Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » БЖД |
Реферат на тему Людина – як біоенергетична система
Реферат на тему: Людина – як біоенергетична система Життя є формою існування матерії, яка характеризується системним керуванням, обміном речовин, самовідновленням і саморозвитком живих істот. Людина, яка є елементом біосфери, існує в ній у виді біологічного суб'єкта. По своїй структурі і фізіологічних функціях людина належить до теплокровного тваринного світу. Подібність між людиною і тваринами визначається складом речовин, будівлею і функціональними характеристиками організмів. У людини і в даний час присутні рудиментарні органы, що виконували важливі функції у тварин, хоча в даний час вони практично функціонально не задіяні. Визначення «людина», як біологічна категорія, указує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує загальні, властиві усім людям, якості й особливості, що визначені в терміні «Homo sapiens» – «істота мисляча». Одним з основних, характерних ознак людини, є свідомість. Причому, свідомість оцінюється в цьому випадку не тільки в плані розуміння життєвої ситуації, але й у пізнанні навколишньої дійсності. Виходячи з цього, випливає, що головною відмінністю людини від тварин є спосіб життя, який взаємозалежний з рівнем свідомості. Життя тварин протікає природним шляхом, а у людини визначається суспільними і соціальними умовами, і розглядається як категорія – життєдіяльність. Діяльність є специфічною формою відношення людини до навколишнього світу. Вона поєднує біологічні, соціальні і духовно-культурні аспекти існування людини в суспільстві. Діяльність у своїй сутності представляється як засіб перетворення людиною елементів природи на предмети споживання, витвори культури і т. п. Таким чином, діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, для досягнення свідомо поставленої мети, яка виникла в нього внаслідок прояву визначених потреб. Такі потреби можуть бути як матеріальні, так і моральні. Потреба – це необхідність для людини тих елементів середовища існування, які забезпечують його існування, як із фізичних, так і з психологічних позицій. Однією із специфічних форм діяльності, що присущі людині, є праця. Праця це процес, який відбувається між людиною й елементами біосфери. Перетворюючи елементи біосфери, людина перетворює, вдосконалює і себе. У процесі праці розвиваються фізичні і професійні здібності людини, удосконалюється його мислення, чуттєве сприйняття світу. Таким чином праця – це цілеспрямована діяльність людини, у процесі якої він впливає на біосферу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх фізіологічних, моральних та психологічних потреб. Кожна людина характеризується рівнем розвитку трьох основних систем: біологічної, психічної і соціальної. Біологічна система визначається рівнем розвитку фізичних і фізіологічних характеристик людини. Під психічною системою мається на увазі внутрішній духовний світ людини – його емоційність, воля, переживання, пам'ять, характер і т. п. Соціальна система визначається соціальним статусом людини в суспільстві і рівнем розвитку цього суспільства. Аналізуючи істоту психологічної і соціальної систем людини випливає, що вони є взаємозалежними і, на додаток до цьому, опосередковано впливають і на розвиток його біологічної системи. Таким чином, людина являє собою об'єктивну єдність біологічної, психологічної і соціальної систем. При цьому кожна людина являє собою не арифметичну суму характеристик біологічної, психологічної і соціальної систем, а їхнє інтегральне сполучення, що є основою до виникнення нової якісної ступіні – особистості кожної людини. Виходячи їх вищевикладеного випливає, що особистість – це міра рівнів розвитку біологічної, психічної і соціальної систем людини, яка включає безліч їхніх взаємозалежних характеристик і елементів. При цьому головною характеристикою особистості, що формується в процесі розвитку його систем, є світогляд, а її основним компонентом виступає мораль. Ціль життя людини, як особистості, формується в різних видах діяльності – у праці, вихованні, сімейному житті, захопленні наукою, літературою і мистецтвом, в активному громадському житті і т. д. При цьому праця є не самоціллю, а використовується як основа для створення об'єктивних умов життєдіяльності людини, з обліком його конкретних потенційних і реальних здібностей. Список літератури Бакка М.Т., Мельничук А.С, Сівко В.К. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. – Житомир: Льонок, 1995. Барабаш В.И., Шкрабак В.С. Психология безопасности труда. – С-Пб., 1996. Безопасность жизнедеятельности; Учебник / Под ред. проф. Э.А. Арустамова. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд. дом «Дашков и К», 2000. Безопасность жизнедеятельности. Уч. пособие / Под ред О.Н. Русака. – ЛТА, С- Пб., 1996. Белов С.В. Безопасность жизнедеятельности. М.: Высш. шк. 2001 г. Безопасность труда в промышленности / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. – К.: Техніка, 1982. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. Бедрія. – Львів: Афіша, 1998. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1999. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності / Опорний конспект лекцій. – К.: КДТЕУ, 1999. – 208 с. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. 2-ге вид. стереотипне. – Львів: Афіша, 2000. Заверуха Н. М. Безпека життєдіяльності. – К.: Комерційний коледж, 1998 Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Навч. посібник – Харків, 1995. – 107 с. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. 2-е видання. – Львів: Львівський банківський коледж; К.: Т-во Знання, КОО, 1999. Пістун І.П. Безпека життєдільності: Навч. посібник. – Суми: Вид-во «Університетська книга», 2000. | |
Просмотров: 862 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |