Реферат на тему Гігієнічні вимоги до якості питної води. Стандартизація якості питної води - БЖД - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Гігієнічні вимоги до якості питної води. Стандартизація якості питної води Вода - один із найважливіших факторів зовнішнього середовища. Від неї в значній мірі залежить здоров’я і санітарні умови життя населення. Велике гігієнічне значення має якість питної води, яке характеризується її органолептичними якостями , хімічним складом і наявністю або відсутністю збудників захворювань. Гігієнічні вимоги до якості питної води Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають: - безпеку в епідемічному відношенні; - нешкідливість хімічного складу, - сприятливі органолептичні властивості; - радіаційну безпеку. Якість питної води залежить від її складу та властивостей: - у вододжерелі; - при надходженні у водопровідну мережу; - в точках водорозбору. Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень. За мікробіологічними показниками питна вода має відповідати вимогам. Mікробіологічні показники безпеки питної води № \| Найменування показників \| Одиниці виміру \| Нормативи 1 \| Число бактерій в 1 куб. см, що досліджується \| Колоніїутворюючі (мікроорганізми)/куб. см КУО/куб.см \| Не більше 100 2 \| Число бактерій групи кишкових паличок (коліформних мікроорганізмів) в 1 куб.дм води, що досліджується (індекс БКГП) \| Колоніїутворюючі (мікроорганізми)/куб. см КУО/куб.дм \| Не більше 3 3 \| Число термостабільних кишкових паличок (фекальних колі форм – індекс ФК) в 100 куб. см води, що досліджується \| Колоніїутворюючі (мікроорганізми)/ 100 куб. см КУО/ 100куб.см \| Відсутність 4 \| Число патогенних мікроорганізмів в 1 куб. дм води, що досліджується \| Колоніїутворюючі одиниціі (мікроорганізми)/куб. см КУО/куб.см \| Відсутність 5 \| Число коліфагів в 1 куб. дм.води, що досліджується \| Бляшкоутворюючі одиниці/куб. дм БУО/куб. дм \| Відсутність За паразитологічними показниками (клітини, цисти: лямблій, криптоспородій, а також у разі епідускладнень – дизентерійних амеб, балантидій, хламідій та ін.; клітини, лічинки, яйця гельмінтів) питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. Паразитологічні показники безпеки питної води № \| Найменування показників \| Одиниці виміру \| Нормативи 1 \| Число патогенних кишкових найпростіших у 25 куб. дм води, що досліджується \| (Клітини, цисти)/25 куб. дм \| відсутність 2 \| Число патогенних гельмінтів у 25 куб. дм води, що досліджується \| (Клітини, яйця, лічинки)/25 куб. дм \| відсутність Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров'я речовин (компонентів), що зустрічаються в природних водах, з'являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки в концентраціях, гранично допустимі величини яких установлені результатами caнітарно - токсиколологічних досліджень. За токсикологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним. Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води № \| Найменування показників \| Одиниці виміру \| Нормативи, не більше \| Клас небезпеки Неорганічні компоненти 1 \| Алюміній \| мг/куб. дм \| 0.2 (0.5) \| 2 2 \| Барій \| мг/куб. дм \| 0.1 \| 2 3 \| Миш’як \| мг/куб. дм \| 0.01 \| 2 4 \| Селен \| мг/куб. дм \| 0.01 \| 2 5 \| Свинець \| мг/куб. дм \| 0.01 \| 2 6 \| Нікель \| мг/куб. дм \| 0.1 \| 3 7 \| Нітрати \| мг/куб. дм \| 45.0 \| 3 8 \| Фтор \| мг/куб. дм \| 1.5 \| 3 Органічні компоненти 1 \| ????????? \| мг/куб. дм \| 0.1 \| 2 хлороформ \| мг/куб. дм \| 0.06 \| 2 дибромхлорметан \| мг/куб. дм \| 0.01 \| 2 тетрахлорвуглець \| мг/куб. дм \| 0.002 \| 2 2 \| Пестициди (сума) \| мг/куб. дм \| 0.0001 Інтегральні показники 1 \| Окислюваність (KmnO4) \| мг/куб. дм \| 4.0 \| - 2 \| Загальний органічний вуглець \| мг/куб. дм \| 3.0 \| - Вода не має містити інші токсичні компоненти (ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніти, хром (+6), 1,1-дихлорестилен, 1.2-дихлорстан, бенз(а)пірен) в концентраціях. що визначаються стандартними методами досліджень. При проведенні знезаражування води концентрация залишкових кількостей дезінфекантів. що визначаються не рідше ніж раз на годину, має складати: - при знезаражуванні питної води хлором вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із резервуарів чистої води має бути 0.3 - 0.5 мг/куб. дм (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 30 хв.), a вміст залишкового зв'язаного хлору - 0.8-3.2 мг/куб. дм (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 60 хв.). При сумісній наявності у воді вільного та зв'язаного хлору дозволяється здійснення контролю за одним iз них: за залишковим вільним хлором(при його концентрації понад 0.3 мг/куб дм) або за залишковим зв'язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору менше 0.3 мг/куб. дм); при знезаражуванні води озоном концентрація залишкового озону на виході із камери змішування має бути 0.1 – 0.3 мг/куб дм при тривалості контакту не менше 4 хв. взаємозв’язок дози дезінфектанту (С, мг/куб дм) та часу (Т, хв.), необхідного та достатнього для забезпечення епідемічної безпеки оброблюваної води під час її проходження до першого споживача, визначає критерій "СХТ", що може бути встановлений експериментально для кожної конкретної води з урахуванням показників її хлоропоглинальності (додаток №1). При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфекантівчи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України для застосування у практиці господарсько – питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень. Органолептичні показники якості питної води Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико – хімічними характеристиками води (за вмістом у воді компонентів, які впливають на органолептичні показники). Органолептичні показники та гранично допустимі концентрації компонентів, що нормуються за їх впливом на органолептичні властивості питної води, наведені у табл. Органолептичні показники якості питної води № \| Найменування показників \| Одиниці виміру \| Нормативи, не більше 1. \| Запах \| ПР \| 2 2. \| Каламутність \| НОМ \| 0.5 (1.5) 3. \| Кольоровість \| град. \| 20 (35) 4. \| Присмак \| ПР \| 2 5. \| Водневий показник рН, в діапазоні \| мг/куб. дм \| 6.5-8.5 6. \| Мінералізація загальна (сухий залишок) \| мгевк/куб. дм \| 1000(1500) 7. \| Жорсткість загальна \| мг/куб. дм \| 7(10) 8. \| Сульфати \| мг/куб. дм \| 250(500) 9. \| Хлориди \| мг/куб. дм \| 250(350) 10. \| Мідь \| мг/куб. дм \| 1,0 11. \| Марганець \| мг/куб. дм \| 0,1 12. \| Залізо \| мг/куб. дм \| 0,3 13. \| Хлорфеноли \| мг/куб. дм \| 0,0003 Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, - цинк, поверхнево – активні речовини, нафтопродукти, феноли у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень. Показники фізіологічної повноцінності якості води Показники фізіологічного повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної води, рекомендується проводити в об’ємі, наведеному у табл. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води № \| Найменування показників \| Одиниці виміру \| Рекомендовані значення 1. \| Мінералізація загальна \| мг/куб. дм \| не менше 100.0 не більше 1000.0 2. \| Жорсткість загальна \| мгевк/куб. дм \| не менше 1.5 не більше 7.0 3. \| Лужність загальна \| мгевк/куб. дм \| не менше 0.5 не більше 6.5 4. \| Магній \| мг/куб. дм \| не менше 10.0 не більше 80.0 5. \| Фор \| мг/куб. дм \| не менше 0.7 не більше 1.5 Експрес – показники якості води Як допоміжний інтегральний (експресивний) показник якості води – при підозрі забруднення вододжерел (у місці водозабору, вище по течії річки, у регіоні ) або водопостачальної мережі, водопровідної води невідомими токсичними сполуками, хімічними речовинами, для визначення яких немає доступних та чутливих методів, рекомендується індекс токсичності води, розрахований за результатами біологічних тестів (біотестування): - індекс токсичності проби досліджуваної води; - величина тест – реакції у контрольній пробі; - величина тест – реакції у досліджуваній пробі. Індекс токсичності води, яка не містить неіндетифікованих компонентів, не має перевищувати 50% - незалежно від використовуваних тест – об’єктів, якими можуть бути, інфузорії та інші. Порядок здійснення державного санітарно - епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько - питного водопостачання Якість питної води, що подається споживачам системою централізованого господарсько-питного водопостачання, має завжди відповідати гігієнічним нормам, встановленим ДСанПІНом, та бути гарантовано захищена від випадкового чи систематичного погіршення. Лабораторії територіальних органів державної санітарно - епідеміологічної служби здійснюють контрольні дослідження показників якості води з періодичністю, що визначається: - типом конкретного вододжерела; - об'ємами води, що подаються населенню; - місце знаходженням точок контролю. Типи контролю за якістю води: Пoвний контроль води: визначення вcix компонентів, що регламентуються ДСанПІНом (пп. 2.1 – 2.6). Загальний фізико-хімічний контроль, визначення у досліджуваній воді речовин (компонентів), які характеризують показники нешкідливості її хімічного складу (пп. 2.4-2.5). Скорочений контроль, що включає визначення деяких показників щодо: епідемічної безпеки води (ЗМЧ, індекс БГКП), нешкідливості її хімічного складу (рН, окислюваність (КМnО4), нітрати, залізо, залишковий активний хлор, ТГМ), органолептичної оцінки (каламутність, кoльopoвicть, присмак, запах). Спеціальний контроль епідемічної безпеки питної води, який включає визначення каламутності, ЗМЧ, індексів БГКП i ФК, патогенних мікроорганізмів, коліфагів, вірусологічних (за епідситуації) та паразитологічних показників. Спеціальний токсикологічний контроль, що включає визначення особливо токсичних речовин (п. 2.4.1); при потребі - біотестування. Спеціальний контроль радіаційної безпеки питної води, який включає визначення сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів i при потребі її радіонуклідного складу. Для проведення спеціальних аналізів, виконання яких вимагає використання складного обладнання, спеціальної подготовки тa особливих засобів захисту персоналу, можуть залучатися на договірних засадах фaxiвці дослідних центрів (наукових організацій), акредитованих i атестованих на їх компетентність у системі Міністерства охорони здоров'я України. Дослідження показників якості води у централізованих даних системах господарсько - питного водопостачання за програмою повного аналізу води (п. 3.4.1) - обов’язкове при проведенні водопроводів до експлуатації (нових чи після простою понад 5 діб). Дослідження показників якості води за програмою скороченого аналізу води(п.3.4.1) є обов’язковими після капітального ремонту, реконструкції та переустаткування водопроводу і розподільної мережі, при зміні технології водообробки. Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за відповідністю якості води в централізованих системах господарсько-питного водопостачання гігієніним вимогам до питної води включає оцінку якості води за результатами досліджень. Оцінка результатів досліджень води за показниками епідемічної безпеки здійснюється в такій послідовності при виявленні бактеріального забруднення (ЗМЧ, індекс БГКП) води в місцях водозабору вище допустимих норматива слід терміново організувати повторний відбір проб води та провести додаткові дослідження індексу ФК, патогенних мікроорганізмів i коліфагів. Повторне виявлення бактеріального забруднення у двох послідовно взятих пробах води в одній i тій самій точці потребує: посилення контролю за дотриманням режиму в зонах cанітарної охорони i за технологією очистки та знезаражування води; проведення спеціального контролю епідемічної безпеки питної води (п. 3.4.4) перед надходженням у зовнішню розподільну мережу i в системі внутрішнього водопроводу. В точці перед надходженням води у зовнішню розподільну мережу при повторному відбиранні проб в одній i тій caмій точці будь-яке відхилення від вимог до якості води за показниками епідемічної безпеки слід розглядати як результат незадовільної роботи очисних (головних) споруд водопроводу, який вимагає посилення контролю за дотриманням режиму в зонах санітарної охорони, за технологією очистки води, збільшенням дози peaгентів для знезаражування води, проведення спеціального контролю епідемічної безпеки питної води (п.3.4.4) в системі внутрішнього водопроводу. В системі внутрішнього водопроводу при повторному відбиранні проб в одній i тій самій точці будь-яке відхилення від вимог до якості води за показниками епідемічної безпеки слід розглядати як надзвичайну епідемічно - небезпечну ситуацію, яка потребує проведення спеціальиих заходів на спорудах водопроводу, а також оповіщення найбільш вразливих щодо цього підприємств, установ, організацій (дитячі та лікувально-профілактичні заклади, харчові підприємства, молокозаводи тощо) i населення. 3 метою об'єктивної оцінки та прогнозування епідемічної ситуації, розробки обгрунтованих комплексних планів протиепідемічних i профілактичних заходів та визначення їx пріоритетності територіальні органи i установи державного санітарно - епідеміологічного нагляду здійснюють збip та зберігання відповідної інформації, опрацьовують її та узагальнюють. Оцінка результатів досліджень води за показниками нешкідливості її xiмічного складу потребує визначення санітарної значущості змін цих показників, тобто ретроспективного аналізу, для чого територіальні органи та установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду постійно здійснюють збір і зберігання відповідної інформації, її обробку та узагальнення. При повторному виявленні хімічного забруднення у двох послідовно взятих пробах води (в тій самій точці) треба вжити заходів щодо підсилення контролю за дотриманням режиму у зонах санітарної охорони, за технологією очистки та знезаражування води, а також проведення спеціальних типів контролю - токсикологічного і радіаціної безпеки - питної води (відповідно до пп. 3.4.5 i 3.4.6). При систематичному виявленні упитній воді токсичних забруднювачів треба вжити спеціальних заходів на спорудах водопостачання (в тому числі здійснити їx реконструкцію), а також оповістити найвразливіші щодо забруднення підприємства, установи, організації(дитячі та лікувально-профілактичні заклади, харчові підприємства, молокозаводи тощо) і населення. Територіальні установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду використовують аналіз результатів досліджень води за показниками нешкідливості її xiмічного складу при погодженні графіків періодичності проведення, визначенні загальної кількості проб та змісту аналізів лабораторно - виробничого контролю. Показники фізіологічної повноціності мінерального складу питної води, що встановлюються ДСанПІНом, слід враховувати територіальним органам та установам державного санітарно-епідеміологічного нагляду при розгляді пропозицій до вибору вододжерела та технології водообробки на спорудах водопроводу при їх будівництві чи реконструкції.
1 2 3 4 5 Категория: БЖД \| Добавил: Professor (23.06.2012)
Просмотров: 1413 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: