Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей виробничого середовища

В період будівництва свердловини і її експлуатації виникають різні джерела підвищеної небезпеки. Хоч установка "Уралмаш 3Д – 76” виконана на основі добре освоєного обладнання, в бурінні типу "Уралмаш 3Д”, на ній існує ряд потенційних небезпек і шкідливих факторів виробничого середовища.

При роботі бурових насосів У8 - 6МА2 рухомі частини (шківи, клинопасові передачі) представляють небезпеку для обслуговуючого персоналу, так як можливе попадання кінцівок рук, ніг, робочого одягу під обертові частини насосу.

На працівників, що обслуговують насоси У8 – 6МА2, діють і інші шкідливі фактори. Так потенційно небезпечними є низькочастотні коливання , що випромінюються насосом і двигунами внутрішнього згорання ДВЗ і насоси також мають вплив на здоров’я працівників.

Небезпечною є робота з буровим розчином, який проходить по всій циркуляційній системі. Буровий розчин оброблений хімреагентами, які шкідливо діють на шкіряний покрив людини, органи дихання. Так каустична сода (NaOH) в сильній концентрації викликає іони всіх рівнів, а в менших концентраціях обезпилює шкіру. Дія променів інколи викликає дерматити.

Робота насосу має змінну характеристику потоку рідини і тиску в нагнітальній лінії. Регуляції, що виникають, приводять до послаблення і розриву з’єднань (шпилькових) маніфольда, що являє собою велику небезпеку для обслуговуючого персоналу.

Небезпечно шкідливими факторами при обслуговуванні бурових насосів є також дизпаливо і продукти його згорання в дизелях типу В – 2.

Табл. 7.2. – Аналіз потенційних небезпек і виробничих факторів.

Джерела небезпек | Характеристика потенційних небезпечних виробничих факторів

Гідравлічна частина насосу У8 – 6МА2. | Трубопроводи, які знаходяться під тиском Рмах= 25 МПа. При неправильному встановленні запобіжних пристроїв діафрагменного типу виникає загроза розриву гідравлічної коробки і травмуванню обслуговуючого персоналу. Неправильне заповнення пневмокомпенсатора приводить або до розриву, або до збільшення пульсації бурового розчину.

Механічна частина насосу У8 – 6МА2. | При роботі насосу є загроза попадання кінцівок рук і ніг, частин одягу між паси клинопасової передачі. Є необхідність перенесення важких вузлів і деталей при ремонті механічної частини насосу, що приводить в деяких випадках до виробничих травм. Попадання на шкіру працівників паливно – мастильних матеріалів. Обрив клинопасової передачі.

Заміна клапанів і циліндро – поршневих пар при ремонті гідравлічної частини. | При заміні клапанів, поршнів і циліндрових втулок використовуються різноманітні приспосіблення. Так як ці деталі і приспосіблення є важкими, є загроза травмуванню обслуговуючого персоналу шляхом падіння деталей на кінцівки рук і ніг, защеплення кінцівок приспосібленнями.

Табл. 7.3. Характеристика шкідливих речовин, які застосовують в бурінні.

Назва речовини | ДК даної речовини, мл / м3 | Перша допомога при отруєнні

В робочій зоні | В атмосфері

Каустична сода (NaOH) | 60 | 2 | Видалити з шкіри з допомогою теплої води і масел

Негашене вапно (CaO) | 70 | 3 | Протерти шкіру вазеліном, промити водою

Дизпаливо | 100 | 5 | Свіже повітря, тепло, валер”янка 20 крапель

Забезпечення нормальних умов праці.

Для забезпечення нормальних умов праці на буровій установці "Уралмаш 3Д-76” передбачені слідуючі санітарно – побутові приміщення:

побутове приміщення з кабінетом майстра і кабінкою відпочинку, обладнаною обігрівальними і огороджувальними приладами, умивальником, бачком для питної води;

побутовий вагончик з гардеробом, сушаркою для спецодягу і взуття, душовою кабінкою;

вагон – столова на 8 посадочних місць.

Табл. 7.4. Номенклатура санітарно – побутових приміщень.

№ п/п | Назва приміщення | Назва побутових пристроїв | Норма площі на чоловіка, м2 | Кількість працівників | Фактична площа побутових приміщень

1 | Гардероб | Подвійна шафа 50*40, одинарна шафа 50*33 | 1,1 | 12 | 12

2 | Душова | Кран рукомийник, душові сітки | 0,5 | 12 | 4

3 | Вагон – столова | Столи, крісла, газова плитка | 1,1 | 12 | 16

На буровій вентиляція здійснюється природнім шляхом, спеціальних вентиляційних споруд не передбачається. Цей вид вентиляції є найбільш раціональним для насосного блоку, так як при цьому не затрачаються додаткові ресурси для створення нормальних умов в робочій зоні.

Для створення нормальних умов зорової роботи в насосних приміщеннях встановлюється значення мінімальної освітленості згідно СН4ПІІ.–79 – «Естественная и искусственная освещенность”. Враховуючи те, що роботи по обслуговуванню насосу та його доглядом проводяться при недостатній освітленості і в нічний період часу, в буровому приміщенні встановлюють засоби штучного освітлення – пиловодонепроникний світильник АП600*200 / 4.

Табл.7.5. Характеристика штучної освітленості.

Назва приміщення | Розряд зорової роботи | Освітленість АК | Тип світильника

Загальна | Комбіно-вана | Аварійна | Евакуа-

ційна

Насосне приміщення |

8 |

50 |

- |

2,5 |

- | Пиловодоне-

проникний світильник АП600*200/4

Важливе місце в комплексі заходів займають засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). Відомості про ЗІЗ працівників зведені в таблицю 7.6.

Табл..7.6. Засоби індивідуального захисту працівників.

Шкідливий фактор | Призначення | Назва ЗІЗ (марка і характеристика) | Працівники

Падіння інструменту | Захист голови | Каска "Труд” ГОСТ 39 – 124 – 82 | Бурильник, помбур

Укуси кліщів | Захист тіла | Захисний костюм ГОСТ–17 –446 – 74 | Машиніст-дизеліст, помічник дизеліста

Шум з перевищенням ГДУ до 10 ДБ | Захист органів слуху | Протишумні вкладиші «Беруші» ТУ6– 16 –2402– 80, протишумні навушники ВЦНІОТ – 2М,

ТУУ00 –28 –126-76 | Дизеліст, помічник дизеліста

Мікровібрація | Захист тіла | Спеціальне взуття | Дизеліст, пом дизеліст

Механічні пошкодження органів дихання | Захист органів дихання | Респіратор фільтруючий «Лепесток» | Бурильник, помбур, дизеліст

Бурильник отримує безкоштовно костюм брезентовий або бавовняний з водоізолюючою прокладкою, чоботи кірзові, рукавиці брезентові. В зимовий період часу додатково отримує бавовняну куртку з утеплюючою прокладкою. Цей самий одяг отримує і помічник бурильника. Дизеліст бурової установки та його помічник отримує костюм брезентовий або бавовняний з водонепроникною прокладкою. В зимовий період - куртку бавовняну з утеплюючою прокладкою, штани бавовняні на прокладці, зимовий костюм з причіпною підкладкою і валянки.

7.4. Забезпечення безпеки технологічного процесу монтажу і експлуатації обладнання.

Щоб забезпечити чіткість і безвідмовність роботи всіх ланок циркуляційного комплексу для промивки свердловини, необхідно дотримуватись мір безпеки технологічних процесів, монтажу і експлуатації. В кінцевому результаті це приводить до підвищення безпеки обслуговуючого персоналу.

На буровій монтуються два насоси У8 – 6МА2. Монтаж насосів зводиться до установки їх на основу, вивірка паралельності трансмісійного валу насосу, відносно валу приводу і суміщення площин клинопасових шківів насосу і приводу. Насоси вивіряються на горизонтальність у двох напрямках із точністю 1...1,5?. Насоси мають велику вагу і їх не кріплять до фундаменту.

При монтажі бурових насосів потрібно приділяти увагу на зменшення висоти всмоктування, збільшується ККД насосів і довговічність їх деталей.

В процесі експлуатації бурових насосів найбільш швидко зношуються циліндрові втулки, поршні, штопи, клапани і сідла. Інтенсивний знос проходить на обважених промивних рідинах.

Установка нових циліндрових втулок вимагає від робітників прикладення великих фізичних зусиль, так як втулку масою 200 – 250 кг необхідно підіймати на висоту більше 0,5 м.

Клапани і сідла, які мають значний знос, потрібно знімати, бо може статися розрив клапанної коробки. Сідла знімають з допомогою спецприспосіблень. Операція трудомістна і займає багато часу.

Все обладнання на буровій необхідно розмістити так, щоб було зручно і безпечно його обслуговувати.

Машини і механізми огороджуються металевими огорожами, які надійно закривають доступ до рухомих частин з усіх сторін. Пуск насосу дозволяється тільки після установки на місце і надійного закріплення всіх частин огорожі.

Для запобігання травматизму робітники суворо дотримуються правил по техніці безпеки.

Перильні огородження для привідних пасів є висотою не менше 1,5 м.

Зубчасті і ланцюгові передачі огороджуються спеціальними металевими кожухами.

Забороняється експлуатація несправного насосу, інструмента і приспосіблень, а також користування несправними засобами індивідуального захисту.

Забороняється експлуатація машин і механізмів з несправними приладами безпеки, фіксуючих і сигнальних приладів.

Манометри і інші контрольно – вимірювальні прилади встановлюють так, щоб їх показники були чітко видні обслуговуючому персоналу.

Забороняється монтаж і експлуатація насосу при навантаженнях, тисках, які перевищують допустимі. [ 1 ]

Під час роботи насосу забороняється:

проводити ремонт або кріплення будь–яких частин;

чистити і змащувати рухомі частини вручну або за допомогою непризначених для цього пристроїв;

знімати огорожі або окремі їх частини і проникати за них;

гальмувати рухомі частини насосу підкладанням труб, ваг і інших предметів, а також руками і ногами;

переходити через привідні насоси або під ними;

направляти, надівати, складати, натягувати або послаблювати пасові передачі.

При перекачуванні рідини з допомогою поршневих насосів припинення подачі проводиться тільки зупинкою насосу або переводом потоку в іншу ємність. Вихлопні гази ДВЗ повинні виводитись на відстань не менше 15 м від гирла свердловини і 5 м від стіни машинного сараю.

Забороняється допускати до керівництва і проведення робіт працівників, які не мають спеціальної освіти або права ведення бурових робіт.

Після закінчення монтажу насосу його випробовують без навантаження. Шланг для нагнітання промивної рідини обмотують стальним м’яким канатом з петлями через 1...15 м по всій довжині шлангу. Один кінець канату кріплять до вежі, а інший – до верхньої кришки вертлюга.

Нагнітальні лінії бурових насосів піддають гідравлічному випробуванню на півторакратний тиск від максимально – робочого.

Випробування проводять перед пуском в експлуатацію насосів, а також після кожного ремонту обв’язки.

Результати випробувань оформляються актом. На нагнітальних лініях насосів встановлюють засувки, які виключають викид рідини з насосу і нагнітальної лінії під час ремонту.

На кожному буровому насосі встановлюють запобіжний пристрій заводського виготовлення на номінальний робочий тиск [ 1 ] в залежності від встановлених циліндрових втулок, але не менше, ніж на 3,5 МПа перевищує номінальний тиск. Установка і перевірка стану запобіжного пристрою реєструється в журналі технічного стану обладнання.

На бурових насосах або нагнітальних лініях встановлюють компенсатори пульсацій тиску. Робочий тиск якого не нижче максимального робочого тиску, створюваного насосом. Забороняється використовувати компенсатори, які мають нерівну поверхню (вм’ятини, виступи, зовнішні тріщини).

Забороняється експлуатація бурових насосів, обладнаних пневмокомпенсаторами з попереднім стиском, при тиску в компенсаторах нижче встановленого паспортом.

При наповненні пневмокомпенсаторів повітрям або інертним газом приймають міри, які виключають можливість попадання в порожнину компенсаторів масла або інших горючих матеріалів. Перед розбиранням компенсаторів з них випускають газ і тиск в компенсаторі понижують до атмосферного.

Пневмокомпенсатори мають:

приспосіблення для перевірки тиску – стиску;

запобіжний ковпак під вентилем для закачування і випуску повітря.

Засувки з нерухомими шпинделями на нагнітальній лінії бурових насосів мають покажчики "закрито”, "відкрито”.

При підніманні і переміщенні важких деталей можна використовувати кран балку, вагонку, що зменшує можливість травмування і полегшує працю робітників. Також слідкують за чистотою приміщень та обладнання.

Не виключається можливість електротравматизму, для запобігання цього заземлюють електрообладнання, а на протязі його роботи слідкують за надійною його ізоляцією.

Табл..7.7 Технічні міри захисту від виявлених потенційно – небезпечних виробничих факторів.

Небезпечний фактор виробничого середовища | Проектуючий або вибраний захисний пристрій | Технічна характеристика пристрою або засобу | Місце установки на агрегаті

Небезпека механічного травмування |

Огорожі |

- | Клинопасова передача бурового насосу

Розрахунок запобіжного клапану бурового насосу.

Для зниження тиску в поршневих насосах, якщо є загроза підвищення його внаслідок яких-небудь порушень технологічного процесу, встановлюють запобіжні клапани. Кількість запобіжних клапанів і їх розміри, пропускна здатність вибирається так, щоб в насосі не міг виникнути тиск більший від робочого.

Конструкцію насосу У8–6МА2 передбачено одним запобіжним клапаном діафрагменного типу. При роботі насосу з втулками діаметром Ш130 мм максимальний тиск на виході становить 25 МПа, найбільша об’ємна подача 71 м3/год.

Діаметр отвору клапана

dотв. = 18,4 мм [ 1 ]

Згідно ГОСТ 12–2–065–82 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги безпеки”, пропускну здатність запобіжного клапана в кг/год. потрібно розраховувати за формулою:

G = 5,03 б2 F v ( P1-P2) S2 (5.1)

де G - пропускна здатність клапана, кг / год.;

Р1 – Р2 = 25 МПа; Р2 – 0; [ 1 ]

S2 - густина рідини перед клапаном кг/м3;

S2 = 1700 кг/м3; [ 2 ]

F – площа поперечного перерізу клапану, рівна найменшій площі перерізу в проточній частині, мм;

б2 - коефіцієнт витрати відповідної площі;

б2 = 0,5 – 0,7 [ 1 ]. Приймаємо = 0,7.

Площа перерізу клапана

265,87 мм2

Пропускна здатність клапана:

G = 5,03 * 0,7 * 265,8 * v (25 – 0) * 1700 = 192936,1 кг/год

Масова подача для втулок Ш130 мм складає:

М = Qпос. * S2 = 71 * 1700 = 120700 кг/год

пропускна здатність запобіжного клапану G перевищує масову подачу насосу М в К = G / М = 192936,1 / 120700 = 1,51,

що відповідає вимогам безпеки.

Розрахунок запобіжного клапану на зріз

Напруження зрізу діафрагми визначається за формулою:

фзр. = d*P / U*S ? [фзр.], (7.2)

де d = діаметр отвору кільця, м, d = 0,0184 м;

Р – граничний тиск спрацювання клапану, МПа, Р = 25 + 0,5 = 25,5 МПа;

S – товщина діафрагми, м, S = 0,5 *10-3 м;

[фзр.] – допустима границя міцності на зріз діафрагми, [фзр.] = 230 МПа;

фзр = 0,0184 * 25,5 * 106 / 4 * 0,5 8 10-3 = 234 МПа > 230 МПа;

Це означає, що клапан спрацює при перевищенні тиску на 0,5 МПа від максимального робочого.

8. Економічна частина.

В останні роки в практиці буріння все більше використовуються трипоршневі насоси односторонньої дії, але за браком коштів для оновлення парку бурових насосів, для глибокого експлуатаційного і розвідувального буріння також широко використовують двопоршневі бурові насоси двосторонньої дії.

До швидкозношувальних вузлів і деталей таких насосів належать: циліндро-поршнева пара, клапанна група, ущільнення штока, ущільнення циліндрових втулок і клапанних кришок.

Основним робочим органом гідравлічної частини насосу є циліндро-поршнева пара (Ц.П.П.). Тому модернізація Ц.П.П. двопоршневих насосів двосторонньої дії являється актуальним завданням.

Дослідженнями вітчизняних і закордонних вчених доведено, що найбільш раціональним варіантом для двопоршневих насосів двосторонньої дії являється збірна конструкція поршня. Ресурс роботи таких поршнів порівняно з базовою конструкцією вищий в середньому у 2,2 рази, а вартість його по відношенню до базової конструкції майже однакова.

8.1. Розрахунок економічного ефекту від впровадження поршнів збірної конструкції.

Коефіцієнт використання бурового насосу:

Км = 0,44; Кк = 0,95.

Насос введено в експлуатацію 01.06.97 р., до 01.06.00 р. він відпрацював 34 місяці.

В годинах 720 * 34 = 24480 год.

Тмашинне = 2448 * Км * Кк = 24480 * 0,44 * 0,95 = 10232,64 маш.год.

Ми отримали час машинного напрацювання за цей період часу.

Таб.8.1. Структура ремонтного циклу насосу.

Назва

обладнання | Структура ремонтного циклу | Тривалість

маш.год. | Нормальний строк служби | Простій в кап. ремонті | Трудомісткість слюс. склад.

роб.

Рем. циклу | Міжрем. період | кап. рем, год. | Пот. рем, год.

Насос буровий У8-6МА2 |

К-9П-К |

6000 |

600 |

7,23 |

33 |

250 |

70

Визначаємо кількість капітальних ремонтів до 01.06.00 р.:

Пк = Тмаш / Тцмаш = 10232,64 / 6000 = 1,7.

Визначаємо тривалість ремонтного циклу в календарному часі:

Тцкал = 6000 / 720 * 0,44 * 0,951 = 19,9 міс.

8.2. Розрахунок оптової ціни поршня.

Визначаємо вартість матеріалів з врахуванням транспортно - заготівельних робіт:

Sn = Sм + Sтр (8.1)

де Sтр – затрата транспортно – заготівельних , грн.;

Sм – вартість матеріалів, грн.;

Sм = У Nм * Цм - У Nв * Цв (8.2)

де Nм – норма витрат матеріалу, грн.;

Цм – ціна за 1 кг матеріалу , грн.;

Nв - маса зворотніх відходів, кг;

Nв – ціна за 1 кг зворотніх відходів, грн.;

Для виготовлення поршня необхідно:

Nм = Цч + Цпл.від. (8.3)

де Nм – норма витрат матеріалу на виготовлення поршня, кг;

Цч – конструктивна маса, кг;

Цпл.від. – планова маса відходів, кг;

Поршень виготовляють з матеріалу Сталь 20 ГОСТ 1050-90

Nм = 4,8 + 0,6 = 5,4 кг

Зворотні відходи для прокату чорних металів становлять 15%

Nв = 5,4 * 0,15 = 0,81 кг

Ціни сталі і зворотніх відходів

Цм = 0,72 грн/кг;

Цв = 0,15 грн/кг;

Sп = 54 * 0,72 – 0,81 * 0,15 = 3,76 грн.;

Напівфабрикати при виготовленні поршня є: гумові манжети, пластмасові кільця і розрізні пружинні кільця. Їх закуповують(стандартні).

Цнапівф. = 8 грн.;

З врахуванням транспортно – заготівельних робіт (5%)

Цтр.напівф. = 1,05 * Цнапівф.;

Цтр.напівф. = 1,05 * 8 = 8,4 грн.;

Враховуючи транспортні витрати, затрати на основні матеріали (5%),

Sпт = 1,05 * Sп;

Sпт = 1,05 * 3,76 = 3,95 грн.;

Для виготовлення поршня і його складання необхідно затратити 20 люд./год. з середньою тарифною ставкою IV розряду (1,38 грн.).

При погодинній формі оплати:

Lпо =У Ті * lі; (8.4)

де У Ті - загальна трудоємність виготовлення пристрою, люд./год.;

lі – тарифна ставка, грн.;

Lпо = 20 * 1,38 = 27,6 грн..

Відрахування на соціальне страхування складає 37,5 % від заробітної плати з нарахування на відпустки.

Врахуємо, що 10% йдуть на відпустки:

Lпов = Lпо * 1,1; (8.5)

де Lпов – відрахування на відпустки, грн.;

Lпов = 27,6 * 1,1 = 30,36 грн.;

Lсс = 30,36 * 37,5 / 100 = 11,39 грн.;

складні витрати складають 120% від заробітної плати без відпускних

Sм = 1,2 Lпо = 1,2 * 27,6 = 33,12 грн.;

Позавиробничі витрати становлять 6% від заводської собівартості

Sпоз = 0,06 * 84,46 = 5,07 грн.;

Рентабельність складає 25% від повної собівартості і входить в оптову ціну

R = 0,25 * 89,53 = 22,38 грн.;

Таб.8.2. Калькуляція витрат на виготовлення поршня.

№ п/п | Статті витрат | Сума, грн..

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9. | Сировина і матеріали

Зворотні відходи

Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати

Зарплата виробничих виробників (+10% відпускних)

Відрахування на соцстрах

Накладні витрати

Виробнича собівартість

Позавиробничі витрати

Повна собівартість

Рентабельність | 3,95

0,15

8,4

27,6

11,39

33,12

84,46

89,53

5,07

22,38

10. | Оптова ціна

ПДВ (20%) | 111,31

22,38

11. | Ціна реалізації | 134,29

8.3. Розрахунок річного економічного ефекту.

Одним з основних, в загальному, показників роботи масова є робота Ц.П.П. Промисловими дослідженнями встановлено, що середній термін служби поршнів складає 140 год., а середнє напрацювання поршнів нової конструкції – 310 год. по даних Бориславського УБР.

Річний економічний ефект від впровадження поршнів нової конструкції визначаємо за формулою:

Э = ((З1 + U1)*Р2 / Р1 – (З2 + U2)) * Рпр. (8.6)

де Р1 і Р2 – середнє напрацювання на базових і повних поршнях / год.;

U1 і U2 – експлуатаційні витрати при використанні базових і повних поршнів за рік з врахуванням втрат від простоїв, грн.;

З1 і З2 – приведені витрати на заміну поршнів по базовій і повній технології, грн.;

Рпр. – кількість відремонтованих насосів по повній технології.

Таб.8.3. Розрахунок річного економічного ефекту.

№ п/п |

Назва показників | Варіант

Базовий | Нова констр.

1 | Вихідні дані

Середнє напрацювання до 1-го капітального ремонту насосу, Р, год. |

6000 |

6000

2 | Час напрацювання поршнів, t, год. | 140 | 310

3 | Коефіцієнт режиму ресурсу поршнів | 2,2

4 | Кількість поршнів на одному насосі, n | 2 | 2

5 | Ціна поршня, Ц, грн.. | 140 | 134,29

6 | Затрати часу на заміну поршня, t, год. | 1,12 | 1,12

7 | Годинна затримка слюсаря IV розряду Сте,грн. | 1,38 | 1,38

8 | Коефіцієнт оборотності, Коб, % | 1,31 | 1,31

9 | Розрахункові показники

Розрахунок кількості поршнів до 1–го капітального ремонту, шт.

Z = Р * n / t, (8.7)

де Р – середнє напрацювання насосів до 1-го кап. рем.,

n – кількість поршнів на одному насосі,

Z – кількість впроваджених поршнів,

t - час напрацювання поршнів, год. | 6000*2 / 140 = 86 шт. | 6000 *2 / 310 = 39 шт.

10 | Розрахунок експлуатаційних затрат

Вартість поршнів з врахуванням оборотності

U1,2 = Ц * Коб. * Z, (8.8)

де Ц – ціна поршня, грн.,

Коб. – коефіцієнт оборотності, %

Z – кількість впроваджених поршнів | 140*131 * 86 = 15772,4 | 134,29* 1,31*39 =6860,9

11 | Затрати на заміну поршнів, грн.:

З1,2 = Сте * t * Z, (8.9)

де Сте = годинна тарифна ставка слюсаря IV розряду, грн.,

t – затрати часу на заміну поршня, год.,

Z – кількість впроваджених поршнів | 1,38*1,12 *86 = 132,92 | 1,38 *1,12 *39 = 60,27

12 | Загальні експлуатаційні затрати до 1-го капремонту на 1 насос, грн.:

Ез = U1,2 + З1,2 | 15772,4+ 132,92 = 15905,32 | 6860,9 +60,27= 6921,17

Визначаємо річний економічний ефект від застосування поршнів нової конструкції:

Э = ((80,15 + 9510,99) *3618 / 3618 – (36,34 + 4197,53)) * 2 = 10714,54 грн.

Оскільки тривалість ремонтного циклу в календарному часі складає 19,9 місяців, то табличні значення U1, U2, З1, З2, Р1, Р2 при визначенні річного економічного ефекту слід поділити на 19,9 і помножити на 12.

Висновок: при впровадженні на двопоршневих насосах двосторонньої дії (У – 6МА2) поршнів нової конструкції, ми отримали річний економічний ефект 10714,54 грн.

Список посилань на джерела.

Інструкція по експлуатації бурового насосу У8 – ЄМА2.

Геолого – технічний проект на буріння свердловини глибиною 4000 м.

Алексеевський Г.В. Буровые установки Уралмашзавода. Недра, 1981. – 526 ст.

Баграмов Р.А. Буровые машины и комплексы. М. Недра, 1988. – 501 ст.

Рааден А.А., Шевякдин П.Е., Мансутов Н.Х. Ремонт и монтаж бурового и нефтепромышленного оборудования. М. Недра

Ильский А.П., Миронов Ю.В., Чернобыльский А.Г. Расчет и конструирование бурового оборудования. М. Недра, 1985, -452 ст.

Ильский А.П., Шмідт А.П. Бурове машины и механизмы. М. Недра, 1989.

Вадецкий Ю.В. Бурение нефтяных и газових скважин. М. Недра, 1984.

Иогансен К.В. Супутник буровика. М. Недра, 1990.

Методичні вказівки для розробки розділу "Охорона праці” в дипломних проектах для студентів спеціальності 7.092.304 "Обладнання і технологія підвищення зносостійкості і відновлення машин і агрегатів. Івано-Франківськ. ІФДТУНГ, 1997. -51 ст.

Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении. М. Недра, 1983.

Ипатов М.И. Расчет себестоимости проектированных машин. М. Машиностроение. 1968.