Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » БЖД |
Реферат на тему Охорона праці на підприємстві
|
Охорона праці на підприємстві 1.1 Стан охорони праці на підприємстві Праця працівників ТзОВ „Фенікс-ІВ” в основному пов’язана з роботою за комп’ютером, тому на підприємстві дотримуються норми по охороні праці користувачів комп’ютерів. Керівництво підприємства при нормуванні праці користувачів комп’ютерів керується наступними нормами та стандартами: ЗУ„Про ОП”; ДНАОП 000-1.31-09 – „Правила ОП під час експлуатації ЕОМ „; ДСанПІН 3.3.2.007-98 „Державні і санітарні правила і норми роботи з ВДТ електронно-обчислювальних машин”. Також підприємство керується Міжнародним стандартом 1990р., який вважався базовим для всіх нормативних документів. Його методика направлена на перевірку двох характеристик : ергономічних (яскравість, колір, чіткість), емісійних (потужність дози випромінювання, напруженість, електромагнітні поля); Оскільки на підприємстві кількість працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці залучається сторонній спеціаліст на договірних засадах, який має відповідну підготовку. До роботи за комп’ютером допускаються особи, які пройшли навчання за професією, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди один раз на два роки. Витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізації продукції. Спостерігається позитивна тенденція щорічного зростання витрат на охорону праці у зв’язку з приростом реалізації продукції. Завдяки цьому керівництво може забезпечити своїм працівникам належні умови праці тим самим сприяти росту продуктивності праці. За останні п’ять років на підприємстві не зафіксовані випадки виробничого травматизму чи професійного захворювання, що є позитивним фактором. Праця користувачів комп’ютерів не характеризується високим травматизмом. Основну небезпеку становить підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини та підвищений рівень статичної електрики. Проте в користувача комп’ютера можуть розвинутись певні розлади здоров'я, що пов'язані з роботою за комп'ютером. 1.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища Праця користувачів комп'ютерів протікає в умовах надмірного нервово-емоційного напруження, довготривалих статичних навантажень, впливу електромагнітного випромінювання, що призводить в майбутньому до неврозів, відхилень в психіці, захворювань серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату. Незадовільний функціональний стан операторів ЕОМ може викликати небажані наслідки (професійні та професійно зумовлені захворювання), що також пов'язано зі значними соціальними та економічними втратами враховуючи стрімке зростання кількості комп'ютеризованих робочих місць. Тому визначення та вивчення факторів, які впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів дозволять в майбутньому розробити певні засоби і заходи щодо підвищення працездатності, забезпечення безпеки при викорис-танні комп’ютерів, дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи. Потенційні небезпеки та шкідливості при роботі користувачів комп’ютерів зведені в таблиці 5.1 Таблиця 1.1 - Потенційно небезпечні фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів №п/п | Небезпечний фактор | Потенційні небезпеки | Характер дії на людину 1 | Виробниче середовище | - електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів; - електростатичні поля; - шум; - параметри мікроклімату; - світлотехнічні показники; - хімічні та біологічні фактори. | Функціональні порушення ЦНС (астенопічний синдром та ін.) , хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, ураження шкіри, порушення репродуктивних функцій. 2 | Соціально-пси-хологічний | - нераціоналізація між особових відносин | Вплив на психологічний стан. Продовження таблиці 5.2 №п/п | Небезпечний фактор | Потенційні небезпеки | Характер дії на людину 3 | Трудовий процес | - значні статичні фізичні; навантаження; - недостатня рухова активність; - напруження сенсорного апарату та вищих нервових центрів; - значні інформаційні навантаження. | Психофізіологічні можливості людини, порушення функцій уваги, мислення, регуляції рухів, біль та різь в очах, головний біль, біль в області спини та шиї, загальна втома, втома м’язів рук. 4 | Внутрішні засоби діяльності | - необхідність безпомилкової діяльності користувачів комп’ютерів; - постійний пошук розв’язання завдань у нестандартних ситуаціях. | Підвищена роздратованість, порушення нічного сну, погіршення пам’яті. 5 | Зовнішні засоби діяльності | - погана організація робочого місця; - відсутність допоміжного устаткування; | Підвищення фізичних та психофізіологічних навантажень, зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м’язової системи Для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можна застосовувати спеціальні технічні засоби, що мають відповідні сертифікати щодо їх захисних властивостей. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщеннях де працюють оператори рекомендується підвищувати вологість повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів. Працівникам не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів. Сонячні бліки на робочому місці усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах. Хімічний склад повітря на робочих місцях операторів ЕОМ також негативно впливає на функціональний стан працівника. До закінчення робочої зміни користувачів комп’ютерів концентрація вуглекислого газу збільшується до 0,2 при нормі 0,03. До полібромованих протипожежних речовин, з яких виготовляли електронні плати та корпуси дисплеїв входять такі небезпечні сполуки діоксин та фуран, які викликають ракові захворювання. Концентрації поліхромованих біфенілів (ПХБ) в приміщеннях з ЕОМ в кілька разів перевищує значення ПХБ для приміщень без ЕОМ. Серед речовин, які перевищують ГДК у повітрі біля робочих місць з ЕОМ найчастіше є озон, оксиди азоту, пил. Особливу небезпеку щодо впливу на здоров'я представляє підвищена концентрація озону — високотоксичного подразнюючого газу. Надзвичайна небезпека озону для здоров'я людини пов'язана з тим, що він належить до так званих радіомиметичних речовин — хімічних сполук, що викликають в живих організмах зміни, схожі з тими, які виникають після дії іонізуючого випромінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й канцерогенною речовиною. Початкові ознаки впливу озону можна визначити суб'єктивно. Так, його можна виявити за запахом, або за сухістю та подразненням слизових оболонок. При більших концентраціях появляються головні болі, недомагання. Основними джерелами озону на комп'ютеризованих місцях є електронно-променева трубка та лазерні принтери. Основним заходом щодо запобігання несприятливого впливу озону та інших шкідливих речовин на здоров'я операторів є забезпечення функціонування припливно-витяжної вентиляції. Для того, щоб шкідливі речовини не проникали із сусідніх приміщень в приміщеннях з ЕОМ необхідно створити деякий надлишковий тиск. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксидів азоту — 5 мг/м3; вміст пилу — 4 мг/м3. В повітрі завжди є певна кількість заряджених частинок (іонів). При нормальних умовах в 1см3 чистого повітря міститься 1000 негативно заряджених іонів і понад 1200 позитивно заряджених. Однак цей баланс суттєво змінюється вже через 5хвилин роботи комп’ютера - концентрація негативно заряджених іонів зменшується в 8 раз, а приблизно через 3 години зменшується до 0. Така зміна іонного складу повітря призводить до негативної дії, розвиток втоми, погіршується діяльність нервово-судинної системи, бронхо-легеневого апарату, розумової діяльності, значний вплив на короткотермінову пам'ять . ДНАОП 0.03-3.06-80 „Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщеннях” регламентує рівні іонізації повітря приміщень при роботі за комп’ютером (таблиця 5.3). Таблиця 1.2- Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря п+ | п' Мінімально необхідні Оптимальні Максимально допустимі | 400 1500—3000 50000 | 600 3000—5000 50000 Необхідні концентрації n+ і n- при використанні комп’ютерів можна забезпечити застосуванням: генераторів негативних іонів, установок штучного зволоження повітря, кондиціонерів, використання приточно-витяжної вентиляції, захисних екранів, що заземлені. Таким чином на користувачів комп’ютерів впливає цілий комплекс небезпечних факторів. При ігноруванні даних факторів у користувачів комп’ютерів найчастіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Урахування ступеня та якості впливу цих факторів на функціональний стан дозволяють розробити заходи та засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів. Керівництво підприємства по мірі можливостей забезпечує нормальну роботу своїх працівників. В кожному приміщені з комп’ютерами встановлений місцевий кондиціонер, ергономічність робочого місця користувача комп’ютера відповідає нормам. Проте вплив усіх факторів неможливо ліквідувати, а сам трудовий процес характеризується значними психоемоційними навантаженнями, монотонією, загальною гіподинамією на фоні значних фізичних навантажень, що припадають лише на кисті. Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу різноманітних виробничих факторів у користувачів можуть розвинутись певні розлади здоров'я, що пов'язані з роботою за комп'ютером. 1.3 Забезпечення нормальних умов праці Для забезпечення здорових і безпечних умов праці важливо дотримуватись діючих нормативних документів, що також впливає на підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів. Виробничі приміщення для роботи з комп’ютерами повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП.2.01.02-85 "Противопожарные норми" та низці інших нормативних документів. Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені комп’ютери відображені в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Номенклатура санітарно-побутових приміщень на підприємстві наведена в таблиці 5.3 Таблиця 5.3- Номенклатура санітарно-побутових приміщень Виробниче приміщення | Кількість працівник-ків | Норма площі на одного працівника,м2 | Необхідна площа, м2 | Фактична площа, м2 | Висновок Кабінет директора | 2 | 6 | 12 | 15 | Приміщення відповідає нормам Бухгалтерія | 2 | 6 | 12 | 18 | Приміщення відповідає нормам Склад | 5 | - | - | 40 | Приміщення відповідає нормам Туалет | На одну людину | 0,14 | 0,14 | 0,5 | Приміщення відповідає нормам Отже, фактична площа приміщень відповідає встановленим нормам. Проте є ряд факторів, які не враховані при обладнанні робочих приміщень: - вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні позирки). Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7— 0,8; стін 0,5—0,6; підлоги 0,3—0,5; інших поверхонь 0,4—0,5; - поверхня підлоги є не рівною, слизькою, не зручною для очищення та вологого прибирання. У приміщеннях з ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом. Наявність останнього полегшує також проведення обов'язкового щоденного вологого прибирання; - при приміщеннях з комп’ютерами мають бути обладнані приміщення для відпочинку під час роботи, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення. Всі ці приміщення повинні відповідати СНиП 2.09.04-87 "Административные й бытовне здания". В приміщенні (кімнаті) психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою; - риміщення з комп’ютерами мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги. Для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Такі умови визначаються, в основному, категорією роботи, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальними та допустимими. Оскільки робота за комп’ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005-88) Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з комп’ютерами мають забезпечуватися оптимальні значення параметрів мікроклімату (таблиці 5.4) Таблиця 1.4- Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з комп’ютерами Період року | Категорія робіт (ГОСТІ 2. 1.005-88) | Температура повітря, °С | Відносна вологість повітря, % | Швидкість руху повітря, м/с Холодний | Легка — Іа | 22—24 | 40—60 | 0,1 Легка — 16 | 21—23 | 40—60 | 0,1 Теплий | Легка — Іа | 23—25 | 40—60 | 0,1 Легка — 16 | 22—24 | 40—60 | 0,2 Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з комп’ютерами мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією характеристика яких наведена в таблиці 5.5 Таблиця 1.5- Характеристика системи вентиляції Виробниче приміщення | Вид вентиляції | Вентиляційне обладнання | Кратність повітряного обміну,м/год Кабінетдиректора | штучна | -місцевий кондиціонер -витяжна і приточна природна | інфільтрація та провітрювання Бухгалтерія | штучна | -місцевий кондиціонер -витяжна і приточна природна | інфільтрація та провітрювання Склад | штучна | Витяжна загально обмінна вентиляція | 30 На підприємстві використовується центральне повітряне опалення з подачею нагрітого повітря від єдиного джерела тепла. Основними перевагами цієї системи опалення є швидкий тепловий ефект в приміщенні при вмиканні системи, відсутність у приміщенні нагрівальних приладів, можливість використання в літній період для охолодження та вентиляції приміщень, економічність. Робота користувачів комп'ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому виключно важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. Характеристика штучної освітленості робочих місць наведена в таблиці 5.6 Таблиця 1.6- Характеристика штучної освітленості робочих місць Виробничеприміщення | Видробіт | Розрядтапідрозрядзоровоїроботи | Освітленість, лк | Типсвітильників загаль-на | комбіно-вана | аварій-на | евакуа-ційна Кабінет директора | Робота з комп’ютером та документами | Середньої точності,IV | 300-150 | 750-300 | 2 | 0,5 | Два світильника ПВПЛ Бухгалтерія | Робота з комп’ютером та документами | Середньої точності,IV | 300-150 | 750-300 | 2 | 0,5 | Два світильника ПВПЛ Склад | Розподіл продукції | Малої точності, VIII | 200-100 | 300-200 | 2 | 0,5 | Світильник типу ВЗГ У забезпеченні максимально комфортних умов зорової роботи вагома роль належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення повинне доповнюється штучним. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5. Для забезпечення відносної постійності природного освітлення незалежно від погодйих умов чи пори року необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзями або світлорозсіюючими шторами з коефіцієнтом відбиття 0,5—0,7. В загальному на підприємстві забезпеченні здорові і безпечні умови праці, які відповідають діючим нормативним документам, що позитивно впливає на підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів. Робочі місця користувачів комп’ютерів відповідають ергономічним нормам, застосовані заходи по зниженню шкідливості хімічного та іонного складу повітря, система вентиляції, опалення та освітлення також відповідає встановленим нормам. Основні недоліки, які потрібно усунути стосуються облаштування виробничого приміщення: вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні позирки; покрити підлогу антистатичним лінолеумом; створити обладнане приміщення для відпочинку під час роботи, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення. Втілення даних пропозицій дасть змогу підвищити безпеку праці, продуктивність праці та знизити вплив негативних факторів на здоров’я користувача комп’ютера. 1.4 Пожежна безпека на підприємстві На ТзОВ „Фенікс-ІВ” дотримуються загальних вимог пожежної безпеки. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ вимог пожежної безпеки визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами. Будівля, в якій розташоване ТзОВ „Фенікс-ІВ”є II ступеня вогнестійкості. Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определения категорий помещений й зданий по взрывопожарной й пожарной опасности", та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення. Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ виготовленна з негорючих матеріалів (з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.). Простір під знімною підлогою розділений негорючими діафрагмами на відсіки площею до 250 м2. Комунікації прокладені крізь діафрагми в спеціальних обоймах із застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з між підлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір під знімною підлогою оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежегасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів. Приміщення оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення ( загальна кількість 5 вогнегасників). Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами. Список використаної літератури 1. Лисюк М. Охорона праці на малих підприємствах. Практичні поради. - «Безпека», 2005. - 60 с. 2. Гогіташвілі Г. Системи управління охороною праці. - «Афіша», 2002. - 320с. 3. Грищук М. Основи охорони праці. - «Кондор», 2005. - 240 c. 4. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів в 5-ти томах К ; 1995р. 5. Закон України "Про охорону праці” (нова редакція, зі змінами, 2005 р.). - «Основа», 2005. - 56 c. 6. Левченко О. Гігієна праці та виробнича санітарія на виробництві. - «Основа», 2004. - 98 с. | |
| Просмотров: 2493 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |