Реферат на тему:

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта

Інженерний захист працівників об’єкта – це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів. Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва і обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта і вимог будівельних норм і правил.

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити надійний захист людей, що можливо при виконані наступних умов:

загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

системи життєзабезпечення захищених споруд забезпечують життєдіяльність персоналу протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах;

розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє людям укритися за сигналом ЦО у встановлені строки.

На основі оцінки інженерного захисту визначаються заходи, спрямовані на підвищення надійності заходу персоналу об’єкта від уражаючих факторів, а відповідно, і на підвищення стійкості функціонування об’єкта в умовах виникнення НС.

Для оцінки інженерного захисту працівників в умовах радіаційного забруднення необхідні наступні вигідні дані:

Відстань до місця можливого ядерного вибуду, L, км.

Потужність ядерного вибуху, кт, і вид вибуху.

Дані про середній вітер: Vсв - швидкість середнього вітру, який панує в даному районі розташування об’єкта, км/год; напрямок середнього вітру (приймається найнесприятливіший – в напрямку об’єкта).

Кліматичні умови району розташування об’єкта (кліматична зона) І, ІІ, ІІІ, ІV).

Загальна кількість працівників, що підлягають укриттю.

Кількість працівників в підрозділам підприємства та їх віддалення від захисних споруд.

Характеристики захисних споруд: розташування захисних споруд на об’єкті; типи захисних споруд (сховище, ПРУ); надлишковий тиск, який витримують конструкції споруд; коефіцієнт послаблення радіації ( Кпосл) огороджувальними конструкціями споруд або матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття; основні і допоміжні приміщення, їх розміри (площа і висота); тип і склад елементів системи по вітропостачання; об’єм резервних ємностей систем водопостачання та каналізації; елементи санітарно-технічних пристроїв.

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта здійснюється в наступній послідовності.

І. Оцінка захисних споруд за місткістю.

Місткість захисних споруд об’єкта визначається у відповідності з нормами об’ємно-планувальних рішень. За кількістю місць оцінюється можливість укриття працівників у найбільшій працюючій зміні.

Послідовність оцінки:

Виявляється наявність основних і допоміжних приміщень і відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.

Розраховується кількість місць (М) з урахуванням норм на одну людину: S1=0,5 м2/люд. за наявності в захисній споруді двоярусних нар, S1=0,4 м2/люд. за наявності триярусних нар (для приміщень висотою 2,9 м і більше):

М=Sn/S1

Де Sn – площа приміщень для укриття, м2,

S1 – площа приміщень на 1 людину, м2.

Перевіряється відповідність об’єму приміщень в зоні герметизації встановленій нормі на одну людину (не менше 1,5 м3/люд.)

Для цього розраховується об’єм всіх приміщень в зоні герметизації Vо (крім приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер):

Vо = Sо . h

До h – висота приміщень, м;

Sо – загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації, м2.

Далі визначається об’єм приміщення, що припадає на одну людину:

V1=V0/М

Якщо V11,5 м3/люд., то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість захисної споруди.

Визначається показник, який характеризує захисні споруди за місткістю (можливість укриття працюючого персоналу), - коефіцієнт місткості:

Км = М/Н,

Де М – загальна кількість місць в захисній споруді;

Н – чисельність найбільшої працюючої зміни, ч.

За результатами розрахунків робиться висновок про можливість укриття працівників об’єкта. Перевіряється наявність у сховищі необхідної кількості нар і відповідність їх місткості сховища. Кількість нар повинна бути: при установці двоярусних нар (одні нари довжиною 1280 см забезпечують 4 місця для сидіння, 1 – для лежання) Н=М/5; при установці триярусних нар (4 місця для сидіння, 2 – для лежання) Н=М/6.

ІІ. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями.

На цьому етапі визначаються захисні властивості захищених споруд і оцінюється можливість надійного захисту людей від впливу надлишкового тиску та іонізуючих випромінювань.

Послідовність оцінки:

Визначаються захисні властивості щодо ударної хвилі – надлишковий тиск (РФ.max., на який розраховані елементи конструкцій захисної споруди РФ.max. приймається з характеристики захисної споруди).

Визначаються захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань – коефіцієнт послаблення радіації (К посл.).

Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань також можуть бути наведені в характеристиці сховища, ПРУ або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, тоді розрахунок проводиться за радіоактивним забрудненням і проникаючою радіацією окремо за формулою:

Кпосл.зах. = Кр2 hi/di,

Де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища;

n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища;

hi – товщина і-го захисного шару, см;

di – товщина шару половинного послаблення.

Визначаються потрібні захисні властивості захисних споруд Рф.потр. і Кпол.потр. Потрібна міцність захисної споруди щодо уданої хвилі Рф.потр. відповідає максимальному значенню надлишкового тиску, що очіується на об’єкті, тобто Рф.max. = Рф.потр. і визначається розрахунковим шляхом.

Для цього знаходять мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху: Rx=Rr-Гвідх.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації від радіактивного забруднення знаходиться за формулою:

Кпосл.Рзпотр.=ДРЗmax/50=5P1max (tпоч. – tk)/50

Де ДРзmax – максимальна доза радіації на відкритій зоні за 4 доби;

P1max – максимальний рівень радіації на 1 год. Після вибуху, що очікується на об’єкті, tпоч. – час початку забруднення території об’єкта відносно вибуху, визначається за формулою

tпоч. = Rx/Vсв + tвип.

де tвип. – час випадання радіоактивних речовин (в середньому приймається tвип. = 1 год.)

tк – час закінчення опромінення, tк + tпоч.+96 год.

Вибираються захисні споруд, у яких захищені властивості не нижчі від потрібних.

Визначається показник, що характеризує захисні споруди об’єкта за захисними властивостями: Кз.п = Nз.п/N

Nз.п – кількість людей, що будуть укриті в захисних спорудах із захищеними властивостями, не нижчими від потрібних;

N – чисельність персоналу. Що підлягає укриттю.

У висновках вказується, які сховища не відповідають вимогам стосовно захисних властивостей і які заходи необхідно провести для підвищення їх захисних властивостей.

ІІІ. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка системи повітропостачання здійснюється в наступній послідовності:

Визначаються тип, склад і параметри системи і визначається кількість повітря, що постачається системою за годину в двох режимах: в режимі І – чистої вентиляції і в режимі ІІ – фільтровентиляції.

Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, приймається:

за режимом І – 8,10, 11 і 13 м3/год на одну людину відповідно до температури зовнішнього повітря до 20оС (І кліматична зона); 20-25оС (ІІ зона), 25-30оС (ІІІ зона) і більше 30оС (ІV зона);

за режимом ІІ – 2 м3/год на одну людину, 5 м3/год на одного працівника на пункті правління і 10 м3/год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ).

У сховищах, що розташовані у ІІІ і ІV кліматичних зонах, для режиму ІІ необхідно передбачити охолоджуючі пристрої або збільшення кількості повітря, що одається, до 10 м3/год на людну.

Як джерело для охолодження передбачається вода, що зберігається у заглиблених резервуарах чи отримана з водозабірних свердловин.

Для повітропостачання сховищ без повітроохолоджувальних установок місткістю до 300 чоловік, розташованих відповідно у ІІІ і ІV кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2.

Задача

Визначити через кілька секунд пройде ударна хвиля "Відстань”, якщо вибух був за 40 км. Швидкість ударної хвилі – 3 км за 8 секунд.

Список літератури:

І.М. Миценко "Цивільна оборона” Чернівці, 2004 р.

Захаренка М.В. "Безпека життєдіяльності”, Львів 1997 р.

Конституція України, 1997 р.

Кирич Н.Б. "Безпека життя й охорона праці”, Київ 2000 р.