Реферат на тему Податкова перевірка на підприємстві - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Податкова перевірка на підприємстві. Вступ Перевірки фінансово-господарської діяльності підприємців, що працюють в Україні, може здійснювати мало не кожний третій орган державної влади. Проте, запитавши кількох перших-ліпших бізнесменів про те, з яким контрольним органом у них асоціюється слово "перевірка", ви почуєте однакову відповідь: "З податківцями". Дійсно, серед державних контрольних органів провідну роль відіграють податкові органи. Значущість податкової служби зумовлюють такі обставини: • до компетенції податкових органів належить набагато ширше, порівняно з іншими державними органами, коло питань, які дозволено охоплювати під час перевірки; • перелікові прав, механізмів та інструментів, що їх податкові органи застосовують щодо підприємців, можуть позаздрити працівники всіх інших контрольних органів; • саме після офіційних візитів податківців підприємці зазнають найбільших втрат (податкові органи мають багатий "репресивний" інструментарій); • податківці найчастіше користають з не урегульованості багатьох процедурних питань і необізнаності підприємців із законодавством, яке визначає діяльність "контролерів". Як наслідок, між працівниками податкових органів і підприємцями постійно виникають конфлікти. Треба додати, що в законодавстві не для всіх випадків чітко вказано спосіб реалізації широких повноважень податкових органів. Скажімо, порядку здійснення податкових перевірок повністю не врегульовано в жодному законодавчому акті. Деякі питання щодо проведення перевірок регламентовано не лише в законах, указах Президента та постановах Кабінету Міністрів України, а й у численних актах Державної податкової адміністрації України (ДПАУ). Чимало цих актів є внутрішніми документами податкової служби, яких не зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Тож зазвичай підприємці не мають змоги ознайомитися зі змістом згаданих документів. Тим часом у деяких актах ДПАУ для податківців визначено такі права та повноваження, які виходять поза межі прав і повноважень, наданих цим посадовцям у законах України. Такий стан речей призводить до того, що під час перевірок податкові інспектори нерідко порушують законні права платників податків. Натомість підприємці, не маючи повної інформації про права й обов'язки податківців та платників податків, не можуть протистояти неправомірним діям "контролерів". 1. Порядок здійснення перевірок Для виконання контрольних функцій податковим органам надано великі повноваження. Однак законодавство, даючи поняття про те, що мають право робити податківці, не визначає, як саме вони можуть діяти. В законі "Про державну податкову службу в Україні" сказано, що податківцям дозволено перевіряти підприємства та підприємців за тим порядком, який встановлено у відповідному законі. Що більше, Конституція України вимагає, щоб органи державної влади діяли лише в той спосіб, який передбачено в Конституції та законах України. Попри те, в жодному законі України досі не визначено порядку, за яким належить перевіряти діяльність підприємств і підприємців. Цю прогалину в правовому полі треба було заповнити. Тому видано низку підзаконних актів та численні акти Державної податкової адміністрації України (ДПАУ): накази, інструкції, розпорядження, листи тощо. Чимало з-поміж таких актів є відомчими документами ДПАУ, не доступними широкому колу платників податків. Тож досить часто бізнесмени, не знаючи "правил гри" під час перевірок, мусять діяти "наосліп". Теоретично законодавча не врегульованість у цій сфері дає підприємцям певні переваги. Будь-які дії, що не спираються на норми закону, можна розглядати як такі, котрі суперечать Конституції України. Отже, ви маєте право оскаржити в господарському суді рішення, ухвалене за даними перевірки, під час якої податківці вчиняли дії, не передбачені в законодавстві. Втім, для того щоб виграти справу, вам треба буде знайти й додаткові аргументи на свою користь, наприклад, довести, що податківці перевищили свої службові повноваження або застосували невідповідну норму податкового законодавства, визначаючи вам суму недоплати. 2. Види перевірок В українському законодавстві не вміщено вичерпного переліку видів перевірок, які можуть проводити податківці. Гадаємо, працівникам цієї служби (щоправда, тут не йдеться про податкових міліціонерів) дозволено здійснювати перевірки лише певних видів. Перевірки, що їх здійснюють податкові інспектори: 1) камеральні перевірки; 2) планові виїзні перевірки; 3) позапланові виїзні перевірки; 4) повторні позапланові виїзні перевірки; 5) зустрічні перевірки; 6) оперативні перевірки.Тим часом деяких з-поміж перевірок, що їх фактично здійснюють податківці, не передбачено в законах. Зокрема, йдеться про зустрічні перевірки, за підставу для проведення яких правлять відомчі акти ДПАУ. Податківці вдаються й до інших перевірок, наприклад, електронних, здійснюваних під час кабінетного аудиту. Крім того, під час перевірок деяких видів, насамперед — оперативних, представники податкових органів нерідко перевищують свої службові повноваження. Інколи податківці, "прикриваючись" законними перевірками, фактично здійснюють перевірки, яких у законодавстві не передбачено. Найчастіше такі посадовці практикують проведення позапланових перевірок, не маючи нате підстав, які сформульовано в указі Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності". У всіх наведених прикладах податкові перевірки є незаконними. Рішення за даними таких перевірок можна оскаржити в господарському суді. Камеральні перевірки Камеральні перевірки відбуваються набагато частіше, ніж перевірки усіх інших видів. Попри те, протягом тривалого часу в українському законодавстві не було визначено поняття камеральної перевірки. Цю "білу пляму" ліквідовано порівняно недавно — в березні 2003 року. Сьогодні камеральною вважають таку перевірку, яку контрольний орган проводить тільки на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, що їх платник податків передав до податкової інспекції. Нагадаємо, що до податкових декларацій належать ті документи, які підприємство (підприємець) має подати до контрольного органу протягом терміну, встановленого в законодавстві, і на підставі яких потрібно обчислити суму податку чи збору. Камеральні перевірки вирізняються двома прикметними рисами. По-перше, для цього виду перевірок не встановлено періодичності проведення. В законодавстві визначено лише те, що камеральні перевірки потрібно здійснювати після подання податкової декларації. По-друге, перевіряти податкові декларації належить безпосередньо в податковій інспекції, і платник податків не мусить бути при цьому присутнім. У процесі камеральної перевірки вас можуть запросити до податкової інспекції лише для того, щоб одержати від вас пояснення, довідки та інші відомості з питань, що виникли під час цієї перевірки. Такі виклики одержують практично всі посадові особи підприємств, відповідальні за подання декларацій та звітів до податкових органів. Проте якщо ви не маєте вільного часу, можете відкласти ці відвідини "на потім". Чинне законодавство надає податківцям право отримувати від вас пояснення, натомість не визначає жодних санкцій за відмову надавати ці пояснення. Ваша незгода на відвідини також не створить приводу для проведення законної перевірки на вашому підприємстві. Камеральна перевірка не охоплює ваших бухгалтерських документів (звісно, крім тих, які ви самі віднесли чи відіслали до податкової інспекції). Під час цієї перевірки податківців мають цікавити лише такі питання: • чи правильно ви оформили податкову декларацію (чи вказали всі потрібні реквізити, чи поставили свій підпис тощо); • чи правильно ви здійснили арифметичні розрахунки, визначаючи суму податків та інших обов'язкових платежів до бюджету; • чи маєте ви право користуватися податковими пільгами, чи правильно застосували податкові ставки; • чи узгоджуються показники вашої податкової декларації та ваших звітів з аналогічними показниками тих декларацій, які ви подавали в попередні звітні періоди; • чи вчасно ви подали податкову декларацію та звіти, чи повним є комплект документів, що надійшов від вас до податкової інспекції. Планові виїзні перевірки Планова виїзна перевірка — це перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства (підприємця), яка відповідає таким критеріям: • цю перевірку передбачено в плані роботи податкового органу; • перевірка відбувається за місцем положення (місцем проживання) підприємства (підприємця) або за місцем положення об'єкту власності (скажімо, складу готової продукції), який підлягає плановій перевірці; • податківці вивчають сукупні показники фінансово-господарської діяльності підприємства (підприємця) або перевіряють, як підприємство (підприємець) дотримує порядку здійснення розрахунків за товари (послуги); • планову перевірку всі контрольні органи (тобто податкові, митні органи, органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби) проводять одночасно. Планова виїзна перевірка має охоплювати сукупні показники фінансово-господарської діяльності підприємця. Здійснювати планові перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами (якщо не йдеться про зобов'язання за бюджетними позиками й кредитами, які гарантовано бюджетними коштами) заборонено. Проте це правило має виняток. За законодавством, таку перевірку можна провести в тому разі, якщо, скажімо, від споживача надійшла скарга, і виникла потреба з'ясувати, як підприємець (підприємство) дотримує порядку здійснення розрахунків за товари (послуги). Позапланові виїзні перевіркиПозапланова виїзна перевірка — це та перевірка, котрої не передбачено в планах роботи податкового органу. В українському законодавстві визначено вичерпний перелік обставин, за яких може відбутися така перевірка. Опишемо ці обставини. 1. За даними зустрічних перевірок виявлено, що підприємець порушує норми законодавства. Ця норма закону відкриває перед податківцями широкі можливості для проведення позапланових перевірок. Щоб не потрапити в "поле зору" контрольного органу, під час зустрічної перевірки у вас чи на вашому підприємстві варто дотримувати рекомендацій, викладених у розділі 2.2.5. 2. Підприємець не подав документів обов'язкової звітності протягом встановленого терміну. Документи обов'язкової звітності можна умовно поділити на дві групи. До першої групи входять документи, на підставі яких підприємство (підприємець) обчислює і (або) сплачує податки, — податкові декларації. Другу групу складають документи, які ніяк не пов'язані зі сплатою податків (наприклад, звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій). Невчасно подавши документи обох згаданих груп або не подавши їх взагалі, ви самі створите привід для проведення у вас позапланової перевірки. Нагадаємо, що для подання податкових декларацій в українському законодавстві встановлено уніфіковані терміни: • 20 календарних днів після останнього календарного дня звітного місяця, якщо звітний період становить календарний місяць; • 40 календарних днів після останнього календарного дня звітного кварталу (півріччя), якщо звітний період становить календарний квартал або календарне півріччя; • 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного року, якщо звітний період становить календарний рік. Втім, для платників податку на доходи фізичних осіб цей термін є довшим: вони мають подати декларацію до 1 квітня того року, що настає за звітним. Про ці терміни варто завжди пам'ятати й чітко їх дотримувати, щоб самим не створювати "загрози" не передбаченої перевірки. 3. У документах обов'язкової звітності виявлено недостовірні дані. Як вже було згадано, таке порушення можуть виявити під час камеральної перевірки. За недостовірні дані податківці іноді вважають розбіжності між задекларованими показниками й фактичними даними про рух грошових коштів на розрахункових рахунках у банку, про витрати та майно керівників і засновників підприємства тощо. Тим часом невідповідність даних, вказаних у податкових деклараціях, будь-яким показникам не свідчить про недостовірні ість цих даних. Неузгодженість можуть спричинити й певні об'єктивні обставини. Отже, така невідповідність не може бути підставою для проведення позапланової перевірки. 4. Підприємець подав скаргу про те, що посадо -ва особа контрольного органу порушила законодав -ство під час планової або позапланової виїзної пе -ревірки. Очевидно, таку норму запроваджено задля того, щоб зменшити кількість скарг на дії податківців. Проілюструємо це твердження на прикладі. Припустимо, податківці прийшли до вас із перевіркою, не маючи законних підстав. Ви поскаржилися на інспекторів до вищого податкового органу. Після цього звернення податківці можуть завітати до вас вже на законних підставах. І аж ніяк не гарантовано, що після перевірки щодо вашої скарги буде прийнято рішення на вашу користь. Однак зовсім інакше розгорнуться події, якщо ви подасте скаргу на рішення податкового органу. Таке ваше звернення не може правити за підставу для проведення перевірки, бо ви оскаржуватимете не факт порушення законодавства, а висновки податкового органу. Складаючи скаргу, уникайте формулювань на кшталт "порушення законодавства", щоб самим не створювати приводу для проведення позапланової перевірки. 5. Виникла потреба перевірити відомості, одер -жані від особи, яка мала правові відносини з підприємством (підприємцем). Перевірка відбувається лише в тому разі, якщо протягом 3 робочих днів після отримання офіційного запиту від податкового органу підприємець не надав документально підтверджених пояснень. На жаль, у законодавстві не конкретизовано, про які саме пояснення йдеться. Ми припускаємо, що працівники податкових органів мають право вимагати пояснення лише щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків та зборів, а також інших платежів. Якщо з тих чи тих причин ви не бажаєте давати пояснень, то можете цього не робити, оскільки законодавство не передбачає санкцій за таку відмову. Однак радимо так чинити тільки тоді, коли ви цілком певні, що своїми діями не створите приводу для проведення у вас законної перевірки. 6. Відбувається реорганізація або ліквідація підприємства. В такому разі, перед тим як зняти підприємство з податкового обліку, податківці перевіряють, чи не має воно боргів перед державою. 7. Прийнято рішення Кабінету Міністрів України про проведення у вас позапланової виїзної перевірки. Зазвичай такі рішення стосуються до великих державних підприємств.Наведений перелік підстав для проведення позапланових виїзних перевірок є вичерпним. Втім, ці перевірки дозволено здійснювати також у таких двох випадках: • на особисте прохання підприємця; • на вимогу посадових осіб, які діють відповідно до кримінально-процесуального законодавства (наприклад, за рішенням суду чи слідчого). Позапланова виїзна перевірка може охоплювати будь-які питання, що входять до компетенції податкових органів. Повторні позапланові виїзні перевірки Повторну позапланову виїзну перевірку податковий орган може провести з власної ініціативи, тобто навіть тоді, коли підстав для здійснення такої перевірки немає. Втім, щодо цих повторних перевірок встановлено певні обмеження. По-перше, повторну перевірку завжди здійснює вищий податковий орган. Скажімо, якщо вас вже перевіряла районна податкова інспекція, то завітати до вас із повторною перевіркою з тих самих питань представники ані цієї, ані жодної іншої районної податкової інспекції не можуть. По-друге, вищий податковий орган має право прийняти рішення про проведення у вас повторної перевірки лише за певних обставин — якщо стосовно до працівників контрольного органу, які вже приходили до вас із плановою або позаплановою виїзною перевіркою, започатковано службове розслідування або порушено кримінальну справу. За інших обставин рішення про здійснення повторної перевірки може прийняти тільки ДПАУ. Таке рішення належить оформити в наказі за підписом Голови ДПАУ. Далі опишемо деякі тонкощі проведення повторних позапланових перевірок. Рішення (доручення) щодо проведення повторної перевірки, яке податківці мають вам показати, мусить містити вказівку на одну з наведених підстав. Якщо такої підстави не зазначено, то проведення повторної перевірки є незаконним. Повторну позапланову перевірку здійснюють тільки за даними планової або позапланової виїзної перевірки. Проводити повторну оперативну або повторну зустрічну перевірку законодавство не дозволяє. Зустрічні перевірки Зустрічні перевірки — це перевірки, що охоплюють питання правових відносин між партнерами в бізнесі. Йдеться про провадження господарської діяльності, правильність розрахунків з бюджетом, дотримання вимог податкове гота валютного законодавства. Зустрічні перевірки можна вважати різновидом позапланових виїзних перевірок, оскільки їх дозволено проводити за таких обставин: • виникла потреба перевірити відомості, отримані від особи, яка мала правові відносини з підприємством чи підприємцем. Така зустрічна перевірка може відбутися лише в тому разі, якщо податковий орган надішле відповідний запит підприємцеві, а той протягом 3 днів після отримання цього листа не надасть документально підтверджених пояснень; • за даними зустрічної перевірки в контрагента виявлено, що підприємство (підприємець) порушує норми законодавства. Зустрічну перевірку можуть провести лише за місцем провадження вашого бізнесу й лише на підставі одного з таких двох документів: • письмове звернення керівництва податкового органу, що перевіряє вашого партнера, до вашої податкової інспекції; • письмове розпорядження керівника податкового органу щодо проведення перевірки всіх партнерів того підприємства, яке вже перевіряють, якщо ви є одним з таких партнерів. Зустрічна перевірка не може тривати довше ніж 10 робочих днів від того моменту, коли перед податковим органом було поставлено завдання провести перевірку (таке завдання формулюють у внутрішніх документах податкового органу). Податковий орган, який дає завдання щодо здійснення перевірки, визначає перелік питань, що їх має охопити перевірка. А вже під час перевірки податківці, спираючись на цей перелік, переглядають первинні та інші бухгалтерські документи на предмет їх достовірності й відповідності записів про рух коштів або товарно-матеріальних цінностей за кількістю, ціною та вартістю в обох бізнесових партнерів. Під час зустрічної перевірки податківці мають цікавитися не правильністю відображення операцій у вашому обліку, а їх відповідністю операціям, відображеним в обліку вашого партнера. Радимо надавати податківцям тільки ті документи, ідентичність котрих потрібно перевірити. А на самому початку перевірки варто довідатися в "контролерів", які саме документи вони хочуть переглянути і які саме питання їх цікавитимуть. Оперативні перевірки За законодавством, податкові органи мають право проводити оперативні перевірки тільки задля того, щоб виявляти, чи дотримують підприємці порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Проте на практиці до оперативних перевірок вдаються й за інших обставин, намагаючись подавати оперативні перевірки як різновид позапланових виїзних перевірок. Оперативні перевірки можуть стосуватися лише до тих підприємців та підприємств, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.Якщо у вас провели оперативну перевірку, хоч ви й не здійснюєте операцій з іноземною валютою, не поспішайте виконувати рішення, прийняте за даними цієї перевірки. Бо податківці не мали законних підстав для таких дій. Ви можете оскаржити будь-яке рішення за даними цієї перевірки. Скаргу на прийняте рішення варто подавати відразу до господарського суду, а не до податкової інспекції, оскільки податківці можуть потрактувати вашу скаргу як підставу для проведення у вас позапланової виїзної перевірки. Список використаної літератури 1. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 4 грудня 1 990 року (зі змінами та доповненнями) 2. Сегеда С., Татаревський О. Перевірки: податкова інспекція. – К., 2003.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 379 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: