/м2 ІК-випромінювання | 700нм-1нм | 0.05-4.0 | 100.0 Вт/м2 Електростатичне поле | 0 Гц | 15 кВ/м | 20-60 кВ/м При дослідженні зорових функцій у лабораторних та виробничих умовах були виявлені розлади акомодації, конвергенції, гостроти зору та контрастної чутливості ока. Зоровий дискомфорт та втома виявляються у користувачів у вигляді ріжучої болі, печії, болі в очах, ломоти в надбрівній області (так званої м’язової або окулярної астеномії), а також у вигляді розпливчастості меж або нечіткості зображення об’єкта, викликаних тимчасовим порушенням світлочутливого апарата ока. Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю у голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Характеристика скарг користувачів ЕОМ, що працюють з ВДТ у порівнянні з контрольною групою Симптоми втоми | Відсоток від кількості досліджуваних Користувачі ВДТ | Мікро-монтажниці Програмісти | Оператори | Учні Загальна втома | 29.4 | 22.2 | 38.0 | 97.0 Млявість | 17.6 | 18.5 | 7.7 | 43.0 Сонливість | 11.8 | 7.4 | 11.5 | 0 Головний біль | 17.6 | 18.5 | 15.4 | 54.0 Важкість у голові | 11.8 | 11.1 | 3.8 | 51.0 Втома м’язів рук | 5.8 | 14.8 | 15.4 | 36.0 Різь в очах | 58.8 | 37.0 | 7.7 | 67.0 Розмитість меж | 35.3 | 55.5 | 19.2 | 4.0 Сумарно-очні симптоми | 94.1 | 92.6 | 26.9 | 71.0 Після тривалого вивчення різних груп користувачів, які працюють з різними системами і в різному часовому режимі, можна говорити про те, що в цілому ПК негативно впливає на здоров’я людини. В організмі після тривалої дії комп’ютера починаються авто процеси, тобто утворюються антитіла, які уражують власний захист організму. Тому проявитися захворювання може в будь-якому органі, що обумовлене індивідуальною схильністю, спадковістю та ін. [20]. Негативний влив ПК і на статеву функцію людського організму. За спеціальними дослідженнями, проведеними з групою молодих людей, які інтенсивно працювали за комп’ютером, факультету АСУ одного із Харківських вузів, чоловічий гормон, тестостерон, в їх організмах був у значно менших кількостях ніж у студентів, що не користувалися комп’ютерами [12]. Встановлена також і зовсім чітка залежність порушення протікання вагітності з роботою на комп’ютері. У значної більшості таких жінок плід розвивається аномально. Причому, в основному це дефекти розвитку мозку. У жінок, які під час вагітності проводили біля комп’ютера більше 20 годин на тиждень, можливість викиднів збільшувалася на 80%. Заходи забезпечення нормальних умов праці Вибір приміщення та розташування робочих місць При виборі приміщення для робочих місць операторів і обчислювальної техніки необхідно врахувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед ними, особливо літом та в сонячні дні. Для розміщення робочих місць і обчислювальної техніки найбільш придатні приміщення з однобічним розміщенням світлових отворів, які обов’язково мають бути обладнані сонцезахисними пристроями: шторами, жалюзями. Площа засклення не повинна перевищувати 25% від площі стіни з вікнами. Для мінімізації засвічування від сонячних променів екранів ВТ вікна мають бути орієнтовані на північ (північний захід, північний схід). Необхідно забезпечити відповідне оформлення інтер’єру, тому, що джерелом блиску можуть бути не тільки вікна, але і інші поверхні великої яскравості, в тому числі: стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Тому все повинно мати невисокі коефіцієнти віддзеркалювання. Коефіцієнти віддзеркалювання робочого столу, корпусу та клавіатури ВТ необхідно передбачити 0.2-0.5, стелі 0.6-0.7, стін – 0.2-0.5, підлоги 0.1-0.2, шаф та стелажів – 0.25-0.35. Всі оздоблювальні матеріали приміщення повинні бути матові. Робочі місця з ВТ доцільно розміщувати в глибині приміщення і мають бути обов’язково організовані в ряди паралельно до стіни з вікнами. Розташування ВТ, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон, недопустиме за будь-якого способу реалізації загального освітлення, як прямим так і відбитим світлом. Необхідно врахувати, що робочі місця з ВТ вимагають значної площі на одне робоче місце (4.67м2), бо при середній площі устаткування 0.81.2м2, навколо нього має залишитися вільний простір не менше 1м з кожного боку. Освітленість приміщень Система освітлення має бути загальною і загально-локалізованою. Вибір типу світильника за світлорозподілом та способом розміщення світильників у приміщенні залежить від висоти приміщення, розташування робочих місць у приміщенні та від кількості робочих місць. Найбільш оптимальними є світильники навскісного світла. Це – дзеркальні світильники з параболо-циліндричними відбивачами. З відповідних вітчизняних світильників можна рекомендувати для освітлення люмінесцентні дволампові дзеркальні світильники з решіткою типу ЛПО-12-Кососвет, люмінесцентні дволампові світильники з решіткою типу ЛСП-12-Кососвет. Світильники мають бути розташовані над проходами між рядами робочих місць суцільною лінією, або з проміжками залежно від кількості світильників у лінії, необхідної для забезпечення на робочому місці нормованої освітленості (Ен=300-400лк). Основні вимоги та норми робочого місця оператора ЕОМ. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність відповідного крісла, підставки для ніг, стан покриття робочого стола, справність штепсельних з’єднань, стан шнурів електроживлення, наявність і надійність підключення заземлення. Відеотермінальний пристрій повинен відповідати таким технічним вимогам: - яскравість освітлення екрану – не менше 100 кд/м2; - мінімальний розмір освітлення крапки – не більше 0.6 мм; - контрастність відображення знаку – не менше 0.8; - частота регенерації зображення – не менше 72 Гц; - клавіатура не повинна бути жорстоко з’єднана з монітором; опір натискання клавіатури – 0.25-1.5Н. Екран відеомонітору ПК повинен знаходитися від очей користувача на відстані 500-700 мм. Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю, повернутого до користувача. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 15 градусів. Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача. Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і характеру роботи, що виконується. Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680-800 мм, за відсутності такої можливості висота робочої поверхні обирається рівною 725 мм. Крісло повинно забезпечувати відповідно до характеру і умов роботи фізіологічно раціональну робочу позу та забезпечувати тривалу підтримку основної робочої пози у процесі праці. Приміщення повинно мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність. Система освітлення повинна відповідати таким вимогам: - освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, яка визначається трьома параметрами: об’єктом розрізняння – найменшим розміром об’єкту, що розглядається на відео моніторі, фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття, контрасту яскравості об’єкту і фону; - необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні відео монітору, а також в межах навколишнього простору; - на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні; - в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (підвищення яскравості поверхонь, які світяться, або викликають освітлення); - величина освітленості повинна бути постійною в часі; - слід обирати оптимальну направленість світлового потоку і необхідний спектральний склад світла. Вимоги до оператора ЕОМ під час виконання роботи Приступаючи до роботи, працівник повинен організувати робоче місце так, щоб все необхідне для роботи було під руками, легко доступним і щоб на робочому місці не виконувалися роботи, не пов’язані з конкретно поставленим завданням. Під час роботи працівникам потрібно бути уважними, не відволікати свою увагу і увагу працівників від роботи. Кількість символів або знаків, що обробляється в процесі роботи не повинна перевищувати 30 тисяч за 4 години роботи. Для профілактик порушень і підтримки працездатності необхідно дотримуватися додаткових регламентованих перерв для відпочинку користувачів ПК. В період праці за дисплеєм необхідно передбачити через 40-45 хвилин роботи 3 та 5-хвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість праці за дисплеєм протягом дня не повинна перевищувати 4 годин, а за тиждень – 20 годин. На протязі робочого дня працівник повинен робити перерву на обід і додатково дві-три регламентовані перерви протягом 10 хвилин кожна. Під час виконання трудового процесу у програмістів значно знижено загальну активність при локальній напрузі кистей рук. Для підтримки загального тонусу м’язів, а також профілактики кістково-м’язових порушень під час перерв рекомендується проводити гімнастичні вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей. Під час роботи забороняється: - тримати на робочому столі легкозаймисті речовини; - класти на монітори, системні блоки папери, книги, будь-які речі що закривають вентиляційні отвори; - тримати над клавіатурою посуд з рідиною; - виконувати переключення кабелів і шнурів при включеній системі; - використовувати нештатні з’єднувальні шнури і кабелі; - відкривати лазерні друкарки при ввімкнутій системі. Захист оператора від візуальних дисплейних терміналів Незважаючи на те, що параметри електростатичного та електромагнітних полів, які утворюються біля екранів, дисплеїв при роботі електронно-променевої трубки, не перевищують нормативних значень було встановлено, що застосування при екранних фільтрів зменшує скарги користувачів ЕОМ на погане самопочуття в період роботи з ВДТ. Приекранні фільтри повинні захищати людину від дії випромінювання, електростатичного та електромагнітних полів і забезпечувати комфортність у роботі, а саме підвищувати контрастність зображення і зменшувати прямі і відбиті відблиски екранів дисплеїв. Кожен фільтр має різні світлотехнічні характеристики і захисні властивості. Деякі фільтри призначені тільки для зниження відбитої яскравості, і не створюють ніякого захисту від випромінювання. Захисні фільтри, що рекомендуються для захисту людини від ВДТ, є таких типів: сітчасті, плівкові, скляні. Всі ці типи фільтрів мають свої переваги і недоліки. Найбільшою популярністю користуються скляні фільтри, які забезпечують 95% видимості і мають всі захисні властивості. Рівні освітленості в приміщеннях з візуальними дисплейними терміналами наведені в таблиці 9. Рівні освітленості в приміщеннях з ВДТ | Нормована освітленість (лк) у площині столу, клавіатури (Ег) та екрану (Ев) при системах Вид дисплея | Група напруженості зорової роботи | Загальне | Комбіноване Ег не менше, лк | Ев,лк | Ег не менше, лк | Ег від загального, лк | Ев,лк Одноколірний(яскравий знак на темному фоні) | II I | 300 400 | 150-100 200-150 | 400 500 | 300 400 | 150-100 300-150 Графічний багатоколірний та одноколірний (яскраві лінії на темному фоні) | Будь-яка | - | - | 400 | 200 | 100-75 Метрологічні та гігієнічні рекомендації Для збереження працездатності та профілактики загальних і зорових порушень рекомендується впровадити комплекс заходів, що полягають в наступному: - у дисплейних приміщеннях температура повітря повинна становити 19-21С, відносна вологість повітря 55-65%, швидкість руху повітря не більше 0.2 м/с, відповідно до вимог "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень” №4088-86 для категорії 1а-1б; - рівні звуку та еквівалентні рівні звуку у приміщеннях, де працюють програмісти, та оператори ЕОМ не повинні перевищувати 50 дБА; у лабораторіях де складаються алгоритми і ведеться робота з документацією – 60дБА, у машинному залі – 65дБА, а на робочих місцях у приміщеннях, де розташовані шумні агрегати обчислювальних машин, рекомендується забезпечити рівень шуму не більше 75 дБА. Необхідне проведення комплексу заходів щодо боротьби зі статичною електрикою. Найбільш допустимим і простим способом є підтримання відносної вологості повітря на рівні 55-65%, що можна забезпечити з допомогою побутових зволожувачів, типу "ІОН”. Підлоги в дисплейних приміщеннях мають бути застелені антистатичним лінолеумом. Програмістам та операторам можна рекомендувати носити одяг, особливо першого шару, з натуральних матеріалів. Для оптимізації іонізації повітря на робочих місцях згідно з СН№2152-80 користувачів ЕОМ, можна рекомендувати біполярні коронні аероіонізатори з транспортом аерофонів повітряним потоком. Однією з умов профілактики функціональних професійних порушень, збереження здоров’я та працездатності користувачів ЕОМ є фізіологічно обґрунтована організація праці. Для профілактики порушень та підтримання працездатності необхідно дотримуватися регламентованих перерв для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи з відео терміналом за день не повинна перевищувати 4 години, а за тиждень – 20 годин. Пожежна безпека Пожежі є особливо небезпечними, оскільки зумовлюють великі матеріальні втрати. Протипожежна безпека - це комплекс організаційних та технічних заходів, що направлені на забезпечення безпеки людей, попередження пожеж, обмеження їх розповсюдження, створення умов для успішного їх гасіння. Аналізуючи причини виникнення пожежі, можна умовно виділити з них дві: причини електричного характеру, та причини неелектричного характеру. До причин не електричного характеру відносяться: несправність, неправильна експлуатація пристроїв опалювальних систем; необережне користування вогнем; вибухи газоповітряних сумішей; само загоряння речовин та матеріалів. До причин електричного характеру відносяться: коротке замикання; несправність, або перевантаження електрообладнання та електромережі; електричні дуги; загоряння матеріалів внаслідок грозових розрядів, розрядів статичного струму. Причиною виникнення та розповсюдження вогню можуть стати при неправильній будові та експлуатації вентиляційні установки та системи кондиціювання повітря. Пожежний захист забезпечується правильним вибором ступеню вогнестійкості окремих елементів і конструкцій обмеженням розповсюдження вогню у випадку виникнення пожежі; впровадженням систем активного поглинання вибуху; застосування систем протидимового захисту; забезпеченням безпечної евакуації людей; застосуванням засобів пожежної сигналізації, оповіщення і пожежегасіння; організацією пожежної охорони об’єкта. Прилади та елементи обладнання, що живляться від мереж високої напруги являють собою небезпеку для життя і здоров’я людини. Створює вплив на організм людини і електромагнітне поле. Ряд елементів і підсистем при неправильному використанні можуть випромінювати електромагнітні хвилі, які, при довготривалому впливі, можуть стати причиною функціональних та генетичних порушень діяльності організму. Джерело безперебійного живлення (UPS) повинно мати захист від короткого замикання. Всі джерела електромагнітного випромінювання необхідно, по можливості, екранувати. Ні в якому разі не можна залишати відкритими корпуси комп’ютерів. Всі провідники електричного струму повинні бути ізольовані, щоб не тільки уникнути ураження струмом, а й не стати причиною пожежі в приміщення у випадку короткого замикання. Для попередження нещасних випадків при використанні електричного обладнання або при контакті з ним, необхідним є проведення серед працівників інструктажу з техніки безпеки при роботі з таким типом обладнання, а також дотримання і контролю дотримання відповідних вимог. Для того, щоб праця користувача була безпечною, найбільшу увагу необхідно звернути на забезпечення електробезпеки, оскільки електричні установки, до яких відноситься практично всі основні вузли ПК містять в собі потенційну небезпеку. В процесі експлуатації чи проведення профілактичних робіт людина може торкнутися тих частин пристроїв, що знаходяться під напругою. Розрядні струми статичної електрики частіше виникають при дотику до будь-якого елемента ПК. Хоча такі ураження електричним струмом не є небезпечними для людини (викликають лише неприємні відчуття), вони можуть привести до виходу з ладу окремих вузлів ПК. Для зменшення величини статичних розрядів використовують антистатичне покриття підлоги, іонізований газ або зволожене повітря. Електробезпека досягається застосуванням захисних корпусів, що робить неможливим доторкання до струмопровідних частин. Основна причина пожежі – коротке замикання в електромережі або надто висока температура частин ПК: монітора, елементів всередині системного блоку через обмеження припливу охолодженого повітря. Щоб запобігти цьому, необхідно всі легкозаймисті предмети і речовини розміщувати якомога далі від ПК, і ні в якому разі не розкладати їх на відкриті частини комп’ютера – системний блок, кабелі живлення або монітор. Крім того, системний блок потрібно розмістити в тих місцях, де відбувається постійна циркуляція свіжого, по-можливості охолодженого повітря. У відповідності з умовами, необхідними для виникнення і розповсюдження горіння, припинення горіння може бути досягнуто наступними діями: припинення доступу в зону горіння окисника або горючої речовини, а також зниження їх подачі до величин, при яких горіння неможливе; інтенсивним розбавленням повітря в зоні реакції інертними газами для зниження концентрації кисню; охолодженням зони горіння нижче температури самозапалювання або зниженням температури речовини, що горить, нижче температури спалаху; інтенсивним гальмуванням швидкості хімічних реакцій в полум’ї; механічним вибухом в полум’я сильним струменем газу або води. Дані методи можуть бути застосовані шляхом вибору вогнегасних речовин, що володіють фізико-хімічними властивостями та дають змогу створити умови для припинення вогню. У даній частині дипломного проекту розглянуті оптимальні умови праці інженера-системотехніка, фактори, що діють на нього в процесі роботи. Таким чином, для організації робочого місця інженера-програміста необхідний відпочинок під час перерви і після роботи, раціоналізація режиму праці і відпочинку. Розрахунок освітленості Частина енергії, що сприймається оком як світло, називається світловим потоком F [люмен]. Сила світла (I) – визначається як відношення світлового потоку до тілесного кута, в якому рівномірно поширюється цей світловий потік. Вимірюється сила світла в канделах ([Кд]=[лм]/[срад]). Освітленість (E) - поверхнева щільність світлового потоку, люкс [лк]: , де S - площа [м ]. Штучне освітлення виробничих помешкань буває: - загальне; - комбіноване; - аварійне. Крім штучного в помешканні є також природне освітлення з вікон. Таким чином, таке освітлення можна назвати змішаним. Система загального освітлення призначена не тільки для освітлення робочих поверхонь, але і для всього помешкання в цілому. Система комбінованого освітлення складається з загального і місцевого освітлення: світильники місцевого освітлення створюють велику освітленість на робочій поверхні, а загального вирівнюють яскравість у полі зору. Використання одного місцевого освітлення не припускається через різкий контраст у яскравостях. Система аварійного освітлення передбачається у випадках, коли неприпустимими є перерви в робочому циклі. Більш яскраве джерело світла у полі зору користувача буде осліплювати його. Підвищена освітленість екрану розмиває зображення оригіналу на сітківці ока. Щоб уникнути цього, необхідно: розмістити екран монітора перпендикулярно до вікна; забезпечити приміщення шторами, які б не допускали проникнення всередину прямих сонячних променів, не зменшуючи при цьому загальну його освітленість; при неможливості усунути бліки на екрані монітора застосувати захисні фільтри, що дозволяють виключити відбиття світла та збільшити контрастність; рівень освітленості приміщення повинен знаходитись в межах 210-540 лк, рекомендована освітленість на робочому місці користувача ПК – 400 лк; яскравість монітора повинна бути приблизно у 5 разів вищою від яскравості поверхонь предметів, що його оточують. Для освітлення робочого приміщення, диспетчерського пункту використовується змішане освітлення - суміш природного та штучного. Природне освітлення – створюється за допомогою сонячних променів через віконні рами будівлі. Штучне освітлення – використовується при недостатньому природному освітленні й створюється за допомогою двох систем: загального та місцевого освітлення. Загальним називають освітлення, світильники якого освітлюють всю площу приміщення. Місцевим називають освітлення, призначене для конкретного робочого місця. В даному випадку використовується система загального освітлення. Нормами для даних робіт встановлена необхідна освітленість робочого місця ЕН=300 лк (для робіт високої точності, коли найменший розмір об’єкта розрізнення становить 0.3 – 0.5 мм). Розрахунок системи освітлення виконується методом коефіцієнта використання світлового потоку, який виражається відношенням світлового потоку, що падає на поверхню, яку розраховуємо, до сумарного потоку всіх ламп. Його величина залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, побілки стін та стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття стін та стелі. Загальний світловий потік визначається за формулою: , де ЕН – необхідна освітленість робочого місця згідно норми (ЕН=300 лк); S – площа приміщення, м2; z1 – коефіцієнт запасу, який враховує напрацювання та забруднення світильників (z1=1.5, табл. VII-5, [19]); z2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (z2=1.1); - коефіцієнт використання світлового потоку вибирається з таблиць в залежності від типу світильника, розмірів приміщення, коефіцієнтів відбиття стін та стелі приміщення. Визначимо площу приміщення, якщо його довжина складає Lд=6 м, а ширина Lш=4 м: =64=24 м2, Виберемо з таблиці коефіцієнт використання світлового потоку по таких даних: коефіцієнт відображення стелі білого кольору Rп=70%; коефіцієнт відбиття від стін, пофарбованих у світлий колір Rст=50%; =0.9, де hП – висота приміщення = 2.5 м. Тоді знаходимо (для люмінесцентних ламп i=0.7) =0.38. Визначаємо загальний світловий потік: лм, Найбільш підходящими для приміщення є люмінесцентні лампи білого, тепло-білого світла, потужністю 20, 40 або 80 Вт. Світловий потік однієї лампи потужністю 40 Вт складає F1=3100 лм, відповідно, щоб отримати світловий потік Fзаг=31263,2 лм необхідно N ламп, число яких можна визначити за формулою: , Підставивши значення, отримаємо: ламп, Таким чином, необхідно встановити 10 ламп. Електрична потужність усієї освітлювальної системи вираховується за формулою: , Вт, де P1 – потужність однієї лампи = 40 Вт, N – число ламп = 10. Вт. Розрахунок місцевого світлового потоку не виконується, так як в даному випадку рекомендується система загального освітлення для уникнення відбиття світла від поверхонь столу та екрану монітора. | |
| Просмотров: 1202 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |