Реферат на тему Основи безпеки праці в галузі - БЖД - Реферати - Каталог статей

РЕФЕРАТ на тему: Основи безпеки праці в галузі Одним із найважливіших завдань охорони праці в галузі є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Згдіно основних законів з охорони праці, Кодексу законів про працю відповідальність за збереження безпечних умов праці несе роботодавець. Безпека праці – сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, що впливають на здоров’я і працездатність людини під час її трудової діяльності. Однак в процесі праці на людину діють різного роду небезпечні фактори. Умови праці органічно пов'язуються з виробничим середови-щем. До виробничих умов праці належать всі елементи виробничо-го середовища, що впливають на організм людини, її працездатність безпосередньо в процесі праці. Умовно можна виділити три групи чинників, що формують умов праці. До першої групи належать чинники, що визначають характер умов праці, обумовлений нормативним та законодавчим держав-ним регулюванням (тривалість робочого часу і режим праці і відпо-чинку, санітарні норми і вимоги, система державного контролю та нагляду за дотриманням діючого законодавства, норм, вимог і пра-вил щодо умов праці і т.д.); соціально-психологічний клімат, ефек-тивність використання пільг і компенсацій за роботи, що пов'язані з шкідливим впливом. До другої групи належать технічні і організаційні чинники, що безпосередньо впливають на формування умов праці на робочих місцях, дільницях, в цехах і на підприємстві в цілому.- Це засоби праці (виробничі будівлі, споруди, санітарно-технічні пристрої, тех-нологічне обладнання, інструменти, пристосування, засоби, що за-безпечують технічну безпеку праці та ін.); предмети праці (сирови-на, матеріали, готові вироби); технологічні процеси (фізичні, ме-ханічні, хімічні методи обробки); організаційні форми виробництва, праці і управління (рівень спеціалізації виробництва, його масшта-би, змінність роботи підприємства, перервність і неперервність ви-робництва, форми праці, його методи відносно робочої зміни, неділі, року, організація обслуговування робочого місця, структура підприє-мства і його підрозділів і ін.) До третьої групи належать природні чинники, що мають особ-ливе значення при формуванні умов праці в будівництві, на транс-порті, сільському господарстві та інших галузях промисловості. В цю групу входять такі чинники: географічні (кліматичні зони, висо-та над рівнем моря, погодні умови); геологічні (характер залягання корисних копалин, спосіб їх добування); біологічні (особливості рос-линного і тваринного світу, контакти з різними тваринами, рослина-ми, мікроорганізмами та продуктами їх життєдіяльності). Вказані чинники, що формують умови праці, мають особливо важливе значення при проектуванні промислових об'єктів і конст-руюванні нової техніки і технології. Від того, наскільки повно при розробці проектів вони враховуються, буде залежати сприятливість чи несприятливість чинників, що формують умови праці. Сформовані під дією різноманітних чинників умови праці явля-ють собою сукупність елементів, що у свою чергу впливають на здоров'я, настрій та ін. При цьому мається на увазі як позитивна дія, так і негативна, що призводить до надмірного напруження фізіо-логічних і психологічних функцій організму або до виникнення хво-робливого стану і невдоволення умовами праці. Офіційний стандарт "ССБТ. Шкідливі і небезпечні виробничі чинники. Класифікація" розглядає елементи виробничого середо-вища тільки як джерело можливого погіршення здоров'я людини. Однак несприятлива дія всіх виробничих елементів обумовлюєть-ся не їх наявністю, а тим, що їх кількісні характеристики значно відхиляються від оптимального або нормативного рівня. Фізичні навантаження, наприклад, життєво необхідні для лю-дини, якщо вони відповідають її фізіологічним потребам. Негативну дію вони проявляють лише у тих випадках , коли стають надмірними. Нестача фізичних навантажень або їх відсут-ність приносить організму людини не меншу шкоду, ніж їх надмір-ність, особливо якщо ця нестача супроводжується нервово-емоцій-ним напруженням. Якщо всі елементи виробничого середовища і організму лю-дини зрівноважуються, тоді умови праці оцінюються як сприятливі. Сприятливими слід вважати такі умови праці, коли кількісна і якісна сукупність їх елементів формує у людини задоволення щодо результатів праці. Елементи виробничого середовища можуть бути неврівноважс-ними внаслідок негативного впливу будь-яких шкідливих чинників і тоді умови праці оцінюються як несприятливі. До несприятливих належать такі умови праці, коли їх дія здат-ніа викликати у людини глибоку втому, що накопичуючись, може призвести до хворобливого стану або призвести до патології. Крімцього, у людини створюється негативна думка про роботу (мало-престижність, непопулярність і т. ін). Критеріями вважаються показники, що характеризують функ-ціональний стан і здоров'я працівника (показники сили, швидкості нервових процесів, уваги, пам'яті, фізичної сили і витривалості, діяль-ності серцево-судинної системи, захворюваності і т.ін.). З кінця минулого століття мірою тяжкості праці була кількість енергії (в калоріях), яка витрачалася при виконанні механічної ро-боти. Такий підхід був правомірним, коли для виконання роботи необхідні були тільки м'язові зусилля. В наш час для оцінки тяж-кості праці єдиний енергетичний показник недостатній, бо він не враховує розумові і нервово-смоційні навантаження, що не дозво-ляє об'єктивно оцінювати вплив умов праці на організм людини. Крім цього, при аналізі причин і чинників, що формують умови праці, необхідно мати на увазі, що комплекс несприятливих чин-ників виробничого середовища може чинити більш сильний вплив на організм, ніж ізольована дія кожного з них окремо. Наприклад, в процесі гідроізоляційних та опоряджувальних робіт у повітря вироб-ничих приміщень виділяється декілька хімічних сполук, причому токсичність їх значно вища, ніж сума токсичності окремих компо-нентів, що використовуються при цих роботах. Поділ умов праці відповідно до гігієнічної класифікації за сту-пенем шкідливості та небезпечності з точки зору несприятливого впливу їх на працездатність і здоров'я людини нічим принциповим не відрізняється один від одного. Шкідливі або небезпечні роботи можуть призвести до професій-них захворювань або травматизму, а напружена розумова праця — до розвитку неврозів, завчасного атеросклерозу і ін. Різниця поля-гає не в ступені несприятливого впливу, а в його характері. В одному випадку цс буде хронічне професійне захворювання, в іншому — травма або виробничо-обумовлене серцево-судинне або інше зах-ворювання як результат перевтоми. Всі вони можуть стати причи- ною: погіршення стану здоров'я, зниження працездатності, інвалід-ності і завчасного припинення виробничої діяльності, тому в цьому відношенні між ними немає істотної різниці. Крім цього, в умовах навіть однієї галузі важко знайти роботи, які можна було б вважати тільки тяжкими, тільки шкідливими, або тільки напруженими. У більшості випадків при несприятливих умо-вах праці можна спостерігати всі або декілька ознак, що діють од-ночасно. В наш час навіть ті професії, що традиційно вважалися чисто робітничими, нині мають суттєві нервово-психічні наванта-ження через переробку великого об'єму інформації (оператори, ста-левари). Тому поділ умов праці за тяжкістю, шкідливістю та на-пруженістю не дає об'єктивної підстави для кількісної оцінки" їх впливу на організм людини. Однак з упевненістю можна сказати, що дія всього комплексу несприятливих виробничих чинників у будь-якому поєднанні неми-нуче відбивається на рівні працездатності і в цілому на стані орган-ізму людини. При цьому різноманітні, іноді не схожі за фізичними, хімічними чи біологічними властивостями чинники і їх поєднання можуть викликати однозначні обмеження працездатності і погіршен-ня стану здоров'я людини, хоча зміни відбулися в різних системах організму. Таким чином, однакові за тяжкістю зміни в організмі людини можуть бути обумовлені різноманітними причинами. Це можуть бути шкідливі чинники зовнішнього середовища, надмірні фізичні або розумові навантаження, дефіцит рухів при підвищеному нерво-во-емоційному напруженні або, навпаки, недостатня кількість інфор-мації і т.ін. : Отже всі вказані різноманітні причини призводять до одних і тих же наслідків — безпосередніх або віддалених в часі змін фун-кціонального стану організму людини як реакції на вплив всієї су-купності елементів умов праці. Найбільш повно характеризує ступінь цього впливу поняття-"тяжкість праці". Це поняття поєднує сукупну дію на працюючу людину різноманітних елементів умов праці. Під тяжкістю праці розуміють ступінь сукупної дії всіх еле-ментів, що становлять умови праці — санітарно-гігієнічних, психо-фізіологічних, естетичних і соціально-психологічних на працез-датність людини, її здоров'я, життєдіяльність і відновлення енерге-тичних ресурсів (сили). У такому розумінні поняття "тяжкість праці" однаково використовується по відношенню як до фізичної, так і ро-зумової праці, а також тих видів робіт, що виконуються у шкідливих та небезпечних умовах. Іншими словами, тяжкість праці — це функ-ціональне напруження організму людини, що виникає під дією як фізичного, так і психічного (нервово-емоційного) навантаження, а також інших виробничих умов. До функціональних змін, що відбуваються в організмі людини протягом робочої зміни або тижня, залежно від умов праці, можна віднести: а) при сприятливих здорових і безпечних умовах праці—поліп-шення функціональних можливостей організму як наслідок трено-ваності, що призводить до підвищення працездатності і продуктив-ності праці; б) при несприятливих умовах праці —підвищення виробни-чої втоми або перевтоми, що призводить до зниження працездат-ності і продуктивності праці, а також до виникнення захворювань і виробничого травматизму. З плином часу сприятливі (здорові і безпечні) умови праці при-зводять до збереження і поліпшення здоров'я людини, продовжен-ня тривалості трудового довголіття, підвищеної опірності і функціо-нальної здатності організму. При несприятливих умовах праці з ча-сом розвиваються початкові патологічні зміни (так звані передзах-ворювання), а при тривалій праці в цих умовах — професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання, зниження віку пра-цездатності і скорочення її періоду, завчасне старіння і т.ін. Якісна і кількісна характеристика результатів трудової діяль-ності, фізіологічні параметри і показники здоров'я знаходяться в залежності від того, в якому з функціональних станів перебуває організм людини. Як відомо, організм людини в процесі праці заз-нає три функціональні стани: нормальний, граничний (між нормою і патологією) і патологічний. Очевидно, що основну роль у вирішенні проблеми вдосконалення умов праці в галузі буде відігравати по-дальше скорочення частки ручної праці, особливо тяжкої та мало-продуктивної, впровадження нових видів машин, обладнання, при-ладів та апаратів, опрацювання нових методів і прийомів праці, що вимагають нової техніки, технології та організації виробництва. Аналіз умов праці передбачає санітарно-гігієнічне обстеження окремих дільниць і санітарну характеристику конкретних професій галузевих об'єктів. Санітарно-гігієнічне обстеження дільниць має включати такі характеристики: - тип будівель, кількість поверхів, будівельний матеріал, місце розташування, стан стін, стелі, підлоги, вид матеріалу, яким покриті огородження. - площа, висота, кубатура приміщення. Корисна площа і ку-батура на одного робочого. - детальне вивчення технологічного процесу, характеристи-ка обладнання, сировини, циклічність виробництва і т.ін. - метеорологічні умови на основних робочих місцях (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, джерела випромінювання і ін.). Умови праці — сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності. За більш повним визначенням умови праці — це складне сус-пільне явище, яке формується в процесі праці під впливом соціаль-но-екопомічних, технічних, організаційних і природних чинників, які впливають на здоров'я, працездатність, ставлення до праці, ефек-тивність праці, рівень життя і розвиток людини як головної сили суспільства. Умови праці характеризуються технічними, санітарно-техніч-ними, естетичними та організаційними показниками. Технічні показники умов праці характеризують технічний рівень засобів праці — ступінь механізації, автоматизації, оснащення ними галузі і вдосконалення існуючих технологічних процесів. Санітарно-гігієнічні показники умов праці характеризують ви-робниче середовище — рівень освітлення, загазованість, мікроклі-матичні параметри, рівень шуму, вібрації та ін. Естетичні показники умов праці характеризують естетичне оформлення знарядь праці, робочих місць, інтер'єрів виробничих приміщень, кольорове оформлення виробничого середовища, зас-тосування матеріалів, що використовуються за призначенням. Організаційні показники умов праці характеризують вибір оп-тимальних режимів праці і відпочинку, стан виробничих і побутових приміщень, забезпечення працюючих засобами захисту і т.ін. На галузевих об'єктах кожне підприємство має свою специфі-ку щодо умов праці, яка пов'язана з місцевими особливостями, з рівнем технічної оснащеності структурних підрозділів та особливо-стями технологічного процесу. Тому аналіз умов праці має на меті виявлення небезпечних та шкідливих чинників, які є характерними для конкретного виробничого процесу, робочого місця, вивчення їх впливу на стан здоров'я та працездатність людини. Наказом Міністерства охорони здоров'я № 382 від 31 грудня 1997 р. затверджена "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Гігієнічна класифікація за показниками шкідливості та небез-печності чинників виробничого середовища, важкості та напруже-ності трудового процесу має за мету здійснення: о гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на конк-ретних робочих місцях; о атестації робочих місць за гігієнічними показниками; о санітарно-гігієнічної експертизи та паспортизації вироб-ничих підприємств галузі; о встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих за-ходів та розробку рекомендацій для профвідбору, профпридатності на-рівні дільниці, підприємств, організації та галузі в цілому. Розробка рекомендацій та заходів має здійснюватися за принци-пом диференціації умов праці залежно від фактичних конкретно виз-начених рівнів (чинників) виробничого середовища і трудового про-цесу у порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами та можливим їх впливом на стан здоров'я працюючих. Конкретно визначені чинники на підставі аналізу умов праці, що можуть призвести до патологічних змін у стані здоров'я працю-ючих, дають право віднести умови праці на робочих місцях до пев-ного класу за шкідливістю та потенційною небезпечністю. Основні поняття, що застосовуються у гігієнічній класифікації, при аналізі умов праці мають таке офіційне визначення: 1. Шкідливий виробничий чинник—чинник трудового проце-су та середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здо-ров'я; 2. Небезпечний виробничий чинник — чинник трудового про-цесу та середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового пошкодження здоров'я. Показник, який враховує вплив усіх елементів умов праці та виробничого середовища на організм людини, прийнято називати тяжкістю праці та напруженістю праці. Офіційно гігієнічна класифі-кація дає таке визначення важкості та напруженості праці. Важкість (тяжкість) праці — характеристика трудової діяльно-сті людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і ві-дображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову сис-тему. Вказані показники умов праці однаково застосовуються як до розумової, так і до фізичної праці. Правомірність застосування та-ких показників зумовлена тим, що організм людини не однаково реагує на вплив різних елементів умов праці. Однакові зміни в організмі працюючих можуть бути викликані різними причинами. В одних випадках це можуть бути будь-які шкідливі чинники навко-лишнього середовища, в інших — надмірне фізичне або розумове навантаження, в третіх — дефіцит рухів (гіподинамія) при підвище-ному емоційному напруженні або надмірна їх інтенсивність, а та-кож в деяких конкретних умовах можливий різний збіг вказаних причин. Отже тяжкість і напруженість праці характеризує збіг обста-вин та вплив всіх виробничих елементів, що складають умови праці на організм людини. Згідно з сучасною фізіологічною теорією фун-кціональних систем розрізняють три функціональні стани організму людини: нормальний, граничний (між нормальним і патологічним) і патологічний. В процесі трудової діяльності під впливом різномані-тних виробничих чинників у людини може сформуватися тільки один з цих трьох функціональних станів організму. Тому їх можна вико-ристовувати при аналізі умов праці для встановлення категорії тяж- кості за показниками шкідливості та небезпечності чинників вироб-ничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу Відповідно до принципів гігієнічної класифікації умови праці за сту-пенем шкідливості та небезпечності розподіляються на: оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні). Оптимальні умови праці — це такі, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а і створюються передумови для підтри-мування високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників встанов-лені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового проце-су. При таких умовах всі елементи виробничого середовища пере-бувають у достатній відповідності з фізіологією людини. Для інших чинників за оптимальні нормативи приймаються такі показники, за яких несприятливі умови виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні умови праці для людини. Безпечні умови праці — це такі умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працюючих вик-лючений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи. Якщо вплив виробничого середовища в межах норми або один з елементів виробничого середовища трохи перевищує встановлені норми — умови праці класифікуються як допустимі. Допустимі умови праці характеризуються такими рівнями чин-ників виробничого середовища і трудового процесу, які не переви-щують встановлених нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен-тованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх нащадків у найближчому та віддаленому періоді. Шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого або на його нащадків. Шкідливі умови праці за рівнем перевищення гігієнічних нор-мативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступені. Перший ступінь — умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, виклика-ють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коли-вань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимча-совою втратою працездатності; Другий ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводити у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюва-ності, появи окремих ознак професійної патології; Третя ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тим-часовою втратою працездатності та, як правило, початкових стадій професійних захворювань; Четвертий ступінь — умови праці, що характеризуються та-кими рівнями чинників виробничого середовища, які здатні призво-дити до розвитку виражених форм професійних захворювань, знач-ного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тим-часовою втратою працездатності. Поряд з цими умовами праці гігієнічна класифікація виділяє в окрему групу небезпечні (екстремальні) умови праці. Небезпечні (екстремальні) — це умови праці, що характери-зуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких на протязі робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, заг-розу для життя. Небезпечними вважаються роботи, які виконуються в умо-вах, небезпечних для життя, не зважаючи на те, що є відповідні засоби захисту, які гарантують безпеку праці (верхолази, водолази та ін.). До особливо небезпечних робіт належить діяльність, пов'яза-на з ліквідацією аварій, катастроф, пожеж та інші роботи в особли-во небезпечних умовах. Використана література 1. Лисюк М. Охорона праці на малих підприємствах. Практичні поради. - «Безпека», 2005. - 60 с. 2. Гогіташвілі Г. Системи управління охороною праці. - «Афіша», 2002. - 320с. 3. Левченко О. Гігієна праці та виробнича санітарія у зварювальному виробництві. - «Основа», 2004. - 98 с. 4. Грищук М. Основи охорони праці. - «Кондор», 2005. - 240 c.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (14.06.2012)
Просмотров: 2951 \| Рейтинг: 3.0/2

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: