Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » БЖД |
Реферат на тему Основи БЖД
|
Основи БЖД План 1. Природно – соціальні небезпеки……………………………………………3 2. Вірусні інфекції...............................................................................................3 2.1. Грип......................................................................................................3 2.2 Хвороба Боткіна або вірусний гепатит.............................................4 2.3. Туберкульоз.........................................................................................5 3. Харчові захворювання.....................................................................................7 4. Захворювання, які передаються статевим шляхом.......................................8 5. Онкологічні захворювання………………………………………………….10 6. СНІД — синдром набутого імунодефіциту………………………………..11 Література……………………………………………………………………….12 1. Природно – соціальні небезпеки. Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чин-ники природного та антропогенного походження, які у великих кілько-стях перебувають в природному середовищі, на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов'язане з присутністю в воді, повітрі і грунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів і таке інше. Деякі мікроорганізми викликають масове роз-повсюдження захворювань у вигляді епідемій і пандемій. Епідемія — масове розповсюдження інфекційного захворювання лю-дини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загаль-ний рівень захворюваності. Окрім того розповсюдженню захворювань сприяють певні соціальні умови, викликаючи так звані соціальні хвороби. Соціальні хвороби — це захворювання людини, виникнення і роз-повсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-екопомічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.). Отже, до природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфек-ційних захворювань, венеричні захворювання, СПІД, наркоманія тощо. 2. Вірусні інфекції 2.1. Грип. В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворю-вань на рік. Розглянемо деякі найвідоміші інфекційні хвороби, викли-кані вірусами. Найбільш поширена вірусна інфекція — грип, яка виникає як епі-демія щорічно. Перша в історії епідемія грипу була відмічена 1889 р., інша — охопила практично всю Європу в 1918-1920 роках, при цьому загинуло 20 мли осіб. Вірус грипу дуже мінливий, мас типи А, В, С, Д, а також багато інших підтипів. Найбільш розповсюджені віруси групи А (гонконгзький грип, китайський грип). Грип передається при контакті з хворими людьми через дрібні крапельки, які потрап-ляють в повітря при кашлі та чханні хворого. Інкубаційний період становить 1-2 дні. Симптоми грипу: хворого морозить, піднімається висока температура, відчувається сильний головний біль, біль у м'язах. Існує небезпека ускладнення вто-ринною інфекцією (наприклад, пневмонією, запаленням середнього вуха, плевритом тощо), яка може призвести навіть до смерті. В окремих випадках грип викликає ускладнення у вигляд: ураження серця, суглобів, нирок, мозку та мозкових оболо-нок. Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до .15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 мли. Усім добре відомо, що захворювання легше попередити, ніж вилі-кувати. Найбільш ефективною та доступною формою профілактики грипу є завчасна активізація захисних сил організму. Комплексні гомеопатичні препарати, такі як афлубія та імунал, можуть надати в цьому неоціниму допомогу. Інший спосіб захисту від інфекційних захворювань — вакцинація. Всі сучасні вакцини створюються за таким принципом: навесні в Азії (вірус грипу приходить до нас з Азії) виділяють три найбільш агре-сивних і розповсюджених різновиди хвороби, і на них виробляється вакцина до початку осені. При застосуванні вакцини захист від за-хворювання досягає рівня 90-98%. 2.2 Хвороба Боткіна або вірусний гепатит. Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірус-на інфекція. Відомо мінімум сім збудників захворювання — А, В, С, Д, Е, і ТТУ, різних за симптоматикою та серйозністю наслідків. Найрозповсюдженіший і найменш небезпечний — гепатит А. Його з повним правом можна віднести до так званих хвороб «брудних рук», пов'язаних із нехтуванням правил гігієни. Збудник гепатиту А потрапляє в організм людини також із забрудненою водою та їжею. Як правило, гепатит А не дає важких і хронічних форм. Хворі виліковуються вже через два тижні. Вірус С, який спеціалісти називають «ласкавим вбивцею», — найпід-ступніший. Досить тривалий час захворювання проходить безсимптомно, але в більшості випадків закінчується важкими ураженнями печін-ки. Частіше цією формою гепатиту заражаються при медичних маніпу-ляціях, наприклад, при переливанні крові. Дуже небезпечний і, на жаль, досить розповсюджений гепатит В Вірус гепатиту В характеризується тривалим інкубаційним періодом, персистенцією в організмі й важкими наслідками. Він здатний трива-лий час не виявляти своєї присутності, очікуючи моменту ослаблення захисних реакцій організму. Причинами, що викликають активізацію вірусу, можуть стати простудні захворювання, грип, невиправданим прийом антибіотиків тощо. Що робити, щоб запобігти цій небезпечній хворобі? Ось основи правила: мийте руки перед їжею, кип'ятіть воду, обливайте кип'ятком овочі і фрукти, при сексуальних контактах користуйтесь презерватива-ми. Можна ще додати рекомендацію по застосуванню індивідуальних засобів захисту від захворювань, які передаються через кров. Найнадійніший захист від гепатиту В — вакцинація. 2.3. Туберкульоз. Необхідно детальніше зупинитися на такому захворюванні, як туберкульоз, через те, що епідемія туберкульозу в Україні стала реаль-ністю. Наведемо деякі сумні факти про туберкульоз (або, як казали раніше, сухоти).* За всю історію людства від туберкульозу померло понад 300 млн осіб.* Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2млрд осіб, тобто майже третина населення Землі, 10% інфікованих захворіє.* Хворий па відкриту форму туберкульозу інфікує 10-15 осіб за рік.* Від туберкульозу помирає більше дорослих, ніж від усіх інших інфекційних захворювань разом узятих.* 26% усіх померлих у слабо розвинених країнах загинуло від туберкульозу.* Третина хворих на СНІД помирає від туберкульозу.* На туберкульоз хворіють частіше люди віком від 15 до 44 років, тобто найбільш працездатна частина населення, це збільшує негативний економічний ефект хвороби.* Неправильне застосування антитуберкульозних препаратів призвело до того, що понад 50 млн осіб хворіють на стійку до ліків форму туберкульозу. Оскільки туберкульоз вважається соціальною хворобою, причини загострення епідемічної ситуації з ним в нашій країні цілком зрозумілі (йдеться про зарплати, житлові умови, якість харчування, стреси, шкідливі звички, і, нарешті, складну екологічну ситуацію). Туберкульоз (сухоти) — це різноманітне за своїми проявами інфек-ційне захворювання. Туберкульозна паличка (паличка Коха) може викликати ураження не тільки органів дихання (легень, бронхів, гортані), а й кишечника, се-чостатевих органів, наднирників, шкіри, кісток, суглобів, головного мозку тощо, але в переважній кількості випадків (80-90%) спостерігаєть-ся ураження легень. Основне джерело розповсюдження інфекції — хворий на туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанні в їжу молока, м'яса від хворої на туберкульоз худоби. Прояви хвороби залежать від стану організму, характеру та ступеня ушкодження окремих органів і систем. Загальними ознаками для всіх форм хвороби є: підвищення температури, потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги, дратівливість, зниження працездатності. При туберкульозі легень також спостерігається кашель, сухий або з виділенням мокроти, може виникнути легенева кровотеча. 3. Харчові захворювання Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного поход-ження: харчові інфекції і харчові отруєння (інтоксикації). Харчові Інфекції. Харчові інфекції (дизентерія і холера) виникають при активному розмноженні і утворенні токсинів збудників в організмі. Ці заразні захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Разом з їжею в організм вносяться збудники різних захво-рювань. Найбільшу небезпеку представляють збудники шлунково-кишкових захво-рювань, їжа служить для них лише переносником, доставляє їх в ті органи люди-ни (наприклад, в шлунково-кишковий тракт), де вони здатні активно розмножу-ватись і виробляти токсини. Харчові інфекції заразні та дуже небезпечні через те, що більшість продуктів харчування, з якими вони можуть розповсюджуватись, вжи-ваються людьми кожного дня. Харчові Отруєння. Збудники харчових отруєнь на відміну від збудників харчових інфекцій здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отрутами внаслідок накопичення в них токсинів. Особ-ливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 го-дини після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в області живо-та, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками. Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та от-руєння, які викликають стафілококи. Харчові токсикоінфекції. Ця група захворювань займає проміжне по-ложення між харчовими інфекціями та харчовими отруєннями. Проходять вони подібно до отруєнь, як гострі шлунково-кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників розмножуватись як у продуктах харчуван-ня, так і організмі людини. Викликаються токсикоінфекції різними бактеріями, але найчастіше сальмонелами. Харчові токсикоінфекції, які викликаються сальмоне-лами, називають сальмонельозами. Серед харчових бактеріальних от-руєнь вони посідають перше місце. Природним джерелом патогенних сальмонел є тварини: худоба, свині, коні, собаки та різні гризуни. 4. Захворювання, які передаються статевим шляхом. В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. У цю кате-горію входять декілька груп, наприклад:* хвороби, які вимикають віруси — генітальний герпес, СПІД, вірусні генітальні бородавки та ін.;* паразитарні — короста та ін.; оптимальні умови для передавання створю-ються при статевих контактах;* бактеріальні — сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бакте-ріальний вагіноз;* грибкові — кандідоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зара-ження, а як наслідок антибіотикотерапії, але передаються і статевим шляхом. Враховуючи складну ситуацію в Україні щодо розповсюдження цих захворювань, слід зазначити, що важливе значення мас профілактика, а саме: слід умикати випадкових зв'язків, користуватись презерватива-ми, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил. Розглянемо найбільш поширені захворювання, які передаються ста-тевим шляхом.* Сифіліс — не хвороба всього організму, перші прояви якої найча-стіше бувають на статевих органах. Людина заражається сифілісом від хворого. Зараження, як правило, відбувається статевим шляхом, дуже рідко можливе зараження через поцілунки, а також через предмети домашнього вжитку (ложки, чашки, цигарки тощо). Слід пам'ятати, що сифіліс виліковується. Лікування тим ефектив-ніше, чим раніше воно розпочате. Від зараження сифілісом можна вберегтися. Для цього треба уникати випадкових статевих контактів, користуватись презервативами. Гонорея. Збудником гонореї є бактерія — гонокок. Заражаються гонореєю найчастіше при статевому контакті з хворою людиною. Перші прояви хвороби з'являються через 3-5 днів після зараження. Перебіг хвороби у чоловіків і жінок мае деякі відмінності. У чоловіків, коли починається хвороба, свербить і пече у сечівнику, виникає різкий біль під час сечовипускання. Потім з'являються гнійні виділення. При цьому спосте-рігаються почервоніння і набряк слизової оболонки біля зовнішнього отвору сечів-ника. Якщо хворого не лікувати, то хвороба прогресує і уражається весь сечівник. У більшості жінок, на відміну від чоловіків, гонорея проходить без суб'єктив-них симптомів, але з ураженням майже всіх відділів сечостатевої системи, а також прямої кишки. Інфекція спочатку проникає в сечівник і шийку матки. При цьому з'являються гнійні виділення із сечівника і статевих органів. Подразнюється сли-зова оболонка піхви. Якщо хвора не лікується, то процес запалення переходить на слизову оболонку матки, труб і яєчників. Внаслідок запалення звужується просвіт труб. Якщо уражені обидві труби, то жінка не може завагітніти. Коли інфекція потрапляє в черевну порожнину, може розвинутися перитоніт (запалення очеревини). У жінок іноді уражаються суглоби, м'язи, кістки, внутрішні органи і нервова система. Дуже небезпечний безсимптомний перебіг захворювання, коли хво-рий не має ніяких суб'єктивних відчуттів. Це створює великий резер-вуар інфекції. У зв'язку з малосимптомним та безсимптомним перебігом процесу хворі продовжують статеві зв'язки, своєчасно не звертаються за медичною допомогою, що сприяє розповсюдженню інфекції. Гонорею виліковують. І чим швидше розпочато лікування, тим кращі наслідки. Уберегти себе від зараження можна. Для цього потрібно пам'ятати про небезпеку випадкових статевих контактів. Також уберегтись від гонореї можна, застосовуючи презервативи. 5. Онкологічні захворювання. В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в Україні, так і в усьому світі. Кожна четверта люди-на в світі має шанс захворіти на рак, котрий посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксується 160 тисяч нових випадків, на обліку перебуває більше 700 тисяч онкохворих. Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини пере-роджуються і можуть розповсюджуватись па інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і відмирають. Ракова клітина — це така клітина, яка виходить з-під контро-лю власного організму: її ростом організм не керує. Зараз відомі деякі механізми переродження клітин, і тому лікарі впевнені, що 60-70% всіх ракових захворювань можна запобігти, якщо уникати тих факторів, які провокують клітини до ненормального росту. Такі причини, як куріння та забруднення довкілля відомі давно. З'ясували також, що вплив ультра-фіолетового випромінювання на шкіру збільшує ризик виникнення раку шкіри, їжа людини містить багато канцерогенів — речовин, які викликають рак. Нещодавно установили зв'язок між харчуванням з великою кількістю жирів і раком молочної залози. Відомо, що харчування з великою кількістю клітковини суттєво знижує вірогідність раку кишечника. Деякі види раку — спадкові, в своїй основі мають ген, який відповідає за схильність до раку в майбутньому житті. Серед них і такі розповсюджені, як рак молочної залози, поліпоз кишечника, рак легень та інші. Серед тих, хто належить до так званих ракових родин, це зах-ворювання трапляється у 2-3 рази частіше. Але не слід вважати, що хвороба неминуча. Велике значення мають профілактика, спосіб життя. Таке важке захворювання, як сімейний поліпоз, передається майже в 100% випадків. У та-ких випадках необхідно регулярно перевірятися у лікаря. Раннє діагностування захворювання дозволяє ефективніше його лікувати. Основний критерій ефективності в онкології — так зване п'ятирічне виживання. Якщо за цей період часу хвороба не рецидивуе, рак вважається вилікуваним, тому що після 5 років рецидиви бувають у дуже небагатьох, пацієнтів онкологічних лікарень. 6. СНІД — синдром набутого імунодефіциту. За оцінками 00Н та ВООЗ у світі налічується 50 мільйонів осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Бльше 16 мільйонів осіб померли від СНІДу. Більшість випадків інфіку-вання припадає на африканські країни. Половина нових випадків інфекції припа-дає на молодих людей у віці 15-24 років. За офіційними даними фонду ЮНЕЙДС (об'єднана програма ООН з питань СНІДу) в минулому році Україна визнана епіцентром розповсюдження ВІЛ-інфекції у Східній Європі. На 1 січня 2000 року зареєстровано 28 965 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян України, 283 випадки — серед іноземців. При цьому спостері-гається стрімкий розвиток темпів епідемії в останні роки. Але треба мати на увазі, що реальна кількість ВІЛ-інфікованих значно більша, оскільки реальне вияв-лення всіх ВІЛ-інфікованих майже неможливе. Особливе значення має той факт, що 80% всіх ВІЛ-інфікованих становлять ін'єкційні наркомани у віці статевої активності (від 15 до ЗО років). Найбільша кількість випадків ВІЛ-інфекції сьогодні реєструється в Одеській, Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській областях, Автономній Республіці Крим та місті Київ. Перші випадки СНЩу було зареєстровано в червні 1981 р. в Центрі контролю за захворюваннями в Атланті (США). У 1982 р. Центр контролю за захворюваннями у США офіційно повідомив про реєстрацію нового захворювання, названого синдромом набутого імунодефіциту. Перші повідомлення про СНІД свідчили, що це хвороба виключ-но гомосексуалістів. Однак невдовзі було виявлено, що СНІД часто вражає також наркоманів, які вводили внутрішньовенно героїн бруд-ним шприцом або голкою. СНІД — трагедія людства, з нею ми увійшли у XXI ст. СНІД — це глобал1ьна смертельна інфекція, яку людство досі не може подо-лати. Небезпека захворіти на СНІД виникла і серед тих, хто не був гомосек-суалістом і наркоманом. Стало очевидним, що хвороба передається статевим шляхом і через кров. Захворіти можна і при звичайному (гетеросексуальному) контакті за умови, коли один з партнерів — носій СНІДу. Честь відкриття вірусу, який викликає СНІД, належить французькому вченому професору Пастерівського інституту в Парижі Люку Монтаньє (1983). Менш аніж за рік надійшло ще одне повідомлення про відкрит-тя вірусу, що викликає СНІД, з Америки від професора Національного інституту раку Роберта Галло. Отже, СНІД — смертельне захворювання людини, що викликається ВІЛ (вірусом імунодефіциту людини). Шляхи передання ВІЛ-інфекції при статевому контакті з інфікованою людиною під час переливання крові та під час пересадки органів та тканин при неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами, нанесенні татуювання при пошкодженні шкірних покривів, слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами та органами - від інфікованої матері — плоду під час вагітності чи при годуванні грудним молоком Хвороба не передається: через рукостискання, через поцілунок, через їжу, через предмети домашнього вжитку, при купанні в басейні, душі, через спортивні предмети; через укуси комах, при догляді за хворими. Попри поширену думку про неспроможність науки подолати СНІД, хочеться вірити, що ця хвороба буде переможена в найближчому май-бутньому. Література Э.А. Арустамов «Безопасность жизнедеятельности» Учебник 2003 Л.А. Нейман «Безопасность жизнедеятельности» Учебное пособие 1998 В.А. Алексеенко, И.Ю. Матасова «Основы безопасности жизнедеятельности» 2001 Т.А. Хван, П.А. Хван ««Безопасность жизнедеятельности» Экзаменационные вопросы 2002 С.В. Белова «Безопасность жизнедеятельности». Учебник для студентов 2003 | |
| Просмотров: 1109 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |