Коротка історія розвитку куріння

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

БІОХІМІЯ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ І ДІЯ ЙОГО НА ОРГАНІЗМ.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

ЧОМУ КУРЦІ КАШЛЯЮТЬ?

Головною причиною виникнення і розвитку "тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.

ЧИ ЗДОРОВЕ СЕРЦЕ В КУРЦЯ?

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

ЧОМУ ВИРАЗКА ШЛУНКУ ВІДДАЄ ПЕРЕВАГУ КУРЦЯМ?

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

КУРІННЯ, СТАТЬ ТА ПОКОЛІННЯ

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Генкова Л.Л., Славков Н.Б. Почему это опасно.– М.: Просвещение, 1989.

2. Пархотик И.И. Как сохранить здоровье.– К.: Наукова думка, 1981.

1

Медицина > Алкоголізм і наслідки

Поруч із цими хворобами, у алкоголіків може бути ще й патологія головного і спинного мозку. Це супроводжується головними болями, головокружінням, пониженням розумової і фізичної активності, розладами пам’яті, сну.

При систематичному вживанні спиртного відбуваються зміни в дихальній і інших системах організму. Розлади статевої системи у жінок і чоловіків під дією алкоголю обумовлені негативним впливом на нервову систему людини.

3.Алкоголізм впливає на м’язеву і розумову діяльність людини. Нервова система виконує в організмі роль керівника, "віддає накази” до роботи, задає її режим і темп, забезпечує виконання рухів, керує діяльністю м’язів, Всі ці функції під дією алкоголю порушуються. Дослідження показали, що алкоголь понижує працездатність на 16-17%, при чому втома наступає значно швидше. Особливо різко понижується працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає особливої уваги, мислення. Хоча в результаті збудження. Притуплення почуття втоми, зниження самоконтролю у п’яної людини створюється відчуття повноти сил.

Зниження працездатності під впливом алкоголю пов’язане з порушенням основних процесів центральної нервової системи. Працездатність понижується навіть після одноразового вживання 100г спиртного. Чим складніша праця, тим менша доза алкоголю порушує і гальмує її і часто є причиною виробничих травм. Винуватці нещасних випадків на виробництві часто знаходилися в стані легкого сп’яніння, незамінного для оточуючих. Проте, координація рухів та реакція організму у них порушена.

Навіть невеликі дози спиртного призводять до порушення орієнтації, сповільненої реакції і пониженню уваги водія. Багато численні досліди вчених доказують, що спиртні напої негативно відбиваються на силі, точності, швидкості виконання тих чи інших рухів. Якщо порівняли результати стрільби із гвинтівки до і після вживання алкоголю, то до вживання алкоголю в фігури в цілило 86% куль, а після вживання стрільцями алкоголю, в фігури вціліло 20% куль.

П’янство руйнує виробничий процес.

Алкоголіки халатно відносять до роботи, часто прогулюють, псують обладнання і сировину, вони часто міняють місце роботи, а більшість взагалі не працюють, а живуть за рахунок близьких людей і повністю деградують в соціальному відношенні. Серед п’яниць немає таких, щоби прагнули до самоосвіти, а навпаки залишають навчання.

Негативно відбивається алкоголь на працездатності людей розумової праці. Руйнується інтелект, втрачається активність, ініціатива, праця не приносить задоволення, наступає постійна втома. Таким чином алкоголізм спричинює фізичну і психічну деградацію особи.

4.Алкголь – це зло, що негативно діє як на суспільство в цілому, на розвиток економіки, культури, так і на кожну людину зокрема. Вживання алкоголю ще нікого не зробило здоровим. В організмі немає ні одного органу, на який би алкоголь діяв позитивно. В древній Спарті, щоби створити відразу до вживання алкоголю, молодим патриціям показували спеціально споєного раба. Огидний стан цього п’яного діяв як профілактичний засіб.

Ще в древні часи люди спостерігали, що у п’яниць діти народжуються із психічними та фізичними дефектами. Древньогрецький лікар Гіппократ вважав, що причиною таких захворювань, як ідіотизм і епілепсія, є вживання вина в день зачаття. В багатьох країнах в давнину забороняли під страхом важкої кари вживати міцні напої молодятам в день весілля. Римляни писали на стінах алкоголіків слова Плутарха: "П’яниці породжують п’яниць”. Серед населення побутує думка, що діти не хворіють алкоголізмом. Цією хворобою можуть хворіти діти грудного віку, якщо їх виносила і годує мати – алкоголічка. За статистичними даними ускладнена вагітність протікає у 28% жінок, що вживають алкоголь, недоношені діти народжуються у 34% жінок, а мертві плоди. У 25%жінок.

Древньогрецький філософ і вчений Аристотель підкреслював, що жінки п’яниці породжують п’яниць.

Сучасна наука розрізняє такі основні шляхи впливу алкоголізму чоловіків і жінок на їх нащадків.

А) Тератогеенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникаючи через плаценту, може появити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що оре жали назву алкогольний синдром або алкогольна ембріонатія.

Б) Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин в результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини.

В) Соматогенний. Пов’язаний з травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно відбувається на розвиток плоду.

Г) Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.

Якщо вплив батька на плід визначається тільки в момент зачаття, то на розвиток зародку більше впливає організм матері. Пере дозована алкоголем і його токсичними продуктами кров матері легко проникає через плаценту в кров плоду, порушує обмін речовин. Що призводить до викиднів, передчасних родів, народженню розумово відсталих дітей.

Вплив алкоголю на дитину не обмежується внутріутробним періодом. Спиртне, випите матір’ю, що годує дитину, переходить в молоко, в організм малюка, приносить йому непоправне лихо. Діти, що народилися від п’яниць, навіть не страдаючи психічною патологією, ростуть ослаблені, нервозні, замкнуті, злобні, жорстокі. У них зачикування. Розлади сну, почуття страху.

Таким чином, факторами, що впливають на дітей, є токсичне враження статевих залоз родичів-алкоголіків при хронічній інтоксикації алкоголем; гостре отруєння статевих клітин при зачатті, внутршіутробне отруєння площу у матері, що зловживає алкоголем, алкогольне отруєння малюка через грудне молоко матері-алкоголічки.

5.На дитячий організм Алголь діє сильніше і небезпечніше, ніж на дорослий. Адже в цьому віці утверджуються і посилено розвиваються всі життєво важливі системи. Так в молодшому шкільному віці завершується формування системи травлення, печінкуи. При вживанні алкоголю поражається слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, затримується травлення. Алкоголь поступає в кров, потім у печінку, паралізуючи всі життєво важливі функції. Дитина стає схильна до захворювання хвороби Боткіна.

Трохи пізніше завершується формування серцево-судинної системи, серця, капілярного кровообігу, координації серцевої і судинної діяльності. Алкоголь поражає серцево-судинну систему, це призводить до дистрофії міокарду, збільшення тиску.

У середньому шкільному віці збільшуються розміри і форми грудної клітки, легень м’язів. Вживання алкоголю спричинює запальні процеси в трахеї, бронхах.

В період формування статевої системи вживання алкоголю затримує розвиток. Хронічне вживання алкоголю підлітками призводить до ранньої імпотенції.

6.Виходячи із соціологічних досліджень, вивчаючи спеціальну літературу, визначають основні завдання антиалкогольної пропаганди серед молоді:

І. Поширювати серед молоді знання про негативну дію алкогольних напоїв на організм людини з точки зору:

А) загально біологічної – дія алкоголю на організм людини, її органи і системи.

Б) генетичної - дія алкоголю на спадковість організму, потомство.

В) медичної дії алкоголю на здоров’я людини і тривалість її життя.

Г) соціологічної – дія алкоголю на діяльність, робото здатність людини, сімейні стосунки, виховання дітей. Людина мусить усвідомити, несумісність алкоголю із здоровим способом життя.

ІІ. Формувати у молодих людей психологічні гальма, наслідування дурним прикладом однолітків, батьків, знайомих.

ІІІ. Ознайомити молодь із правовими нормами боротьби з п’янством. Виконання негативного ставлення до алкоголю повинно починатися ще в шкільному віці. За статистикою більше 80% людей почали вживати алкоголь в шкільному віці. Необхідно формувати у дітей психологічну нетерпимість до алкоголю і інших шкідливих звичок. Кожна людина повинна дотримуватися норм моралі, виконувати конституційні обов’язки, поважати права інших осіб, але критично віднотись до поступків, здійсненних людьми в нетверезому стані.

Робота антиалкогольної пропаганди належить не тільки навчальним закладам, але й сім’ї. Ця робота направлена на озброєння людини знаннями, які ви дозволили сформувати уяву про шкідливість.

Сьогодні українська молодь проходить тяжке випробування: пити чи не пити, палити чи не палити, починати сексуальне життя чи утримуватися. Цей вибір існував завжди, але за поширенням ВІЛ ЗПСШ, вільної програми алкоголю, тютюну, сексу – стає вибором життя. Тому необхідно мобілізувати всі можливості для допомоги молодій людині у свідомому самовизначенні.

Одним із найефективніших шляхів цього є ініціювання діалогу між ровесниками, діалогу свідомого та інформованого. Це є частиною цілеспрямованої сучасної системи профілактичних дій в усьому світі. Тому з серпня 2000 року. Уряд України з підтримки Програми Розвитку ООН та ЮНЕЙДС в Україні впроваджує Програму "Сприяння просвітницькій роботі "рівний-рівному” серед молоді щодо здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя включає в себе не тільки корисні звички, а й певні норми поведінки, цінні орієнтири. В цьому напрямку використовуються новітні освітні технології, до роботи з молоддю залучаються педагоги, психологи, медики, соціаль6ні працівники та юристи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Безпека життєдіяльності” Є.Д.Желібо, Н.М. Заверука, В.В. Зацарний. Київ "Каравела” 2002.

Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики близько 100 тисяч (за офіційними даними). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і складає 800-900 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.

Молоді необхідно усвідомити, що вживання наркотиків не просто шкодить здоров’ю людини, а й знищує, вбиває її. Наркоманія – це насамперед проблеми молоді. Дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків – 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще менший – 9-13 років. Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається. Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років. Наркомани рідко доживають до 30-річного віку. Як свідчать дослідження, часто вживати наркотики починають зовсім випадково, через цікавість. Молодь "знайомиться” з наркотиками на дискотеках і вечірках, в компанії з друзями. Існують й інші причини збільшення кількості наркоманів, а саме: економічна криза, безробіття, проблеми в особистому житті. Все це змушує людину за допомогою наркотиків шукати "кращого життя”, але це життя без майбутнього.

Незважаючи на те, що зловживання наркотиками стало однією з найгостріших світових проблем XX ст., досвід вживання людьми наркотичних речовин вимірюється тисячоліттями. Початково вживання наркотиків було пов’язане з релігійними та побутовими звичаями. Багато тисяч років тому наркотики почали використовуватись служителями різних релігій для досягнення стану містичного екстазу при виконанні культових обрядів та ритуалів.

Першою рослиною з психоактивними властивостями, про яку є згадка в історії, був мак. Ще 5000 років тому його використовували шумери, які жили на землях Месопотамії (сучасний Ірак). На глиняних табличках, які були знайдені через століття в Ниппурі, залишились рекомендації щодо приготування та вживання опіуму.

Про гашиш як ліки від кашлю та проносу говориться в 2737 р. до Н. Е. в лікувальнику китайського імператора Шен-Нуна, складеному ще в стародавньому Китаї. Гашиш використовувався як знеболювальний засіб при хірургічних операціях, в Індії він також використовувався як ліки.

Стародавні культури використовували в релігійних цілях галюциногенні гриби. Ще з XVI ст. іспанські хронікери повідомляють про наркотичні гриби з Мексики.

Праіндіянці століттями, а то й тисячоліттями просувались через джунглі Центральної Америки у землі Мачу-Юнга (тепер Болівія) – це і є батьківщина страшного зілля коки. Кущ цей вічнозелений, 2-2,5 м заввишки. Після жування листочків коки знесилена людина без відпочинку може подолати десятки кілометрів, не відчуваючи спраги і голоду. Правда, потім настає втома, знехіть до всього, байдужість і розумова тупість.

Окрім поодиноких географічних осередків вживання різноманітних речовин, які мають психоактивні властивості, Європа не знала більшості сильних наркотиків до кінця XII ст., коли хрестоносці привезли з Ближнього Сходу опіум. Перші препарати опіуму мали назву "лаудан”. На початку позаминулого століття, в 1805 р., аптекар Зертюрнер виділив перший алкалоїд опіуму і дав йому назву "морфін” на честь грецького бога сну Морфея. Трохи пізніше, 1832 р., Робіке виділив кодеїн, а 1848 р. Мерк виділив із опіуму папаверин.

Масове вживання наркотиків в Європі почалось в XIX ст., коли група інтелектуальних авантюристів почала експериментувати над власною свідомістю, вживаючи наркотики, які привезли з Єгипту та Індії (гашиш, опіум).

1938 рік став дуже важливим в історії наркоманії. Цього року швейцарському хіміку Альберту Хофману вдалося синтезувати лізергінову кислоту (ЛСД-25), що стало початком розвитку масового вживання наркотиків в обсягах, які до цього не мали прецеденту в історії людства.

У XX ст. з розвитком технічного прогресу та початком лабораторного виробництва алкалоїдів опіуму і кокаїну наркоманія перейшла в інший вимір – масовість та епідемічне розповсюдження, переставши бути проблемою однієї особистості, стала соціальною проблемою.

Класифікація наркотиків та типи залежності. Сьогодні наркоманія є світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє тенденцію до непохитного зростання.

Група експертів ВООЗ визначила наркоманію як "стан епізодичного або хронічного отруєння, викликаний багаторазовим введенням наркотику”. Комітет експертів ВООЗ розрізняє в наркоманії як хворобі два стани – залежність та звикання.

Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котрі цей наркотик задовольняє.

Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний емоційний стан, тим складніше перебороти звичку вживання цього наркотику. В умовах сильної психічної залежності позитивний психологічний стан особистості залежить тільки від того, чи є наркотик під рукою. Врешті-решт він стає необхідною умовою нормального стану особистості. У випадку відсутності наркотику людина катується, і щоб виправити настрій або поліпшити стан, наркоман намагається знайти його за будь-яку ціну. Відсутність наркотику, до якого людина звикла і від якого стала психологічно залежною, може найдраматичнішим чином вплинути на все його життя. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті наркомана, він перестає виконувати свої обов’язки, кидає сім’ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.

Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами, пов’язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках ці фактори можуть бути єдиними.

Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.

Класичною ознакою виникнення фізичної залежності є поява абстинентного синдрому, який фактично свідчить про "наркотичний голод”. Абстинентний синдром характеризується низкою проявів у психічній та фізичній сферах, специфічних для кожного окремого виду наркотику. Цей стан полегшується або зникає після введення того самого наркотику або речовини, яка має такі ж психофармакологічні властивості.

Толерантність є адаптаційним станом, проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику, або виникає потреба в збільшенні дози для досягнення ефекту, котрий раніше досягався при дії меншої кількості того самого наркотику.

Залежність характеризують:

- сильне бажання або непереборна потреба (нав’язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

- тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

- психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;

- згубні наслідки для особистості і суспільства.

Звикання характеризують:

- бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

- незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;

- деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності (відсутність абстинентного синдрому);

- негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана.

Усі наркотики за походженням можна розділити на дві групи – природні і синтетичні. Що ж таке наркотик?

Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.

Наркотики та їх ефекти. З точки зору психофармакологічного впливу наркотики можна розподілити на три великі групи:

·* наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);

·* наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, кокаїн, гашиш);

·* наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх, ЛСД, мескалін, псилоцибін).

Їх загальною ознакою є здатність до зняття психологічної напруги і до послаблення невпевненості у собі й сором’язливості; вони змінюють емоційну реакцію на біль, уповільнюють реакції, порушують координацію руху. Вживання цих препаратів у великих дозах викликає сон, серйозні порушення свідомості, призводить до безпам’ятства і навіть смерті. Ефекти цих наркотиків використовуються в медицині. Опіум його похідні та барбітурати – це психоактивні речовини, які найчастіше вживають наркомани.

Опіум та його похідні.

Опіум – це психоактивна речовина, яка має найдовшу історію. Опіум – це молочний сік, який отримують з надрізаних головок опіумного маку.

Мак вирощують у всьому світі, але за вмістом морфіну найкращим вважається балканський і малоазіатський мак. Вміст морфіну є головним фактором, який визначає ефективність та якість опіуму.

Спосіб вживання опіуму з метою отримання наркотичного сп’яніння залежить від географічних та культурних особливостей, а також традицій. В Ірані і Туреччині опіум їдять, китайці його найчастіше курять, а європейці та американці вводять шляхом ін’єкцій. Від способу вживання залежить інтенсивність дії препарату та яскравість відчуттів.

Висновок

Сьогоднішня ситуація, що склалася у молодіжному середовищі, не може не викликати занепокоєння. Куріння, алкоголізм, наркоманія і СНІД, безпритульність і кримінал, несприятлива загалом демографічна ситуація — ось неповний перелік хвилюючих проблем.

Аби привернути увагу до цієї проблеми, що відповідала б рівню її важливості та розробки шляхів і методів вирішення, а також обміну досвідом у Москві, 30—31 жовтня відбулася конференція «Підлітки та молодь у суспільстві, що змінюється» за участі представників Росії, України, Білорусії, країн Балтії та Закавказзя, Монголії, Швейцарії. Закарпаття представляла лікар-педіатр реанімаційного відділення обласної клінічної лікарні Еріка Мороз, член об’єднання громадян «Школа здоров’я», що входить до Всеукраїнської благодійної організації Громадська Рада з соціальних проблем розвитку підростаючого покоління.

Погодьмося, представницьких конференцій різного рівня проводиться дуже багато з даної тематики. Але будемо відверті: серйозний аналіз та констатація катастрофічної ситуації в світі щодо поширення впливу наркоманії, куріння та алкоголізму серед підлітків не приводить до реальних змін ситуації в цілому. Тож на цій міжнародній конференції під час дискусій було розглянуто питання девіантної та кримінальної поведінки, проблеми шкідливих звичок та зловживання психоактивними наркотичними речовинами дітьми та молоддю, актуальних проблем охорони психічного здоров’я дітей та підлітків. Були представлені програми боротьби з курінням «Дякую — ні!» та інші.

Цікавою була і регіональна Всеросійська освітня програма «Мій вибір» , яка допомагає підліткам повірити в себе та виробити здатність адекватно реагувати на вплив однолітків і вміння приймати власне рішення. Також представлений досвід організацій країн СНД та Балтії з проблем девіантної поведінки підлітків: програма литовського об’єднання «Сніговий клубок» — проти шкідливих звичок у підлітків та молоді, та за підтримку співпраці підлітків і дорослих.

На конференції була надана можливість досконало ознайомитися з новітніми методиками роботи з підлітками, працюючи у майстер-класах, що спеціалізувалися з окремих вищезгаданих проблем.

Значна увага приділялася проблемам сім’ї — її ролі в причинах, профілактиці й корекції порушень поведінки у дітей та підлітків. Широко представлені проблеми молодої сім’ї. Доведено, що діти з девіантною поведінкою повною мірою розвиватися і формуватися як особистість в умовах існуючих виправних закладів для підлітків не можуть. Було представлено на конференції позитивний досвід Бельгії, де вже давно виховання «проблемних» підлітків здійснюється за державний кошт у сім’ях тимчасової адаптації.

Надзвичайно важливо сьогодні, відзначалося всіма виступаючими, є консолідація зусиль та підтримка будь-якої ініціативи державних, громадських, творчих організацій та об’єднань, медиків, педагогів, соціальних працівників та юристів, діяльність яких спрямована на формування здорового способу життя підростаючого покоління. Саме цьому питанню було приділено особливу увагу на конференції. Тішило, що вже є чимало напрацювань і у нас в області. Ми на правильному шляху, але робота, яка проводиться «Школою здоров’я», медиками та освітянами, соціальними працівниками та громадськими організаціями краю, в основному, залишалася в тіні, оригінальні методики та нові інтерактивні форми роботи з дітьми та підлітками були маловідомі і потребували матеріального забезпечення.

Додає оптимізму, що консолідований підхід та бажання змінити реалії сьогодення призвели до реалізації в цьому році проектів, спрямованих на формування здорового способу життя: –

громадським об’єднанням «Школа здоров’я» виконується проект «Через просвіту до репродуктивного та соціального здоров’я сільської молоді» за підтримки програми партнерства альянс Каунтерпарт, яке фінансується Агентством Міжнародного розвитку США. Мета проекту — навчити медиків-фахівців з гірських районів та викладачів медичних училищ, студентів новітнім ефективним технологіям просвітницької роботи з молоддю; –

закарпатським відділенням Української асоціації планування сім’ї виконується проект, фінансований Міжнародним фондом «Відродження», — «Молодь вибирає здоровий спосіб життя», до якого залучені школярі, студенти, молоді лікарі; –

у рамках партнерської угоди «Корваліс-Ужгород» під егідою Американського міжнародного альянсу охорони здоров’я були засновані клініка сімейної медицини у В. Березному та Центр здоров’я жінки в обласній клінічній лікарні, які є лікувально-діагностичними центрами для населення та методично-практичними для медиків; створено також навчально-ресурсний центр з можливістю постійного доступу до мережі Інтернет та коаліцію громадських організацій «Шлях до здоров’я».

Всі ці проекти реалізовуються в координації й співпраці з обласним управлінням охорони здоров’я через інформаційно-аналітичний центр.