Реферат на тему Організація обліку - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Організація обліку. Організація обліку ЗМІСТ Вступ .2 1. Види проектування автоматизованих систем обробки облікової інформації 3 2. Роль бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством .10 3. Робота в середовищі пакету прикладних програм 1С: Бухгалтерія. Економічний аспект проблеми .16 Список використаної літератури .19 Вступ Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової. до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами. Засоби обчислювальної техніки створювались та удосконалювались так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання що, призначались для полегшення праці людини. Удосконалення засобів обчислювальної техніки йшло від простого до складного і було тісно пов'язане зі станом техніки на певному етапі, а також з розвитком певних галузей математики, кібернетики та інших наук. З позицій користувача кожне удосконалення спрямовувалося, насамперед на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються; cтвopeння нових засобів введення та отримання даних; збільшення обсяry пам'яті; розробку нових носіїв інформації тощо. 1. Види проектування автоматизованих систем обробки облікової інформації Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, які об’єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно – господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити погоджене і взаємозв’язане управління усіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, у тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо. В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева інтегрована автоматизована система управління, наприклад виробничого об’єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством, цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) , системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР) , системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ), автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо. Сучасні комплекси ПЕОМ , які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП). АРМ – це робоче місце персоналу АСУП, яке обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх функцій як фахівця або функцій АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками: за функціональною направленістю – АРМ технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо; за рівнем використання ПЕОМ – АРМ низового рівня, АРМ середнього рівня, АРМ вищого рівня; за формою організації працівників на ПЕОМ – індивідуальні і групові, одноапаратні і багатоапаратні; за іншими ознаками. Для умов, при яких системна обробка інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління – цілеспрямовано і оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об’єднанні за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція). Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить: ► забезпечити взаємозв’язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області – ресурсозабезпечувальній підсистеми; ► оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі ) рішення функціональних питань управління (нормування і регламентація, планування, облік і контроль, звітність, економічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;► оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках; ► вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробнича – господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу. Коли створюють систему комплексів АРМ різних рівнів то треба мати на увазі, що кількість ПЕОМ на тій чи іншій ланці (робочому місці) повністю залежить від обсягів інформації, що збирається на цьому АРМ, строках її обробки і періодичності видачі її користувачам. Тому допускається щоб одна ПЕОМ використовувалась декількома користувачами, але кожний з них повинен користуватись своєю дискетою. Режим праці зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рівня звичайно працюють у ритмі виробництва, тобто тоді, коли виконується виробничо - господарська операція і інформація про неї фіксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рівнів працюють в більш “вільному” або щадящому режимі. Інформаційне забезпечення системи комплексів АРМ передбачає організацію такої інформаційної бази, яка б регламентувала інформаційні зв’язки, забезпечувала необхідними даними всі АРМ тощо. Розподілена база даних забезпечує таке роздроблення її на півбази, які розміщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь – якої підбази з урахуванням санкціонованого доступу; високу продуктивність маніпулювання даними тощо. Структура ж інформаційного забезпечення повинна забезпечувати мінімальну помірність даних, зручність організації архіву тощо. Треба зазначити, що формування розподілених баз даних, які комплектуються умовно – постійною інформацією, в багаторівневих інтегрованих АСУ здійснюється поступово, у безперервному процесі, шляхом нагромадження даних. Наприклад, служба маркетингу визначає перелік виробів, які користуються попитом на ринку і заносить ці дані до відповідної ПЕОМ в зазначену базу даних. Конструктори, розробляючи структуру і склад цих виробів, використовують зазначену інформацію і збагачують її новою. Технологи в свою чергу використовують інформацію, яка в базі накопичена раніше, доповнюють її технологічною (в по операційному розрізі) і нормативною і т. ін. Вся ця накопичена умовна – постійна інформація потім використовується при автоматизації первинного обліку, добавляючи до неї тільки нові дані, які визначають ХТО і СКІЛЬКИ зробив. Таким чином, безперервність виробничого циклу (служба маркетингу – конструкторська розробка – технологічна підготовка – виробництво – облік – відвантаження виробів – розрахунки з покупцями) повністю відображається в інформаційній системі. Програмне забезпечення АРМ складається з загального або системного, функціонального або прикладного програмного забезпечення, до якого входить також як самостійна частина математичне програмне забезпечення. Загальне або системне програмне забезпечення включає операційну систему і прикладні програми, які розширюють її, програмні засоби діалогового режиму тощо. Цей вид забезпечення призначений для управління роботою процесора; організацій доступу до пам’яті, периферійних засобів і мережі; масивами; запуском і процесами виконання прикладних програм, у тому числі і на різних язиках (Бейсік, Паскаль тощо). Функціональне або прикладне програмне забезпечення призначене для автоматичного рішення для функціональних задач при управлінні об’єктом, у тому числі і задач оптимізації, прогнозування, мережкового планування і управління, імітаційного моделювання тощо. Додаткові засоби програмного забезпечення характеризуються широким діапазоном застосування і масовим виробництвом. Відомі такі найбільш масові програми, які використовуються для: ♦ система обробки текстів – SUPER STAR, WORD STAR; ♦ системи машинної (LIZA DRAW) і ділової (LIZA GRAGH) графіки; ♦ бази даних (d BASE III PLUS, LOTUS); ♦ системи табличного вводу і обробки даних (VisiCalc, SUPERCALC). Системна обробка облікової інформації на ПЕОМ може бути реалізована в операційній системі MS DOS версія 3.3 і вище. Язиками програмування є язики маніпулювання даними СУБД FoxBASE, CLIPPER та інші. Структурна система комплексів АРМ об’єднується у вигляді глобальних або локальних мереж, в яких мікро – ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інші периферійні пристрої взаємозв’ язані за допомогою каналів як між собою, так і з однією або кількома середніми або великими ЕОМ. На промислових підприємствах застосовуються локальні мережі, які забезпечують об’ єднання великої кількості ПЕОМ розташованих на відстані до 2 км один від одного встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, оброблюється і використовується інформація з метою автоматизації управління виробництва.Для реалізації основних функцій локальних мереж (обмін даними поміж користувачами і системами, рішення функціональних задач, занесення і вибирання інформації з бази даних тощо) вони на логічному рівні включають робочу, термінальну, адміністративну, інтерфейсну і комунікаційну систему. Робоча система повинна реалізувати інформаційні процеси, які пов’язані з організацією, зберіганням, пошуком і обчислювальною обробкою даних. Термінальна система організує споживання інформаційних ресурсів шляхом управління роботою термінального устаткування, підготовку завдань користувачів, а також забезпечує сполучення з пунктом знаття даних з технологічного устаткування. Адміністративна система здійснює управління процесами функціонування інформаційної обчислювальної мережі, яка включає облік роботи основних елементів мережі, накопичення статистичних даних, видачу різних довідок і звітів про роботу мережі, контроль за діагностикою несправностей мережі тощо. Інтерфейсна система реалізує функції, які пов’язані з перетворенням процедури управління і інформації, що передається в умови взаємодій з іншими мережами або нестандартними абонентськими системами. Комунікаційна система орієнтована на виконання функцій, які пов’ язані з забезпеченням взаємодії всіх систем, що управляють потоками даних, їх маршрутизацією і комунікацією. Визначимо, що локальні обчислювальні мережі забезпечують більш надійну обробку інформації, ніж глобальні. В них складаються умови для наближення кінцевого користувача до засобів обчислювальної техніки і з передумова обробки інформації у момент її виникнення, що сприяє підвищенню оперативності і обгрунтованності прийняття управлінських рішень. Локальні мережі як правило об’єднують тільки однорідні ПЕОМ, мікро – ЕОМ. Вони використовують моноканал або поліканал і топологія їх будується за принципом загальної шини або кільця, які не вимагають створення центрів комунікації. У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об’єднанні локальною мережею, принципово по іншому організуються інформаційні потоки між користувачами або процесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідуючого складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично (відповідно до регламентуючої інформації керівників і фахівців різних рівнів) передається відповідним користувачам. Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад передаються в ритмі виробництва: ► на АРМ бухгалтера матеріальних цінностей (ланка середнього рівня) для контролю за точністю і вірністю оприбуткування цих матеріалів на складі, а також для формування даних про заготівлю матеріальних цінностей (в тому числі виявлення різниці в цінах постачальників і підприємства), розрахунків з постачальниками тощо; ► на АРМ економістам відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня) для контролю за виконанням договірних поставок постачальниками та інших операцій; ► на АРМ керівника відділу матеріально – технічного забезпечення (ланка середнього рівня), а в ряді випадків і на АРМ керівника (ланка вищого рівня), який відповідає за забезпеченням цим ресурсом виробництва в цілому, для прийняття рішень особливо по дефіцитній номенклатурі матеріальних цінностей; ► на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рівня) для зведення даних про матеріальні цінності в різних аспектах по підприємству в цілому. Таким чином, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні нової інформаційної технології, можна організувати системну обробку економічної інформації як на об’єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках. Проте ПЄОМ,, об’єднані комунікаціями, можуть бути ефективно використані для обробки інформації не тільки на даному об’єкті управління, але і його межами. 2. Роль бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством В Домінуюча роль належить бухгалтерському обліку, який є своєрідним його літописом і дає змогу відтворити кожний господарський факт з усіма подробицями в інформаційній системі підприємства . Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, забезпечує документальне відображення всіх господарських операцій. Відповідно до програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів підлягають перегляду організація бухгалтерського обліку, методика відображення господарських операцій, обсяг та зміст фінансової звітності.При реформуванні системи бухгалтерського обліку велике значення надається створенню АІС на основі сучасних ПЕОМ, засобів телекомунікацій і розвинених інструментальних засобів. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку на підприємстві. Він є процесом виявлення, зміни, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Користувачами бухгалтерської інформації є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття обґрунтованих рішень. Щоб бухгалтерська інформація була корисною, вона має бути вірогідною, значущою, повною, оперативною. Це може бути досягнуто тільки в умовах автоматизованої системи бухгалтерського обліку. В умовах АІС підприємства бухгалтерський облік є функціональною підсистемою і включає комплекси задач з усіх розділів обліку і синтетичних рахунків. Особливості взаємозв’язку комплексів задач підсистеми бухгалтерського обліку на підприємстві поділяють на такі: — інформація нормативна, планова з єдиного ІФ; — інформація про залишки і рух ресурсів в єдиний ІФ для інших підсистем; — інформація про проведення за дебітом і кредитом кореспондуючих рахунків; — інформація про витрату ресурсів на виробництво; — інформація про оплату матеріальних цінностей; — інформація про платежі, що надійшли за відвантажену продукцію; — інформація про виплату сум підзвітним особам. Підсистема бухгалтерського обліку в процесі свого функціонування здійснює інформаційні зв’язки з іншими підсистемами та ІБ АІС. На вході підсистему бухгалтерського обліку живлять дані первинного обліку — зібрані та зареєстровані на носіях дані про господарські процеси і явища, що здійснилися. Вихідна інформація підсистеми бухгалтерського обліку широко використовується в річних задачах АІС та є вхідною для інших підсистем. Особливо тісно підсистема бухгалтерського обліку пов’язана з підсистемами ТЕІІл й ОУОВ. Це пояснюється тим, що облік і планування тісно взаємозв’язані. Без інформації, що міститься в облікових даних, не можна організувати науково обґрунтопа не планування. Тому важливо, щоб облікова інформація була повною, вірогідною та своєчасною. Важливою рисою підсистеми бухгалтерського обліку є забезпечення управління на будь-якому його рівні зворотним зв’язком. Функція зворотного зв’язку є основною перевагою підсистеми бухгалтерського обліку, і в цьому полягає її величезне значення для управління. Зворотний зв’язок забезпечується за допомогою системи результатної та проміжної інформації, що фіксується на магнітному носії або видається безпосередньо на екран дисплея. Тому від швидкості видачі такої інформації залежить оперативність прийняття управлінських рішень. Автоматизація сприяє вдосконаленню форм обліку. Форма бухгалтерського обліку є сукупністю облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів у певній послідовності та взаємозв’язку із застосуванням принципів подвійного запису. Основні ознаки, що характеризують форму бухгалтерського обліку: — кількість, структура, зовнішній вигляд, призначення, послідовність регістрів; — засоби і техніка їх ведення; — взаємозв’язок хронологічної та систематичної, аналітичної та синтетичної інформації. Застосування обчислювальної техніки привело до необхідності вдосконалення форми бухгалтерського обліку. Вона має відповідати вимогам обчислювальної техніки і визначати методологічні, технологічні й інформаційні аспекти організації бухгалтерського обліку та оброблення облікової інформації. Основні елементи автоматизованої форми бухгалтерського обліку більш розвиненими є в автоматизованому робочому місці (АРМ). Перехід до нової технології автоматизованої облікової праці зумовив необхідність перегляду і якісної зміни методологічних положень бухгалтерського обліку , що склався в умовах централізованого застосування універсальних ЕОМ загального призначення. В умовах застосування ПЕОМ та АРМ розробляється нова форма бухгалтерського обліку — діалогово автоматизована (людино-машинна). Діалогова автоматизована форма бухгалтерського обліку ґрунтується на таких принципах: —автоматизація документування господарських операцій; —організація файлової системи; —чергування сеансів активного діалогового режиму й автоматичного режиму при формуванні вихідної інформації. З використанням ПЕОМ упроваджується НІТ ведення бухгалтерського обліку, що грунтується на організації АРМ бухгалтера. У загальних рисах технологія облікового процесу на ПЕОМ складається з таких етапів: — збирання облікових даних і введення їх у ПЕОМ; — створення інформаційної бази (ІБ); — оброблення інформації на ПЕОМ; — видача результатної інформації; — зберігання інформації (в тому числі інформації минулих періодів). В основу організації системи бухгалтерського обліку з використанням АРМів мають бути покладені такі принципи:— автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях бухгалтерів; — взаємодія бухгалтера з ІС в діалоговому режимі; — організація первинних документів на носіях, що читаються машиною; — організація регістрів аналітичного та синтетичного обліків у пам’яті ПЕОМ, формування і видача результатної інформації в режимі запиту і необхідному для бухгалтера обсязі. АРМ бухгалтера в системі управління підприємством розглядається як робоче місце, оснащене ПЕОМ, яке дає змогу автоматизувати одержання, організацію, оброблення та передачу облікової інформації, залишаючи за бухгалтером функції управління і контролю над інформаційним процесом обліку, вибір і прийняття управлінських рішень. При цьому бухгалтер виступає в новій для нього ролі кінцевого користувача АРМу. Упровадження АРМ бухгалтера одночасно з організацією децентралізованої системи оброблення облікових даних зумовлює інтеграцію облікової інформації в єдиній БД. Організаційно ІТ обліку на ПЕОМ реалізується мережею АРМів, що створюються в місцях виникнення та використання інформації, охоплюючи не тільки власне бухгалтерську, а й виробничо-оперативну інформацію. Мережа АРМів може організовуватися за одно-, дво- і багаторівневою структурою. За цим принципом їх класифікують на АРМи низового, загальногосподарського рівня та зведеного обліку. АРМи низового рівня використовують для оформлення первинних документів, ведення цехової локальної БД, оперативного введення даних про випуск, рух деталей і напівфабрикатів, складання звітів цехів про залишки та використання матеріальних цінностей, передачі первинних документів і звітів, а також їхніх аналогів на ГМД або по каналах зв’язку на загальногосподарський рівень системи. АРМи низового рівня мають функціонувати в режимі реального часу. При цьому в одному процесі поєднуються оформлення первинного документа і введення інформації в ПЕОМ. Відповідальність за підтримку та ведення БД покладається на користувача ПЕОМ. Для контролю в системі кожного АРМу необхідно реєструвати дату господарської операції, номер документа, що вводиться в оброблення, і код особи, яка виконала реєстрацію операції. Має бути передбачений також санкціонований доступ до цієї інформації, щоб виключити дозапис, вилучення або виправлення даних. На АРМах низового рівня формуються первинні машинні записи, що відображають господарські операції в натуральних розмірах. Основу технології облікового процесу складас ведення на АРМах внутрімашинних електронних облікових регістрів, сукупність яких може бути названа «динамічною книгою» користувача. Внутрімашинні облікові регістри мають подвійне значення: вони виступають як файли й одночасно як вихідні відеограми та МГ, що можуть бути видані в повному обсязі або фрагментарне за певний період. На АРМах низового рівня здійснюється ведення облікових регістрів з поточного контролю й оперативного управління. АРМи загальногосподарського рівня на дільницях обліку забезпечують введення і контроль інформації АРМів низового рівня, ведення хронологічних та систематичних електронно-облікових регістрів на дільниці обліку (комплексу задач), регламентне відображення їх на екрані дисплея або друк і виведення за запитом. На АРМі зведеного обліку здійснюють введення і контроль машинних носіїв АРМів дільниць обліку або через ЛОМ — облік та відображення введених записів.АРМи зведеного обліку забезпечують ведення електронних облікових регістрів аналітичного обліку за синтетичними рахунками, регламентне або за запитом відображення облікових даних, формування і відображення даних для складання звітності. Основою ІТ ведення автоматизованого обліку є внутрімашинна файлова система АРМу. При цьому ІФ даних бухгалтерського обліку на МД знаходиться в розпорядженні працівника конкретного АРМу. Це відповідає принципам повної персональної відповідальності працівників за обліковий процес, а також функціональній незалежності ресурсів АРМів під час облікових робіт. 3. Робота в середовищі пакету прикладних програм 1С: Бухгалтерія. Економічний аспект проблеми Програма 1С: Бухгалтерія є універсальною бухгалтерською програмою і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по різних розділах. Програма надає можливість ручного й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах проводок. Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової інформації (довідників): ► план рахунків; ► список видів об’єктів аналітичного обліку; ► списки об’єктів аналітичного обліку (субконто); ► констант і т.д.На підставі введених проводок може бути виконаний розрахунок підсумків. Підсумки можуть виводитися за квартал, рік, місяць і за будь-який період, обмежений двома датами. Розрахунок підсумків може виконуватися по запиту й одночасно з уведенням проводок (в останньому випадку не потрібно перерахування). Після розрахунку підсумків програма формує різні відомості: ► зведені проводки; ► оборотно-сальдову відомість; ►оборотно-сальдову відомість по об’єктах аналітичного обліку; ► картка рахунка; ► картка рахунка по одному об’єкту аналітичного обліку; ► аналіз рахунка (аналог головної книги); ► аналіз рахунка по датах; ► аналіз рахунка по об’єктах аналітичного обліку; ► аналіз об’єкта аналітичного обліку по всіх рахунках; ► картка об’єкта аналітичного обліку по всіх рахунках; ► журнальний ордер. Програма має функції збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів. САБО від «1С» реалізовані для різних програмних і апаратних платформ: DOS, Windows, Windows 95, Macintosh (з початку 1996 р.), Power Macintosh (з літа 1996 р.). Існує кілька модифікацій системи: базова, професійна (для рішення більш складних бухгалтерських задач, що включають елементи аналізу господарської діяльності підприємств), мережна (з весни 1996 р. реалізована технологія клієнт/сервер). Найбільш розповсюджена сучасна версія «1С:Бухгалтерія 7.7» під Windows є, кращою з представлених на українському ринку. У базовий комплект постачання входять одна чи дві дискети, посібник користувача і реєстраційна анкета. Для установки й експлуатації програми досить мати 3 - 5 Мбайт вільного місця на диску. Робота користувача, як і в будь-якій іншій аналогічній програмі, починається з настроювання плану рахунків і введення шаблонів нових типових операцій (крім передбачених у базовому комплекті). Разом із продуктом пропонується широкий перелік заповнюваних форм первинних документів, але якщо користувача не влаштовує який-небудь документ, він може змінити його друковану форму й алгоритм заповнення. Користаючись внутрішньою макромовою, можна описати практично будь-який документ. Реалізовані в базовому комплекті алгоритми переоцінки валюти і нарахування амортизації жадають від користувача строгого дотримання правил відображення інформації на рахунках. Система формує всю звітність, надану в податкові інспекції. Для цього використовується генератор звітів, у якому за допомогою внутрішньої макромови створюються власні звітні документи. Щоб розширити функціональне наповнення САБО, можна розробити власні алгоритми переоцінки валютних пасивів і активів у залежності від діючого законодавства, нарахування амортизації по нематеріальних активах, формування облікових регістрів і т.д. Крім описаного продукту, фірма «1С» просуває на ринок свою нову розробку за назвою «1С:Підприємство». Це ПО являє собою універсальну систему для автоматизації обліку в торгівлі, складському господарстві і суміжних галузях діяльності підприємства. Додаток розроблений на новій технологічній платформі під умовною назвою V7, що включає засоби роботи з базою даних, убудовані мову програмування, редактор діалогових форм і текстовий редактор, єдиний механізм обробки запитів. Система «1С:Підприємство» може бути адаптована до будь-яких особливостей обліку на конкретному підприємстві за допомогою модуля «1С:Конфигуратор», що дозволяє набудовувати всі основні елементи програмного середовища, генерувати і редагувати документи з будь-якою структурою, змінювати їхню екранну і друковану форми, формувати журнали для роботи з документами з можливістю їхнього довільного розподілу по журналах. Крім того, «1С:Конфигуратор» може редагувати існуючі й утворювати нові довідники довільної структури, створювати регістри для обліку засобів у необхідних розрізах, задавати будь-які алгоритми обробки інформації, описувати поводження елементів системи убудованою мовою і т.д. Важливо відзначити, що для настроювання продукту не потрібно глибоких знань в області програмування . При перевірці набудованої конфігурації задіється функція «Отладчик»; вона ж використовується для виявлення можливих збоїв при роботі системи в цілому. Додаток «1С:Підприємство» може застосовуватися як автономно для керування товарними потоками без формування бухгалтерських проводок, так і в сполученні з ПО «1С:Бухгалтерія» для реєстрації руху товарів на рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, у пакеті «1С:Підприємство» маються засоби підтримки торгового устаткування. Список використаної літератури 1. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 1998 р. 2. Галузинский Г. П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 1998 р. 3. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 1998 р. 4. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2000 р.5. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник / Браткевич В. В., Бутов . – Київ: Академія, 2002 р. 6. Інформаційні системи і технології в економіці / Під ред. В. С. Пономаренко. – Київ: Академія, 2002 р. 7. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. – Москва: Финансы и статистика, 1996 г. 8. Макарова М. В. Електронна комерція: Посібник для ВУЗів. – Київ: Академія, 2002 р. 9. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навчальний посібник. – Київ: “Слово”, 2003 р. 10. Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 1997 р. 11. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. – Київ: КНЕУ, 1999 р. 12. Руденко І. В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках. – Київ: Академія, 2002 р. 13. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В, Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 1997 р. 14. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень. – Київ, Техніка, 1995 р.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 652 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: