Реферат на тему Теорія бухгалтерського обліку +документи - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Теорія бухгалтерського обліку +документи. 3 Функції , завдання та вимоги до Б.О. Функції: 1)Інформаційна (відображ. фактич. стану госп. діяль); 2)Контрольна (забеспеч. контролю за викон. планових завдань, збереженням і рац-м викор. госп. з-бів) 3)Управлінська (забесп. ек-ю інформ. для прийняття обгрунтованих упр. рішень, активного впливу на підвищ. ефектив. госп. діял.) Завдання: 1)Збирати, обробляти та відображ-ти первинні дані про госп. діяль. підпр. 2)Проведення системат-цї даних для узагаль-ня і одержання підсумк. інф-ї про діяль. підпр. 3)забеспеч. керів-ва інф-ю про викон-ня планових та базових показників діяль. підпр. Вимоги: 1)строга докумениальність 2)своєчасність 3) точність, об’єктивність та достовірність 4)простота, ясність та доступність 5)економічність при веденні б.о. 4 Принципи Б.О: 1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки 5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. 5 Предмет Б.О. і його об`єкти Для забесп. свої діяль. кожне п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товарно-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. платежам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. діяль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому. 6 Класифікація активів за складом та розміщенням: 1. Засоби в-ва (засоби праці (будівлі та споруди; машини та обладнання; інші осн засоби); предмети праці (сировина, матеріали, паливо; інші вир запаси; незавершене в-во)) 2. Засоби у сфері обігу (Засоби обігу (готова продукція; товари); грошові кошти (каса; поточний рахунок; інші рах-ки в банках); кошти в розрахунках (покупці та замовники; підзвітні засоби; інші дебітори); кошти, що обслуговують обіг (торгівельно-складські приміщення; обладнання, інвентар)); 3. засоби невиробничої сфери (будови соціально-культурного призначення; обладнання та інвентар); 4. відвернені кошти (використання прибутку на платежі до бюджету; використання прибутку на інші цілі). Класифікація активів за функціон-ною участю у процесі діяльності 1. Необоротні активи (основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи) 2. Оборотні активи (грошові кошти в касі та на рахунках в банках; виробничі запаси; короткострокові фін інв-ції; дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів)7 Класифікація джерел фінансування активів 1. Джерела власних коштів (власний капітал (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток); забезпечення майбутніх витрат та платежів (забезпечення оплат відпусток; додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення іншиз витрат та платежів; цільове фінансування та цільові надходження); доходи майбутніх періодів) 2. Джерела залучених коштів (довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгостр зобов’язання); поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками; інші поточні зобов’язання). 8 Хар-ка процесів госп. діяль. Процес господарювання х-зується динамічністю. З одного боку госп процеси мають виробничий (постачання, виготовлення продукту, надання послуг, реалізація), а з іншого – правовий (купівля, залучення робочої сили, продаж) х-р. У БО прод аспект групування засобів та процесів називають активом, а правовий – пасивом. Активи та пасиви п-ва в процесі підпр д-ті зазнають різних змін, які можуть х-зувати їх надходження, вибуття або зміни форми власника. Процеси: збільшення (А: надходження; П: Вкладання капіталів), зменшення (А: Вибуття; П: Вилучення капіталів), Зміна форми активів (А: перетворення з однієї форми в іншу; П: змін немає), Зміна форми пасивів (А: змін немає; П: перетворення з однієї форми в іншу). Процеси надходження та вибуття є простими процесами, які х-зують або збільшення або зменшення об’єкта. 9 Хар-ка методу б.о. та його складових частин. Сукупність прийомів і способів бух. обліку (б.о.) за допомогою яких б.о. вивчає свій предмет становлять його методи. До м-дів б.о. належать: 1)Документація і інвентаризаця 2)Оцінка і калькуляція 3)Система рахунків і подвійний запис 4)Баланс і звітність. За допомогою первинних документів б.о.фіксує кожну госп. операцію, тому документація є одним з прийомів методу б.о. Але бувають такі явища, які не можуть бути відображені документально в б.о. напр. зміна кількості сировини під впливом природ. середовища – випаровування, а також псування та крадіжки. Для того, щоб мати інф-цію про такі явища на підп-ві переодично проводиться інвентаризація, при якій перевіряють фактичну наявність госп. засобів; отримані дані порівнюють з показниками б.о, а виявлені розходження, якщо вони мають місце документують і відображають в обліку. Інвен-ї підлягають товарно-матеріальні цінності, грош. кошти, а також різні види заборгованостей. Оскільки для відобр-ня операцій б.о. використовує грощовий вимірювач, потрібно дані, які надходять в натураль-у та труд-му вимірювачі переводити у грошовий. Це робиться за допомогою оцінки. Для керівництва під-ва необхідно знати суму витрат пов’язаних з діяльністю під-ва. Це робиться за допомогою калькуляції. Каль-ція це відрахування собівартості готової продукції або виконаних робіт (послуг). Для того, щоб згрупувати госп. операції, які оформлені відповідними документами, за якісно однорідними ознаками в б.о. використовуюють систему рахунків. Госп. операції спричинюють взаємопов’язані зміни у складі засобів і джерел їх формування. Це обумовлює необхідність відображувати госп. операції в системі рахунків подвійним записом, при якому кожну суму кожної операції записують у певному порядку на двох рахунках. Для отримання інформації про наявність і склад майна під-ва і джерел його формування переодично складають бух-й баланс, в якому зіставляють сукупність засобів госп.,(в грошовому вираженні) з джерелами їх формування і цільовим призначенням Для відображення інфор-ції про фінансовий стан під-ва викор-ся фінансова звітність. Усі методи тісно взаємопов’язані між собою і складають метоб б.о. тільки у своїй єдності.10 Бух-й баланс, його зміст та знач. Б-с – це спосіб вираження у згрупованому вигляді всіх госп. засобів підпр. та джерел їх формування, виражених у грошовій формі. Іншими словами б-с це спец. двостороння таблиця, в якій з одного боку (в лівій частині) показуюютья всі гоп. засоби за складом і розміщенням, а з другого боку (в правій частині) показ-ся ті ж самі госп. засоби за джерелами їх формування. Ліва сторона б-су наз-ся актив; права–пасив. Кожен вид засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, яке показано в пасиві б-су. Звідси випливає, що підсумок активу завжди дорінює підсумку пасиву б-су. Це головна особливість б-су. Всі госп. засоби відображаються в б-сі в згрупованому вигляді, в грошовому виражені і як правило на перше число місяця. Кожний окремий рядок в б-сі, який має грошове вираження наз-ся статею б-су. Тому є активні і пасивні статі б-су, в залежності від того де вони розміщені. Окрема стаття відображає велечину окремого виду засобів або їх джерел. Статі б-су згруповані за екон. змістом в окремі розділи. Б-с має велике значення. Він призначен не тільки для відображення наявності госп. засобів і їх джерел на певну дату, але й для отримання інф-ції, яка необхідна для керування, а також для зовнішіх споживачів інформації. Так за даними б-су визначається фін. стан підпр. і ця інф-ця викор-ся банками - для прийняття рішення про надання кредитів; поста-чальниками товарно-матеріальних цінностей - при заключені договора на поставку; інвесторами - при вирішенні питання о доцільності інвестування капіталу. Також за даними б-су визнач-ся як підпр. забеспечене власними госп. засобами; визнач-ся стан кредитор-ї і дебітор-ї заборгованості. Значний інтерес інформація з б-су про фін стан підпр. представляє для податкових органів, іноземних партнерів та ін. 11 Зміни в балансі, обумовлені госп. операціями. В процесі гос. діяль-ті відбув-ся безперервний рух госп. засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп. засоби (з-би) і джерела їх форм-ня під впливом госп. операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу (б-су). В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей б-су або зникнення інших. Всі госп. операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в ак. б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу(ак.) не змінюється 2)опер-ї, які приз-ть до змін тільки в пасиві(пас.) б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пас. не змін 3)опер-ї, що викликають зміни в ак. і пас. б-су одночасно: статя акт. і статя пас. збільш-ся на одну і ту саму суму. Загальний підсумок б-су при цьому збільш, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся 4)опер-ї, що виклик-ть одночасне зменш-ня в ак. і пас. б-су на одну і ту саму суму. Загаль. підсумок б-су при цьому змен-ся, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся. Зміни, що віббув-ся під впливом госп. операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків ак. і пас. б-су. Розглянуті типи б-их змін мають велике значеня для розуміння екон. суті госп операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.12 Бух-кі рахунки, їх сутність та будова. Рахунки (р-ки) бух. обліку (б.о.) – це спосіб узагалнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів (з-бів) та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву дебет (д-т), права – кредит (к-т). Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні (ак.) р-ки; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні (пас). Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо. В ак. р-х сальдо завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. операції викликають зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис проводиться по д-ту ак-го р-ку. Операція, яка змен-є ак-ви на р-ку буде показана по к-ту. Для відображ-ня змін, які відбув-ся з пасивами підпр., збільш-ня показ-ся по к-ту, а зменш-ня пас.- по д-ту пас. р-ка. Весь перелік госп. операцій, їх підсумок за звітний період наз-ся оборот по р-ку. Оборот – це підсумок операцій, що відбулися на підпр. з відповідними ак-ми та пас-ми. Оборот по д-ту ак-го р-ку показує загальне збільш-ня відповіного ак-ву підпр. А оборот по к-ту – відповідно зменш-ня цього ж ак-ву. Оборот по д-ту пас-го. р-ку показує змен-ня п-ву підпр. А оборот по к-ту пас-го р-ку збільш-ня цього ж п-ву. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по ак-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по д-ту і віднімають оборот по к-ду. Щоб визначити са-льдо на кінець місяця по пас-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по к-ту і віднімають оборот по д-ту. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції запису-ються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі сальдо на кінець місяця склад-ся новий б-с. 13 Активні і пасивні рахунки. Активные счета предназначены для учета наличия и изменения средств хозяйства, пассивные — для учета наличия и изменения источников средств. Хоз-ные средства размещены в балансе на левой стороне — в активе и остатки средств на активных счетах также записывают на левой стороне — на дебете. Источники средств отражаются в балансе на правой стороне (в пассиве), то и остатки на пассивных счетах записывают на правой стороне счета — на кредите. Активные счета всегда имеют дебетовое сальдо, пассивные — кредитовое. Общая сумма всех дебетовых остатков активных счетов равняется сумме кредитовых остатков пассивных счетов (поскольку итог актива баланса равен итогу пассива баланса). На активных счетах по дебету отражают остаток хозяйственных средств на начало месяца и их увеличение, а по кредиту — уменьшение средств. На пассивных счетах по кредиту отражают остатки источников средств на начало отчетного периода и увеличение их, а по дебету — уменьшение. На дебет активного счета записывают увеличение хозяйственных средств, а пассивного — уменьшение источников средств; на кредите пассивного счета отражают увеличение источников средств, активного — уменьшение хозяйственных средств. Активные счета имеют остаток только дебетовый (поскольку нельзя использовать средств больше, чем их имеется в наличии); пассивные счета — только кредитовый (поскольку использование источников средств ограничивается наличием хозяйственных средств). 14 Подвійний запис, його сутність, знач, та обгрунтування. В результате хозяйственных операций происходят двойственные и равновеликие изменения средств хозяйства и источников их образования. Это обусловливает необходимость отражать хозяйственные операции на счетах способом двойной записи, сущность которой состоит в том, что каждую операцию в одной и той же сумме записывают дважды — по дебету одного счета и по кредиту — другого. Прежде чем отразить хозяйственную операцию на соответствующих счетах, на основании первичных документов составляют бухгалтерскую проводку, под которой понимают указание дебетуемого, кредитуемого счета и суммы, отражаемой в учете хозяйственной операции. Каждая хозяйственная операция вследствие двойной записи обусловливает взаимосвязь между определенными счетами. Взаимосвязь счетов, возникающая в результате отражения на них хозяйственных операций двойной записью, называется корреспонденцией счетов, а сами счета — корреспондирующими. Двойная запись позволяет уяснить, в результате каких операций произошли изменения тех или иных хоз-х средств или их источников, откуда хоз-ные средства поступили и куда они были использованы, что имеет большое значение для контроля за сохранностью имущества предпр. Двойная запись имеет контрольное и економическое значение: кон-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть правильность отображения операций на счетах; ек-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть движение активов предпр.15 Бух-кі проводки – прості і складні В зависимости от количества корреспондирую-щих счетов различают простые и сложные бухгалтерские проводки (записи). Простой называют такую бухгалтерскую проводку, при которой один счет дебетуется, а другой на эту же сумму кредитуется, т.е. когда корреспондируют только два счета. Сложной называют такую бухгалтерскую проводку, при которой несколько счетов дебетуются, а на общую сумму записей по дебету кредитуется один счет или наоборот — несколько счетов кредитуются, а на общую сумму записей по кредиту дебетуется один счет, т.е. когда корреспондируют между собой больше чем два счета. Сложные бухгалтерские проводки не нарушают правила двойной записи, поскольку как и в простых, так и в сложных проводках сохраняется взаимосвязанное отражение хозяйственных операций на дебете и кредите счетов и равенство дебетовых и кредитовых итогов. Использование сложных бух-х проводок способствует сокращению учётных записей, делает их более наглядными. Поэтому сложные проводки широко применяются в практике учёта. 16 Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Синтетическими называют счета, предназначенные для учета экономически однородных групп средств, их источников, хоз-х процессов и результатов деятель. денежном измерителе. Учет, осуществляемый с помощью синт. счетов, называется синтетическим учетом. Этот учет необходим для по-лучения обобщенной инфор-и о деятельности предпр., анализа этой деятель. и планирования. Аналитическими называются счета, предназначенные для учета наличия и изменений конкретных видов средств и их источников. Учет, осуществляемый с помощью аналит. счетов, называется аналитическим учетом. В аналит. учете, наряду с денежным, используют натуральные и трудовые измерители. Аналит. счета самостоят-го значения не имеют. Они ведутся в разрезе синтет. счетов и детализируют инфор-ю отображен-ую в них. Синт. и аналит. счета тесно взаимосвязаны между собой. На них отражаются одни и те же объекты. Раз одни и те же, то источником записи будут одни и те же первичные документы. Остаток синт. счёта равняется сумме остатков аналит. счетов, которые входят в него. Когда дебетуется или кредитуется синт. счет, то одновременно дебетуются или кредитуются соответствующие аналит. счета к нему. Отсюда, обороты и остатки аналит. счетов в итоге должны равняться оборотам и остатку синт. счета, их объединяющему. Счета аналит. учета могут объединяться непосредственно соответствующим синт. счетом. Однако в отдельных случаях возникает необходимость в дополнительной группировке однородных аналит. счетов в пределах синт. счета для получения обобщенных показаний, необходимых для управления, составления баланса и других форм отчетности. Такая группировка осуществляется в помощью субсчетов. Субсчета объединяют соответствующие группы аналит. счетов и, в свою очередь, обобщаются синт. счетом.17 Узагальнення даних поточного БО. Оборотні відомості (ОВ). Для обобщения хоз операций, учтенных на счетах, составляют ОВ как по аналит. так и синт. счетам. О.В по синт. счетам строится в виде многографной таблицы, в 1-ой графе которой приводятся названия счетов, а в последующих — дебетовые и кредитовые остатки на счетах на начало месяца, обороты по Дт и Кт каждого счета за месяц, а также остатки на счетах на 1-е число следующего за отчетным месяца. В конце ОВ по каждой из граф определяют итоги. ОВ по синтет-им счетам имеет большое контрольное значение, базирующееся на получении в ней трех пар равных между собой итогов. Равенство итогов первой пары граф обусловлено равенством итогов ак-ва и пас-ва баланса. Рав-во итогов второй пары граф обусловлено двойной записью. Третье рав-во обусловлено двумя предыдущими рав-ми. С помощью ОВ по синтет-им счетам могут быть выявлены в учетных записях ошибки, вызванные нарушением правила двойной записи: если сумма операции записана по Дт одного счета, а по Кт другого пропущена, или когда по Дт счета данная операция записана в одной сумме, а по Кт другого счета — в другой. Если же хоз. операция записана на счетах в неправильной корресп-ии или в неправильной, но одинаковой сумме, или была совсем пропущена, или, наоборот, записана дважды, т.е. когда ошибка выходит за пределы нарушения правила двойной записи, то ОВ не обеспечивает ее выявления. О.В. по синт. счетам используют для составления баланса на следующую отчётную дату. Шахматная ОВ. Все счета в ведомости записывают дважды: один раз названия счетов размещают в левой части таблицы по вертикали, а второй раз эти самые счета в такой же последовательности записывают по горизонтали — в верхней части таблицы. Суммы оборотов отражают на пересечении корресп-их счетов: дебетуемого (по вертикали) и кредитуемого (по горизонтали). Основным преимуществом шахматной ОВ является наличие в ней корресп-их счетов, что позволя-ет анализировать хоз. обороты, а также проверять правильность корресп-их счетов. Недостаток шахматной ОВ: при знач колич счетов она становится громоздкой, затрудняется ее наглядность и аналитичность. ОВ по аналитическим счетам. По анал. счетам О.В. составляют по каждой группе счетов, открываемых к соответствующему синт. счёту. В отличие от ОВ по синт. счетам, ОВ по счетам аналит учета не имеют трех пар равных между собой итогов. Объясняется это тем что каждую ОВ по счетам аналит. учета составляют только по одному синт. счету. Итоги оборотов и остатков ОВ по аналит. счетам должны равняться суммам оборотов и остатку соответствующего синт. счета. Нарушение этого равенства свидетельствует о допущенных ошибках такого характера: операция отражена на синт. счете, но пропущена в аналит. счете, или же на синтет. счете хоз операция записана в одной сумме, а на аналит. счетах к нему — в другой. При большом количестве товарно-мат-х ценностей более целесообразно составлять сальдовые ведомости. Они открываются на год и по каждому виду ценно-стей содержат сведения (в натур и денежном измерителях) об их остатках на 1-е число каждого месяца. Показатели же оборотов отсутствуют. 18 Класифікація рахунків за економічним змістом. Клас-я счетов по эк содержанию определяет, что именно учитывается на данном счете, какие конкретно объекты на нем отражаются в зависимости от их эк содержания.По эк содержанию счета бух учета подразделяются на две группы: 1)Счета учета хоз. средств и процессов. В зависимости от функц-го участия в процессе деятельности хоз средства пред-я подразделяются на необоротные активы и оборотные активы. Для учета необ-х активов, их наличия, движения, износа в процессе деятельности и восстановления используют счета учета необ-х ак-в. Для учета наличия и движения обор-х ак-в используются счета таких групп: счета учета запасов; счета учета денежных средств, расчетов и других активов 2)Счета учета источников формирования хоз. средств предп-я. Счета бух учета, используемые для учета источников образования активов пред-я, подразделяются на две группы: 1)счета учета источников собственных средств 2)счета учета источников привлеченных (заемных) средств. Для учета источников собственных средств предпр. используют: счета учета собственного кап-ла; счета учета обеспечения будущих расходов и платежей; счета учета доходов и результатов деятель. Для учета источников привлеченных (заемных) средств используют: счета учета долгосрочных обязательств; счета учета текущих обязательств. Таким образом такая клас-я, раскрывая экон-е содержание счетов, позволяет определить с-му счетов, необходимых для учёта необор-х и обор-х активов, источников их образования, хоз-х процесов и резуль-в деятель. на предпр-х, исходя из специфики их деятель. Клас-я счетов по эк содержанию составляет основу построения нац. Плана счетов бух учета активов, капитала, обязательств и хоз. операций предпр-й и орг-й.19 Классификация счетов по назначению и структуре. Такая клас-я показывает для чего, для получения какой информации предназначены те или иные счета и какое их строение. Подразделяются на: счета основные, регулирующие, операционные, фин-результатные и забалансовые. Основные использ-ся для контроля за наличием и изменениями хоз. средств и источников их образования. Они составляют основу хоз деятель. и в своей совокупности хар-т имущественное состояние пред-я. Подразделяются на: Материальные счета предназначены для учета наличия и движения мат ценностей пред-я. (активные). Счета денежных средств предназначены для учета и контроля за наличием и движением денежных средств и денежных документов пред-я.(активные). Счета собственного капитала предназначены для учета источников собственных средств (пассивные). Расчетные счета предназначены для учета и контроля за расчетными отношениями данного пред-я с другими пред-ми (активные, пассивные и активно-пассивные). Для отражения действительного состояния расчетных отношений сальдо на акт-пас расчетных счетах показывают развернуто: остаток дебиторской задолженности записывают по Дт счета, кредиторской — по Кт. Регулирующие счета предназначены для регулирования оценки хоз средств или источников их образования, учитываемых на осн счетах. Подразделяются на: Дополняющие регул-ие счета всегда увелич. Σ остатка регулируемого счета. Контрарные регулирующие счета уменш. оценку остатка средств или их источников, учитываемых на соответствующих регулируемых счетах. Подразделяются на: контрактивные счета предназначены для уточнения оценки остатка на отдельных счетах мат ценностей в тех случаях, когда эти ценности учитываются в Σ, превышающей их фактическую (реальную) стоимость; контрпассивные счета предназначены для уточнения Σ остатков отдельных источников средств, учет которых ведется на пассив счетах, и в тех случаях, когда остатки соответствующих источников средств отражаются в Σ, превышающей их фактическую величину, контрарно-дополняющие регулирующие счета сочетают признаки контрарных и дополняющих счетов. Операционные счета предназначены для отражения расходов, доходов и результатов деятельности пред-я. Подразделяются на: Собирательно-распределительные счета предназначены для предварительного учета расходов, связанных с осуществлением того или иного хоз процесса с целью последующего распределения их между соответствующими объектами. По данным этих счетов обеспечивается контроль за соблюдением сметы расходов. ( "Общепроизводственные расходы"). Собирательные счета от собир-распред отличаются тем, что собранные на Дт таких счетов расходы в последующем не распределяются между отдельными объектами, а полностью списываются на фин результаты. ("Админ расходы"). Бюджетно-распределительные счета используются для разграничения расходов и доходов между смежными отчетными периодами с целью равномерного их включения в результаты деят-ти того отчетного периода, к которому они относятся (активные и пассивные). Калькуляционные счета предназначены для учета совокупности расходов, связанных с произ-ым процессом, и определения фактич себестоимости изгот-й прод-и. На Дт каль-х счетов отражают все расходы на прои-во прод-и (работ, услуг), а с Кт этих счетов списывают те затраты, которые включены в себестоимость выпущенной из произ-ва готовой продукции. Сопоставительные счета предназначены для учета соответствующих хоз процессов и выявления результатов по ним. ("Фин результаты", «Брак в произ-ве»). Финансово-результатные счета. "Нераспределенная прибыль (непокрытые убытки)". Счет — активно-пассивный: на Кт отражают Σ полученной прибыли, на Дт — Σ убытков. Указанный счет ведется по субсчетам: "Прибыль нераспределенная", "Непокрытые убытки", "Прибыль, использованная в отчетном периоде". Путем сопоставления записей на указанных субсчетах опеределяют Σ неиспользованной прибыли, оставшейся в хоз обороте пред-я. Забалансовые счета предназначены для учета хоз средств, не принадлежащих данному пред-ю, но временно находящихся у него в пользовании или на хранении. К ним относятся арендованные основные средства, товарно-матер. ценности, принятые на ответственное хранение или в переработку, оборудование, принятое для монтажа и др. Кроме того на заб. сч. учитывают бланки строгого отчёта, условные права и обязательства предпр. и др. Отличительной особенностью забалансовых счетов является то, что они не корреспондируют ни между собой, ни с балансовыми счетами, правило двойной записи на них не распространяется.20 Характеристика плану рахунків, його значення та будова. План рахунків (р-в) – це систематизований перелік р-в, який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах з метою отримання інфор-ї, необхідної для управління та контролю. Затверджений у 1999 р. план рахунків є обов’язковим для всіх організацій та підприємств Укр. (крім банків та бюджетних установ). Р-ки за ек-м змістом групуються в 9 кл. В окремий клас виделені забалансові р-ки. Р-ки в Плані згруповані у визначеній послідовності: спочатку класи р-в госп. засобів, а потім – для обліку джерел формування цих засобів. Забалансові р-ки виділяють в окремий клас. До них відносять елементи які не є власністю підпр., але знаходяться на ньому і на них не розповсюдж. правило подвійного запису. Кожному синт. рахунку та субрахунку, окрім назви привласнюється номер (код), для прискорення и зменшення облікової роботи. Номери синтетичних рахунків – двозначні. Кожному субрахунку привласнюється номер в межах відповідного синтетичного рахунку. Номер (код) кожного субрах-ку склад-ся з номера синт. р-ку и порядкового номера субр-ку. 1-ша цифра коду означає номер класу, 2 – номер синт. рах., 3 – номер субрах. Підприємства мають право вводити в себе будь-які субрахунки, зберігаючи нумерацію субр-х діючого Плану р-в. Для забеспеч. правиль-го викор-ня р-в при відображені госп. операцій Мін. фіном розработана інструкція к Плану р-в. План р-в і інструк. по його застосуванню є важливим засобом держ. керівництва б.о-м. на підпр. і орг-х всіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні бал-су і інших форм звітнос-ті. 21 Документація як складова частина методу б.о. Документація – спосіб оформлення госп операцій документами. Док-ти – письмовий доказ дійсного здійснення госп операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Від якості та своєчасного складання док-тів в занчній мірі залежить і якість обліку. Документація має важливе значення в управлінні діяльності п-ва. Док-тами даються розпорядження на здійснення госп операцій. Велике значення документів в процесі попереднього і подальшого контролю за законністю і доцільністю госп операцій. Попередній контроль здійснюють керівники, а послідуючий – робітники бухгалтерії. Важливе значення док-тів у забезпеченні контролю за майном п-ва, раціональним його вик-ням. Несвоєчасне оформлення док-тів може призвести до нестач, розтрат тощо. Документи мають і правове значення, як письмовий доказ госп операцій, що здійснюються. Судові органи визнають за док-ми доказову, юридичну силу, якщо вони складені своєчасно і вірно оформлені. 22 Визначення первинного документа, його структура та реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції на склад і ін.) відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.23 Вимоги до складання документу Реквізити (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обовязкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні скла-датись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав. 24 Порядок прийняття, перевірки та обробки документів. Документи після виконання господ операцій передаються в бухгалтерію у порядку і строки, встановлені головним бух-ром. Далі обробка, мета якої - підготувати документи для наступних записів в регістри синт-го і аналіт-го обліку. Обробка складається з: 1)перевірки (у відпов з Положенням про документальне забезп записів в бух обл): 1)перевірка по суті (встановлення законності і доцільності операції, дотримання кошторису, норм, розцінок, лімітів) 2)формальна (встановлює повноту і правильність заповнення реквізитів) 3)арифметична (перевірка правильності всіх арифметичних підрахунків в документі). Якщо виявляється помилки в оформленні, документи повертаються для дооформлення чи складання заново 2)розцінки (проставлення у відпов графах ціни і суми, тобто грошова оцінка натуральних показників операції). Документи, де грошовий вимірник є обовязковим, розцінці не підлягають 3)групування (обєднання однорідних первинних докиментів і запис у групувальні відомості для визначення результатів по кожній групі) 4)контировкі (складання бух-х проведень. Записи роблять в документах чи користуються спеціальними меморіальними ордерами). Оформлені проводками документи викор для відображ операцій в регістрах синт-го, аналіт-го обліку. Первинні документи повинні мати певну відмітку: дата запису до регістру (ручна обробка); штемпель штампу відповідального оператора (комп’ютерна обробка). Штамп «Отримано» або «Виплачено» з датою - для касових ордерів та документів, що були підставою для виплати зарплати і інших виплат. Необхідно прискорювати документоо-борот (рух док у процесі їх оперативного використання і обробки з моменту складання або надходж від інших підпр до передачі на збер в архів після регістрації). Потрібно складати (гол. бух-р) план документообороту. 25 Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинні складають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разові використ-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (поступають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.27 Сутність і значення інвентаризації. Це спосіб виявлення (з подальшим обліком) господ засобів і їх джерел, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за збереженням цінностей. Здійснюється шляхом перевірки в натурі наявності господ засобів (через взваження, перерахунок, обмірювання) і співставлення отриманих результатів з даними бух обліку. Дозволяє встановити розбіжність між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто їх нестачу чи надлишок, які оформлюються відпов документами і приймаються в облік 28 Види інвентаризації. Порядок проведення та відображення в обліку її результатів. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виникненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розработаного графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимо-гою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить ін-вент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.29 Облікові реєстри їх значення в б.о. Уч.рег являются носителями инф-и спец. формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хоз. операций, оформленных соответствующими докум-ми. Записи хоз. операций в регистрах наз-ся учётной регистрацией. Инф-я, содержащаяся в уч..рег., исполь-ся для оперативного руководства, эк-го анализа, а также составления отчётности. По внешнему виду: 1)книги – отдельные листки крепко переплетены, страницы обязательно пронумерованы. Осн. преимущество – надёжность сохранения учётных записей. Недостаток – громоздкость 2)карточки – изготов-ся из плотной бумаги или картона спец. формы, стандарт-х размеров. Каждой карточке присваивается порядковый номер, они храняться в спец. ящиках – картотеках. 3)отдельные листки – от карточек отличаются тем что изготов-ся из менее плотной бумаги, большего формата и хранятся в папках (регистраторах). Исполь-ся для ведения журналов-ордеров, вспомогательных ведомостях к ним, составления машинограм. Преимущества карточ. и отдель. лист. – возможность любой группировки для получения необходимой инф-и, исполь-ся при автоматиз-и учёта на ЭВМ. По характеру записей: 1)хронологические – хоз. опер. записывают в календар. последоват-и их осуществления и оформления.2)систематические – предназначены для группировки (систематиз-и) однородных по эк-му содержанию хоз. опер. на счетах б.учета 3)комбинированные – в них хронолог-е и системат-е записи ведут одновременно (книга Журнал-главная). По объёму содержания записей: 1)синт-го. учёта – для отражения эк-ки однород-х хоз. опер. на синт. счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бух-й записи, как правило без пояснительного текста 2)аналит. учёта – для отражения хоз. опер. на аналит. счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синт. счёта 3)комбинированные – для одновременного осуществления синт. и аналит. учёта. Техника учётной регистрации. В соответствии с Положением о документальном обеспечении записей в б.учёте. хоз. опер. в уч. рег. записывают только на основании надлежаще оформленных и обра-ботанных документов темного цвета чернилами (или пастой шариковых ручек), средствами механизации или иными средствами, обеспечивающими сохранение записей в течении длительного времени и предупреждающие внесение несанкционированных и незаметных исправлений. 30 Поняття про форми б.о. Под формой бух.учёта понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей. Современными формами бух.уч. применяемых на предпр. и орг-х, являются: 1)мемориально-ордерная 2)Журнал-главная 3)журнально-ордерная 4)автоматизированная (компьютерная). 1)мем-орд. хар-ся использованием книг для ведения синт. учёта и карточек – для аналит. На основании оформленных док-тов составляют мемориальные ордера. Они регистрируються в Регистрационном журнале. Недостатки: многократность записей хоз.опер., разобщенность синт. и аналит. учёта, отнесение значитель. объёма работ на конец месяца. 2) Жур-глав. является упрощённым вариантом мем-орд. формы и исполь-ся на небольших по объёму деятель. предпр. и в учреждениях, план счетов которых предусматривает незначительное кол-во счетов синт. учёта. Особенностью этой формы бух.учёта являются совмещения хронол-го и системат-го учёта по синт. счетам в одном комбинированном регистре – книге Журнал-главная, сочетающая в себе Регистрационный журнал и Главную книгу. Осн. преимущество – простота и наглядность записей в синт. учёте. Однако при исполь-и большого кол-ва синт.счетов эта форма теряет наглядность записей. 3)журн-орд – базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров – журнал-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журн-орд.(основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработке. В журн-орд. хронол-й и системат-й учёт совмещены. По внеш. строению они представляют отдельные листки – регистры многографной формы, предназначенные для кредитовых записей того балансового счёта, операции на котором учитываются в данном жур-орд. Существ. преимущество – приспособленность учётных регистров для составления отчётности 4)Комп. – первичная инф-ция о хоз. опер-х вводится в комп-ю сис-му программистом или бух-ом, который осуществляет визуальный и машинный контроль, ведёт диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера инф-цию; с помощью печатающего устройства получает соответстующие машинограммы. Такая сис-ма учёта обеспеч. совмещние документации и регистрации учет. инф-ции, снижение трудоёмкости учёта с одновременным повышением достоверности и оператив-ти инф-ции.31 Спрощена форма бухгалтерського обліку. Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим технологічним процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовува-тися: 1)за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства); 2) за формою бухгалтерського обліку з використанням реєс. об. май. підп. Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1), Для розрахунків з оплати праці працівників малі підпри-ємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8). 32 Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку характеризуется использованием книг для ведения синтетического учета и карточек — для аналитического. На основании оформленных и обработанных документов (первичных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей. Мемориальные ордера составляются на отдельных бланках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориальные ордера регистрируются в Регистрационном журнале. Регистрационный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. После регистрации данные мемориальных ордеров записывают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. При определённых преимуществах имеет ряд недостатков: многократность записей хоз.опер.; разобщенность синт. и аналит. учёта; отнесение значитель. объёма работ на конец месяца; недостаточная приспособленность учетных регистров для получения инф-ции, необходимой для составления очётности; составление значительного кол-ва мемориальных ордеров. 33 Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров — журналов-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журналы-ордера (основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработки (без составления мемориальных ордеров). В журналах-ордерах хронологический и систематический учет совмещены. По внешнему строению журналы-ордера представляют отдельные листки — регистры многографной формы, предназна-ченные для кредитовых записей того балансового счета, операции на котором учитываются в данном журнале-ордере. В отдельных графах журнала-ордера указаны счета, корреспондирующие с дебетом данного счета. Формат этих регистров, разме-щение граф и порядок записей зависят от особенностей учитываемых операций. Каждому журналу-ордеру присвоен постоянный номер. Журналы-ордера для предупреждения повторных записей построены по кредитовому признаку: все операции отражают по кредиту данного синтетического счета и дебету корреспондирующих с ним счетов. Записи хозяйственных операций в журнале-ордере осуществляют по шахматному принципу: в один рабочий прием сумму операции записывают одновременно по дебету и кредиту корреспондирующих счетов. Это позволяет зна-чительно сократить количество учетных записей, уменьшить объем учетной работы и повысить качество самого учета. В порядке исключения, с целью усиления контроля за сохранностью и использованием денежных средств по отдельным счетам ("Касса", "Счета в банках", "Прочие средства" и др.) наряду с журналами-ордерами по кредитовому признаку ведут вспомогательные ведомости по дебету этих счетов.Одним из существенных преимуществ журнально-ордерной формы учета являются приспособленность учетных регистров для составления отчетности. Для этого заблаговременно в журналах-ордерах предусматривается перечень показателей отчетности, в разрезе которых и осуществляется текущий учет. Это дает возможность без дополнительных выборок и расчетов из учетных регистров получать необходимую информацию для составления отчетности.34 Машинно – орієнтовані форми бухгалтерського обліку. Внедрение в учетный процесс компьютерной техники обусловило замену бумажных носителей информации техническими с приданием им, согласно Положению о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, юридической силы. Первичная информация о хозяйственных операциях вводится в компьютерную систему программистом или самим бух-м, который осуществляет визуальный и машинный контроль, ведет диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера информацию; с помощью печатающего устройства получает соответствующие машинограммы (документов, регистров синтетического и аналитического учета, оборотных и сальдовых ведомостей, отчетных форм). Документы и машинограммы для придания им юридической силы должны отвечать требованиям стандартов и быть закодированными согласно с утвержденной системой кодификации. Подписи лиц, ответственных за достоверность информации, выполняются в виде пароля или иным способом авторизации, позволяющим однозначно идентифицировать лицо, осуществившее операцию, и исключает возможность пользования чужими кодами. Таким образом, система учета, базирующаяся на использовании современной вычислительной техники, является особенной формой бух-го учета, отвечающей современным требованиям управления и обеспечивающей: совмещение документации и регистрации учетной информации, снижение трудоемкости учета с одновременным повышением достоверности и оперативности информации; интеграцию всех видов учета — оперативного, бух-го, статист-го; своевременное представление информации, необходимой для управления. 35 Методологічне, інформаційне та технічне забеспечення ведення обліку в Укр. Методологічне регулювання б.ом. в країні здійснюється Мін. фіном. Укр., яке розробляє і затверджує план рах-ків і інші нормативні док-ти по орган-ї б.о., які обов’язкові для всіх підпр. на тер-рїї Укр. При Мін. фіні як дорадчий орган діє методологічна рада з бух. обліку. Вона займається удосконаленням організ-них форм і методів бух. обліку в Укр., розробкою рекомендацій методологічним забеспеченням, впровадженням сучасної технології збору та обробки обліково-ек-ї інф-ї. Мін-ва і відомства, в сферу керування яких входить підпр. і орг-ї загальнодержавної форми власності розробляють методичні рекомендації по обліку окремих видів майна і джерел його формування, дотримуючись єдиних методологічних принципів. До методо-логічного забеспечення слід віднести закон Укр “Про бух. облік та фін.звітність в Укр.”, Положення (стандарти) бух.обліку і інструкцію про застосування Плану рах-ків б.о. активів, капіталу, забов’язань і господарських підпр. і орг-й). До інфор-го забесп-ня слід віднести існуючі видавництва; журнали, газети та інші періодичні видання, які займаються питаннями б.о. Серед видавництв: Универсал-Бизнес(“ГлавБух”); журнали Дебет-кредит, “Бух. учёт и аудит”, “Бух-р”, “Всё о бух. учёте” та ін; газета “плюс минус”, “галицькі контракти” та ін. До техн. забеспеч. слід віднести суцільне впровадження компьютерів для обліку, а також використання комп.программ (1:С Бухгалтерія, Парус, Галактика, Бест та ін.). 36 Основні засоби, критерії їх визначення. Неотъемлемым условием осуществления хозяйственной деятельности являются основные средства — здания, сооружения, оборудования, транспортные и другие средства. Отличительной особенностью основных средств является длительное время их использования, постепенный износ и передача стоимости на себестоимость вновь созданного продукта (изготовленной продукции, выполненных работ и услуг). Методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации об основных средствах и раскрытие информации о них в финансовой отчетности предприятий, других форм собственности регла-ментируется Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основные средства". В соответствии с указанным Положением (стандартом) к основным средствам относятся материальные активы, которые предприятие содержит с целью их использования в процессе производства или поставки товаров и услуг, предоставления в аренду другим лицам или для осуществления административных и социальных функций, ожидаемый срок полезного использования (эксплуатации) которых больше одного года (или операционного цикла, если он длиннее года). Объект основных средств признается активом когда существует вероятность экономической выгоды для предприятия в буду-щем .37 Класифікація основних засобів Классификация осн. средств используется при организации аналит. учета осн. средств, начислении амортизации (износа), составлении отчетности. В зависимости от функционального назначения (характера участия в процессе производства): 1)производственные - средства, которые принимают участие в сфере матер. пр-ва и обслуживают его. Степень участия в процессе производства различна: одни участвуют в произ-ве в качестве орудий труда, другие обеспечивают бесперебойность пр-го процесса, третьи создают необходимые условия для пр-го процесса, хранения или перемещения произв-х запасов и готов. продукции. 2)непроиз-ные - не участвуют прямо или косвенно в процессе пр-ва, а предназначены для целей непроизводственного потребления. В зависимости от натурально-вещественного хар-ра: 1)земельные участки 2)капитальные затраты на улучшение земель 3)здания и сооружения 4)машины и оборудование 5)транспорт. ср-ства 6)инструменты, приспособления, инвентарь 7)рабочий и продуктивный скот 8)многолетние насаждения 9прочие осн средства. По использованию: действующие и недействующие (находящиеся в запасе и на консервации). деление их в учете связано главным образом с использованием осн. средств и исчислением амортизации. В зависимости от принадлежности 1)собственные, т.е. принадлежащие данному предприятию 2)арендованные, т.е. находящиеся во временном его пользовании. Собственные учитываются на балансе предп. на сч "Осн средства", а арендованные, как принадлежащие другим хоз-вам, отражаются на забалансовом сч "Арендованные необоротные активы". Также классификация осн средств дополняется их учетом по видам, месту использования или хранения, материально ответственным лицам. Этим обеспечивается контроль за сохранностью осн средств. 38 Оцінка основних засобів Оцінюються основні засоби за такими видами вартості : первісна, переоцінена первісна, залишкова, справедлива, ліквідаційна. Первісна – фактична (справедлива) собівартість осн. зас. на дату придбання або створення (включаючи витрати на транспорт та по установці, держстрах та інші витрати). Якщо об’єкт був придбаний в результаті бартеру, то його оцінка буде залежати від того, був обмін на подібний (виконує подібну функцію або мають однакову собівартість) або неподібний актив. При чому первісна вартість, отриманих об’єктів в результ. обміну на подібний актив, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкту. А якщо на неподібний об’єкт, то отриманий об’єкт приймається на облік за справедливою вартістю переданого об’єкту, зменшеною (збільш.) на суму доплат, яка була передана (отримана) підчас обміну. Змінювати первісну вартість можна лише при 1)покращенні осн. з-бів, які призведуть до збільшення вигод від їх використання; 2)переоцінки балансової вартості о.з; 3)часткової ліквідації відповідних об’єктів. Переоцінку перв. варт. можна здійснювати на 31 грудня кожного року. Залишкова = первісна – знос (реальний вартість на звітну дату).Відновна вартість – вартість відтворювання о.з. у сучасних умовах, при сучасному рівні цін. Справедлива – сума за якою може здійс-нюватись обмін активу, або оплата забов’язання в результ. операцій між зацікавленими незалежними інформованими сторонами. Ліквідаційна – це залишкова вартість на момент вибуття за мінусом витрат пов’язаних з ліквідацією об’єктів.39 Облік надходження основних засобів. О.з.поступають на під-во в результаті: 1)Капітальних інвестицій(будівництво або придбання); 2)В рез. Фінанс. Оренди; 3)В рез. Безоплатного отримання(подарунку); 4)Внески засовників до стат.капіталу; 5)В рез. Обміну (на подібні і непод.). Прийом обєкту здійснює комісія, створена за наказом керівника під-ва. Цю комісію обовязково очолює заступник директора(або гол.інженер). Обовязково в комісію входить гол.бух.. Мета ком-ї – перевірити відпов-ть обєкту документам,які супроводжують його. Обєкт обовязково супроводжує техн.документація (паспорт, сертифікат, посвідчення) – дається його техн.хар-ка. Якщо ж засновники вносять до стат.фонду – то також є певна докумен-ія і виписка з протоколу рішення засновників підпр-ва. Комісія складає “Акт прийому-передачі ОЗ” (типова форма ОЗ-1). Обовязково в докумнті є: повна назва обєкту відповідно до докум-ії, коротка техн.хар-ка(параметри та ін.), дата створення або виготовлення, дата надходження на під-во, дата введення в експл-ію, первісна вартість , сума зносу,нарахована за час його експл-ії на момент введення обєкту, шляхнадходження, відповідність даних техн.документів, підписи всієї комісії на чолі з головою. Склали акт – далі він передається в бухгалтерію – в бух-ії на підставі акту відкривається картка інвентарного обліку (ведеться аналітичний облік ОЗ на картках) (ведеться облік по кожному обєкту- інвентарний облік – облік по одиницях) – далі в інвент.картці проставляється інвент номер обєкта, який присвуоюється відповідними техн.слжбами при надходж.обєкта. Синтетичний облік ОЗ ведеться на рах. 10 “ОЗ”, який призначений для обліку наявності і руху як власних так і отриманих на умовах фін.аренди ОЗ. По дебету – надходження ОЗ , зарах.на баланс під-ва, витрати по покращенню обєкта, дооцінка ОЗ. По кредиту – вибуття ОЗ, часткову ліквідацію, суму уцінки ОЗ. 15 рах.: в дебеті – витрати на придбання або створення необор.активів, а у кредиті – введення в дію , тобто передача обєкта в експл-ію. Облік придбання ОЗ. 1) Дт15 – Кт63 (відображена заборгованість за отриманими рахунками постачальника по договірній ціні за придбаний обєкт ОЗ) 1а) Дт644 – Кт 63 (відобр.сума ПДВ, нарахов.на ціну обєкта) 2) Дт 15 – Кт 68 (відобр.заборг.за консультаційні, інф-ійні, посередницькі витрати, повязані з придбанням ОЗ) 2а)Дт 644 – Кт 68 (відобр. ПДВ на ціну послуг. 3) Дт 10 – Кт 15 (введення в експл-ію за актом прийому-передачі куплений обєкт.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (16.07.2013)
Просмотров: 419 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: