Реферат на тему Податковий потенціал регіонів - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Податковий потенціал регіонів. Запорукою успішного розв’язання державою завдань економічної та соціальної політики, здійснення соціальних та інших програм, належного функціонування державного апарату і всієї системи установ та організацій бюджетної сфери є виконання держбюджетів за доходами та видатками. У зв’язку з цим суттєвою є необхідність вирішення дуже важливих державних завдань щодо забезпечення росту податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, збільшення рівня надходжень податкових платежів, що потребує розробки нового науково-методичного підходу до визначення сутності та кількісної оцінки податкового потенціалу, і становить актуальність теми даної роботи. Сучасна економічна думка ще не дійшла однозначного висновку щодо визначення сутності, значення, факторів формування та критеріїв оцінки податкового потенціалу. Так, “Словник іншомовних слів” за редакцією О.С. Мельничука трактує потенціал як слово, що походить від латинського potentia – сила. В сучасному розумінні воно являє собою “можливість, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані”. Опираючись на це, можемо визначити податковий потенціал як прогнозовану можливість усіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які можуть бути мобілізовані до бюджетів усіх рівнів. Якщо говорити про “можливість, наявні сили податків”, тобто про деяку умовну, досяжну суму податкових зборів, то до визначення сутності податкового потенціалу можна підійти по-різному. 1. Можна вважати, що загальний податковий потенціал складається з потенціалу окремих податків і зборів. Так, І.В. Горський стверджує, якщо структурно аналізувати податковий потенціал, то слід сказати про потенціал прямих, непрямих, майнових і інших груп податків [3]. 2. Податковий потенціал можна визначити як реальний національний дохід, зменшений на суму витрат для відтворення життєво необхідних потреб громадян і капіталу, спрямованого на інвестиційні потреби. Такий підхід дозволяє розглядати податковий потенціал як фактор, що визначає розміри податкових надходжень [2]. 3. Податковий потенціал можна розглядати як “податкові можливості” окремих регіонів. Варто сказати, що нині в економічній літературі поняття “податковий потенціал” усе частіше пов’язують з проблемою реформування міжбюджетних відносин і основ місцевого самоврядування. Зрозуміло, що якщо реально будуть визначені “податкові можливості” регіонів, то завдяки цьому різко зменшиться ймовірність суб’єктивного підходу до оцінки дійсної потреби регіонів у фінансовій допомозі центру. Якщо підвищиться самостійність регіонів у використанні свого податкового потенціалу, зникнуть певним чином суперечності між центром і регіонами щодо розподілу фінансових ресурсів. Регіони України суттєво відрізняються своїми фінансовими можливостями. Тому потрібно привернути увагу до питання податкового навантаження регіонів, виходячи зі спроможності податкового потенціалу кожного окремого району. Так, Л.Л. Тарангул вважає, що існування нерівномірності податкового навантаження у регіонах України переконує, що його відносне вирівнювання необхідно віднести до основних напрямів удосконалення економічної політики держави. Цим мотивується особливе значення комплексного аналізу регіональної специфіки формування податкової бази [1]. Сьогодні залишається відкритим питання регіональної податкової політики. На думку Голови ДПА в Запорізькій області Т.І. Єфименко, “ регіональна податкова політика реально існує та є невід’ємною частиною економічної та фінансової політики держави, її проведення в конкретному регіоні повинно враховувати і його особливості”[4]. Обґрунтована і виважена податкова політика (законодавче регулювання, надання податкових пільг, правильно встановлена процедура стягнення податків і надходження їх до бюджету відповідного рівня чи державного цільового фонду, облік і контроль за податковими надходженнями) здатна справляти позитивний вплив на економіку: надходження інвестицій, розвиток пріоритетних галузей господарства. Податкове навантаження регіонів потрібно визначати з особливостей податкового потенціалу кожного окремого регіону, тобто враховуючи його специфіку та можливості виконувати планові державні завдання. Отже, розрізнимо поняття податкового потенціалу, по-перше, як абстрактної фінансової категорії, що виражає деяку оптимальну суму податкових зборів в умовах для конкретного регіону податкової системи, по-друге, як елемента розрахунку фінансової основи міжбюджетних відносин, що завжди існують у реальній системі податків.Податковий потенціал характеризується економічною структурою та забезпеченням його оподатковуваними ресурсами, визначеними базами оподаткування. Вихідною складовою податкового планування та визначення податкового потенціалу повинне бути визначення бази оподаткування, яка являє собою кількісну, фізичну характеристику об’єкта оподаткування та визначається для кожного виду податків. Статтею 6 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.92 визначається сутність об’єкта оподаткування: “Об’єктом оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, та її натуральні показники, спеціально використані природні ресурси, майно юридичних і фізичних осіб, інші об’єкти, визначені Законами України про оподаткування”. Тому розрахунок податкової бази повинен визначатися в регіональному розрізі з урахуванням галузевої структури по кожному виду податків. При цьому податкове планування повинне ґрунтуватися на результатах аналізу виконання податкових забов’язань, а також моніторингу та прогнозу макроекономічної ситуації в регіонах. Для більш об’єктивного визначення бази оподаткування суб’єктів господарювання та розрахунку на її основі податкового потенціалу повинно бути сформовано систему показників, які б визначали розвиток макроекономічній ситуації в регіонах, вплив галузевих і регіональних факторів на стан бази оподаткування та перспективи її розвитку. При цьому для розрахунку бази оподаткування повинні в першу чергу зараховуватись показники, що безпосередньо впливають на її формування: – місце та роль у системі господарювання країни; – спеціалізація регіону згідно з галузями господарювання, особливості розміщення та функціонування основних галузей господарювання; – чисельність населення регіону, доля міського населення; – валовий регіональний продукт (згідно з галузями регіону); – обсяг випуску промислової продукції в фізичному та грошовому вираженні згідно з основними галузями промисловості; – фінансово-економічній стан підприємства основних галузей регіону – кількість прибуткових і збиткових підприємств; – рівень і динаміка заробітної платні ( інформація щодо заборгованості заробітної плати дозволить визначити доходи бюджету з прибуткового податку, що не надійдуть до бюджету своєчасно; – великі платники регіону; – обсяги експортних поставок згідно з галузями економіки регіону ( для прогнозу сум відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам). При розрахунку бази оподаткування регіонів повинна враховуватись оцінка прибутковості територіальної власності регіону та бюджетної ефективності, якості виробничої та соціальної інфраструктури, потреб технологічного оновлення галузей регіону, ресурсної бази, забезпечення транспортом та інше. Крім цього, необхідно врахувати ряд чинників, які значно впливають на базу оподаткування: неплатежі в економіці, заборгованість по заробітній платні, форми розрахунків (грошові, бартерні, вексельні та ін.). Обов’язковим є аналіз впливу основних і великих платників податків на зміну податкової бази в регіонах, їх фінансового стану, форм розрахунків, правового статусу та холдингових структур. Показники повинні складати основу інформаційної бази розрахунку сукупного прибутку регіону, його економічного, фінансового та податкового потенціалу. Ця інформаційна база свідчитиме про можливість економічного росту регіону та збільшення обсягів податкових надходжень. Вирішенню цього завдання сприяло б заповнення так званого “Податкового паспорта регіону”, що містив би комплексну характеристику податкового потенціалу та податкового навантаження регіону. Ці обставини є основною складовою та мають дуже важливе значення при формуванні бюджетів усіх рівнів, тому що в них повинні детальніше відображатися потреби регіонів у вигляді субсидій, субвенцій, дотацій тощо. Використання наведеної системи показників сформує тенденції щодо визначення функціональних залежностей між обраними макроекономічними показниками та станом податкової бази, а значить для надання більш об’єктивної оцінки податкового потенціалу в галузях економіки та регіонах країни. Оцінка макроекономічної ситуації в регіонах з аналізом податкових надходжень, тенденцій розвитку податкової бази та розробкою змін у податковому законодавстві створить основу для обґрунтованого складу бюджетів, а також об’єктивного перерозподілу коштів між бюджетами всіх рівнів з метою збалансованості бюджетного забезпечення регіонів.Робота повинна проводитись з урахуванням модернізації та формуванням нової системи міжбюджетних відносин, що ґрунтуються на збалансованому розмежуванні прибутків і витрат бюджетних коштів між бюджетом держави та бюджетами в регіонах. При такому розмежуванні запланованих прибутків між бюджетами всіх рівнів існуватиме зацікавленість у найбільш повному та своєчасному зборі податків, збільшенні податкового потенціалу на кожному рівні бюджетної системи. Такий підхід щодо розподілу фінансової допомоги за рахунок державного бюджету дозволить звернути увагу на ті регіони, де податковий потенціал не дозволяє перекрити мінімально необхідні бюджетні витрати. На жаль, показники податкового потенціалу, надходження податків і зборів, а також методика розрахунку податкової бази, на основі якої будується завдання з надходжень до бюджетної системи, ще не визнані економічно-статистичними показниками. Не визначений статус цих показників знижує ефективність податково-бюджетного процесу. Зрозуміло, що спад середнього показника податкових надходжень хоча б на декілька відсотків тягне за собою значний недобір податків. Тому показники податкового потенціалу, методи їх оцінки повинні розглядатися як повноправні інструменти бюджетно-податкового планування та статистичного обліку. Вибір показника, який підкреслював би потенційну спроможність балансувати бюджетні доходи, ускладнюється відсутністю достовірної статистики місцевої бази: дані часто бувають неточними або відсутні зовсім. Зовсім не коректним вважається підхід щодо оцінки податкового потенціалу за допомогою показників фактично зібраних платежів до бюджету, при якому на практиці виникає розрив між кількістю фактичних надходжень податків і потенційною здатністю балансувати бюджетні надходження. Наприклад, регіони, з рівними податковими потенціалами , можуть зібрати різну кількість надходжень через різні податкові ставки або різну результативність роботи органів державної податкової служби в цих регіонах. На обсяг бюджетних надходжень також впливає рівень податкової дисципліни серед самих платників податків. Необхідно звернути увагу на необхідність удосконалення діючий схеми податкової звітності, яка віддзеркалює сальдовані результати податкових надходжень і відшкодування на рахунки платників податків штрафних санкцій, пені. Тому, крім виконання бюджету, необхідно враховувати дані про суми грошових коштів, що повернуться на розрахункові рахунки платників податків у звітному періоді, використовуючи свідчення, отримані від територіальних органів державного казначейства. Така економічна методика щодо аналізу податкового потенціалу дозволить більш обґрунтовано визначати контрольні показники з мобілізації податків до бюджетів усіх рівнів та збалансованості податкового навантаження, яке формується під впливом розміщення продуктивних сил і соціально-економічної політики держави. Література: 1. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України. – К.,1999. – С. 205. 2. Каламбет С.В. Податковиий потенціал: теорія, практика, управління. – Д., 2001. – С. 304. 3. Горський І.В. Податковий потенціал у механізмі міжбюджетних відносин // Фінанси – 1999. – № 6. – С. 27–30. 4. Мельник П.В., Максименко І.А., Старостенко Г.Г., Тарангул Л.Л., Фащевський М.І., Немченко М.П. Соціально-економічні процеси: методологія дослідження та управління їхнім розвитком. – І., 2000. – С. 367. 5. Мірчев О.В. Формування податкового паспорту регіону /Матеріали другої міжнародної третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-– економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” – Донецьк, 2002. – С. 284.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 517 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: