Реферат

з дисципліни: „Безпека життєдіяльності”

на тему: „Харчування”

Зміст

Вступ

Тема харчування є однією з найважливіших тем в курсі безпеки життєдіяльності. Харчування є дуже важливим, перш за все, для підтримки життєдіяльності будь-якої людини. Якщо людина харчується правильно, раціонально, то це сприяє не тільки підтримці життя, але й його подовженню, долголіттю.

За допомогою спеціальної системи харчування можна продовжити життя на багато десятиліть: жити до 100 і помітно більш років. При цьому, з високим ступенем імовірності застрахуватися від безлічі небезпечних хвороб, як то: атеросклероз, рак, інсульт, ішемічна й інша хвороби серця, гіпертонія, діабет і ін.

Словом, якщо ми хочемо радикально продовжити життя, то на своє харчування повинні звернути особливу увагу!

Питання про харчування можна розділити на 2 частини:

По-перше, як правильно харчуватися з погляду "Якості" життя.

По-друге, як за допомогою спеціальної дієти можна збільшити тривалість життя.

З їжею в організм надходять різноманітні, багаті потенційною енергією речовини. Далі в організмі ці речовини розпадаються на більш прості. Вивільнювана при цьому енергія забезпечує протікання різних фізіологічних процесів і виконання зовнішньої роботи. Крім того, речовини, що надходять в організм використовуються для відновлення що зношуються і побудови нових кліток і тканин, також для утворення гормонів і ферментів.

Ціллю данної роботи є висвітлення поняття „харчування” та його важливіших аспектів в контексті безпеки життєдіяльності людини. Задачами є характеристика поняття харчування, його важливіших аспектів, проблем, способів досягнення оптимального раціону харчування. Об’єкт даної роботи – харчування. Предмет – харчування в контексті безпеки життєдіяльності.

1. Якість харчування, хімічні складові продуктів харчування

Живильними речовинами, що забезпечують організм енергією і будівельними матеріалами, є: білки, жири і вуглеводи. Крім того, для нормального протікання обміну речовин в організмі необхідне надходження води, вітамінів і макро- і мікроелементів.

БІЛКИ. Одне з визначень такого поняття, як життя, говорить: життя - це форма існування білкових тіл. Звідси стає ясно, що білок є найважливішим компонентом харчування. Білки складаються з амінокислот. Амінокислоти, у свою чергу, поділяються на замінні (їх близько 80%) і незамінні (20%). Замінні можуть синтезуватися в організмі. Незамінні не синтезуються, і тому повинні бути присутнім у їжі. Білок є основним пластичним матеріалом, з якого побудовані тканини нашого організму. Наприклад, у складі кістякових м'язів мається близько 20 % білка. З білків побудовані багато ферментів, які каталізують (прискорюють) різноманітні реакції, що забезпечують необхідну спрямованість і інтенсивність обміну речовин. Входячи до складу гормонів, білки беруть участь у регуляції фізіологічних процесів. Білки м'язів обумовлюють їхні скорочувальні функції. Будучи складовою частиною гемоглобіну білок бере участь у транспортуванні кисню. Білок крові – фібриноген, необхідний для згортання крові. Складні білки - нуклеопротеїди відіграють важливу роль у передачі спадкоємних властивостей організму. І, нарешті, білок може використовуватися організмом як джерело енергії. 1 грам білка містить 4,1 кілокалорії (ккал).

ВУГЛЕВОДИ. Вуглеводи поділяються на прості і складні. Прості вуглеводи називаються моносахаридами (глюкоза). Моносахариди добре розчиняються у воді і тому швидко всмоктуються з кишечнику в кров. Складні вуглеводи побудовані з декількох молекул моносахаридів. Відповідно вони називаються полісахаридами. До полісахаридів відносяться: бурячний цукор, молочний, солодовий і ін.; а також глікоген, крохмаль і ін. Вуглеводи надходять в організм в основному з рослинною їжею. При надлишковому надходженні вуглеводи перетворюються в жири й у такому виді відкладаються в організмі. Вуглеводи - важлива складова частина живого організму. Однак їхня кількість значно менше, ніж кількість білків і жирів. Вуглеводи складають усього лише близько 2 % сухої речовини тіла. Вуглеводи служать для організму основним джерелом енергії. При окислюванні 1 грама вуглеводів звільняється 4,1 кілокалорії енергії. Значення вуглеводів, як джерела енергії підтверджується тим, що при зменшенні концентрації глюкози в крові різко знижується працездатність. Саме у виді глюкози всмоктуються з кишечнику складні вуглеводи їжі. Також глюкоза може перетворюватися в глікоген і в такій якості відкладатися про запас у печінці і м'язах.

ЖИРИ. У літературі жири часто називають ліпідами. Жир розщеплюється в кишечнику до гліцерину і жирних кислот. Ці речовини, проходячи через стінку кишечнику, знову перетворюються в жир, що всмоктується в кров. Кров транспортує жири в тканині, де вони використовуються в якості будівельного й енергетичного матеріалу. Ліпіди входять до складу клітинних структур. Тому вони необхідні при новотворі кліток. Крім того, жир може відкладатися у виді запасів у жировій тканині. Загальна кількість жиру в людини складає в середньому 10 - 12 % ваги тіла; при ожирінні може досягати 40 - 50 %. При окислюванні 1 грама жиру звільняється 9,3 кілокалорії енергії. Важливо, що тільки жир може містити деякі вітаміни. З погляду продовження життя від більшості жирів краще майже цілком відмовитися, а от деякі жирні кислоти життєво важливі і допомагають жити набагато довше.

Макро- і мікроелементи. Входять до складу всіх живих тканин. Нормальне функціонування тканин забезпечується не тільки наявністю в них тих або інших макро- і мікроелементів, але і строго визначеним їхнім співвідношенням. Вони також підтримують необхідний осмотичний тиск у біологічних рідинах, забезпечують сталість кислотно-лужної рівноваги в організмі, беруть участь у побудові гормонів і ферментів і ін. При повній їхній відсутності в їжі різко падає вага тварин і вони гинуть. Деякі мікроелементи здатні істотно продовжувати життя та суттєво впливати на життєдіяльність людей.

ВІТАМІНИ. Вітаміни (з лат. vita - життя) являють собою органічні речовини, що володіють великою біологічною активністю. Знаходячись в організмі в мізерно малих концентраціях, вони впливають на обмін речовин. Одні входять до складу ферментів, що забезпечують протікання різних біологічних реакцій. Інші мають тісні зв'язки з залозами внутрішньої секреції. Вітаміни забезпечують високу працездатність організму й опірність різним захворюванням. Відсутність окремих вітамінів у їжі викликає порушення функцій організму, що називають авітамінозами. Потреба організму у вітамінах збільшується при підвищенні атмосферного тиску і температури навколишнього середовища, при м'язовій діяльності і деяких захворюваннях. У молодих організмів, що розвиваються, потреба у вітамінах відносно більш висока. В даний час відомо близько 30 вітамінів. Деякі з вітамінів також здатні продовжувати життя.

Скільки енергії необхідно людині? У стані спокою, при температурі навколишнього середовища 20 - 22 градуса енерговитрати дорослої людини в середньому складають 1 ккал. за 1 годину на 1 кг маси тіла. Наприклад, при вазі тіла рівному 70 кг витрата енергії дорівнює 1680 ккал. у добу. При цьому 1 грам білків або вуглеводів дають по 4,1 Ккал., а 1 грам жиру - 9,3 Ккал.! У чоловіків енерговитрати відносно вище, ніж у жінок, у дітей вище, ніж у дорослих. Розумова праця вимагає невеликих енергетичних витрат. При фізичній же роботі витрата енергії може досягати дуже великих величин. Наприклад, при ходьбі енергії витрачається на 80 - 100 % більше в порівнянні зі спокоєм, при бігу - на 400 % і більш. Звичайно набагато простіше стежити за надходженням енергії за спостереженнями за власною вагою. Досить мати в будинку ваги і завжди можена відкоригувати власне харчування. Найлегший спосіб визначити нормальну вага, це відняти 100 від свого росту в сантиметрах. Так, наприклад, якщо Ваш ріст 170 см, то близькою до ідеальної ваги буде 70 кг. Хоча з погляду продовження життя вага може і навіть повинна бути менше (60-65 кг).

Донедавна вважалося, що за добу людина повинна одержувати 1 - 1,5 грам білка на 1 кг ваги тіла. При важких фізичних навантаженнях і заняттях спортом ця кількість може бути збільшена до 2 грам на 1 кг маси тіла. Причому має значення якість білка. Наприклад, якщо прийняти біологічну цінність білків молока за 100 одиниць, то біологічна цінність білків м'яса виразиться 104 одиницями, риби - 95, гороху - 56, пшеничного хліба - 40 одиниць. Справа в тім, що рослинний білок містить мало незамінних амінокислот. До того ж клітковина рослин як би захищає свій білок від переварювання і він всмоктується в кишечнику трохи гірше. Таким чином, тваринний білок є більш якісним. Крім білка енергію дають жири і вуглеводи. Оскільки тваринні жири не дуже корисні організмові, то їхнє споживання варто звести до мінімуму. Обсяг енергії, що залишився, краще покривати за рахунок вуглеводів і рослинних жирів.

Нижче дана 1, у якій можна побачити основні зведення про живильну цінність м’яса та яйця як приклад.

Води повинно надходити в організм не менш 2,5 - 3 літрів. Половина цієї кількості звичайно надходить з їжею.

Таблиця 1 – Харчова цінність м’яса та яйця

Продукти | Харчова цінність

білки | жири | вуглеводи | ккал

баранина | 20,8 | 9,0 | 167

яловичина | 20,2 | 7,0 | 150

індичка | 21,5 | 12,0 | 0,8 | 197,0

свинина | 14,3 | 33,3 | 357,0

кролик | 21,1 | 11,0 | 1~4,2 | 183,0

ковбаса | 10~20 | 11~35 | 0,7 | 170-420

курятина | 18,2 | 18,8 | 241,0

мозок | 11,7 | 8,6 | 124,0

печінка | 17,9 | 3,7 | 105,0

бруньки | 15,2 | 2,8 | 86,0

качка | 15,8 | 24,2 | 287,0

язик | 16,0 | 12,1 | 173,0

яйце | 12,7 | 11,5 | 0,7 | 157,0

Калорійність перелічених у таблиці продуктів можна представити на діаграмі.

2. Харчування, тривалість життя та його безпека

Спеціальне харчування впливає на продовження життя і збереження здоров'я за рахунок таких ефектів:

1. Обмеження калорійності і білка в раціоні приводить до уповільнення обмінних процесів - це розтягує життєвий цикл, тобто організм живе довше.

2. Знижена кількість калорій у їжі веде до низького утворення в організмі вільних радикалів - головних винуватців старіння.

3. Менший зміст калорій веде до зниження глюкози (цукру) у крові. Як наслідок, під впливом глюкози менше склеюються найважливіші молекули (глікозилірування), тим самим ці молекули довше й ефективніше можуть виконувати свої властивості. Серед причин ведучих до старіння глікозилірування ставиться фахівцями на 2-ге місце після вільно-радикального окислювання.

4. Деякі продукти харчування містять ряд речовин, які захищають організм від старіння. До таких речовин можна віднести антиоксиданти (зв'язують вільні радикали), живі ферменти (ензимы), речовини, стимулюючі мозок і всю ЦНС і інші речовини.

5. Багато рослинних продуктів містять клітковину, що зв'язує в кишечнику різні токсини і холестерин.

Якщо організм починає випробувати недолік калорій, а також білка, то він включає пристосувальну реакцію, що полягає в уповільненні або підвищенні економічності обмінних процесів. Це відбувається тому, що при уповільненому обміні організмові легше задовольнити потребу в калоріях і білку. При цьому, чим повільніше або економічніше обмін, тим довше живе організм.

Висновок: чим менше калорій і білка в їжі, тим довше життя. Ясна річ, що скороченню білка в їжі і її калорійності є межа. Наприклад, дослідження на тваринах під керівництвом В. Фролькиса показали, що обмеження калорійності споживаної їжі на 20-60 % викликає пролонгуючий (продовжуючий) ефект. Переклад молодих мишей на годівлю через день збільшував тривалість життя на 17%. Переклад більш старших у віці 12 місяців приводив до збільшення термінів життя на 30%. Збільшення тривалості життя спостерігалося і при перекладі на дієту "літніх" мишей. Був виявлений зв'язок між віком переходу тварин на дієту і тривалістю життя. Так, зниження споживання їжі в сосунковому періоді в експериментах на мишах приводило до зниження смертності на 71%, після досягнення полової зрілості - на 85%. Дуже важливо підкреслити, що є якась оптимальна величина обмеження дієти. Спочатку в міру зниження калорійності їжі терміни тривалості життя прогресивно наростають, а потім це не приведе до подальшого росту і навіть збільшує смертність.

Певне обмеження білка в їжі також веде до ефекту, що прогресує. Так, у пацюків, при змісті в раціоні: 51, 30, 23, і 8% білка максимальна тривалість життя дорівнювала, відповідно: 810, 847, 1072, і 1251 дням.

Зменшення калорійності і білка в їжі (крім уповільнення обмінних процесів) дає ще ряд ефектів. Обмежена дієта володіє могутньою профілактичною дією, відсуває терміни настання вікової патології - порушень функції серця, атеросклерозу, діабету, ниркових захворювань, ушкодження кісткової тканини. Так, пухлини спостерігалися в 60% контрольних тварин, а в досвідах на тварин того ж віку тільки в 10 %. Захворювання серця в старих пацюків виявлялися в 92% випадків, а у тварин "на дієті" того ж віку тільки в 26%. Зменшення раціону сприятливо впливало на систему імунітету і на виникнення так званих імуннодефіцитних захворювань.

Калорійно обмежена дієта впливає не тільки на тривалість життя тварин, але і на їхній загальний стан, на всі рівні обміну речовин. Це не просто розтягнутий в часі звичайний розвиток, а нова траєкторія всього життєвого циклу. В.Н. Нікітіним було показано, що при обмеженій дієті росте вироблення одних гормонів і падає - інших. Наприклад, росте вироблення гормону росту, що відповідає за відновлення або омолодження кліток організму. Досвідчені тварини відрізнялися по здатності спаровуватися, що зберігалася в них до 33-36 місяців, у порівнянні з 20-28 місяцями в контрольних пацюків. В.Н. Нікітін думає, що механізм дії дієти на організм зв'язаний з розвитком "м'якого стресу", в умовах якого по іншому протікають багато життєвих процесів.

Висновок

Живильними речовинами, що забезпечують організм енергією і будівельними матеріалами, є: білки, жири і вуглеводи. Крім того, для нормального протікання обміну речовин в організмі необхідне надходження води, вітамінів і макро- і мікроелементів.

Спеціальне харчування впливає на продовження життя і збереження здоров'я за рахунок таких ефектів:

1. Обмеження калорійності і білка в раціоні приводить до уповільнення обмінних процесів - це розтягує життєвий цикл, тобто організм живе довше.

2. Знижена кількість калорій у їжі веде до низького утворення в організмі вільних радикалів - головних винуватців старіння.

3. Менший зміст калорій веде до зниження глюкози (цукру) у крові. Як наслідок, під впливом глюкози менше склеюються найважливіші молекули (глікозилірування), тим самим ці молекули довше й ефективніше можуть виконувати свої властивості. Серед причин ведучих до старіння глікозилірування ставиться фахівцями на 2-ге місце після вільно-радикального окислювання.

4. Деякі продукти харчування містять ряд речовин, які захищають організм від старіння. До таких речовин можна віднести антиоксиданти (зв'язують вільні радикали), живі ферменти (ензимы), речовини, стимулюючі мозок і всю ЦНС і інші речовини.

5. Багато рослинних продуктів містять клітковину, що зв'язує в кишечнику різні токсини і холестерин.

Список літератури

Андреев Ю. Три кита здоровья. - С.-Пб.: 2001.

Бекетов А. Н. Питание человека в его настоящем и будущем. - С.-Пб.: 1993. С. 47-61.

Билич Г.Л., Назаров Л.В. Основы валеологии. - С.-Пб.: 1998.

Ужанов Г.Н. Путь к долголетию. - Р-на/Д.: Феникс, 1996.

Лисицын Ю.П. Слово о здоровье. - М.: 2002.