Реферат на тему Які бувають електричні травми? - БЖД - Реферати - Каталог статей

РЕФЕРАТ на тему: Які бувають електричні травми? Електротравма може бути спричи-нена атмосферною електричною енер-гією (блискавка) або електричним струмом. У зв'язку з прогресом науки і техніки, розвитком промисловості цей вид пошкодження зустрічається щораз частіше, хоча серед інших травм становить від 0,24 до 10,9 %. Пошкодження, які виникають під впливом дії електричного струму, мають свої особливості. На відміну від механічних, фізичних і хімічних аген-тів, електрика діє на людину не лише у разі контакту, але й безпосередньо через предмети, які людина тримає в своїх руках. Крім цього, електричний струм може уразити людину і на відстані, через дуговий контакт. Зви-чайно струмом уражається здорова людина і, як правило, раптово. Ступінь пошкодження електричним струмом залежить від його сили (А), напруги (V), тривалості дії, а також загального стану організму (втома, алкогольне сп'яніння, виснаження, вік). Виснажені, змучені люди з хро-нічними захворюваннями нервової системи піддаються цьому виду по-шкодження частіше заздорових. Гли-бина ураження тканин залежить від опору шкіри в ділянці проходження струму: що менший опір, то більша сила ураження. Найчутливішою є тонка, волога шкіра, менш чутли-вою — груба й суха. Має значення також характер струму (постійний чи змінний). Так, людина, яка перебу-ває у ванні, може смертельно урази-тися струмом, який не заподіяв би їй жодної шкоди, пройшовши через суху шкіру. Описано випадки смерті у разі ураження струмом напругою 38 V, а в цей же час ураження блискавкою напругою 5 000 000 V не завжди є смертельним. Мають значення три-валість дії електричного струму на організм, а також його шлях у тілі людини; особливо небезпечно, коли він проходить через серце. За напру-ги до 500 V постійний струм не такий небезпечний, як змінний. За збільшення напруги небезпечнішим стає постійний струм. Стан ЦНС також може впливати на глибину ураження. Якщо вона "підго-тована" до контакту з електричним струмом, ризик ураження менший. У той же час раптовий вплив струму може заподіяти організмові, велику шкоду. Найчутливішими до дії електрично-го струму є обличчя, долоні, ділянка промежини, найменш чутливими — поперек, гомілковостопний суглоб. Пошкодження електричним стру-мом виникають як на виробництві, так і в побуті — за різних обставин. Без-посередньою причиною ураження бу-вають: дотик до струмопровідної час-тини, наближення до неї (у разі ви-соковольтного струму), коротке зами-кання, яке виникає неподалік від потерпілого. Електротравму можуть зумовити й предмети, які не є джерелом струму і не проводять його, але перебувають під напругою внаслідок пошкоджен-ня ізоляції або сполучення із струмо-провідною системою. Через це небез-печними можуть бути установки слаб-кого струму (телефон, телеграф то-що) за випадкового сполучення їх із електричною мережею. За ступенем опору тканини ділять таким чином: шкіра, сухожилки, кістки, нерви, м'язи, кров. Шкіра, яка має найбільший опір, уражуєть-ся струмом найчастіше, бо в ній утво-рюється тепло, яке зумовлює руйну-вання і висихання тканин. Опір шкіри в ділянці контакту з провідником ко-ливається від 1000 до 2 000 000 Ом. Під дією струму шкіра пробивається і її опір значно знижується. У разі електротравми в тканинах виникають специфічні зміни, зумов-лені включенням тіла в електромере-жу, і неспецифічні, які є наслідком дії на організм теплової, хімічної і механічної енергії. Термічний вплив залежить від пе-ретворення електричної енергії на теп-лову, що може призвести до опіків різного ступеня — від мінімальних слідів ("знаків") у ділянці входження струму до звуглення тканин, оголен-ня м'язів, розплавлення кістки. Хімічний вплив зумовлюється утвореними у разі електролізу газами, які зигзагоподібне проникають у підшкірну основу та м'язи. У зв'язку з перетворенням елект-ричної енергії на механічну на шкірі (в ділянці входження струму) утворю-ються кратероподібні заглиблення з дещо піднятими краями, в кістках виникають отвори, а інколи навіть відриваються частини тіла. Патолога-анатомічні зміни за елек-тротравми можуть бути місцевими (в ділянці входження електричного стру-му) і загальними. У ділянці проник-нення струму на шкірі виникають електромітки ("знаки струму"). Вони мають різний характер — від біло-сірих плям круглої або овальної форми до ділянок сухої, щільної шкіри, дещо піднятої над поверхнею, з заглиблен-ням у центрі. Іноді електромітки подібні до вкритих струпом ранок або саден, що гояться, або крововиливів. У ділянці виходу "знаки струму" спостерігаються рідше. Під час гістологічного досліджен-ня міток виявляють витягування клітин мальпігієвого і остеподібного шарів епідермісу, епітелію сальних залоз, ендотелію дрібних судин шкіри. Гру-пи клітин спіралеподібне закручують- ся. Сосочки шкіри сплющені, кола-генові волокна мають підвищену чут-ливість до срібла, нервові стовбури з фрагментацією. Паралельно з тим у ділянці електромітки спостерігаються і звичайний опік епідермісу та розчав-лення тканин. Опіки, зумовлені електричним х струмом, відрізняються від термічних тим, що у разі виникнення навіть значних місцевих змін доти, поки не і приєднається вторинний запальний і процес, у шкірі зберігається волосся, немає гіперемії і болю. У разі елект-ротравми в ділянках, де роговий шар шкіри товстий (п'ятка), за напрям-ком електричної петлі утворюються стільникоподібні порожнини, що по-яснюється дією тепла. Іноді внаслі-док електричного перетворення мета-лу провідника на газ виникає імпрег-нація шкіри дрібними часточками ме-талу (металізація шкіри). Уражені ділянки забарвлюються в жовто-ко-ричневий (у разі імпрегнації мідним провідником) або сіро-коричневий (у разі імпрегнації залізом) колір. Описані вище термічні, хімічні і механічні пошкодження частіше об-межуються шкірою, підшкірною ос-новою, бо сила електричного струму, зустрічаючи опір шкіри, значно зни-жується. Цьому сприяє і утворення опіку й струпу. І все-таки за ходом електричної петлі тканини можуть ура-жуватися на значній глибині. Під впливом електричного струму виникають деструктивні зміни в стінках судин і, передусім, у кліти-нах ендотелію. Електричний струм, який прохо-дить через м'язи, зумовлює їх скоро-чення. Цим можна пояснити той факт, що потерпілого іноді важко ві-дірвати від джерела струму. Часто за ходом струму у внутрішніх органах виникають крововиливи, ве-ликі зони некрозу, розриви тканин. У кістках можуть спостерігатися осе-редки їх розплавлення. При елсктротравмі загальні зміни спостерігаються у різних органах і тка-нинах. У разі раптової смерті кров у серці і судинах залишається рідкою і набуває темного забарвлення. У сли-зовій і серозних оболонках з'являють-ся численні петехіальні крововиливи, характерні повнокров'я внутрішніх органів, емфізема легень. Судомні скорочення м'язів бувають причиною 'їх розривів. У клітинах кори великого мозку, підкіркових вузлах і стовбурі мозку розвиваються дистрофічні і не-кробіотичні процеси. З боку внутрішніх органів будь-яких характерних для цього виду травми змін немає. Але, якщо порівняти всі пато-лого-анатомічні зміни в різних органах і тканинах, то вони поряд із клінікою та лабораторними даними будуть спе-цифічними для електротравми. Так, у разі ураження електричним струмом підвищуються проникність судинної стінки, вихід плазми і фор-менних елементів у сусідні тканини. Наявні набряки різних органів, аль-веол, легень, підшлункової, статевих залоз тощо. Спостерігаються гіпере-мія внутрішніх органів і поодинокі крововиливи в них. За тривалої дії електричного стру-му можливі розриви легеневих судин, осередки некрозу в печінці і нирках, пср(рорація порожнистих органів сис-теми травлення, набряк, некроз і са-мопсрсварювання підшлункової зало- зи, у серці — набряк інтерстицію, кро-вовиливи і фрагментація міокарда. Спостерігаються поліглобулія, лей-коцитоз, зміни мінерального, білко-вого, пігментного і вуглеводного обмінів. Часто буває глюкозурія. Клінічна картина електротравм. Характерними місцевими проявами у разі ураження електричним струмом є електромітки. У окремих випадках спостерігаються глибокі ура-ження з кратероподібним дном, яке може доходити до кістки. У разі ураження блискавкою міс-цеві зміни проявляються у вигляді так званих знаків блискавки — гілкоподіб-них розгалужених, гіперемійова-них смуг на шкірі, які зникають під час натискування. Вони є наслідком паралічу стінки судин. Через певний час ці знаки зникають. Із загальних симптомів при елект-ротравмі звертають на себе увагу ва-зомоторні розлади серцево-судинної, центральної і вегетативної нервової системи, пригнічення всіх життєво важливих центрів. У легких випадках відзначаються страх, запаморочення, млявість тощо. Для тяжких випадків характерні шок, непритомність, раптова зупин-ка дихання, серцебиття, явища фіб-риляції серця, може настати клінічна смерть. Первинні порушення легеневого газообміну зберігаються тільки під час дії електричного струму та деякий пе-ріод після його припинення. Це — наслідок спазму дихальних м'язів і го-лосових зв'язок. Через це хворий не може кричати, покликати на допомо-гу. Причиною апное є ураження дов-гастого мозку, коли петля струму охоплює дихальний центр. Під час проходження петлі струму через грудну клітку порушується сер-цева діяльність, що проявляється окремими екстрасистолами, аж до фіб-риляції шлуночків. На думку фахів-ців, фібриляція серця у людини само-стійно не припиняється і без допомо-ги реаніматолога може спричинити смерть. Дія струму зумовлює стійке порушення коронарного кровообігу, що, в свою чергу, призводить до гіпоксії міо-карда. Це посилює фібриляцію. У 80—90 % випадків уражені блис-кавкою непритомніють. Хоча серце-ва діяльність порушується меншою мірою, що пояснюється високою на-пругою в зоні розряду і короткотри-валою її дією. Виняток становить ура-ження в голову. Порушення дихання при цьому виникають вторинно, че-рез рефлекторну зупинку серця або внаслідок пошкодження апарату ди-хання (перелом ребер, груднини). У разі тяжкої електротравми, за три-валої дії травмівного агента іноді вини-кають явища, що мають назву "уявної" смергі. Єллінек розрізняє чотири види смерті при електротравмі: 1) раптова, миттєва; 2) "запізніла" смерть, коли безпосередньо після травми стан потер-пілого був задовільний, а через деякий час настає раптова смерть; 3) "пере-рвана" смерть — потерпілого вдається вивести із стану шоку і "уявної" смерті, а через деякий час після оживлення настає раптова смерть; 4) "розтягне-на" смерть — потерпілий, одужавши після травми, помирає через кілька діб від паралічу серця. Різні автори по-різному трактують причину смерті від електротравми. Одні вбачають її в первинному ура-женні серцевого м'яза, інші — в пер-винному набряку легень і припиненні дихання, ураженні дихального, ва-зомоторного центрів із запустінням периферичних судин і застійними явищами в судинах черевної, груд-ної і черепної порожнин. Незначні ураження електричним струмом звичайно минають самі, не залишаючи по собі жодних змін. Іноді ж можуть з'явитися ускладнення міс-цевого і загального характеру. До місцевих ускладнень належать при-єднання інфекції (у тому разі, коли електротравма супроводжується тер-мічним опіком), вторинні кровотечі внаслідок ураження стінки судин, трофічні розлади. Загальні ускладнення проявляють-ся картиною вторинного шоку — як наслідок інтоксикації організму; пси-хічними розладами — від легких до ду-же тяжких. Іноді спостерігаються пост-травматична електроенцефалопатія, вестибулярні розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ретро-градна амнезія, явища кисневого го-лодування головного мозку, тканин серця. У легших випадках тривалий час спостерігаються незначна втома, пригнічений настрій, дратівливість, зниження пам'яті або уваги. У декого залишаються розлади з боку внутріш-нього вуха (запаморочення) і зору. Лікування пошкоджень при елект-ротравмі передбачає: надання потер-пілому першої допомоги і місцеву та загальну терапію. Головним у поданні першої допо-моги є відключення потерпілого від джерела струму. Потерпілому слід забезпечити спо-кій, покласти його в ліжко. Не мож-на дозволяти йому стояти, а тим паче продовжувати роботу. За відсутності ефекту від непрямо-го масажу серця показаний прямий масаж з розкриттям грудної клітки. Наявність фібриляції шлуночків, що визначається на електрокардіограмі, свідчить про доцільність електричної дефібриляції. Одночасно проводять штучну вентиляцію легень. Оживлення потерпілого треба про-довжувати до появи самостійного ди-хання і відновлення роботи серця. Місцеві пошкодження не вимага-ють спеціального лікування. Воно по-винно бути консервативним. Для профілактики електротравми на виробництві велике значення мають заходи з техніки безпеки. Вони ділять-ся на технічні й медичні. Першими передбачено усунення умов, які спри-яють ураженню електричним струмом (дотримання правил техніки безпеки, належний догляд за електрообладнан-ням, інструментами, спецодягом, інструктаж); другі — полягають у ви-явленні сприятливих для виникнення електротравм моментів. Зниження швидкості психічних реакцій, уваги, повторні електротравми у одного й того самого робітника змушують думати про його непридатність до роботи з елект-роприладами. Тимчасово непрацездат-ними треба вважати людей з опіками, саднами на руках. Категорично забо-ронено працювати з електроприлада-ми людям у нетверезому стані. Список використаної літератури Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996. - 352 с.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (14.06.2012)
Просмотров: 773 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: